Перейти до вмісту

1-й окремий польовий вузол зв'язку (Україна)

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1-й окремий польовий вузол зв'язку
(2015—дотепер)

1-й польовий вузол зв'язку Генерального штабу
(2006—2015)

1-ша окрема бригада вузлів зв'язку
(???—2006)

113-та бригада зв'язку
(1992—???)
Нарукавний знак вузлу зв'язку
На службі1992 — дотепер
Країна Україна
Тип Війська зв'язку
У складіГШ ЗСУ
Гарнізон/Штабм.Київ
Почесні найменуванняПроскурівський
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

1-й окремий польовий Проскурівський вузол зв'язку (1 ОПВЗ, в/ч А0565) — частина військ зв'язку центрального підпорядкування. Головне призначення частини забезпечення зв'язком Генерального штабу.

Історія

[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР у 1992 році, 113 Проскурівська двічі Червонопрапорна бригада зв'язку увійшла до складу Збройних сил України.

Завдяки майстерності зв’язківців, підрозділи саме цієї частини свого часу[коли?] були включені до складу Об’єднаних сил швидкого реагування.[1]

З 1997 по 2000 рік бригада брала участь у спільних заняттях зі зв'язку у рамках програми Україна-НАТО «Партнерство заради миру».

Під час комплексного тактико-спеціального навчання «Форпост-2002» зв'язківці обслуговували Генштаб.

Військовослужбовців частини показали високі результати у навчанні «Рішуча дія–2008», де гідно виконали завдання по забезпеченню зв’язку.[2] Частина є володарем кубка служби військ.

Зв'язківці брали участь у військових навчаннях «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011».

Станом на 2018 рік, військова частина дислокувалася в Києві.[3] А на території військового містечка в Гостомелі було розміщено новостворену бригаду швидкого реагування НГ.

Традиції

[ред. | ред. код]

З 18 листопада 2015 року, в рамках загальновійськової реформи, з найменування було виключено радянські почесні назви. За указом Президента України повна офіційна назва з'єднання: 1 окремий польовий Проскурівський вузол зв’язку.[4]

Командири

[ред. | ред. код]
  • полковник Борис Грушевський
  • полковник Валерій Янчук
  • полковник Едуард Віталійович Кузнєцов
  • полковник Євген Михайлович Кубрак
  • полковник Андрій Юрійович Чекан
  • полковник Олексій Григорович Науменко
  • полковник Анатолій Васильович Мотрич[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЗВИТЯГА | Історична довідка. zvitiaga.org. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  2. ↑ Сайт селища Гостомель -. gostomel.pp.net.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  3. ↑ Ветерани Двічі Червонопрапорної бригади зв’язку Генерального штабу України відзначили 76-у річницю з дня заснування – Газета Гостомеля (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 8 серпня 2019.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №646/2015 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 27 жовтня 2017.
  5. ↑ lenta (20 липня 2017). У Гостомелі відзначили 75-ту річницю полку зв'язку - Правда Ірпеня. irpin.news (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1-й_окремий_польовий_вузол_зв%27язку_(Україна)&oldid=42267871