Надія

Надія, гравюра, Себальд Бегам, Німеччина, 1540 р.

Частина серії статей про
Емоції
Афект Класифікація У тварин Емоційний інтелект Настрій Регуляція Міжособистісне Дисрегуляція Валентність
Емоції Апатія Бажання Вдячність Веселість Відраза Відчай Віра Ворожість Гнів Горе Шок Депресія Диво Довіра Докора Допитливість Ейфорія Екстаз Емпатія Ентузіазм Жадібність Жалість (до себе) Жах Задоволення Задоволення Заздрість Збентеження Збудження Здивування Зневага Кривда Лагідність Любов Лють Мужність Надія Недовіра Ненависть Ніжність Ностальгія Нудьга Обурення Паніка Передчуття Прийняття Приниження Пристрасть Провина Радість Ревнощі Роздратування Розчарування Самотність Лімеренція Сором Сором'язливість Неприйняття Соціальний зв'язок Спантеличеність Страждання Страх Сум Сумнів Тривога Журба Турбота Упевненість Фрустрація Хтивість Цікавість Щастя

Наді́я, або сподіва́ння — емоційне переживання, відчуття, емоція, що виникає при очікуванні суб'єктом бажаної події, передчуття такої події. Інше означення сподіва́ння — віра, в позитивне, з точки зору суб'єкта, розв'язання ситуації, що склалась у його житті. В українській мові слова надія та сподівання здебільшого використовуються як синоніми. Надія інколи означає цілковите покладання на свою віру, тоді як сподівання має відтінок більшої впевненості. Однак, таке розділення не є певним. Великі сподівання можуть бути великими ілюзіями. Антонімом до слова надія є безнадія.

Стан сподівання формується внаслідок пізнання суб'єктом причин, що зумовлюють очікувані події.

Надія — християнська чеснота

Надія на безсмертя і воскресіння, що йде з глибини віків, знайшла собі тверду основу в таїні Христа. Християни перебувають у впевненості, що «коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у нас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і наші смертні тіла Духом своїм, що живе у нас».

Надія як християнська чеснота відкриває перед людьми ті вічні блага, які Бог обіцяв людині в особі Ісуса Христа. Надія як людська чеснота є очікуванням того, що людина може здобути завдяки своїм здібностям, що дарує їй Боже провидіння.

Надія є чеснотою, в котрій чітко виражається відношення людини до Бога. Це саме вона вчить людину ставитись до Бога як до найдорожчої і найбільш люблячої особи і десь кожен у глибині душі прагне довіритись такій Істоті, у всьому надіятись і вірити Їй. Бог Отець в Ісусі дарує людям обітницю спасіння і ця надія вчить у майбутньому очікувати повноту вічного щастя у Божому Царстві.

Надія є одним із дуже важливих знарядь. Це чеснота, що допомагає позитивно мислити, діяти, перемагати. Християнська надія — це надприродна, Богом влита чеснота, через яку людина з твердим упованням очікує на те, що їй Бог приобіцяв задля заслуг Ісуса Христа, тому що Бог є всемогутній, найдобріший і найвірніший.

Надія — чеснота, що випливає з віри

Надія є глибоко закорінена у вірі і за своєю істотою з неї випливає. Оскільки Бог завжди дбає за щастя людини, то Він прагне дати все те, що зробить її щасливою. Ще у Старому Заповіті Бог об'являє себе Авраамові і дає обіцянку спасіння (пор. Бут 13,14-18). Вже пізніше вибраний ізраїльський народ плекає цю ідею протягом віків, очікує на її сповнення у майбутньому. Пророки увесь час переконують ізраїльтян, що обіцянка стосується не лише їх, а й усього людства, і також не належить до матеріального чи політичного добробуту, але вічного спасіння і нового життя. І ось в Ісусі Христі відбулось цілковите сповнення цього очікування.

Надія в китайських та давньоіндійських пам'ятках

Віра та Надія в китайських пам'ятках — це етична та психологічна основа існування держави, порядку в ній, вони знаходять прояв у взаєминах управителів і підлеглих, старших і молодших, підсилюючись та зміцнюючись любов'ю. Сама суть державності в Китаї — обов'язок людини самовіданно будувати сильнішу державу здобуваючи сильнішу «свою Віру і Надію» з любов'ю, а не сподіватися і очікувати від держави кращого.

В давньоіндійських передфілософських та філософських творах Віра, Надія та Любов мають, поза окремими виключеннями, релігійно-міфологічне забарвлення і посідають одне з провідних місць.

Символи надії

• Підсніжник
• У християнстві — якір

Див. також

• сподівання та математичне сподівання
• Contra spem spero! (без надії сподіваюсь)

Джерела

• Paul Ekman, Richard Davidson: Natura emocji. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, 1999, s. 148. ISBN 83-85416-84-6.
• Філософський словник" / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
• Є. Мулярчук. Надія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 404. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Надія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1065-1066. — 1000 екз.