П'єтро Аретіно
| П'єтро Аретіно | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Pietro Aretino | ||||
.jpg) | ||||
| Народився | не раніше 19 квітня 1492 і не пізніше 20 квітня 1492 Ареццо, Тоскана, Італія | |||
| Помер | 21 жовтня 1556[1][2][…] (64 роки) або 1556[4] Венеція, Венеційська республіка ·death from laughterd | |||
| Поховання | Венеція | |||
| Країна |  Венеційська республіка | |||
| Діяльність | поет, драматург, журналіст, письменник, мистецтвознавець | |||
| Сфера роботи | satirical literatured[5], драма[5] і ліризм[d][5] | |||
| Мова творів | італійська | |||
|
| ||||
 П'єтро Аретіно у Вікісховищі | ||||
П'є́тро Ареті́но (італ. Pietro Aretino; 19 квітня 1492, Ареццо — 21 жовтня 1556, Венеція) — італійський письменник-гуманіст кінця епохи Відродження.
Боровся проти феодально-католицької реакції. За сміливі виступи проти монархів та Ватикану його прозвали «бичем королів». Аретіно — один із засновників публіцистики в Італії і взагалі в Європі.
У своїх комедіях «Придворне життя» (1526), «Лицемір» (1542), трагедії «Горацій» (1546), пародійній поемі «Орландіно», у віршах і публіцистичних творах (памфлети, листи, «бесіди», сатиричні «пророцтва») Аретіно викривав пороки аристократії та духівництва.
_and_Pietro_Aretino_-_Stanze_di_M._Pietro_Aretino_MET_DP108988_(cropped).jpg)
- ↑ Innamorati G. Dizionario Biografico degli Italiani — 1962. — Vol. 4.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ RKDartists
- ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про італійського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |