Перейти до вмісту

KN-23

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Hwasong-11Ga
ТипБалістична ракета малої дальності
ПоходженняПівнічна Корея
Історія використання
ОператориПівнічна Корея Північна Корея
Росія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено2018
ВиробникFebruary 11 Plant
Характеристики
Вага3415 кг
Довжина8,7 м (рання)
9,8 м (пізня)
Діаметр1,1 м[1]
Боєголовка500 кг, ядерна або конвенційна[2]
ДвигунТвердопаливний ракетний двигун
Операційна
дальність
900 км[3]
Система
наведення
Інерційна навігація (ІНС), Супутникова навігація (ймовірно)
ТочністьКІВ: 100—200 м[4]
Пускова
платформа
Колісна пускова установка 8×8
Колісна ПУ 10×10
Гусенична ПУ
Залізнична ПУ
KN-23 у Вікісховищі

KN-23, офіційна назва Hwasong-11Ga кор. 《화성-11가》형 (поліпшена Hwasong-11)[5][6] позначення твердопаливної тактичної балістичної ракети виробництва Північної Кореї.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Ззовні ракета KN-23 схожа на російську балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М»[7] та південнокорейську Hyunmoo-2B з певними зовнішніми відмінностями.

Подібно ракеті «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію, після досягнення висоти в близько 50 км рухається в атмосфері, де може виконувати корекцію траєкторії польоту аеродинамічними рулями.

За оцінками, з бойовою частиною в 500 кг дальність польоту становить до 450 км. З легшою бойовою частиною дальність зростає до 690 км. Бойова частина може бути звичайна: унітарна або касетна, чи ядерна[8].

За умови застосування супутникової системи навігації для наведення ракети її кругове імовірне відхилення може бути на рівні 100 метрів, а при використанні лише інерційної системи наведення — до 200 метрів[9][10][4].

Ракета KN-23 має істотно більші габарити за ракету комплексу «Іскандер» та, ймовірно, має такий самий твердопаливний ракетний двигун діаметром 1,1 м від ракети Pukkuksong-1. Цей двигун дещо довший, а ракета має тільки одну ступінь. Двигун має істотно відмінну від «Іскандера» будову, а транспортно-пускова установка має більше місця для ракети[11].

Ракета KN-23 імовірно має замінити старіші оперативно-тактичні балістичні ракети з рідинним двигуном типу Hwasong-5 та Hwasong-6. Завдяки колісній транспортно-пусковій установці та твердопаливному ракетному двигуну має значно кращу мобільність та готовність до пуску. Квазібалістична траєкторія з низьким апогеєм та здатністю маневрувати на термінальній ділянці робить її складнішою мішенню для систем протиракетної оборони. Вища, в порівнянні з попередніми системами, точність означає меншу витрату для ураження цілі[9][10][4].

Імовірно, в розробці KN-23 були використані готові напрацювання з інших країн. Так, наприклад, Корейське центральне інформаційне агентство на відміну від KN-24 згадує лише постачання KN-23 у війська, та майже не згадує про її розробку. В той час, як KN-24 названі «Снарядами чучхе», для KN-23 таке позначення ніколи не використовується. Те, що основна увага приділяється бойовій готовності системи також свідчить на користь того, що ракета була передана у війська без випробувань (на відміну від, наприклад, Hwasong-10)[12]. Попри все, ракета KN-23 має істотні відмінності від балістичних ракет комплексу «Іскандер»[13].

Ракета KN-23 має достатньо місця для 1500 кг бойової частини в порівнянні з 700 кг для ракет комплексу 9К72 «Ельбрус» або 800 кг «Іскандер»[14].

Характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна зафіксована дальність пуску цієї ракети становить до 690 км;[7]
  • Бойова частина оцінюється у 500 кг;
  • Довжина 7,5 м.
  • Діаметр 0,95 м.
  • Загальна маса 3415 кг.

Варіанти

[ред. | ред. код]

Відомі такі варіанти ракети:

  • Hwasong-11Ga/Hwasong-11A — Базовий варіант, ззовні подібна балістичній ракеті комплексу «Іскандер»[15].
  • Hwasong-11Da/Hwasong-11C — Варіант більший за розміром, начебто має бойову частину масою 2,5 тони[15].
  • Hwasong-11Ra/Hwasong-11D — Менший за розміром варіант з меншою ефективною дальністю[15].
  • Hwasong-11ㅅ/Hwasong-11S — Варіант Hwasong-11A для підводного старту[15].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022) та Північна Корея в російсько-українській війні
Див. також: Список постачання зброї та обладнання в Росію під час російського вторгнення

4 січня 2024 року речник Ради національної безпеки США повідомив, що за даними розвідки росія використала північнокорейські балістичні ракети під час масштабних атак 29 грудня 2023 року у напрямку Запоріжжя та 2 січня 2024 року по Харкову[16]. Ці дані підтвердило українське видання Defense Express з огляду на проведений аналіз уламків та що йдеться саме про KN-23[7][17]. Одна з ракет, від якої залишились доволі великі уламки, вдарила по центру Харкова, неподалік майдану Свободи[18].

За даними американської розвідки випущена 29 грудня 2023 року ракета впала у полі в Запорізькій області, а 2 січня 2024 р. Росія вже застосувала кілька північнокорейських ракет[16][19]. Декілька північнокорейських ракет було знов застосовано 6 січня 2024 року, принаймні одна з них поцілила по Харкову[20].

10 січня 2024 року міністри закордонних справ 47 країн засудили постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії[21].

7 лютого 2024 року Росія ймовірно знову використала північнокорейські балістичні ракети під час масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024 року. За попередніми даними було використано дві ракети для удару по Харкову[22][23].

Щонайменше 24 ракети (імовірно, Kn-23/24) були використані російськими окупантами під час ракетних обстрілів України. За період з 30 грудня 2023 по 7 лютого 2024 року окупанти завдали щонайменше 12 ударів по семи регіонах України цим типом ракет — по Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки) та містам і селам в Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Ці обстріли вбили 14 цивільних, і ще понад 70 осіб дістали поранення[джерело?].

15 лютого 2024 року, за повідомленням Нацполіції України, в ході масованого ракетного удару, по Запоріжжю російські окупанти завдали обстріли трьома ракетами типу KN-23 та Х-31. 16 лютого 2024 року імовірно знову було застосовано ракети KN-23 по Полтавщині та Кіровоградщині[24].

Після перших випадків застосування цих ракет сталась перерва тривалістю в майже п'ять місяців. На думку видання Defense Express вона була потрібна росіянам або для доопрацювання ракет (усунення виявлених недоліків), або ж для напрацювання нової тактики їхнього застосування в поточних умовах[25].

5 серпня 2024 року — по Києву, Броварах і Полтаві[26].

В ніч з 10 на 11 серпня 2024 по Київщині. В результаті самоліквідації ракети і безконтрольного падіння знищено приватний будинок, загинуло 2 людей (серед них 1 дитина)[27].

Оператори

[ред. | ред. код]

Росія

[ред. | ред. код]

В перших числах 2024 року стало відомо, що росія застосовує балістичні ракети північнокорейського походження. Аналіз уламків вказав на KN-23. Однак, достеменно невідомо скільки пускових установок було отримано, хто їх обслуговує — північнокорейські військові, або ж російські військові[17].

Слід зазначити, що резолюціями Ради Безпеки ООН 1718 (2006), 1874 (2009), та 2270 (2016) накладено ембарго на Північну Корею: ними заборонено країнам-членам ООН купувати та/або продавати озброєння та військову техніку до КНДР[28].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Research, Conflict Armament (19 січня 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. ArcGIS StoryMaps (амер.). Процитовано 21 січня 2024.
  2. ↑ Report to Congress on North Korea's Nuclear Weapons and Missile Programs. 26 January 2023.
  3. ↑ https://www.mod.go.jp/j/press/news/2023/06/15g.html [голе посилання]
  4. ↑ а б в North Korea's New Short-Range Missiles: A Technical Evaluation. 38 North (англ.). Процитовано 9 жовтня 2018.
  5. ↑ Zwirko, Colin (26 липня 2023). Twitter1. Twitter (амер.).
  6. ↑ Lewis, Jeffery. Twitter2. Twitter (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  7. ↑ а б в РФ використала для удару по Україні північнокорейську KN-23, є перші дані аналізу уламків. Defense Express. 5 січня 2024.
  8. ↑ Не долітають та розвалюються в повітрі. Що відомо про ракети з КНДР, якими РФ бомбить Україну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  9. ↑ а б KN-23. Missile Threat, Center for Strategic and International Studies.
  10. ↑ а б KN-23. Missile Defense Advocacy.
  11. ↑ Pukguksong GLBM-2 and GLBM-3. www.b14643.de. Процитовано 25 жовтня 2021.
  12. ↑ A Tale of Two Missiles: Analysis of KCNA Reports on North Korea's KN-23 and KN-24 Short-Range Ballistic Missiles. datayo.org (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. [Архівовано 2021-01-15 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Preliminary Analysis: KN-23 SRBM. James Martin Center for Nonproliferation Studies (амер.). 5 червня 2019. Процитовано 13 жовтня 2021.
  14. ↑ https://www.nonproliferation.eu/hcoc/wp-content/uploads/2023/01/NORTH-KOREAN-SHORT-RANGE-SYSTEMS.pdf
  15. ↑ а б в г Brief on 27 July 2023 Parade of the DPRK. Open Nuclear Network. 8 August 2023.
  16. ↑ а б Russia Is Firing North Korean Ballistic Missiles At Ukraine. The War Zone. The Drive. 4 січня 2024.
  17. ↑ а б Conflict Intelligence Team (8 січня 2023). Сводка за 29 декабря 2023 — 5 января 2024 (до 8:30 UTC+3). Teletype.
  18. ↑ Схожі на ракети з парадів у КНДР: прокуратура показала, чим росіяни вдарили по Харкову 2 січня. Укрінформ. 6 січня 2024.
  19. ↑ Загроза від КНДР: балістичне озброєння яке мають і можуть отримати росіяни. Мілітарний (укр.). Процитовано 8 січня 2024.
  20. ↑ У Білому Домі підтвердили, що Росія продовжує обстрілювати Україну ракетами КНДР. Українська Правда. 9 січня 2024.
  21. ↑ Глави МЗС 47 країн засудили поставки балістичних ракет Росії від КНДР. Європейська Правда. 10 січня 2024.
  22. ↑ По Харкову 7 лютого били ракетами північнокорейського виробництва — поліція.
  23. ↑ Для удару по Харкову Росія використала дві північнокорейські ракети. www.ukrinform.ua (укр.). 7 лютого 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  24. ↑ Росія запустила по Україні близько 50 північнокорейських ракет, - прокурор. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  25. ↑ РФ після паузи в 5 місяців поступово нарощує використання KN-23 з КНДР, про що це може свідчити. Defense Express. 11 серпня 2024.
  26. ↑ Тривога тривала 8 годин. В ОВА уточнили наслідки атаки РФ на Київську область. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  27. ↑ ДСНС України. Telegram. Процитовано 11 серпня 2024.
  28. ↑ Conflict Armaments Research (лютий 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. Arc GIS.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=KN-23&oldid=44207066