Ганс Кольбе

Ганс Кольбе
Ганс Кольбе
нім. Hans Kolbe
Народився	11 травня 1882; Ерфурт, Німецька імперія
Помер	8 вересня 1957 (75 років); Кіль, ФРН
Діяльність	військовослужбовець, державний службовець
Військове звання	Віце-адмірал-інженер запасу
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)	Медаль «За вислугу років в НСДАП»
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кольбе.

Ганс Кольбе (нім. Hans Kolbe; 11 травня 1882, Ерфурт — 8 вересня 1957, Кіль) — німецький ландрат і військово-морський діяч, віце-адмірал.

Біографія

7 квітня 1900 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальних кораблях «Гнейзенау» і «Штейн», а також у військово-морському училищі. Служив на лінійному кораблі «Імператор Вільгельм II». 1 жовтня 1905 року переведений в міноносний флот. У 1909-11 роках служив в Китаї і на Далекому Сході. З 1912 року — командир міноносця. Учасник Першої світової війни, командир 2-ї (1 листопада 1914 — 13 березня 1917) і 3-ї (14 березня 1917 — 6 листопада 1918) півфлотилій.

Після закінчення війни залишений на флоті. З 23 серпня 1920 року — командир 3-ї флотилії, з 9 вересня 1921 року — 3-го батальйону берегової оборони. З 27 вересня 1924 року — начальник штабу торпедних інспекції. З 25 вересня 1926 року — командир крейсера «Берлін», з 28 березня 1929 року — корабельної кадрованої дивізії «Остзе». 20.9.1929 очолив штаб військово-морської станції «Остзеє». З 1.4.1931 начальник торпедної інспекції, одночасно в 1931-32 неодноразово виконував обов'язки інспектора навчальних закладів. 1.10.1932 призначений командувачем розвідувальними силами флоту. Прохолодно поставився до приходу нацистів до влади і 24.9.1934 був відсторонений від посади і звільнений у відставку.

В 1934 році вступив у НСДАП (квиток №2 063 199) і очолив Імперський союз німецької морської могутності. З 1935 року — керівник Німецького Червоного Хреста в Шлезвігу. З 1936 року — обласний керівник Імперського колоніального союзу. Також був членом наступних організацій: Націонал-соціалістична народна благодійність, Імперський союз ППО, Народний союз німців за кордоном, Нордичне товариство і Товариство німецьких мисливців.

Звання

Кадет (7 квітня 1900)
Фенріх-цур-зее (19 квітня 1901)
Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1903)
Оберлейтенант-цур-зее (30 березня 1906)
Капітан-лейтенант (10 квітня 1911)
Корветтен-капітан (21 січня 1920)
Фрегаттен-капітан (1 серпня 1925)
Капітан-цур-зее (1 січня 1928)
Контр-адмірал (1 жовтня 1931)
Віце-адмірал-інженер запасу (30 вересня 1934)
Почесний штандартенфюрер СС (1940)

Нагороди

Орден Вази, лицарський хрест (Швеція; 5 серпня 1905)
Орден Червоного орла 4-го класу
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (31 грудня 1917)
Ганзейський Хрест (Любек)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1925)
Рятувальна медаль (Португалія) (1927)
Авіський орден, командорський хрест (Португалія; 3 червня 1927)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років; 1944)

Література

Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
Matthias Schartl: Eine Clique „Alter Kämpfer“. Aufstieg und Fall regionaler NSDAP-Eliten in Stadt und Landkreis Schleswig. In: Birte Claasen, Uwe Danker et al. (Hrsg.): Demokratische Geschichte. Jahrbuch für Schleswig Holstein Bd. 15. Malente 2003, ISBN 3-933862-34-5, S. 161–22