Перейти до вмісту

Морозов Віктор Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Морозов
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження15 червня 1950(1950-06-15) (74 роки)
Місце народженняКременець, Тернопільська область
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Професіямузикант, композитор, поет, перекладач
Інструментивокал[d]
ДітиСадовська Мар'яна
victormorozov.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ві́ктор Євге́нович Моро́зов (нар. 15 червня 1950, Кременець) — український співак, композитор, перекладач. Член Українського ПЕН. Відомий як перекладач[1] серії книг про Гаррі Поттера й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка».[2] Один із засновників театру-кабаре «Не журись!».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 червня 1950 року в місті Кременець, Тернопільської області.

Навчався у Львівському університеті, на останньому курсі був виключений за публікацію в самвидавному альманасі «Скриня» (серед авторів — Григорій Чубай, Микола Рябчук, Олег Лишега, Роман Кісь та ін.). Якраз постать Григорія Чубая та участь у «Скрині» стали одними з найвагоміших чинників у формуванні світогляду Віктора Морозова. Як згадує він сам у спогадах, присвячених Чубаю:

Саме Гриць назавжди прищепив мені імунітет до провінційности, банальности, second-hand-овости у поезії, музиці, взагалі у розумінні та сприйнятті мистецтва. Адже дискусії та суперечки в його хаті велися навколо творчості Еліота, Павнда, Сильвії Плат, ми слухали музику європейського рівня, ми намагалися, попри всі совдепівські перепони, доторкнутися душею до всього найсвіжішого, аванґардового, модерного, що з'являлося тоді у малярстві — Далі, Міро, Архипенко, в літературі — Маркес, Кортасар, Лаґерквіст, та в інших мистецьких жанрах. Вже значно пізніше, коли я нарешті отримав змогу побувати в багатьох країнах світу, я здивовано відзначив для себе, що попри всю замкнутість, залізнозавісність і дебільність країни, в якій ми всі тоді перебували, нам пощастило втримати руку на пульсі тогочасного мистецького життя світу. Ми, фактично, зуміли не перетворитися на забитих хуторян, які перелякано позирають здалеку на дійство, що розгортається десь там, на головній сцені. Ні, ми також брали участь у цій грі, у цій виставі, брали й беремо. Кажучи «ми», я передовсім маю на увазі коло людей нашого покоління (таких, як Олег Лишега або Микола Рябчук), яких до великої міри об'єднував навколо себе, а згодом згуртував у леґендарній вже «Скрині» саме Грицько Чубай.
Під час виступу на батярському фесті у Львові

Автор численних пісень на вірші сучасних українських поетів (зокрема Ліни Костенко, Костянтина Москальця, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олега Лишеги й ін.).

У 1988 разом з Андрієм Панчишиним і Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію «Не журись!», що став відомим завдяки яскравій політичній сатирі й відродженню заборонених в СРСР пісень січових стрільців. Під час однієї з вистав театру «Повіяв вітер степовий» 5 жовтня 1989 зі сцени вперше був виконаний нелегальний на той час гімн України «Ще не вмерла Україна».

Окрім спільних з «Арнікою», «Смерічкою» та «Не журись!» грамплатівок і аудіокасет, Віктор Морозов разом із групами «Четвертий кут», «Мертвий півень» і «Батяр-Бенд Галичина» записав і видав ряд сольних альбомів:

Музична дискографія складається майже з 20 альбомів. На початку 70-х років XX століття Віктор Морозов створив одну з перших в Україні «біґ-бітових» груп «Quo vadis», також засновник однієї з перших українських рок-груп «Арніка» (1972), ВІА "Ровесник" (1976), мистецький керівник театру-кабаре «Не журись!» (1988), лавреат першої «Червоної Рути» (1989).

Перекладає з португальської та англійської мов. Перші переклади були опубліковані 20 років тому[коли?] в часописі «Всесвіт». Широко відомим як перекладач став завдяки перекладам серії романів про Гаррі Поттера.

Віктор Морозов, Григорій Гладій і сестри Тельнюк на концерті "Наш Шевченко: шлях до свободи" в Торонто, травень 2016

У грудні 2013—січні 2014, під час революційних подій Євромайдану, разом із Юрієм Винничуком і Андрієм Панчишиним записує серію гумористично-сатиричних пісень на національно-патріотичну насущну тематику. Це — майбутній альбом «Реффолюція», куди ввійде більше ніж 25 композицій.

Брав участь у спільному проєкті з Григорієм Гладієм і сестрами Тельнюк «Наш Шевченко: шлях до свободи» по містах Канади в травні-червні 2016 року.

Сімейне життя

[ред. | ред. код]

Дружина Онищук Мотря, народилася в Торонто (Канада), — правник, працює в міжнародній фінансовій установі.[3]. Є хресним батьком сина головного редактора «Видавництва Старого Лева» Мар'яни Савки Северина.[4]

Донька від першого шлюбу з Катериною Немирою - Мар'яна Садовська, співачка, акторка, композиторка й аранжувальниця.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Дискографія Віктора Морозова налічує 8 альбомів[5]:

Переклади

[ред. | ред. код]

На листопад 2021 року список книжок, які переклав Віктор Морозов, є таким[7]:


Внесено до Почесного списку ІВВY (IBBY Honour List) 2022 року[8][9] за переклад книги Роальд Дал «Фантастичний містер Лис» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Сталася маленька українізація» – перекладач «Гаррі Поттера» про українські переклади книжок. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  2. Один з перших рокерів СРСР: Ми просто знали, що Україна буде. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 22 травня 2020.
  3. Таран Л. Віктор Морозов та Мотря Онищук: "Ми вдома там, де разом"// Вечірній Київ, 25.09.2004 [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  4. Програма-інтерв'ю на Українському радіо з Мар'яною Савкою 24.09.18 р.
  5. Касети й компакт-диски продукції MO productions. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  6. Презентація альбому «Афродизіяки». Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 12 вересня 2007.
  7. Книжки видані чи перекладені авторами MO productions. Архів оригіналу за 5 жовтня 2007. Процитовано 12 вересня 2007.
  8. IBBY. INTERNATIONAL BOARD ON BOOKS FOR YOUNG PEOPLE. www.ibby.org. Процитовано 30 травня 2023.
  9. НБУ. Національна бібліотека України для дітей. chl.kiev.ua. Процитовано 30 травня 2023.