Стовпів
| село Стовпів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район |  Житомирський район
|
| Тер. громада | Чуднівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040610310075814 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1512 |
| Населення | 580 |
| Площа | 2,647 км² |
| Густота населення | 219,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13214 |
| Телефонний код | +380 4139 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°5′5″ пн. ш. 28°1′23″ сх. д. / 50.08472° пн. ш. 28.02306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
256 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13214, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Стовпів, вул. Шевченка, 27в |
| Староста | Перепелиця Ігор Петрович |
| Карта | |
  Стовпів | |
 Стовпів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Стовпі́в — село в Україні, розташоване в Чуднівській територіальній громаді, Житомирського району, Житомирської області. Населення становить 580 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чуднівська міська рада.
На північно-східній околиці села бере початок річка Дреничка.
Перша документальна згадка про Стовпів датується 1512 роком.
Село Стовпів (пол. Stołpow) Чуднівського ключа входило до складу Острозької ординації — неподільних земель князів Острозьких-Заславських.[1]
У XVII столітті неподалік Стовпова виникло містечко Лісногород (Leśnogród).
Спадкоємець Острозького майорату князь Януш-Олександр Санґушко у 1769 році будує в селі дерев'яну церкву.[2]
З 1731 року Стовпів орендував Бенедикт Малиновський.
А вже в документах 1750 та 1759 років орендарем села вказаний летичівський чашник Юзеф Хжонстовський герба Задора.[3]
В реєстрах Тарифу подимного податку 1775 року Стовпів у кількості 86 дворів орендував мстиславський скарбник Станіслав Мисловський.[4]
У 1780-х роках Чуднівськи ключ належав великому коронному підскарбію, князю Адаму Мацейовичу Понінському гербу Лодья (пол. Adam Poniński ks. h. Łodzia). Ці землі Понінський придбав у Єжи-Марціна Любомирського (пол. Jerzy Marcin ks. Lubomirski) за 800 тисяч злотих.[5] Та після того, як Понінській збанкрутів, землі Чуднівського ключа були розділені між чисельними кредиторами.
В Ревізіях шляхти 1795 року вказано, що справами маєтку займався економ власника — Юзеф Шимонович Каплінський (Józef Kapliński).
У XIX столітті село Стовпів входило до складу Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії.
Новий дідич Стовпова пан Янковський витратив чималі статки на дослідження мурованих льохів, що лишились на місті давнього Лісногорода (Лісноґрода).[6]
На початку 1836 року Янковський продає Стовпів житомирському підсудку Шимону Григоровичу Невмержицькому (Szymon Niewmierzycki h. Samson) та його сину Андрію (Andrzej Niewmierzycki h. Samson).[7]
Наступним власником села був Андрій Шимонович Невмержицький[8], що разом із дружиною Людвікою із Трипольських проживав у Стовпові.
В селі розташовувалась церква в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая, але точних даних про рік її побудови не збереглось. У 1904 році неподалік храму зведено причтові приміщення. Також діяла церковно-прихідська школа.[9]
Наприкінці XIX — початку XX століття власником села Стовпів вказаний Еразм Адольфович Росцішевський (пол. Erazm Tymoteusz Marian Rościszewski h. Junosza), який 1877 року одружився із Олександрою Невмержицькою (Aleksandra Niewmierzycka) — донькою Андрія Шимоновича.[10] Більшість часу родина Росцішевських проводила в своєму маєтку Кустівці. Після смерті Росцішевського його землі успадкували сини Олександр і Іван Росцішевські, та здавали в оренду Станіславу Станіславовичу Маковському.
Станом на 1906 рік в селі значилось 190 дворів, де проживало 1282 чоловік.[11]
За даними 1923 року в селі значилось 404 двори, в яких проживало 1919 чоловік. Того ж року було створено селищну раду.
З червня 1960 року Стовпів відносився до Сербинівської сільради.
В 1932–1933 роках село пережило голод. Так, за даними Стовпівської сільради в селі померло 218 чоловік, практично всі імена яких відомі.[12]
У 1963 році серед скверу встановлений пам'ятник землякам, полеглим в роки Другої світової війни.
З 1999 року в Стовпові діє церква євангельських християн-баптистів.
Стовпів входить до складу утвореної 2018 року Чуднівської територіальної громади.
| Рік | 1967 | 1987 | 1989 | 2001 | 2021 |
|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 1 308 | 1 090 | 964 | 791 | 580 |
Чисельності наявного населення села станом на 01.01.2021 року становить 580 осіб.
- Стовпівська гімназія.
- Стовпівський ЗДО.
- Стовпівський сільський клуб який є відокремленим структурним підрозділом Чуднівського міського будинку культури Чуднівської міської ради.
- Бібліотечний пункт № 4 який є відокремленим структурним підрозділом Чуднівської міської бібліотеки Чуднівської міської ради.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Н. Черкаська (2016). Документи Чуднівського графства з архіву Адама Понінського у Любарі. Остріг: Видавництво Національного університету «Острозька академія».
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 15, [Dopełnienia]. Cz. 2, Januszpol-Żyżkowa ; Dodatek: Aleksin-Wola Justowska
- ↑ Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року. Опрацював К. Жеменецький — Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. — 272 с.
- ↑ Тариф подимного податку Житомирського повіту 1775 р. Опрацював К. Жеменецький — Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2018. — 198 с.
- ↑ ЦДІАК України. — Ф. 236, оп. 2 Любомирські, спр. 108, 110
- ↑ CRISPA. crispa.uw.edu.pl. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ ДАЖО Фонд 17, опис 2, справа 15577
- ↑ Niewmierzycki - Genealogia. Portal rodzinny, rola w historii, źródła. genealogia.okiem.pl. Процитовано 24 липня 2020.
- ↑ Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
- ↑ ДАЖО Фонд 178, опис 3, справа 58, стор. 230V
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир: Волынская губернская типография. — 1906. — 222 с
- ↑ Музей Голодомору.