Перейти до вмісту

Фемістокл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фемістокл
Народився524 до н. е.
Афіни[1]
Помер459 до н. е.
Магнесія-на-Меандрі[2]
ПохованняМагнесія-на-Меандрі[3]
КраїнаСтародавні Афіни
 Імперія Ахеменідів
Діяльністьполітик, військовослужбовець, солдат
Галузьполітика[4] і військовий корабель[4]
Знання мовдавньогрецька і давньоперська
УчасникГреко-перські війни
Посадаархонт Афінd і стратег
Військове званнястратег
Конфесіяpolytheistic religiond
БатькоNeoclesd
МатиАбротонd
У шлюбі зАрхіппаd
ДітиАрхеполід, Мне­сип­то­ле­ма, Нікомаха і Асія

Фемісто́кл, або Темісто́кл (дав.-гр. Θεμιστοκλῆς, 524 до н. е. — 459 до н. е., Магнесія) — афінський політик, стратег, один з лідерів демосу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки. Сім'я

[ред. | ред. код]

Народився в Афінах близько 524 до н. е.[5] Його батьком був афінянин з не надто знатного роду Неокл з роду Лікомідів, нащадків героя Ліка. Матір'ю Фемістокла, згідно з Плутархом, була або фракіянка Абротонон, або жінка родом з Галікарнасу Евтерпа[6][7]. Незалежно від того, з якого міста походила мати Фемістокла, її син був незаконнонародженим. Через це він був дещо обмежений у правах. Зокрема, він міг відвідувати лише гімнасіон за міськими воротами на Кіносарзі. Уже в дитинстві Фемістокл проявив хитрість, яка знищила одну з відмінностей між незаконнонародженими і повноправними громадянами. Подружившись з дітьми аристократів, він зумів умовити їх займатися гімнастичними вправами в Кіносарзі[6].

Походження Фемістокла вплинуло й на його громадянську позицію. Більшість афінських знатних родів мали родинні та/або дружні відносини з іншими державами. У Фемістокла подібних прихильностей не було. Він схилявся до опори на внутрішні сили, без укладання тісних союзів з іншими державами. Він прагнув до афінського ізоляціонізму.

У юні роки, під час відпочинку, на відміну від інших дітей, Фемістокл обмірковував і складав промови. У них він або звинувачував, або захищав когось з однолітків. Учитель майбутнього афінського стратега, згідно з Плутархом, припустив: «З тебе, хлопчику, не вийде нічого посереднього, але щось величне — або добре, або зле!»[8].

У юні роки, як повідомляли численні античні автори, Фемістокл вів розпусний спосіб життя. Через це батько навіть позбавив його спадщини[7][9]. Плутарх підтверджує такі чутки, але спростовує їх[10]. Водночас сам же Плутарх, в кінці свого твору «Фемістокл», розповідає про 10 дітей Фемістокла, з яких тільки троє (Архентол, Полієвкт і Клеофант) були від першої дружини Архиппи[11].

Архонтство

[ред. | ред. код]

У 493—492, 487—486, 483–482 до н. е. обирався архонтом, пізніше — стратегом. Домігся виборів архонтів за жеребом, зниження пасивного виборчого цензу, зміцнив незалежність колегії стратегів. За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр — на будівництво флоту було спрямоване усе срібло, яке видобували в Лавріонських копальнях. для цього Фемістокл звернувся до мешканців Афін з проханням на один рік добровільно відмовитися від призначених кожному громадянину доходів.

Був одним з організаторів спротиву перській навалі 480—479 до н. е., підтримуючи водночас таємні зв'язки із Ксерксом. Саме Фемістокл повідомив царю про наміри грецького командування відвести флот з Саламінської протоки і тим самим спровокував атаку персів. Згодом, щоправда, афінського стратега вважали «батьком» перемоги в битві при Саламіні. За порадою Фемістокла Ксеркс швидко залишив Грецію з більшою частиною війська.

Ініціатор створення у 478 до н. е. Делосського союзу — основи майбутньої Афінської архе.

Остракон з написом: «Фемістокл, син Неокла»

У 471 до н. е. зв'язки Фемістокла із персами були викриті та він був висланий з Афін шляхом остракізму. Після поневірянь різними грецькими містами попрямував до двору Артаксеркса I Довгорукого. Цар зробив Фемістокла своїм радником і віддав йому в управління Лампсак і Магнесію.

Помер Фемістокл у Магнесії. За легендою — наклав на себе руки (отруївся, випивши бичачу кров), щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.

Образ Фемістокла в мистецтві

[ред. | ред. код]

Давньогрецькому стратегу присвячена однойменна опера Йоганна Крістіана Баха. Події відбуваються в 470 році до н. е. Фемістокл втік з Греції і опинився в Сузах, при дворі перського царя. Опера була написана в 1772 році в Мангеймі.

У фільмі 1962 року «300 спартанців» роль Фемістокла грає Ральф Річардсон.

Також знятий у 2013 році фільм 300 Спартанців: Відродження Імперії роль Фемістокла тут зіграв Салліван Степлтон. Він вийшов на екрани світу 7 березня 2014 року.

Давньогрецькому стратегу присвячені кілька історичних романів, зокрема «Герой Саламіна» Л. Воронкової[12] та «Фемістокл» В. Поротнікова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.nytimes.com/books/98/10/11/reviews/981011.11griffit.html
  2. ↑ http://earlyworldhistory.blogspot.com/2012/01/themistocles.html
  3. ↑ https://kulturenvanteri.com/yer/?p=167734
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Hornblower Simon, Spawforth Anthony. Themistocles // The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press. — 1996. — ISBN 9780198661726.
  6. ↑ а б Плутарх. Фемистокл и Камилл (Фемистокл I) // Избранные жизнеописания. — М.: : "Правда", 1987. — Т. 1. — С. 215—216. — 500 000 прим.
  7. ↑ а б Корнелій Непот, 2021, с. 20, Фемістокл. 1.
  8. ↑ Плутарх. Фемістокл II
  9. ↑ Лібаній. Речі IX—X
  10. ↑ Плутарх. Фемістокл III
  11. ↑ Плутарх. Фемістокл XXXII
  12. ↑ Воронкова Л. Ф. Герой Саламіна. сайт lib.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
Фемістокл
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Греція»
CMNS: Фемістокл у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фемістокл&oldid=41822569