Перейти до вмісту

Павло Єрмолінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Павло Єрмолінський
Єрмолінський у 2015 році
Особисті дані
Дата народження 25 січня 1987(1987-01-25) (37 років)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Ісландія
Зріст 203 см
Інформація про клуби
Поточний клуб Завершив кар'єру
Позиція Розігруючий захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (очки)
1998
2001–2002
2002–2003
2003–2004
2004–2005
2005–2007
2007–2008
2008–2009
2009–2010
2010
2010–2011
2011–2012
2012–2013
2013–2019
2019–2022		 Ісландія «ІА»
Ісландія «Скаллагрімур»
Ісландія «ІР»
Франція «Віші»
Іспанія «Малага»
Іспанія «Аксаркія»
Іспанія «Уельва»
Іспанія «Ла-Пальма»
Іспанія «Касерес»
→  Ісландія «КР»
Ісландія «КР»
Швеція «Сундсвалль Дрегонс»
Швеція «Норрчепінг Долфінс»
Ісландія «КР»
Ісландія «Валур»
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2021—2022
2023— донині 		Ісландія «Валур» (асистент головного тренера)
Ісландія «Тіндастолль»

* Ігри та очки за професіональні клуби
враховуються лише в регулярному чемпіонаті.


** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмолінський.

Павло Єрмолінський (ісл. Pavel Ermolinskij; нар. 25 січня 1987, Київ, Українська РСР, СРСР) — ісландський баскетболіст українського походження,[1] який виступав на позиції розігруючого захисника за низку клубів, зокрема за іспанську «Малагу» та національну збірну Ісландії.[2] Восьмиразовий чемпіон Ісландії, володар Кубка Іспанії. Після завершення ігрової кар'єри — баскетбольний тренер. З 2023 року очолює тренерський штаб ісландського «Тіндастолля».

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 1987 року в Києві у сім'ї баскетболіста Олександра Єрмолінського.[1] 1992 року у віці 5 років переїхав до Ісландії, коли батько підписав контракт з клубом «Скаллагрімур».[3]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Єрмолінський вперше з'явився в грі за «ІА» 6 березня 1998 року, у віці лише 11 років, коли його батько та головний тренер Олександр Ермолінський відібрав його до складу з 10 гравців проти «Няровика». У той час не було правил щодо мінімального віку гравців у лізі.[4]

Наступного разу, коли він зіграв у старшій команді став сезон 2001–2002, коли він з'явився в 15 іграх, набираючи в середньому 1,8 очка за гру в складі «Скаллагрімура».[5]

У сезоні 2014—2015 Павло зробив тріпл-дабл, набираючи 13,3 очка, 10,5 підбирання та 10,3 передачі за гру в 15 іграх регулярного сезону за «КР».

У сезоні 2017—2018 років був лідером «КР» за результативними передачами. 28 квітня 2018 року виграв свій шостий чемпіонат Ісландії після того, як «КР» переміг «Тіндастьоль» у фіналі.[6] Це була вісімнадцята поспіль серія плей-оф, яку він виграв.[7] Просидівши перші три матчі сезону 2018–2019, відновив тренування з «КР» наприкінці жовтня. 4 травня 2019 року виграв свій 7-й національний чемпіонат.[8]

13 серпня 2019 року Павло підписав 2-річний контракт із суперником «КР» з Рейк'явіка — «Валур».[9] Він сильно розпочав сезон, показавши значну результативність у четвертій чверті, здобувши перемоги над «Фйолніром» і «Торлакшофном». 25 жовтня забив триочковий кидок за 5 секунд до кінця овертайму проти «Тіндастоля». 5 січня 2020 року Павло не дотягнув 1 результативну передачу до рекорду ліги, віддавши 17 результативних передач у переможному матчі проти Фйолніра.[10]

6 травня 2022 року провів свій 100-й матч плей-оф чемпіонату. 18 травня 2022 року виграв свій восьмий національний чемпіонат після того, як «Валур» переміг «Тіндастолль» у фінальній серії.

22 серпня 2022 року оголосив, що залишає «Валур».[11]

У жовтні 2022 року оголосив про завершення кар'єри.[12]

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Виступав за національну збірну Ісландії з баскетболу з 2004 року та брав участь у Євробаскеті 2015 та 2017.[13][14]

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У сезоні 2021—2022 років Єрмолінський працював асистентом тренера «Валюр».

14 січня 2023 року був призначений на посаду головного тренера «Тіндастоля».[15]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Ісландія

[ред. | ред. код]

Клуб

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон Ісландії (8): 2011, 2014—2019, 2022
  • Володар Кубка Ісландії (7): 2011, 2016. 2017
  • Володар Суперкубка Ісландії (2): 2014, 2015

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Ісландський гравець року чемпіонату: 2011, 2015
  • Символічна перша збірна чемпіонату: 2011, 2014—2016
  • Найцінніший гравець кубка Ісландії: 2011

Іспанія

[ред. | ред. код]

Клуб

[ред. | ред. код]
  • Володар Кубка Іспанії: 2005

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Harðarson, Haukur (14 серпня 2015). „Lít á mig sem Íslending frekar en Rússa“ - RÚV.is. RÚV. Процитовано 28 квітня 2023.
  2. ↑ Pavel gefur alltaf gullin sín. www.mbl.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  3. ↑ Háskólabókasafn, Landsbókasafn Íslands-. Tímarit.is. timarit.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  4. ↑ Háskólabókasafn, Landsbókasafn Íslands-. Tímarit.is. timarit.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  5. ↑ Tölfræði. gamli.kki.is. Процитовано 28 квітня 2023.
  6. ↑ KR meistari fimmta árið í röð. www.mbl.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  7. ↑ Jónsson, Ólafur Þór. Pavel ekki tapað einvígi í úrslitakeppninni í átta ár. Karfan.is (брит.). Архів оригіналу за 28 квітня 2023. Процитовано 28 квітня 2023.
  8. ↑ Eggertsdóttir, Ástrós Ýr (5 квітня 2019). Umfjöllun: KR - ÍR 98-70 | KR Íslandsmeistari sjötta árið í röð - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  9. ↑ Eggertsdóttir, Ástrós Ýr (13 серпня 2019). Pavel: Var orðinn of rólegur og sáttur í KR - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  10. ↑ Jónsson, Óskar Ófeigur (1 червня 2020). Pavel náði ekki metinu en jafnaði aftur við þá Jón Kr. Gíslason og Pál Kolbeins - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  11. ↑ Arason, Atli (22 серпня 2022). Pavel yfirgefur Íslandsmeistarana - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  12. ↑ Eiríksson, Valur Páll (10 травня 2022). Pavel hættur: „Hef átt nokkur rifrildi við körfuboltann í gegnum tíðina“ - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  13. ↑ Jónsson, Óskar Ófeigur (9 квітня 2015). Pavel: Við unnum ekkert lottó til að vera hérna - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  14. ↑ Leifsson, Anton Ingi (9 березня 2017). Pavel: Aldrei hægt að ásaka þetta lið um vilja- og baráttuleysi - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
  15. ↑ Halldórsson, Arnar Geir (14 січня 2023). Pavel nýr þjálfari Tindastóls - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_Єрмолінський&oldid=41728382