Перейти до вмісту

Косівка (Білоцерківський район)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Косівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Володарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020030140081853
Основні дані
Засноване 1342
Перша згадка 1342 (682 роки)[1]
Населення 680
Поштовий індекс 09353
Географічні дані
Географічні координати 49°28′16″ пн. ш. 29°45′11″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Карта
Косівка. Карта розташування: Україна
Косівка
Косівка
Косівка. Карта розташування: Київська область
Косівка
Косівка
Мапа
Мапа

CMNS: Косівка у Вікісховищі

Косі́вка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване в гирлі річки Коса (притока Росі) за 15 км на південний захід від смт Володарка. Через село проходить автошлях Р17. За 3 км на захід від села розташоване Косівське водосховище. Населення становить 680 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша однокласна школа в с. Косівка була заснована у 1874 році. Діяла вона під наглядом церкви. Уроки вели дяк і піп.

У 1887 році при церкві Покрови в с. Косівка громадою була заснована церковноприходська школа. Учителем був Даргоманов. У школі читались граматика (краснописаніе), арифметика, історія, Закон Божий, який читав настоятель Покровської церкви. Заняття в школі були від Покрови до Великодня (14 жовтня — 25 квітня). У школу переважно ходили хлопчики, дівчаток у школу не пускали.

У 1913 році парафію церкви прийняв В'ячеслав Крижанівський (за свідченнями, брат Крижанівського — соратника Леніна).

У 1913 році в селі були організовані два товариства: громадське і кредитне, які в 1914 році побудували в селі Банк — комерційний та школу "Семикласне училище (ці приміщення ще досі існують).

У 1915 році, коли розгорнулася революційна пропаганда проти самодержавства, священик Крижанівський під тиском поліції змушений був піти в підпілля і виїхати із села.

У 1915 році в село призначений священиком Яків Богачевський. Він, будучи прогресистом, продовжив справу попередника в громадській роботі. З 1916 по 1922 рік із семикласного училища було випущено 72 випускники. Більшість учнів була з інших сіл. Після революції, починаючи з 1917 по 1927 рік, знову в Косівці була організована початкова школа (4 класи).

У 1927 році наказом облвно Київської губернії було утворено другу в районі (окрім Володарки) семирічну школу.

Перед війною, в 1936—1941 роках, школа зіграла велику роль у становленні культури на селі. Особливо часто на сцені сільського клубу школа показувала драматичні вистави класиків української драматургії: «Наймичка», «Назар Стодоля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Москаль — чарівник», «Наталка Полтавка».

Під час окупації школа була зайнята під управу. Пізніше в приміщенні обладнали майстерню по плетенню солом'яних лаптів для німецької армії.

Підручники були знищені, проте парти збереглися до 1944 року.

Під час окупації, в 1942 році, староста Козачук Овер'ян спробував відкрити школу для 1-3 класів. Але така школа існувала з вересня по грудень, німці закрили її. За час навчання діти вивчили кілька колядок та молитов.

З 31.12.1943 на 1.01.1944 року село було звільнено від нацистських загарбників.

12 січня 1944 року відбулися батьківські збори.

У 1980 році директором школи була призначена Корінчук Олена Миколаївна. При ній збудовано нову школу на 250 місць, із центральним опаленням, водогоном, спортзалом кухнею та їдальнею, майстернею.

З 2000 року при школі працює підготовча група. Школа перейменована у Косівське навчально-виховне об'єднання «Школа І-ІІ ступенів — дитячий садок».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 639 97.41%
російська 14 2.13%
румунська 3 0.46%
Усього 656 100%

Пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]
  • Будинок кредитно-кооперативного товариства, 1913—1914 років.

Галерея

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Чепелик, В. В.

  • Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; ред. А. О. Пучков ; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ: Фенікс, 2013. — 224 с. : іл.

На автошляху в напрямку Київ-Вінниця при в'їзді в село є Пам'ятник жертвам голодомору, с. Косівка (посилання на літературу: Київщина туристична: Путівник/ Ред. В. Г. Романчишин. — Київ: Світ успіху, 2009. — 462 с. — ISBN 978-966-8352-33-1 (С. 235.— фото), який створив житель села Зоренко Іван Якович.

Посилання

[ред. | ред. код]