Пінчуки
Пінчуки[1], або пинчуки[2][3] (біл. пінчукі) — жителі Пінщини (пінського Полісся), пінські поліщуки. Проживаючи у важкодоступних районах українського та білоруського Полісся, пінчуки зберегли свою говірку та етнографічні особливості. Говірка пінчуків являє собою щось проміжне між українською та білоруською мовами, але також має свої особливості. Наприклад: панування звуку «у» (рудний — рідний, свуй — свій, зульє — зілля та ін.) і звуку ю (прінюс, дрюбний, юміраті та ін.), а також опущення звуків (твею — твоєю, еробей — горобець, Ладико — владика, озьми — візьми та ін.). У пінчуків, що займають проміжне положення між українцями та білорусами, крім самобутніх пісень, є безліч пісень українських та білоруських, які зазнали деякої зміни в мовному плані.
Зберігся багатий фольклор пінчуків, наприкінці XIX століття зібраний етнографами та виданий в декількох збірках.
Ой мороз, мороз, не зморозь мэне |
||
— Одна з пісень зі збірки Дмитра Булгаковського 1890 року[4] |
- ↑ ЕІУ, 2011, с. 260.
- ↑ Пинчуки // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 1047. — 694 с.
- ↑ Пинчуки // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 2047. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Булгаковский Д. Г. Пинчуки. Этнографический сборник [Архівовано 2020-07-24 у Wayback Machine.]. — СПб., 1890. — С. 130—131.
- Пінчуки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 260. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Пинчуки // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 2047. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Булгаковский Д.Г // «Пинчуки». Этнографический сборник. Песни, загадки, пословицы, обряды, приметы и предрассудки, поверья, суеверия и местный словарь. (Записки Императорского русского географического общества по отделению этнографии. Том XIII, вып. III), г. СПб, 1890 г. (рос.)
- Булгаковский Д. Г. Пинчуки, этнографический сборник. — СПб., 1890 г. (рос.)
- Белорусское Полесье. Сборник этнографических материалов, собранных М. Довнаром-Запольским. — Вып. I. Песни пинчуков. — К., 1895 г. (рос.)
- Историческая этнография (Малые этнические и этнографические группы), Санкт-Петербургский государственный университет, вып. 3, отв. ред. В. А. Козьмин, рец. канд. истор. наук Седых В. Н., изд. Новая алтернативная полиграфия, г. Санкт-Петербург, 2008 г., 356 с., ISSN 1812-3325 (рос.)
- Пинчуки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Россия/Население/Россия в этнографическом отношении // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Народы СССР: Этнография — Численность и расселение народов мира (рос.)
- Этнографические группы (субэтносы) украинского этноса (рос.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |