Шмальгаузен Іван Іванович

Іван Іванович Шмальгаузен
Народився	11 (23) квітня 1884(1884-04-23) Київ, Російська імперія
Помер	7 жовтня 1963(1963-10-07) (79 років) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Місце проживання	Київ Москва
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	зоолог
Alma mater	Київський університет
Галузь	еволюційна біологія, зоологія, морфологія
Заклад	Інститут зоології АН УРСР, Київський університет, Московський університет, Інституту еволюційної морфології AH СРСР, Зоологічний інститут АН СРСР
Вчене звання	академік АН УРСР і АН СРСР, професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	О. М. Сєверцов
Відомі учні	Б. І. Балінський, В. В. Брунст, П. О. Сітько, О. П. Маркевич, М. С. Гіляров
Аспіранти, докторанти	Балінський Борис Іванович Кирпиченко Михайло Якович Гіляров Меркурій Сергійович
Членство	НАНУ Російська академія наук Леопольдина
Відомий завдяки:	синтетична теорія еволюції, теорія стабілізуючого добору
Батько	І. Ф. Шмальгаузен
Нагороди	A. O. Kovalevsky Prized
Роботи у Вікіджерелах

Іва́н Іва́нович Шмальга́узен (11 (23) квітня 1884, Київ, Російська імперія — 7 жовтня 1963, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський еволюційний біолог, зоолог, морфолог, академік АН УРСР (з 1922), АН СРСР (з 1935) і Німецької академії наук (з 1960). Розробив теорію стабілізуючого добору і був однією з центральних фігур у створенні сучасної синтетичної теорії еволюції.

Життєпис

Народився 11 (23) квітня 1884 в Києві. Син ботаніка І. Ф. Шмальгаузена. 1907 року закінчив Київський університет і працював у ньому до 1912 року під керівництвом О. М. Сєверцова. Протягом 1912—1918 років працював у Московському університеті. З 1918 року професор Воронезького університету.

З 1921 року професор Київського університету. 20 жовтня 1924 року спільне зібрання ВУАН затвердило І. І. Шмальгаузена на посаду директора Мікробіологічного інституту ім. Ф. Омельченка. У 1926—1929 роках був президентом Київського товариства природознавців. У 1930—1941 — директор Інституту зоології АН УРСР, одночасно з цим продовжував працювати на біологічному факультеті Київського університету.

У 1936—1948 — директор Інституту еволюційної морфології AH СРСР. У 1939—1948 роках завідувач кафедри дарвінізму Московського університету. З 1948 року працював у Зоологічному інституті АН СРСР.

Інститут зоології НАН України з 1981 року носить ім'я І. І. Шмальгаузена.

Учнями І. І. Шмальгаузена були відомі вчені-біологи М. С. Гіляров, О. П. Маркевич, Б. І. Балінський і П. О. Сітько.

Нагороди

• 1959 — Дарвінівська медаль Німецької академії природодослідників «Леопольдина»
• 1968 — Золота медаль імені І. І. Мечникова

Праці

Наукові праці Шмальгаузена присвячені питанню еволюційної морфології, експериментальної морфології, вивченню закономірностей росту, філогенії тварин тощо.

Основні з них:

• Шмальгаузен И. И. Основы сравнительной анатомии позвоночных. Гос. изд. [1923]. VIII + 425 с (Книга выдержала 4 издания, последнее — в 1947 г.)

• Шмальгаузен И. И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. М.-Л. Изд-во академии наук СССР, 1938. 144 с.

• Шмальгаузен И. И. Пути и закономерности эволюционного процесса. М.-Л. Из-во АН СССР. Напеч. в Москве 1939. 232 с.

• Шмальгаузен И. И. Факторы эволюции (теория стабилизирующего отбора). М.-Л., Изд-во АН СССР, 16-я тип. треста Полиграфкнига в Москве, 1946. 396 с.

• Schmalhausen I. I. Factors of Evolution: The Theory of Stabilizing Selection, Blakiston, Philadelphia (1949)

• Шмальгаузен И. И. Кибернетические вопросы биологии / Под общ. ред. и с предисл. Р. Л. Берг и А. А. Ляпунова. Новосибирск, Наука, сиб. отделение. 1968. 224 с.

• Шмальгаузен И. И. Вопросы дарвинизма: Неопубл. работы / ред.-сост. И. М. Медведева; Отв. ред. А. В. Иванов, Э. И. Воробьева; М. Наука, 1990 158 с.

Галерея

• 
  Меморіальна дошка Івану Шмальгаузену на будівлі Інституту зоології
• 
  Лабораторія Шмальгаузена

Див. також

• Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
• Премія НАН України імені І. І. Шмальгаузена

Посилання та джерела

• ІВАН ІВАНОВИЧ ШМАЛЬГАУЗЕН: БІОГРАФІЯ [Архівовано 29 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Шмальгаузен Іван Іванович 11(23).04.1884, Київ — 07.10.1963, Москва
• Основні наукові праці І. І. Шмальгаузена [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Дзеверін І. Іван Іванович Шмальгаузен: (до 120-річчя від дня народж.) // Хімія. Біологія. — 2004. — № 22. — С. 3-11.
• Мазурмович Б. М. Невтомний шукач // Невтомні шукачі.— К., 1975 . — С. 65-71.
• Шмальгаузен Иван Иванович / Биологи: биогр. справ / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К.: Наук. думка, 1984. — С. 709—710.
• Мороз І. В. Учені-біологи України: додаток // Словник-довідник з біології / І. В. Мороз, Л. І. Мороз. — К., 2001. — С. 350—377.
• Личность в генетике: 20-30-е годы ХХ века. Шмальгаузен Иван Иванович [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Железная, Е.К. (16-30.09.2004). И.И. Шмальгаузен (1884–1963). «Биология» (36 (763)). Архів оригіналу за 20 грудня 2014.
• Іван Іванович Шмальгаузен (1884–1963), В. І. Вернадський. Листування з українськими вченими (PDF), с. 619-624, архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2019, процитовано 26 лютого 2019
• Дзеверін, І. І. (2009). Шлях до синтезу: дарвінізм, генетика і еволюційна концепція І. І. Шмальгаузена (PDF). Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. Українське товариство генетиків і селекціонерів. 7 (2): 305—321. ISSN 1810-7834. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2014.
• Цитування праць І. І. Шмальгаузена в Google Scholar [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]