II Всеукраїнський військовий з'їзд
II Всеукраїнський військовий з'їзд відбувся в Києві з 5-го по 10 червня 1917 року (за старим стилем). У роботі з'їзду узяло участь 2308 делегатів, які репрезентували понад півтора мільйона вояків-українців російської армії. Таке широке представництво було досягнуте не лише завдяки організаційній діяльності Військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка, але й завдяки наказу про заборону з'їзду Олександром Керенським, який надійшов до кожної військової частини[1].
Головою з'їзду було обрано В. Винниченка. З'їзд прийняв ряд резолюцій політичного і військового характеру. Делегати зажадали, щоб Тимчасовий уряд визнавав розпорядження Української Центральної Ради і запропонував УЦР негайно приступити до організації самостійних державних і військових структур. З'їзд вирішив якнайшвидше розробити план українізації війська і вжити всіх заходів для негайного втілення його в життя. На з'їзді було обрано Тимчасову Раду Військових Депутатів у складі 132 чол., яка увійшла до складу УЦР[2].
З'їзд став демонстрацією українського національного руху. Спираючись на підтримку цього форуму, керівники УЦР на його засіданні 23(10) червня обнародували 1-й Універсал УЦР, що проголосив автономію України (див. Універсали Української Центральної Ради).
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20130412111200/http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva3.htm Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.] Роман Коваль. Багряні жнива Української революції]
- ↑ Всеукраїнські військові з‘їзди
- Щусь О. Й. Другий Всеукраїнський військовий з'їзд 1917 [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Галушко, К. (2016). Історія українського війська. Харків: Клуб сімейного дозвілля. ISBN 978-617-12-1472-9.