Доротея Вірер

Доротея Вірер нім. Dorothea Wierer
Загальна інформація
Громадянство	Італія
Народження	3 квітня 1990(1990-04-03) (34 роки) Разун-Антерсельва
Зріст	160 см
Вага	57 кг
Спорт
Країна	Італія
Вид спорту	біатлон
Нагороди Олімпійські ігри Бронза Пхьончхан 2018 змішана естафета Бронза Сочі 2014 змішана естафета Бронза Пекін 2022 спринт Чемпіонати світу Золото Естерсунд 2019 мас-старт 12,5 км Золото Антерсельва 2020 переслідування 10 км Золото Антерсельва 2020 інд. гонка 15 км Срібло Осло 2016 персьют 10 км Срібло Естерсунд 2019 одиночна змішана естафета Срібло Антерсельва 2020 змішана естафета Срібло Антерсельва 2020 мас-старт 12,5 км Бронза Нове Место 2013 естафета 4 х 6 км Бронза Контіолагті 2015 естафета 4х6 км Бронза Естерсунд 2019 змішана естафета
Доротея Вірер у Вікісховищі

Доротея Вірер (нім. Dorothea Wierer, 3 квітня 1990) — італійська біатлоністка, олімпійська медалістка, триразова чемпіонка світу, медалістка світових першостей, володарка двох Великих кришталевих глобусів переможця загального заліку кубку світу з біатлону сезонів 2018/2019 та 2019/2020 років.

Спортивна кар'єра

Доротея народилася в 1990 році в німецькомовній комуні Бруніко Південному Тіролі, в містечку Разун-Антерсельва на півночі Італії.

Перші успіхи

Займається біатлоном з 2000 року. Є представником спортивного клубу італійської прикордонної служби «Gruppi Sportivi Fiamme Gialle» (дослівно: «жовті петлиці»). Перший серйозний успіх прийшов до італійки в 2006 році, коли вона виграла спринтерське срібло в молодіжному чемпіонаті країни.

У наступному році трапився дебютний для Доротея Вірер юніорський чемпіонат світу, який проходив у неї на батьківщині, в Італії (в містечку Валь-Мартелло). Однак особливого успіху Доротеї він не приніс — найкращим результатом виявилося лише десяте місце в індивідуальній гонці, але провела італійка його досить рівно.

У 2008 році на ЮЧС в німецькому Рупольдінгу в індивідуальній гонці вона здобула свою першу перемогу (всього лише з одним промахом на вогневому рубежі) і внесла вагомий вклад в «бронзу», завойовану в естафеті. Доротея в цьому ж році взяла участь у чемпіонаті Європи з біатлону, що проходив у Новому Месті-на-Мораві (Чехія), де повторити успіх чемпіонату світу не вийшло — 17-те місце в індивідуальній гонці, 26-те — в спринті, 5-те — в естафеті (провела свій етап без провалів: тільки два промахи на вогневому рубежі). А в національній першості спортсменка взяла золото в індивідуальній гонці та срібло мас-старту.

Ще через рік у канадському Кенморі в спринті вона посіла четверте місце, проте в гонці переслідування виграла свою другу золоту медаль юніорських чемпіонатів і другу бронзову медаль в естафеті. У цьому ж році вона дебютувала на Кубку IBU, де на другому етапі в Обертілліяху фінішувала 34-ю і 21-ю відповідно в індивідуальній гонці та спринті. У Кубку Світу з біатлону дебютною гонкою для Доротеї Вірер став спринт, який пройшов у німецькому Обергофі в січні 2009 року. У цій гонці італійка стала 69-ю з двома штрафними колами (лідеру Доротея програла близько трьох з половиною хвилин). У сезоні 2008/2009 вона брала участь у ще одній гонці Кубка світу — передолімпійському спринті в Вістлері, але там стала тільки 72-ю (також два штрафних кола, але програш лідеру склав лише 3:06.8, тобто понад три хвилини).

У 2010 році чемпіонат склався для Доротеї невдало. Її найкращим результатом стало 6-те місце в індивідуальній гонці. У цьому сезоні вона виступала також на двох етапах Кубка IBU, зумівши на домашньому етапі в Мартелло зайняти 11-те місце. В олімпійському сезоні Доротея не брала участі в гонках Кубка світу. Замість цього Доротея Вірер виступала на етапах кубка IBU (у Валь-Мартелло — спринт — 14-те, гонка переслідування — 11-те місце; в Обертіллаху — спринт — 18-те місце, гонка переслідування — 19-те). Зате на другому етапі сезону 2010/11 в Гохфільцені вона вперше потрапила до складу італійської естафетної команди, яка прийшла до фінішу дев'ятою, а Доротея Вірер бігла завершальний етап. У спринті Доротею наздогнав провал — 82-га позиція. Після невиразного етапу в Обергофі і гарного виступу в Обертіллаху (кубок IBU), на п'ятому етапі Кубка світу в Рупольдінгу італійка завоювала перші в кар'єрі очки Кубка світу — в спринтерській гонці вона стала 24-ю, а в переслідуванні відкотилася на 37-ту позицію, набравши в сумі 21 очко в загальному заліку.

Доротея Вієрер після гонки-переслідування в 2015 році в Естерсунді

У наступному сезоні італійська біатлоністка взяла багато медалей: на чемпіонаті світу в Новому Месті вона випередила всіх суперниць, завоювавши на всіх трьох особистих етапах золоті медалі, на домашньому чемпіонаті Європи Доротея Вірер взяла бронзу в естафеті, срібло у спринті і золото в гонці переслідування, а в чемпіонаті Італії з біатлону Доротея досягла бронзи в спринтерській гонці. Крім того, вона виступала на етапі Кубка IBU в Обертілліаху, де зайняла 4-те і 5-те місця. За підсумками 2011 року Доротея була нагороджена престижною премією «Biathlon-Award» в номінації «Новачок року».

Доросла кар'єра

У сезоні (2011/2012) Доротея набирає очки тільки в одній гонці Кубка світу — спринт у Новому Месті-на-Мораві — 36-те місце (два промахи). На першому дорослому чемпіонаті світу в Ханти-Мансійську, Доротея виступає нерівно — 28-ме місце в спринті і 21-ше місце в мас-старті, але при цьому в гонці переслідування — 9-те місце (при чудовій стрільбі — усі 20 мішеней закриті) і 4-те місце в естафеті. В Осло-Голлменколені в топ-40 потрапити не вдалося.

Сезон 2012/2013 Кубка світу з біатлону в порівнянні з попереднім сезоном вийшов більш продуктивним для італійки — спринт — 38-ме місце, гонка переслідування — 30-те місце (Гохфільцен); спринт — 22-ге місце, гонка переслідування — 18-те місце (Обергоф); спринт — 29-те місце, гонка переслідування — 21-ше місце (Антгольц-Антерсельва); спринт — 21-ше місце, гонка переслідування — 30-те місце (Нове-Мєсто-на-Мораві, чемпіонат світу); індивідуальна гонка — 20-те місце (Сочі); спринт — 32-ге місце, гонка переслідування — 19-те місце (Ханти-Мансійськ). На чемпіонаті світу в Новому Месті Доротея Вірер в естафеті завойовує першу медаль у дорослих змаганнях — бронзу. І Доротея оформляє золотий дубль на домашній першості юніорській їй підкорилася комбінація спринт + гонка-переслідування.

На чемпіонаті світу 2013 року, що проходив в Нове-Мєсто-на-Мораві, у складі жіночої естафетної команди виграла бронзову медаль. А на літньому чемпіонаті світу з біатлону Доротея завойовує нагороду вищої проби, вразивши 9 мішеней з 10. Злощасний промах трапився на «стійці». Національна першість приносить Доротеї срібло (спринт) і бронзу (мас-старт).

Доротея Вірер на 4 етапі Кубку світу з біатлону (сезон 2018–19) в Обергофі

Доротея Вірер у сезоні 2013/2014 рідко не потрапляла в топ-40 і провела ряд гонок, що дозволили їй забратися в десятку кращих, наприклад, перша індивідуальна гонка в Естерсунді завершилася для Доротеї восьмим місцем. Перше попадання на подіум етапів Кубка світу з біатлону сталося в особливу для жінок дату: 8 березня (2014 року). Щасливим етапом для італійки стала словенська Поклюка, де вона посіла третє місце в гонці переслідування.

У змішаній естафеті, яка вперше проводилася в рамках зимової Олімпіади 2014 року в Сочі, завоювала бронзову медаль разом з Карін Обергофер, Домініком Віндішем і Лукасом Гофером.

У сезоні 2014/2015 італійська біатлоністка завоювала 5 нагород — три особистих — бронзу в гонці переслідування (Естерсунд), срібло у спринті (Поклюка), срібло у спринті (Обергоф); дві командних — срібло (Осло-Гольменколлен) і бронза (ЧС, Контіолахті) в естафетах. Брала участь практично у всіх гонках сезону (крім першої індивідуальної гонки і чеського етапу). На літньому чемпіонаті з біатлону вона впевнено виграє спринт і індивідуальну гонку.

У сезоні 2015/2016 Доротея виграла перші золоті медалі Кубка світу з біатлону в Естерсунді і Рупольдінгу (індивідуальні гонки), причому після шведської гонки вона вперше у своїй кар'єрі вийшла на наступний старт у жовтій майці лідера; в Кенморі (мас-старт), також у її активі срібні медалі гонки переслідування (Естерсунд, Голменколлен), причому в Норвегії Доротея завоювала першу особисту медаль чемпіонату світу в кар'єрі, спринту (Антхольц-Антерсельва); бронзові медалі Рупольдінгу (гонка переслідування), Антхольці (гонка переслідування), Кенмор (спринт), Ханти-Мансійськ (гонка переслідування), також італійка святкувала успіх в естафеті (Гохфільцен), завойовувала срібло в Кенморській змішаній естафеті та піднімалася на 3-ю сходинку п'єдесталу все в тій же естафеті (Рупольдинг). Показавши восьмий результат на чемпіонаті світу в Гольменколлені в класичній п'ятнадцатікілометровці і вигравши дві попередні гонки, Доротея стала володаркою Малого кришталевого глобуса за програмою індивідуальних гонок. Доротея не пропустила жодної особистої гонки, завжди була в топ-20 найсильніших (єдиний виняток — перший мас-старт Рупольдінгу, в якому Доротея Вірер зайняла 25-те місце), показувала хорошу швидкість на лижні. Також Доротея взяла участь в італійському чемпіонаті з біатлону, де вона досить впевнено виграла в спринті (0 + 2, час 22: 22.8, перевага над Ніколь Гонтьє 40,7 секунд) і гонці переслідування (0 + 0 + 2 + 1, перевага від блішайшего переслідувача 1:55 хвилини).

Лідерство у світовому біатлоні

На Пхьочханській Олімпіаді італійський квартет підтвердив свій сочинський успіх, фінішувавши третіми в змішаній естафеті.

Чемпіонкою світу Вірер стала в Естерсунді після перемоги в мас-старті. З Естерсунду вона привезла ще дві естафетні медалі: бронзову в змішаній естафеті та срібло в одиночній змішаній естафеті. Наступний чемпіонат світу проходив на трасі рідної для Вірер Антерсельви. Там вона виборола два золота і два срібла.

За підсумками сезону 2018/2019 Вірер здобула великий кришталевий глобус переможниці в загальному заліку та малий кришталевий глобус у заліку гонок переслідування. У наступному сезоні вона знову виборола великий кришталевий глобус переможниці Кубка світу в загальному заліку та один малий глобус — цього разу в заліку мас-стартів.

У сезоні 2020/2021 років Вірер виступила не так успішно, посівши п'яте місце в загальному заліку і розділивши малий кришталевий глобус в заліку індивідуальних гонок з австрійкою Лізою-Терезою Гаузер.

Особисте життя

30 травня 2015 року одружилася зі Стефано Коррадіні, технічним менеджером комітету Фонду FISI (Італійська федерація зимових видів спорту) Трентіно.

У квітні 2016 року погодилася знятися для журналу «Playboy».

Статистика стрільби Доротеї

За дисциплінами

^{В таблицю входять усі гонки}

Сезон	2010/2011		2011/2012		2012/2013		2013/2014		2014/2015		2015/2016		2016/17		2017/2018		Всього за кар'єру
Індивідуальна гонка	0 / 0	—	47 / 60	78,33 %	52 / 60	86,67 %	36 / 40	90 %	37 / 40	92,5 %	58 / 60	96,67 %	44 / 60	73,3 %	53 / 60	88,3 %	327 / 380	86,05 %
Спринт	42 / 50	84 %	66 / 90	73,33 %	74 / 90	82,22 %	78 / 90	86,67 %	80 / 90	88,89 %	80 / 90	88,89 %	80 / 90	88,9 %	78 / 90	86,7 %	578 / 680	85 %
Гонка переслідування	53 / 60	88,33 %	45 / 60	75 %	88 / 100	88 %	133 / 160	83,13 %	104 / 120	86,67 %	140 / 160	87,5 %	156 / 180	86,7 %	140 / 160	87,5 %	859 / 1000	85,9 %
Масстарт	17 / 20	85 %	0 / 0	—	0 / 0	—	69 / 80	86,25 %	82 / 100	82 %	84 / 100	84 %	86 / 100	86 %	107 / 120	89,2 %	445 / 520	85,6 %
Естафета	30 / 37	81,08 %	40 / 48	83,33 %	60 / 69	86,96 %	60 / 69	86,96 %	68 / 80	85 %	69 / 86	80,23 %	60 / 71	84,5 %	78 / 99	78,8 %	465 / 559	83,2 %
Вього	142 / 167	85,03 %	198 / 258	76,74 %	274 / 319	85,89 %	376 / 439	87,65 %	371 / 430	86,28 %	431 / 496	86,9 %	426 / 501	85 %	456 / 529	86,2 %	2674 / 3139	85,19 %

За позиціями

^{В таблицю входять усі гонки}

Сезон	2010/2011		2011/2012		2012/2013		2013/2014		2014/2015		2015/2016		2016/17		2017/2018		Всього за кар'єру
Положення лежачи	72 / 84	85,71 %	98 / 129	75,97 %	134 / 158	84,81 %	182 / 219	83,11 %	193 / 216	89,35 %	217 / 245	88,57 %	87 %		88 %		896 / 1051	85,25 %
Положення стоячи	70 / 83	84,33 %	100 / 129	77,52 %	140 / 161	86,96 %	194 / 220	88,18 %	178 / 214	83,18 %	214 / 251	85,26 %	82 %		84 %		896 / 1058	84,69 %
Вього	142 / 167	85,03 %	198 / 258	76,74 %	274 / 319	85,89 %	376 / 439	87,65 %	371 / 430	86,28 %	431 / 496	86,9 %	85,03 %	426 / 501	86,2 %	456 / 529	2674 / 3139	85,19 %

Статистика кубка світу

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

• Місця 1–3: кількість подіумів
• Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
• В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
• Старти: кількість стартів
• Естафета: включно зі змішаною

Місця	Індивід.	Спринт	Персьют	Мас-старт	Естафета	Разом
1	4	3	2	2	5	16
2		4	7	2	6	19
3		3	7	1	8	19
Чільна 10	10	34	31	15	53	143
В очках	18	68	55	34	59	234
Стартів	24	86	60	34	59	263
Станом на: 13 березня 2020

Загальне місце в підсумковій таблиці Кубку світу з біатлону

• 2010/2011 — 54-те місце (84 очки)
• 2011/2012 — 91-ше місце (5 очок)
• 2012/2013 — 38-ме місце (171 очко)
• 2013/2014 — 16-те місце (399 очок)
• 2014/2015 — 7-ме місце (745 очок)
• 2015/2016 — 3-тє місце (944 очки)
• 2016/2017 — 5-те місце (719 очок)
• 2017/2018 — 5-те місце (681 очко)
• 2018/2019 — 1-ше місце (904 очки)
• 2019/2020 — 1-ше місце (793 очки)

Олімпійські ігри

3 медалі (3 бронзові медалі)

Місце проведення	Інд. гонка	Спринт	Переслідування	Масстарт	Естафета	Зм. естафета
Зимові олімпійські ігри 2014	DNS	6	17	26	6	бронза
Зимові олімпійські ігри 2018	7	18	15	6	9	бронза
Зимові олімпійські ігри 2022	18	бронза	6	22	5	9

Екіпірування і спонсори

• Гвинтівка — Anschütz (патрони для рушниці — Fiocchi)

• Лижі — Rossignol (мастило для лиж — Rex)
• Лижні палиці — One Way
• Рукавички — One Way
• Окуляри — Briko
• Черевики — Rossignol
• Титульний спонсор: Livigno (Гірськолижний курорт Італії); спонсори від FISI: автоконцерн Audi, виробник спортивного одягу Kappa і виробник білизни intimissimi.

Посилання

• Профайл на сайті ФБУ biathlon.com.ua [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Досьє на сайті Міжнародного союзу біатлоністів [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]