Перейти до вмісту

100-мм зенітна гармата КС-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
100-мм зенітна гармата КС-19
Дата створення / заснування 1947
Зображення
Маса 9350 кг
Участь у військовому конфлікті Корейська війна і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Країна походження  СРСР
Виробник Завод № 8d і Воткінський завод
Калібр 100 мм
Усього вироблено 10 151
Конструктор Завод № 8d
Довжина або відстань 9230 мм
Ширина 2350 мм
Висота 2300 мм
CMNS: 100-мм зенітна гармата КС-19 у Вікісховищі

КС-19 (рос. 100-мм зенитная пушка КС-19, індекс ГРАУ — 52-П-415) — радянська 100-мм важка зенітна гармата, створена 1947 року та прийнята на озброєння в 1948.[1]

Характеристики

[ред. | ред. код]

КС-19 — буксирувана зенітна установка, що була спеціально розроблена для можливості досягнення успіху в наземних боях, зокрема проти броньованих цілей.[2] Оскільки вона буксирується, їй потрібен зовнішній засіб пересування, як правило, середній гусеничний артилерійський тягач АТ-С або важкий AT-T.[2] Екіпаж з 15 осіб перевозиться на тягачі разом із готовими боєприпасами до гармати.[2]

Гармата має нарізний ствол, напівавтоматичний горизонтальний ковзний клиновий блок, силовий трамбувальник, автоматичний установник запобіжника та дульне гальмо.[3] Лоток для завантаження забезпечує швидке та ефективне завантаження боєприпасів, що дозволяє добре навченому екіпажу здійснювати до 15 пострілів на хвилину.[2] Система керування вогнем складається з системи направлення ПУАЗО-6/19 разом з радаром управління вогнем СОН-9А.[3] Хоча бортові приціли достатні для ураження повітряних цілей, більша точність досягається при використанні в поєднанні з радаром керування вогнем.[2]

Боєприпаси фіксованого типу і в основному взаємозамінні з іншими 100-мм нарізними гарматами, зокрема, БС-3 та Д-10Т.[3] Зенітні боєприпаси включають фугасні, осколково-фугасні та осколкові.[3] За деякими даними, що бронебійно-трасерний здатний пробивати 185 мм броні на дальності 1000 м.[2]

Параметр Значення
Калібр 100 мм
Довжина ствола 60,7 калібра
Бойова маса установки 9350 кг / 9550 кг
Довжина установки 9,45 м
Ширина установки 2,35 м
Висота установки 1,60 м
Маса снаряда 15,6 кг
Початкова швидкість снаряда 900 м/с
Скорострільність 14—15 пострілів на хвилину
Зона ураження висотою 15,4 км
Прицільний пристрій Рефлекторний
Принцип заряджання Вручну
Час переведення у бойове положення 7 хв
Час переведення у похідне положення 6 хв
Обслуга 7 осіб[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Гармата КС-19 була розроблена для заміни 85-мм зенітних установок, які використовувалися під час Другої світової війни.[3] Була прийнята усіма арміями Варшавського договору та використовувалася комуністичними силами у боях в Кореї та В'єтнамі.[3]

З часом гармата КС-19 була значною мірою виведена з фронтових арсеналів через збільшення використання більш ефективних зенітних ракет.[1] Як результат, вона більше не є широко використовуваною зброєю в сучасній війні.[1]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

На початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року в Балаклії зберігалася певна кількість гармат КС-19.[5] Однак місто було захоплене російськими військами 3 березня, і вважається, що росіяни могли використати деякі гармати як муляжі.[5] Під час Харківського контрнаступу 2022 року 10 вересня Україна відновила контроль над Балаклією.[6] У березні 2023 стало відомо, що Україна планує використовувати ці гармати; вони надійшли до 111 ОБрТрО та 241 ОБрТрО. Оскільки найпотужнішою артилерією ТрО до того були 120-мм міномети, то такі системи можуть якісно підсилити підрозділи.[7]

Гармати використовуються як для стрільби з закритих позицій з коригуванням з безпілотників і програмними балістичними калькуляторами «Кропива» та Armor, так і прямим наведенням по наземній техніці. Установки застосовують як в оригінальному причіпному форматі, так і у складі імпровізованих САУ на шасі Tatra 815 і MAN M1001.[7]

Оператори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в KS-19. Weaponsystems.net (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  2. а б в г д е Bishop C and Drury I. The Encyclopedia of World Military Power (1988).
  3. а б в г д е Identification Guide, т. II, Headquarters United States Army, Europe and Seventh Army, 1973, с. 225
  4. 100 мм зенітна гармата КС-19. nuou.org.ua. Процитовано 18 грудня 2023.
  5. а б Many Ukrainian KS-19 were stored in Balakliya. Twitter (англ.). 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  6. Koshiw, Isobel; Tondo, Lorenzo; Mazhulin, Artem (10 вересня 2022). Ukraine's southern offensive 'was designed to trick Russia'. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 квітня 2023.
  7. а б Артилерія ТрО: КС-19 або ж гантрак зі 100 мм гарматою. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2024. Процитовано 27 січня 2024.
  8. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 320. — 504 с. — ISBN ISBN 9781857438352.
  9. @Danspiun (31 березня 2021). 241. Another unofficial Spike ATGM film sneaks out, as is the habit recently ... and expect more to come. A NKR/Arm... (Твіт) — через Твіттер.
  10. International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016 / James Hackett. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 326. — 504 с. — ISBN ISBN 9781857438352.
  11. а б International Institute for Strategic Studies (2022). The military balance. 2022. Abingdon, Oxon. ISBN 978-1032279008.
  12. International Institute for Strategic Studies (2021). The Military Balance. Taylor & Francis. с. 470. ISBN 9781032012278.
  13. Iran produces smart 100mm anti-aircraft gun — YouTube
  14. IISS 2007, p.236
  15. а б Military Factory
  16. International Institute for Strategic Studies (15 лютого 2023). The Military Balance 2023 (вид. 1st). Routledge. ISBN 978-1032508955.
  17. Trade Registers [Архівовано 2018-07-08 у Wayback Machine.].
  18. The Ukrainian army started to use ancient KS-19 100mm anti-aircraft guns. Twitter (англ.). 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.