Перейти до вмісту

Військовий шолом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Італійський шолом (15 століття)
Військовослужбовці ЗСУ в захисних шоломах під час проведення АТО

Шоло́м — частина захисного обладунку, яка призначена для захисту голови. Шоломи відомі з часів ранньої бронзи і використовуються досі. Шоломи виготовлялися з різних матеріалів — окрім металевих відомі шоломи з дерева (Мезоамерика), шкіри чи навіть кісток (наприклад чукчі використовували шоломи з оленячих ребер). Сучасні шоломи цивільного призначення як правило виготовляються з пластику.

Сучасні шоломи захищають переважно від скалкових вибухових та дрібнокаліберних уражень з вогнепальної зброї. За великокаліберних прямих влучань висока ймовірність зламу шийних хребців, наслідки залежать від різних факторів: відстані, куту влучання тощо.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське «шолом» (д.-рус. шеломъ) походить від прасл. *šelmъ. Споріднене з біл., болг., мак. і рос. шлем, пол. szłom, чеськ. šlem, серб. шлѝjем/šlijem, словен. šlẹ̀m, староцерк.-слов. шлѣмъ, шліємъ, шлемъ). Праслов'янське *šelmъ вважається давнім запозиченням з германських мов, від прагерм. *helma(z) («шолом»), яке походить від дієслова *helan («ховати», «зберігати»), похідного від праіндоєвропейського кореня *kel- («ховати», «зберігати»). З прагерм. *helma(z) також походять і давн.в-нім. і давн-англ. helm, гот. hilms, нім. Helm та англ. helmet[1].

Елементи

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Попри усю різноманітність форм шоломи завжди захищали верхню частину черепа, зазвичай також потилицю та голову з боків до рівня вух, незрівнянно рідше обличчя та шию. Майже завжди шоломи були жорсткими конструкціями, оскільки захист голови від струсу мозку вимагає саме абсолютно жорсткого захисту. Для зручності носіння та для покращення захисних властивостей, зазвичай, шоломи мали, а сучасні завжди мають систему амортизації удару — підкладку (підшоломник) чи підвіску (сучасні шоломи практично усі мають саме підвіску).

Шоломи Стародавнього Сходу

[ред. | ред. код]

Шоломи Стародавньої Греції

[ред. | ред. код]
Шоломи апуло-коринфського типу з антенами[2] в Музеї античності Базеля
Шолом з антенами[2] у вигляді крил в Музеї античності Базеля

Шоломи Стародавнього Риму

[ред. | ред. код]
Докладніше: Римський шолом

Середньовіччя

[ред. | ред. код]
Середньовічні бойові шоломи литовського війська

Ранній модерн

[ред. | ред. код]

Новий час

[ред. | ред. код]
  • Ківер — шкіряний шолом європейських армій XVIII—XIX століть.
  • Драгунський шолом — тип військового шолома, який з'явився в епоху Відродження, але був особливо популярним з II пол. 18 ст. і в 19 ст., зокрема під час наполеонівських воєн.
  • Чапка — головний убір уланів.
  • Гренадерка — головний убір гренадерів.

Новітня історія

[ред. | ред. код]
  • Корковий шолом — легкий шолом, який використовували європейці у XIX с. в районах зі спекотним і вологим тропічним кліматом. Використовувався і як елемент одягу європейських військ колоніальної епохи.
  • Пікельгельм — шпичастий шолом, який використовувався у XIX-ХХ століттях європейськими арміями. Зараз — елемент парадного одягу поліції і армії низки країн.
  • Каска Адріана — французький військовий шолом, що перебував на озброєнні армій низки країн, з Першої до Другої світових воєн.
  • Штальгельм — піхотний шолом, що перебував у використанні збройних сил Німеччини з 1916 по 1945 рік.
  • Шолом Броді — британський сталевий шолом, розроблений та запатентований у 1915 році.
  • Будьонівка — суконний шолом Червоної армії 1918—1940 рр.
  • Mk III — британська сталева каска часів Другої світової війни та «холодної війни».
  • СШ-40 — радянський сталевий шолом зразка 1940 року.
  • СШ-60 — радянський сталевий шолом зразка 1960 року.
  • СШ-68 — радянський сталевий шолом зразка 1968 року. В більшості країн, де використовувався, замінений на кевларові шоломи.
  • М1 — сталевий шолом, що використовувався в армії США з початку Другої світової війни і до 1985 року.

XXI століття

[ред. | ред. код]

Будова

[ред. | ред. код]

Розміри

[ред. | ред. код]

По при усі спроби вийти на єдині розміри військових шоломів, навіть в межах однієї країни, не має позитивних результатів[4], і залежать від виробника.

Загальний підхід відрізняється, наприклад: S(52-56), M(55-59), L(58-62), XL(61-64)[5]

та M(52-54), L(554-58), XL(58-62)[6] Проте, виробник можуть робити шолом єдиного великого розміру[7], лише змінюючи систему кріплення до голови. Або ж навпаки, підходити індивідуально щодо кожного конкретного розміру.

Ступінь захисту

[ред. | ред. код]

Єдиного загального стандарту ступеня безпеки захисного військового спорядження, в тому числі шоломів, не має[4]. Зокрема, безпечність можна оцінювати різними методиками і отримувати різні результати. Також, безпечність щодо дії якого із факторів у бойових обставинах оцінюється — кулі, осколки, вогонь, хімічні речовини, несприятливі фактори зовнішнього середовища та інше.

Існує певний перелік систем оцінки ступеня захисту. В Україні — ДСТУ, у США — NIJ, у НАТО — STANAG 2920 (протиосколкова стійкість).

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. а б Слюсар, В.И. (2011). Антенна: история радиотехнического термина (PDF). Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2011. - № 6. с. С. 52 – 64. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. Шоломи «ТОР» витримують 9-мм кулі зі свинцевим і сталевим осердям [Архівовано 6 червня 2022 у Wayback Machine.] (21 Січня 2020)
  4. а б Станом на 2022 рік.
  5. БАЛІСТИЧНІ ШОЛОМИ [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] (С.6)
  6. ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (без системи активних навушників). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  7. Порівняльна таблиця основних характеристик шоломів «ТОR», ACH/МІСН 2000 (США) та «Каска-М1» з сайту виробника (російською мовою) [Архівовано 8 червня 2022 у Wayback Machine.] (2016)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]