Брусилівське збройне повстання (1918)

Брусилівське збройне повстання 1918 — виступ селян Радомисльського повіту Київської губернії проти австро-німецьких окупантів і режиму Павла Скоропадського на території нинішнього Брусилівського району Житомирської області. У містечку Брусилів (нині селище міського типу Житомирської області) був утворений повстанський комітет, який разом з місцевими більшовиками і представниками сільських повстанських комітетів виробив загальний план повстання. Воно мало розпочатися одночасно в багатьох населених пунктах Житомирщини. Обраний повстанський штаб дислокувався в селі Соловіївка. В ніч на 20 серпня один із повстанських загонів напав на поміщицьку садибу в селі Покришів Брусилівської волості, інші — на поміщицьку економію на хуторі Лазарівка Водотийської волості. 22 серпня повстанські загони в кількості 300 осіб зосередилися в селі Соловіївка. У ніч з 22 на 23 серпня спалахнуло повстання в Брусилові. Окупаційна влада стягнула в район повстання значні військові резерви. Погано озброєним повстанцям важко було витримати натиск регулярних частин. Їхні сили були розпорошені. Широко задумане повстання набуло характеру окремих селянських виступів.

Див. також

• Гетьманський переворот (1918)
• Австро-німецька окупація України 1918
• Канізьке повстання
• Ізюмське збройне повстання (1918)
• Антигетьманське повстання (1918)
• Звенигородсько-Таращанське повстання 1918 року

Література

• Енциклопедія історії України, Київ, 2003.
• Заставенко Г. Розгром німецьких інтервентів на Україні в 1918 році. К., 1948. І. В. Хміль.