Перейти до вмісту

1+1 Україна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1+1 Україна
ТОВ «Віжн 1+1»[1]
КраїнаУкраїна Україна
Зона мовленняУкраїна Україна
Час мовленняЦілодобово
Мова мовленняукраїнська
Центр керуванняКиїв, вул. Кирилівська, 23
Формат
зображення
576і 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналуЗагальна
Дата початку
мовлення
24 грудня 2022
Цифровий
мультиплекс
MX-1 (2)
Аудиторія18—54
Засновник1+1 Media
Власник(и)ТОВ «Солюшнс»
Керівник(и)Ярослав Пахольчук (голова правління «1+1 Media»)[2]
Споріднені каналиУкраїна 1+1
Земля 1+1 International
Україна 2+2
Україна 2+2 Марафон
Україна ТЕТ
Україна ПлюсПлюс
Україна Бігуді
Україна УНІАН
Україна Квартал TV
Україна Comedy Central Україна
Земля Квартал TV International
Україна Світ+
Україна УНІАН-2
Голос каналуСергій Могилевський
Євген Сінчуков
СлоганТи не один
Сайт1plus1.ua

«1+1 Україна» — загальноукраїнський телеканал. Входить до медіаконгломерату «1+1 Media». Був створений шляхом переоформлення ліцензії спорідненого міжнародного телеканалу «1+1 International»[3].

Історія

[ред. | ред. код]

15 грудня 2022 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення переоформила ліцензію «1+1 International», змінивши назву на «1+1 Україна»[3]. Телеканал є фактично дублером флагманського телеканалу «1+1». Програмна сітка складається із програм, фільмів і серіалів «1+1»[4].

22 грудня НацРада видала тимчасовий дозвіл на мовлення «1+1 Україна» на період воєнного стану в Україні на мовлення в мультиплексі МХ-2 цифрової етерної мережі DVB-T2 терміном на 1 рік[5].

Телеканал розпочав мовлення 24 грудня[6]. Водночас, «1+1 International» продовжив самостійне супутникове мовлення[7][8].

23 листопада 2023 року телеканал став переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення в MX-2 цифрової етерної мережі DVB-T2 юридичною особою ТОВ «Віжн 1+1»[9].

1 лютого 2024 року регулятор переоформив логотип юридичної особи ТОВ «ТРК „Студія 1+1“» для супутникового мовлення з «1+1 Україна» на «1+1 Марафон». Водночас, «1+1 Україна» змінив юридичну особу на ТОВ «Віжн 1+1»[1].

11 липня того ж року телеканал став переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення в MX-1 цифрової етерної мережі DVB-T2 під логотипом «1+1 Україна+», 8 серпня змінив логотип на «1+1 Україна», а наступного дня — перейшов з MX-2 на MX-1[10][11].

Логотип

[ред. | ред. код]

Телеканал змінив 1 логотип. Теперішній — 2-й за ліком.

Логотип Опис
З 24 грудня 2022 до 16 червня 2024 року логотипом були дві білі одиниці та білий плюс, під якими знаходився напис «УКРАЇНА». Логотип був непрозорим. Знаходився у правому верхньому куті екрана.
Із 17 червня 2024 року використовується той самий логотип, але слово «УКРАЇНА» стало напівпрозорим і змінило шрифт. Знаходиться там само.

З 24 серпня того ж року логотип виблискує під час переходу на рекламу та з реклами.

Мовлення

[ред. | ред. код]

Супутникове мовлення

[ред. | ред. код]
Супутник Стандарт Частота Символьна швидкість Поляризація FEC Формат зображення Помітки Кодування
Astra 4A (4.8°E) DVB-S2 11766 30000 горизонтальна (H) 2/3 MPEG-4 EPG FTA
DVB-S 12130 27500 вертикальна (V) 3/4 MPEG-2

Етерне цифрове мовлення

[ред. | ред. код]
Канал Мультиплекс Стандарт EPG Формат мовлення
2 MX-1 DVB-T2 Green tickТак SD 576i 16:9

Наповнення етеру

[ред. | ред. код]

Програми

[ред. | ред. код]

Архівні програми

[ред. | ред. код]

Документальні фільми

[ред. | ред. код]
  • 20 днів у Маріуполі
  • Берегині на війні
  • Битва за Київ
  • Бригада
  • Володарі неба
  • Вічний мир
  • Вулиця Яблунська
  • Довга доба
  • Історія України. Відновлення правди
  • Лютий день очима 1+1
  • Останній бій
  • Побачити дно
  • Повернення
  • Рашизм. Історія хвороби
  • Рік
  • Розвідка у голові диктатора
  • СБУ. Спецоперації перемоги
  • Символ і воля
  • Справжня історія
  • Таємниці великих українців
  • ТСН: Особливий погляд
  • Україна. Повернення своєї історії
  • Україна майбутнього. Переграти агресора
  • Чат війни. Мощун
  • Щоденник Монастирського

Серіали

[ред. | ред. код]

Українські серіали

[ред. | ред. код]

Іноземні серіали

[ред. | ред. код]

Мультсеріали

[ред. | ред. код]

Ведучі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Канал, який належить Коломойському, змінив логотип на «1+1 Марафон». А компанії Пахольчука та Міщенко зареєстрували з каналами бренди медіагрупи. detector.media (укр.). 1 лютого 2024. Архів оригіналу за 1 лютого 2024. Процитовано 1 лютого 2024.
  2. Структура власності ТОВ «ТРК „СТУДІЯ 1+1“» [1+1]. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  3. а б Нацрада переоформила ліцензії ICTV Ukraine та «1+1 International». detector.media (укр.). 15 грудня 2022. Архів оригіналу за 15 грудня 2022. Процитовано 15 грудня 2022.
  4. Данькова, Наталія (15 грудня 2022). Для «1+1» та ICTV створили дублерів. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2024. Процитовано 12 березня 2023.
  5. ICTV2 та «1+1 Україна» отримали право на мовлення у цифрі. detector.media (укр.). 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  6. 24 грудня телеканал 1+1 Україна стане доступний для всіх українців. 1+1 (укр.). 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  7. Українське супутникове мовлення - Сторінка 235. Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2024. Процитовано 12 березня 2023.
  8. Нацрада видала нову супутникову ліцензію групі «1+1». detector.media (укр.). 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 12 березня 2023.
  9. У конкурсі «Зеонбуду» перемогли канали Пахольчука, Богуцького та «Ми — Україна+». detector.media (укр.). 23 листопада 2023. Архів оригіналу за 29 листопада 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  10. У конкурсі «Зеонбуду» перемогли канали StarLightMedia, «1+1», «Сонце+» та «К Конкурент». detector.media (укр.). 11 липня 2024. Архів оригіналу за 11 липня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  11. Данькова, Наталія (12 липня 2024). Конкурс «Зеонбуду»: у загальнонаціональній цифрі з’явився луцький «Конкурент». detector.media (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2024. Процитовано 14 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]