Нерчинськ
| місто Нерчинськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Нерчинск | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Забайкальський край | ||||
| Муніципальний район | Нерчинський район | ||||
| Поселення | Нерчинське | ||||
| Код ЗКАТУ: | 76228501000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 76628101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1653 (371 рік) | ||||
| Населення | 14959 осіб (2010[1]) | ||||
| Площа | 100 км² | ||||
| Поштовий індекс | 673400, 673402 і 673403 | ||||
| Телефонний код | +7 30242 | ||||
| Географічні координати: | 51°59′00″ пн. ш. 116°35′00″ сх. д. / 51.983333333333° пн. ш. 116.58333333333° сх. д. | ||||
| Найближча залізнична станція | Приіскова | ||||
| Відстань | |||||
| До залізничної станції: | 5 км | ||||
| Мапа | |||||
  Нерчинськ  Нерчинськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
_(1790).png)
.png)
Не́рчинськ (рос. Нерчинск) — місто в Росії, адміністративний центр Нерчинського району та Нерчинського міського поселення Забайкальського краю.
Місто розташоване на лівому березі річки Нерча, за 7 км від її впадіння в Шилку (басейн Амуру) і за 335 км на схід від Чити автошляхом Р297 «Амур» та за 5 км від залізничної станції Приіскова на Транссибірській магістралі.
Засновано у 1653 році Єнісейським воєводою А. Пашковим за назвою Нерчинський острог. У 1689 році тут був укладений Нерчинський договір з Китаєм. У 1664—1773 роках біля Нерчинська існував Нерчинський Успенський монастир — перший у Забайкаллі й найсхідніший монастир Росії у XVII — початку XVIII століть.
У серпні 1689 року у Нерчинську відбулися перемовини делегацій Петра І та імператора Кансі, який очолював династію Цін. Посланець імператора Кансі, міністр Сонготу, висунув вимогу: провести кордон так, щоб до Китаю відходили не лише Приамур'я з Албазином але і все Тихоокеанське узбережжя Сибіру аж до Чукотки, тобто до мису Дєжньова (або мис Чжена Хе у китайській інтерпретації). Тоді, через мовний бар'єр й непорозуміння придворного церемоніалу і діловодства, кожна сторона залишилася при своїй думці, що привезли вигідний договір, хоча жодна не погодилася на територіальні поступки.
У 1860 році, скориставшись зі слабкості династії Цін, яка зазнала дошкульних поразок в Опійних війнах, російські дипломати домоглися підписання договору, за яким імператор визнавав за Росією землі на північ від річки Амур і на схід від Уссурі. Росія, пообіцявши посередництво у переговорах з Великою Британією та Францією, звісно обманом, виманила землі, на яких заснувала порт Хайшеньвей (нині — Владивосток — свій форпост на Тихому океані[2].
Питання цих договорів постійно виникає, коли розмова заходить про «російсько-китайську дружбу». У 1964 році Мао Цзедун в розмові з японськими соціалістами, яку вони потім розказали пресі, сказав таке:
|
У Радянського Союзу і без того територія вже занадто велика, понад 20 млн км². Населення ж складає лише 200 млн. У вас, японців, населення більше 100 млн, а площа території лише 370 тис. км². Понад 100 років тому вони відрізали землі на схід від Байкалу, включаючи і Болі, і Хайшеньвей, і півострів Камчатку. Вони нам за це так і не заплатили». | 
|
Нерчинськ — частина пенетенціарної системи Російської імперії, основне у Східному Сибіру місце відбування покарання засуджених до каторжних робіт. Сама каторга перебувала в Нерчинському гірському окрузі Забайкалля.
Населення — 14 959 осіб (2010), 15 748 осіб (2002), 14 648 осіб (2022)[3]).
- ↑ Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Коли Москва відволікається, Сі Цзіньпін міг би звернути погляд Китаю на Росію. forbes.com. 24 жовтня 2022. (англ.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- на сайті wikimapia.org
- Нерчинськ (рос.)
- Нерчинськ (рос.)
- Буклет «Нерчинськ» (рос.)
- Неофіційний сайт м. Нерчинська (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |