Перейти до вмісту

Astra Space

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Astra Space
Галузь промисловості Космічна промисловість
Дата створення / заснування 2005
Логотип
Зображення
Засновник Adam Londond, Rory Colm Keoghd[1] і Amitav Mehrad[2]
Виконавчий директор Chris C. Kempd
Країна  США[3]
Розташування штаб-квартири Аламеда
Біржа NASDAQ: ASTR
Продукція Rocket[d] і Іонний двигун
Кількість підписників у соціальних мережах 132 218
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Astra Space у Вікісховищі

Astra, Inc., (раніше відома як Ventions LLC) — приватна американська космічна компанія, базується в Аламіда (Каліфорнія).

Astra є підрядником і постачальником технологій для програми Агентства перспективних дослідницьких проектів в області оборони (DARPA), забезпечуючи космічні старти з повітря (ALASA) за програмою Small Air Launch Vehicle to Orbit (SALVO)[4]. Зокрема, в 2014 році компанія розробляла літак для запуску ракет-носіїв, які виводять корисні навантаження розміру кубсат на низьку навколоземну орбіту.

Astra розробила і тестує РН власного виробництва Rocket.

Також розробляє рідинні двопаливними рухові установки для DARPA і НАСА.

Історія

[ред. | ред. код]

Astra була заснована як Ventions LLC в 2005 році, як компанія, що займається розробкою та обслуговуванням технологій. Первинна робота була зосереджена на новій технології, що дозволяє реалізувати тонкі форсунки і канали охолодження в ракетних двигунах розміром не більше декількох сантиметрів. За цим послідувало використання тієї ж технології для виготовлення невеликих робочих коліс відцентрових насосів з висотою лопатей всього 0,020 дюйма (0,51 мм) і демонстрація невеликих насосів на базі турбомашин для наддуву палива.

У вересні 2016 року Ventions LLC була реорганізована в Astra Inc[5].

Astra витратила 2019 рік на проектування та складання ракети-носія Rocket 3.0, інтегруючи рухові установки з електричним насосом, авіоніку і інші компоненти.

Техніка

[ред. | ред. код]

Rocket 3.0 являє собою двоступеневу ракету висотою 11,6 і діаметром 1,32 м. Носієм може виводити на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту до 150 кг корисного навантаження.

Перша ступінь оснащена п'ятьма рідинними двигунами Delphin, тягою 140 кН. Паливні насоси ЖРД приводяться в дію електродвигунами подібно до того, як це зроблено в ЖРД «Резерфорд», встановлених на ракеті Electron компанії Rocket Lab. Двигуни першого ступеня названі «Дельфін» на честь дельфіноподібного грецького морського бога — вони розташовані концентрично по вершинах рівностороннього п'ятикутника, на відміну від інших п'ятидвигунних схем (так, п'ять двигунів на першому і другому ступенях «Сатурна-5» були розташовані по вершинах квадрата з одним двигуном в центрі).

Друга ступінь оснащена двигуном Aether.

За твердженням компанії, ця ракета буде найпростішим і технологічним носієм в світі. Вартість одного старту повинна становити близько 2,5 млн дол. (Для порівняння, запуск ракети важкого класу Falcon 9 компанії SpaceX оцінюється більш ніж в 60 млн дол.). Головна мета компанії — створити дуже недорогу ракету. Наприклад, стартовий розрахунок в місці запуску ракети Rocket 3.2 складався лише з 5 осіб, управління здійснюється з центру в Каліфорнії.

Ракети компанії Astra зроблені з «дуже тонкого алюмінію», на відміну від дорогих і трудомістких матеріалів, таких як вуглецеве волокно. Відпрацьована ракета майже повністю згорить в атмосфері, і все, що впаде на Землю, в кінцевому підсумку розчиниться в солоній воді океану.

Запуск Rocket 3.0 планувався в березні 2020 року, був скасований. Запуск 12 вересня 2020 РН легкого класу Rocket 3.1 закінчився невдачею, як і запуск РН легкого класу Rocket 3.2 15 грудня 2020 року.

Виробничі потужності

[ред. | ред. код]

Завод компанії, розташований в околицях Сан-Франциско, за словами Кемпа, поки може виробляти поки одну-дві ракети на місяць.

Astra створить п'ять ракет Rocket 3.х, перші три з яких називаються «перша з трьох», «друга з трьох» і «третя з трьох». План в тому, щоб запустити першу і подивитися, що станеться. Якщо виникнуть проблеми, які, на думку Лондона і Кемпа, повинні виникнути, інженери визначать проблеми і виправлять їх в другій ракеті. Вони вважають, що в 2020 році буде потрібно три спроби, щоб вийти на орбіту. При цьому четверта і п'ята ракети залишаться в якості запасних.

До кінця 2020 року Astra почне роботу над Rocket 4.0 і планує випустити 25 таких ракет, щоб почати комерційні запуски. Після цього планується побудувати 100 ракет модифікації Rocket 5.0, з більш низькою вартістю і високою потужністю.

Стартові майданчики

[ред. | ред. код]

Запуски проводяться з тихоокеанського космодрому Кадьяк на однойменному острові біля берегів Аляски; крім нього, Astra планує задіяти другу пусковий майданчик на Маршаллових островах. Це дозволить їм досягти орбіт з низьким нахилом. Вони також згадали про можливе місце запуску в средньоатлантичному регіональному космопорті (Марс) на острові Уоллопс в штаті Віргінія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.scaled-power.com/our-team
  2. https://novillc.com/team
  3. Global Research Identifier Database — 2015.
  4. DARPA makes last-minute change to launch competition rules.
  5. Astra NLV. Архів оригіналу за 29 грудня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Из неизвестности в космос: что мы знаем о компании Astra Space? [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]