Молдова проголосувала. Референдум на межі, голос Гагаузії і другий тур для Санду

За підрахунком голосів на референдумі молдовани у режимі реального часу стежили всю ніч. Спочатку противників внесення змін до Конституції було більше. Коли розпочався підрахунок голосів з-за кордону, ситуація почала вирівнюватись. Зрештою, відповідно до 99.95% опрацьованих Центральною виборчою комісією бюлетенів, закріпити європейський вектор Молдови на юридичному рівні хочуть 50.45% тих, хто проголосував.

Речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано на брифінгу в Брюсселі відреагував на попередні підсумки молдовського волевиявлення. «Ми знаємо, що це голосування відбулося в умовах безпрецедентного втручання і залякування Росії та її проксі, які намагалися дестабілізувати демократичний процес у Молдові», — зазначив він. Ідеться, за його словами, про спроби купівлі голосів і пропагандистську кампанію, розгорнуту задовго до 20 жовтня.

Що завадило тріумфу референдуму?

«Референдум у Молдові відбувся, але на межі», — коментує українській редакції RFI експертка з безпеки та глобальних питань Анжела Грамада. За її словами, проросійські сили або ті, хто закликав бойкотувати плебісцит, використовуватимуть результати голосування зі своєю метою. Вона не відкидає, що будуть просувати наративи про нібито розкол усередині країни та незацікавленість темою європейської інтеграції. На таку активність варто очікувати під час кампанії перед парламентськими виборами, які у Молдові відбудуться 2025 року. Експертка каже, що навіть можлива організація протестів чи провокацій.

«Результат референдуму дуже підходить Росії та вкрай шкодить регіону», — вважає Грамада. Крім того, вона зазначає, що Молдова не спромоглася відправити позитивний меседж ні Києву, ні Тбілісі. А в Грузії вчора пройшов мітинг, на якому лідерка країни Саломе Зурабішвілі звернулася до Санду: «Мая, я сподіваюся, що сьогодні буде день вашої перемоги та день перемоги на європейському референдумі. Ми увійдемо до Європи разом».

«Молдова показала Україні, що все ще перебуває під дуже великим впливом Росії. Усі труднощі, через які зараз проходить Україна, частина населення Молдови не усвідомлює. Просто боїться Росії», — каже пані Анжела.

Також вона додає, що голосування демонструє Європейському Союзу, що в інформаційному просторі Молдови тему євроінтеграції розкрито недостатньо. ЄС реалізує низку проєктів у Молдові, але з огляду на ситуацію не все населення про це поінформовано. Наприклад, експертка згадує візит до Кишинева 10 жовтня глави Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, яка оголосила пакет допомоги на суму 1,8 млрд євро. За словами аналітикині, всередині Молдови народу не пояснили, в чому саме ця допомога полягає і чому буде корисною.

Навіть більше, експертка зазначає, що були випадки, коли ЄС робив інвестиції в Гагаузію, а тамтешні жителі думали, що гроші передала Росія. Спотворювати інформацію могли навіть представники влади. «Якось Ігор Додон (колишній президент Молдови. — Ред.) у прямому ефірі говорив, що певну школу було відреставровано за гроші організації його дружини, тоді ще першої леді (фонд Галини Додон журналісти пов'язували зі спонсоруванням з РФ. — Ред.). Хоча на будівлі був напис з інформацією, що заклад відновлено за кошти румунського уряду», — згадує Грамада.

Саме в Гагаузії найнижчий у країні відсоток підтримки євроінтеграції Молдови. Близько 5% сказали на референдумі «за», а 95% — «проти» з понад 57 тисяч тих, проголосував.

У Придністров'ї, де багато років поспіль базується російський військовий контингент, підтримка значно вища: приблизно 37% «за», а 63% — «проти». Проголосувало майже 16 тисяч людей. І це при тому, що цього року жодна з політсил не спонсорувала підвезення мешканців із цього регіону до дільниць на підконтрольній Кишиневу території.

«У Придністров'ї постійно працює сепаратистська пропаганда, а тут тобі підконтрольна територія та влада, гроші з центрального бюджету, багато реалізованих проєктів із європейськими інвестиціями, а "за" у референдумі віддають лише 5 відсотків мешканців. Аналітики розуміли, що Гагаузія не голосуватиме за європейську інтеграцію, але не так, щоби можна було побачити таку різницю між регіонами всередині країни», — коментує пані Анжела. Причиною цього стали, на її думку, дефіцит комунікації та недостатня присутність проєвропейських партій на місцях.

Читайте такожРосія та Румунія дорікають одна одній у спробі впливу на Молдову

Експертка вважає, що після оголошення про референдум 2023 року Санду мала стати модератором діалогу між проєвропейськими партіями Молдови, а керівна «Дія та солідарність» — виступати з відповідними ініціативами. Але ситуація розвивалася інакше.

Варто лише згадати факт, що у травні 12 політсил у Молдові підписали пакт «За Європу», взявши на себе зобов'язання сприяти досягненню мети інтеграції держави до Євросоюзу. Розробив документ новостворений тоді політичний блок «Разом», а пропрезидентська партія лише доєдналася до ініціативи. Крім того, представники партій, які підписали цей пакт, потім відмовилися від участі у референдумі. Зокрема це зробили кандидати на виборах Іон Кіку й Андрій Нестасє, які стверджували, що конституційні зміни не на часі.

Тим часом проросійські сили працювали в Молдові надактивно. Правоохоронці заявили, що мають докази про підкуп 130 000 людей. А в ніч з 20 на 21 жовтня Санду оголосила, що «є докази та інформація про те, що кримінальне угруповання збиралося купити 300 тисяч голосів». Якщо припустити, що стількох людей таки підкупили, вони проголосували, то їх кількість від числа явки в 1,5 мільйона сягатиме 20%.

Хто стане президентом?

Другий тур виборів у Молдові, як очікується, відбудеться у неділю 3 листопада 2024 року. Наступним президентом стане чи нинішня лідерка Мая Санду, чи колишній генпрокурор, кандидат від проросійської Партії соціалістів Олександр Стояногло. На момент опрацювання 99.95% протоколів у першому турі Санду отримала 42.45% підтримки, а її суперник — 25.99%. 21 жовтня Санду запросила Стояногло на дебати. Той погодився, але наполягає, щоб вони проходили на «нейтральній території» та з модераторами з обох боків.

«Наразі все залежить від того, наскільки Санду буде здатна об'єднати людей, котрі голосували не всередині країни. Їй належить переконати діаспору, щоб та вийшла за два тижні знову на вибори, — зазначає Грамада. — Якщо діаспора не вийде знову, вдруге, Санду може програти ці вибори. Решта сил, які ми бачимо на другому, третьому та четвертому місцях, запросто можуть об'єднатися».

У першому турі в Усатого, Влах і Фуртуне сумарно понад 20%. У випадку, якщо їхні виборці у другому турі підтримають Стояногло, його шанс на перемогу зростає, хоча в першому турі він відстав від Санду. А ось кандидати з першого туру, яким ближчий європейський курс, а, ймовірно, і Санду, набрали порівняно мало: наприклад, у Октавіана Цику та Тудора Ульяновського менш відсотка голосів.

Читайте такожВибори президента в Молдові вважаються такими, що відбулися: як це було

Все ще актуальним залишається питання наступних виборів, не менш, а то й більш важливих, — парламентських. Експертка не відкидає повторення так званого грузинського сценарію, коли президент дивиться у бік Європи, а уряд — Москви. В аткій ситуації, припускає Грамада, процес європейської інтеграції буде сповільнений, а деякі з його складників зовсім зупинені.

На запитання, чи російські операції відіграли вирішальну роль для результатів голосування, пані Анжела відповідає: «Можна звинувачувати Росію. Вона справді справила значний вплив за допомогою різних інструментів — і фінансових, і політичних. Але поки що молдовани самі не замисляться і не розбиратимуться зі своїми внутрішніми силами, через які Молдова гниє зсередини, у нас не буде шансу все це очистити».