Мате Парлов
Мате Парлов | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Мате Парлов |
Громадянство | СФРЮ→ Хорватія |
Народження | 16 листопада 1948 Спліт |
Смерть | 29 липня 2008 (59 років) Пула |
Поховання | Monte Ghiro City Cemeteryd[1][2][3] |
Проживання | Фажана[4] Пула[5] Імотський[5] |
Професіональна кар'єра | |
Пояс | WBC |
Боїв | 29 |
Перемог | 24 |
Перемог нокаутом | 12 |
Поразок | 3 |
Нічиїх | 2 |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 178 |
Перемог | 162 |
Поразок | 7 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | 1972 Мюнхен | до 81 кг | |
Чемпіонат світу | |||
Золото | 1974 Гавана | до 81 кг | |
Чемпіонат Європи | |||
Срібло | 1969 Бухарест | до 75 кг | |
Золото | 1971 Мадрид | до 81 кг | |
Золото | 1973 Белград | до 81 кг |
Мате Парлов (хорв. Mate Parlov; 16 листопада 1948 — 29 липня 2008) — югославський та хорватський боксер напівважкої ваги. Чемпіон світу серед професіоналів за версією WBC. Олімпійський чемпіон, чемпіон світу та дворазовий чемпіон Європи серед аматорів.
Народився 16 листопада 1948 року в місті Спліт.
Заняття боксом розпочав у 1963 році. Вдало виступав на любительському ринзі у напівважкій вазі. Ставав переможцем Олімпійських ігор, чемпіонату світу та двічі — чемпіонату Європи. Всього провів 178 боїв, у 162 одержав перемогу.
У фіналі чемпіонату Європи 1969 року в Бухаресті поступився радянському боксерові Володимиру Тарасенкову. У фінальному двобої чемпіонату світу 1974 року в Гавані переміг Олега Коротаєва.
Двічі, у 1976 та 1977 роках вигравав титул чемпіона Європи серед професіоналів (EBU). У 1976 році він двічі зустрічався з майбутнім чемпіоном світу Метью Шед Мухаммедом: у першому бої зазнав поразки, другий звів унічию.
7 січня 1978 році став чемпіоном світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC), вигравши бій у аргентинця Мігеля Анхеля Коельйо.
2 грудня 1978 року втратив чемпіонський пояс, поступившись американцю Марвіну Джонсону.
Всього на професійному ринзі провів 29 боїв, у 24 отримав перемогу (з них 12 — нокаутом).
Після закінчення виступів перейшов на тренерську роботу, тренував збірну команду Югославії з боксу.
У 1984 році відійшов від спорту, оселився поблизу Пули, у Фажані.
Помер 29 липня 2008 року від раку легень.
- ↑ https://www.montegiro.hr/hr/naslovnica/trazilica_pokojnika/
- ↑ https://www.index.hr/vijesti/clanak/preminuo-mate-parlov/396659.aspx
- ↑ https://www.regionalexpress.hr/site/more/komemoracija-mati-parlovu-sutra-u-11-sati — 2008.
- ↑ Godine 2008. preminuo najveći hrvatski boksač svih vremena — Glas Istre, 2021.
- ↑ а б Tragedija koju velikan hrvatskog sporta nikada nije spominjao — Večernji list, 2015.
- Портал про бокс: Парлов Мате[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Остановилось сердце лучшего югославского боксера [Архівовано 27 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 16 листопада
- Народились 1948
- Померли 29 липня
- Померли 2008
- Олімпійські чемпіони з боксу
- Чемпіони світу з боксу серед любителів
- Уродженці Спліта
- Югославські боксери
- Хорватські боксери
- Боксери напівважкої ваги
- Чемпіони світу з боксу в напівважкій вазі
- Боксери першої важкої ваги
- Чемпіони WBC
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1972
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1972
- Чемпіони Європи з боксу
- Срібні призери чемпіонатів Європи з боксу
- Померли від раку легень
- Померли в Пулі
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1968
- Югославські олімпійські чемпіони
- Югославські чемпіони світу