Перейти до вмісту

Дельта (літера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дельта (літера)
Вимова
давня[d]
сучасна[ð]
Схожі
латиницяD
кирилицяД
гебрейськаד
арабськаد
Транскрипція
Із давньоїd
Із сучасноїd
Кодування
Велика
Код ЮнікодU+0394
Назва ЮнікодGREEK CAPITAL LETTER DELTA
HTMLΔ
HTML-сутністьΔ
Мала
Код ЮнікодU+03B4
Назва ЮнікодGREEK SMALL LETTER DELTA
HTMLδ
HTML-сутністьδ
Грецька абетка
Α α — альфа Β β — бета
Γ γ — гамма Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета
Η η — ета Θ θ — тета
Ι ι — йота Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда Μ μ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон Π π — пі
Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі Χ χ — хі
Ψ ψ — псі Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Дельта (велика Δ, мала δ; грец. Δέλτα МФА[ðelta]) — четверта літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 4. Літера дельта походить від фінікійської літери далет Dalet. До літери, що утворились від грецької дельта, належать латинська D та кирилична Д.

Дельта річки (спочатку дельта річки Ніл) названа так тому, що її форма наближена до трикутної дельти, написаної у верхньому регістрі. Всупереч поширеній легенді, таке використання слова дельта не було винайдено Геродотом. [1]

У фізиці цією буквою позначають різницю двох величин.


  1. Celoria, Francis (1966). Delta as a geographical concept in Greek literature. Isis. 57 (3): 385—388. doi:10.1086/350146. JSTOR 228368.