Мікмаки
| Мікмаки Mi’kmaq | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 40 000 |
| Ареал |  Квебек  Ньюфаундленд і Лабрадор  Нью-Брансвік  Нова Шотландія  Острів Принца Едварда  Мен |
| Близькі до | алгонкінські народи |
| Входить до | індіанці Канади |
| Мова | мікмак |
| Релігія | християнство, анімізм |
Мікмаки (англ. Mi'kmaq, фр. Micmacs чи, рідше, фр. Micmaques, мікмакською мовою — Mi'kmaq / Mi'gmaq) — індіанський народ на сході Канади, один з алгонкінських народів.
Мікмаки живуть у Квебеку та Новому Брансвіку (біля затоки Шальор), Новій Шотландії, острові Принца Едварда та у провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.
Кілька століть тому мікмаки були кочівниками. Вони годувалися полюванням, рибною ловлею та збиранням ягід. Жили у вігвамах.
З утворенням французької колонії Акадія (1604), почалася торгівля і співробітництво поміж колоністами та мікмаками. Католицьким місіонерам вдалося охрестити вождя Мембарту (Membertou) та його родину. Після 1710 року, коли Акадія відійшла до Великої Британії, мікмаки вели війну проти англійців. У 1725—1779 роках мікмаки підписали кілька мирних угод з Англією. Проте, британські колоністи часто конфісковували їхні землі без компенсації.
До переходу на сучасну латинську абетку мікмаки користувалися оригінальною мнемонічно-ідеографічною писемністю мікмак, яку реформував у 17 ст. католицький місіонер Кретьєн Ле Клерк з метою запису молитов.
Чисельність мікмаків — 20 000 осіб. Приблизно третина з них (переважно, старші люди) все ще вживає мікмакську мову. Більшість мікмаків частіше за все говорить англійською. У Новій Шотландії жовтень оголошено «місяцем мікмакської історії».
| Рік | Кількість мікмаків | Джерело |
|---|---|---|
| 1500 | 4,500 | Estimation |
| 1600 | 3,000 | Estimation |
| 1700 | 2,000 | Estimation |
| 1750 | 3,000 | Estimation |
| 1800 | 3,100 | Estimation |
| 1900 | 4,000 | Census |
| 1940 | 5,000 | Census |
| 1960 | 6,000 | Census |
| 1972 | 9,800 | Census |
| 1998 | 15,000 | SIL |
| 2006 | 20,000 | Census |