Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (жовтень 2022)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |
---|---|---|---|---|---|---|
8650 | Бестільний Руслан Олегович («Пілігрім») |
19 травня 1991, м. Одеса. Дитинство та юність провів у місті Первомайськ, Миколаївської області. Капітан, командир роти 128 ОГШБр. Навчався на медика у НМУ ім. Богомольця, але за участь у Революції гідності був відрахований. Після Майдану поїхав на війну у складі 25-го окремого батальйону «Київська Русь». Брав участь в АТО. Випускник НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Під час повномасштабної війни Руслан командував ротою у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Похований у Первомайську на Миколаївщині [2]. | ||
8651 | Піпчак Василь | 23 роки, м. Тячів Закарпатська область. Старший лейтенант, командир танкового взводу 128 ОГШБр. У 2016 році закінчив Мукачівський військовий ліцей. У 2020 році став випускником Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Учасник ООС. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час бою з окупантами біля селища Любимівка на Херсонщині[3]. | ||
8652 | Мулеса Олександр | 1989 р.н., с. Сімер, Ужгородський район, Закарпатська область. Служив у стрілецькому батальйоні 128 ОГШБр. Героя не дочекалися додому батьки, сестра, дружина, 7-ми місячний синочок. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час бою з окупантами біля селища Любимівка на Херсонщині[4] | ||
8653 | Огороднік Роман Валерійович («Ромео») |
31 рік, смт Тростянець Вінницька область. Лейтенант, командир взводу мінометної батареї 30 ОМБр. Закінчив Тернопільський національний економічний університет та військову кафедру Львівської національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Одрадівка Донецької області. Під час штурму позицію накрило артилерією, один зі снарядів влучив у бліндаж, де перебував офіцер[5]. | ||
8654 | Радняний Олександр Вікторович | 39 років. Мешканець м. Катеринопіль Черкаська область. Солдат, розвідник розвідувального відділення 30 ОМБр. | 1 жовтня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу на Донеччині. Похований у м. Катеринополі на Черкащині[6]. | ||
8655 | Чернишенко Юрій Володимирович | 42 роки. Мешканець м. Кам'янка Черкаська область. Солдат, головний сержант взводу 72 ОМБр. | 1 жовтня 2022 | Загинув в ході запеклого бою з російськими окупантами на Донеччині. Похований у м. Кам'янці на Черкащині[7]. | ||
8656 | Стадник Віталій Олегович |
13 вересня 1983, м. Тернопіль. Матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). Старший радник юстиції, начальник управління Тернопільської обласної прокуратури. На фронт пішов добровольцем у перші дні російського вторгнення в Україну. | 1 жовтня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання на Херсонщині. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища м. Тернополя[8]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9]. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно)[10][11]. | ||
8657 | Гончаренко Юрій Володимирович («Батя») |
22 травня 1972. Військовослужбовець 1-ї роти 17 ОМПБ 57 ОМПБр. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами біля села Сухий Ставок, що на Херсонщині[12]. | ||
8658 | Гадяк Ігор Олександрович | 16 листопада 1990, смт Гніздичів Львівської області. Закінчив Гніздичівський загальний заклад середньої освіти I—III ступенів. Здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю «електромонтер». Після завершення навчання вступив на військову службу. Працював у Поштамті-Центрі поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», займався кур'єрською доставкою. Захоплювався історією. Учасник АТО. Виконував бойові завдання на території Луганської області у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів». У 2017 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. За особисту майстерність у 2021 році був нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» II ступеня[13]. | 1 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Чин похорону відбувся 7 жовтня в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Похований у Гніздичеві[14]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[15]. | ||
8659 | Болгарчук Сергій Олександрович («Док») | 9 січня 1996, смт Завалля Кіровоградської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Потім закінчив Савранський професійно-технічний ліцей, здобув професію електрогазозварювальника. До війни працював на кар'єрі водієм навантажувача у місті Кременчук. З початком повномасштабної війни Сергій пішов добровольцем до лав ЗСУ. У березні 2022-го його зарахували до 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Пройшовши навчання, опанував фах бойового медика та вирушив на передову. На фронті неодноразово рятував життя побратимів. За досягнення та мужність отримав звання молодшого сержанта[16]. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Любимівка на Херсонщині. Похований у рідному селищі. | ||
8660 | Бенчак Віталій Васильович
(«Тур») |
селище Тересва, Закарпаття. Із золотою медаллю закінчив місцеву школу. Здобув фах менеджера-економіста у Мукачівському технологічному інституті. Працював директором ТОВ «Майр-Хольцварен-Тересва». З юних років був членом націоналістичного руху у складі Спілки Української Молоді та Молодіжного Націоналістичного Конгресу. Був головою Закарпатського осередку МНК. У мирний час брав активну участь у громадському житті району та селища. Учасник Майдану, Революції гідності, АТО, волонтер, депутат Тячівської районної ради 6-го скликання, член ГО «Єдність». У перший день повномасштабної війни Віталій став добровольцем ОДЧ «Карпатська Січ». А згодом — військовослужбовцем 49-ї окремого стрілецького батальйон «Карпатська Січ» у складі ЗСУ. Брав участь у боях за Київщину, Харківщину та Донеччину. | 1 жовтня 2022 | Загинув поблизу села Терни на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаудару. Похований в рідному селищі[17][18]. | ||
8661 | Зейкан Дмитро | 1986, м. Виноградів. Кулеметник стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час штурмових дій у Херсонській області [19]. | ||
8662 | Оздоєв Ібрагім | 30 років, Казахстан. З дитинства жив на Хмельниччині. У 2008 році закінчив В‘язовецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Одружився, жив із сім’єю у місті Волочиськ. Працював пекарем у ТОВ «Агробізнес». У вільний час займався ремонтом бензопил.
Під час повномасштабного російського вторгнення, 1 березня 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Виконував бойові завдання на різних гарячих напрямках. |
|
Загинув в бою з окупантами біля села Хрещенівка на Херсонщині. Похований у місті Волочиськ на Хмельниччині. На Алеї Героїв по вулиці Слави встановлений портрет Ібрагіма як Почесного Громадянина Волочиської громади [20]. | ||
8663 | Дмитрук Дем`ян В`ячеславович | 1997, с. Мала Копаня. Був старшим солдатом та старшим стрільцем стрілецького взводу. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Любимівка Херсонської області [21]. | ||
Левко Іван Андрійович | 1999, с. Поріччя. | 1 жовтня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області. Похорон відбувся 5 січня 2024 року в селі Поріччя [22]. | |||
Стоян Олексій | 12 серпня 2000, м. Ізмаїл Одеської області. Навчався в ізмаїльській ЗОШ №10, професійно-технічному училищі №38. 25 лютого добровольцем пішов в ЗСУ. | 1 жовтня 2022 | Загинув під час звільнення Херсонщини, похований 15 жовтня 2022 року в Ізмаїлі[23]. | |||
Киричук Володимир Олександрович | 5 квітня 1999, с. Плоска на Острожчині. Мешкав в місті Рівне. Закінчив Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука за спеціальністю «Фізична культура та реабілітація». Найбільше любив спорт, був вихованцем ДЮСШ «Верес», грав за футбольні команди «Одек», «Звягель». У мирному житті працював на хлібзаводі «Румʼянець». Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | 1 жовтня 2022 | Загинув у бою за Херсонщину під час штурму села Білогірка, отримав поранення в голову. Коли його намагалися евакуювати з поля бою, в автівку прилетів снаряд, і вона вибухнула. Захисник тривалий час вважався зниклим безвісти, оскільки тіло дуже обгоріло. Згодом його ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи . У загиблого захисника залишилася мати, батько-інвалід та сестра [24]. | |||
Костюченко Олександр Петрович | 9 лютого 1984, с. Слоут. До війни працював у місцевому сільськогосппідприємстві. Служив у складі 42 батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. | 1 жовтня 2022 | Загинув поблизу села Костромка Бериславського району Херсонської області [25]. | |||
8664 | Ковальчук Юрій Володимирович («Біджо») |
10 червня 1987, м. Калуш Івано-Франківська область. Молодший сержант, командир протитанкового відділення 80 ОДШБр. У перший день повномасштабного вторгнення приєднався до Збройних сил України[26]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. | 2 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Ізюмське Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[27]. | ||
8665 | Неборський Владислав Васильович |
27 років, м. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Лейтенант, військовослужбовець 48 ІБр. | 2 жовтня 2022 | Загинув під час розмінування території біля м. Лиман Донецької області[28]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
8666 | Педорич Олексій Вікторович |
29 грудня 1985, с. Гаркушинці Полтавська область. Старший солдат мінометної батареї механізованого батальйону 72 ОМБр. Здобув професію столяра в Миргородському ПТУ № 44. З 5 березня 2022 року проходив службу в роті охорони. З 27 червня служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. | 2 жовтня 2022 | Загинув в результаті обстрілу позицій підрозділу на сході України[30]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
8667 | Романенко Іван Васильович |
10 грудня 1975, с. Бориси Полтавська область. Солдат мінометної батареї механізованого батальйону 72 ОМБр. Опанував професію зварювальника в Кременчуцькому ПТУ № 7. З березня 2022 року проходив службу в роті охорони. З 27 червня служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. | 2 жовтня 2022 | Загинув в результаті обстрілу позицій підрозділу на сході України[30]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
8668 | Ходунько Микола Олексійович («Хімік») |
14 вересня 1966, м. Київ. Військовослужбовець одного з артилерійських підрозділів 72 ОМБр. Учасник Революції гідності. У 2014 році добровольцем пішов боронити Україну. Два роки воював в складі 128-ої бригади, старший сержант. Коли повернувся додому, вступив до ГО «Муніципальна Варта Києва», члени якої добровільно патрулювали вулиці Києва. Потім пройшов набір до «Муніципальної охорони» і прослуживши в патрулі, став старшим зміни. Був членом громадської організації Київської міської спілки ветеранів АТО Печерського району. Нагороджений медаллю Богдана Хмельницького (2017 рік). З початку повномасштабного вторгнення герой без вагань став захищати Україну. Нагороди: «Гідність та честь» номер 5126 наказу номер 9.від 14.03.21р."За Україну, за її волю" наказ 539.від 16.07.2015 р."Перемога за нами"сектор"А" від.24 грудня 2015 р."За оборону рідної Держави"номер 510 від 05.12.2016 р."медаль Богдана Хмельницького" номер 0841.від 12 жовтня 2017 р."Учасник АТО"«Учасник Бойових Дій». Командир 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти військової частини А4125, 48 ОСБт, 72ОМБр | 1 жовтня 2022 | Загинув від мінометного обстрілу накривши собою молодого воїна в боях з російськими окупантами під час виконання бойового завдання у с. Солодке, що на Донеччині. Уламок пробив легені, передав по рації що він 300. його син та брат які являлись його побратимами віднесли його до машини медиків, але було вже пізно. Він помер на руках сина Віталія Ходунько та брата Валерія Ходунько. Залишилися дружина, донька та двоє сині, які захищають Україну у війську [31]. | ||
8669 | Кириленко Павло | 1991, м. Горішні Плавні Кременчуцький район Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 2 жовтня 2022 | Загинув в результаті вибуху не встановленого предмету під час проведення інженерної розвідки та саперних робіт поблизу с. Шийківка Харківської області. Про це повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП[32]. | ||
8670 | Жук Павло Анатолійович | 29 червня 1993, 29 років, с. Пашківці Хмельницького району. Закінчив Пашковецьку загальноосвітню школу. З 2011 по 2017 роки навчався в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка на фізико-математичному факультеті. Працював педагогом в навчально-виховному комплексі № 4. Туди на роботу він прийшов у вересні 2017 року та викладав інформатику. А вже у листопаді 2020 року звільнився та пішов на службу за контрактом. | 2 жовтня 2022 | Помер після важких поранень, , які отримав поблизу населеного пункту Осокорівка Херсонської області. Похований у селі Пашківці Лісовогринівецької ОТГ. Залишились батьки, дружина та донька [33] | ||
8671 | Попаз Ігор Іванович | 24 січня 1986, с. Виноградівка Тарутинської громади Одеської області. | 2 жовтня 2022 | Загинув внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу. Похований 7 жовтня 2022 року в рідному селі[34]. | ||
8672 … 8675 |
Військовослужбовці ЗС України. | 2 жовтня 2022 | (для доповнення за 2 жовтня 2022 року) | |||
8676 | Слотюк Андрій Васильович | 30 липня 1986, 36 років, мешканець м. Хмельницького. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До російського вторгнення в Україну п'ять років працював головним бухгалтером у компанії «Смарт Ліфт». Останнім часом брав участь в бойових діях на херсонському напрямку. | 3 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу села Благодатного Миколаївської області. Похований в с. Коржівці на Хмельниччині[35]. | ||
8677 | Кавецький Олег («Фелікс») |
м. Червоноград Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2014 році воював в складі ДУК ПС, потім проходив військову службу за контрактом в ЗС України. У 2021 році переїхав на помешкання до м. Дніпра. З початком російського вторгнення в Україну пішов боронити Україну зі зброєю в руках і майже весь цей час воював поблизу м. Гуляйполя на Запоріжжі. | 3 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Мирного Запорізької області. Похований в м. Червонограді[36]. | ||
8678 | Мащенко Євген Іванович | 11 червня 1988. Військовослужбовець 229-го окремого батальйону 127 ОБрТрО. | 3 жовтня 2022 | Загинув під час деокупації с. Липці на Харківщині[37]. | ||
8679 | Ковальський Олександр Сергійович | 27 червня 1984, м. Городня Чернігівська область. Військовослужбовець 1 ОТБр. Закінчив городнянську загальноосвітню школу. Був призваний до ЗС України в 2016 року, уклав контракт та потрапив до складу 1 ОТБр, де й надалі проходив військову службу. З початком повномасштабного вторгнення продовжив захищати Батьківщину. | 3 жовтня 2022 | Загинув від вибухової травми під час виконання чергового бойового завдання поблизу м. Куп'янська Харківської області[38]. | ||
8680 | Журавель Андрій | 22 роки, м. Харків. Солдат, стрілець-снайпер 17 ОТБр. Після навчання пішов в армію та служив в НГУ в Маріуполі до грудня 2021 року. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до армії. | 3 жовтня 2022 | Загинув під час наступу українських військових в районі сіл Хрещенівка і Шевченківка на Херсонщині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу[39]. | ||
8681 | Білорусь. Військовослужбовець білоруського полку ім. К. Калиновського. | 3 жовтня 2022 | Загинув під час штурмової операції (місце — не уточнено)[40]. | |||
8682 | Окунєв Андрій | 47 років, м. Болград. Сержант | 3 жовтня 2022 | Загинув на Донецькому напрямку. Похований 19 січня в місті Болград Одеської області[41]. | ||
8783 | Карпюк Олексій Олександрович |
5 вересня 1967, Вінницька область. | 3 жовтня 2022 | Загинув 3 жовтня 2022 року в боях за Херсонщину, в районі населеного пункту Сухий Ставок. Похований 9 жовтня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища м. Тернопіль [42]. | ||
8684 … 8688 |
Решетняк Станіслав Іванович | 1967 р.н. До війни мешкав у місті Дніпро. Проходив службу у звані старший сержант у 60 піхотній бригаді у 98 піхотному батальйоні у мінометній батареї. | 3 жовтня 2022 | Загинув 3 жовтня 2022 року в боях за Херсонщину, в районі населеного пункту Олександрівка Бериславського району внаслідок обстрілу збройними силами рф з РСЗВ "Ураган" з лівого берега Дніпра. | ||
8690 | Кузьмишин Володимир Петрович | 50 років. Мешканець м. Чигирина Черкаський район Черкаська область. Солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення 118 ОБрТрО. | 4 жовтня 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу на Донеччині. Похований у ЧигириніУ Чигирині попрощалися із загиблим зенітником. ПроВсе. 13 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022. | ||
8691 | Ніколіца Денис Олегович |
21 серпня 2000, с. Качківка Вінницька область. Старший лейтенант, командир 3-ї самохідної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи 92 ОМБр. Випускник НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 4 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами біля населеного пункту Колесниківки Харківської області[43]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно)[44]. | ||
8692 | Ібишов Нахід Іманхан огли | Сабірабадський район Азербайджан. Старший сержант, командир мінометного розрахунку підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено). Добровільно пішов боронити Україну від рашистської навали на самому початку повномасштабного вторгнення. | 4 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Херсонській області[45]. | ||
8693 | Мамедов Руслан Гусейн огли | 15 вересня 1984, Азербайджан. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Представник азербайджанської діаспори Харківщини, активний учасник багатьох заходів товариства «Достлуг», спрямованих на зміцнення та розвиток багатосторонніх дружніх відносин між Україною та Азербайджаном. | 4 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час звільнення Луганщини[46]. | ||
8694 | Міщенко Вячеслав Анатолійович | 6 жовтня 1976, селище Корнин Житомирської області. Незабаром сім'я переїхала до м. Києва. В 1993 році закінчив школу №223 м. Києва та вступив у лави Національної гвардії України. Жертовна доброта та енергійність - основні якості Вячеслава. Здобув фах вчителя історії у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Однак працював у будівельній сфері. В 2015 році одружився та в 2017 році в родині народився синочок Владиславчик. Цікавився історією, нумізматикою та філателією. З металошукачем полюбляв шукати старовинні речі. 27 лютого 2022 року Вячеслав став на захист України у лавах 99 ОПБ, 2 піхотної роти 99-го піхотного батальйону військової частини А3425 Збройних сил України. Був командиром 3 кулеметного відділення кулеметного взводу. Їхній підрозділ брав участь в обороні Київщини, Миколаївщини та Херсонщини, молодший сержант. | 4 жовтня 2022 | Загинув у бою в с. Білогірка Херсонської області, виконуючи бойове завдання Похований 10 жовтня на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 6 ряд. | ||
8695 | Демків Володимир Сергійович | 9 січня 1995, м. Новий Буг Миколаївської області. Після закінчення 11-ти класів Новобузької школи №4 вступив до Національного університету ім. Михайла Остроградського у Кременчуці. У 2018 році закінчив магістру за спеціальністю «електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». У 2019-2020 роках працював на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті. Після переїзду до Кременчука працював на підприємствах міста. Був мобілізований 1 липня 2022-го. | 4 жовтня 2022 | Загинув в районі села Новомихайлівка Донецької області [47] | ||
8696 | Каліхман Володимир Якович
(«Прапор») |
56 років, м. Сміла на Черкащині. Закінчив школу №10, де викладав мистецтво рукопашного бою разом зі своїм другом, а потім і кумом. Гурток «Каскад» був настільки відомим, що в залі всім охочим займатись не вистачало місця. Після школи вирішив нікуди не вступати, а піти до армії. Після строкової служби закінчив школу прапорщиків та пройшов Афганістан. У 2014-му, після Майдану, Володимир поїхав воювати в АТО, після демобілізації почав їздити за кордон на заробітки. У 2021 році переїхав до доньки в Київ. 23 лютого 2022 року зібрав речі, з якими він був в АТО, зі словами «про всяк випадок». Наступного дня у родині чоловіка не було паніки. О 7-й ранку він сказав: «Давайте поснідаємо і тоді я поїду по своїм справам». Вдруге такий сумісний сніданок у родини був через 113 днів війни. О 9-й годині Володимир вже був у складі 242-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони. Був на Донеччині, потім поїхав до Харкова. | 4 жовтня 2022 |
Загинув під час артилерійського обстрілу КСП роти в районі села Уди Харківської області. Володимира Каліхмана поховали на Алеї пам’яті у рідному місті. Похований на кладовищі міста Сміла. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно). | ||
8697 | Пастеркевич Богдан Омелянович | 32 роки, старший сержант, командир відділення БМП 18 окремого батальйону, 35-ї бригади морської піхоти ім. Адмірала Остроградського | 4 жовтня 2022 |
Загинув на сході України, під час виконання бойового завдання у селі Давидів Брід Херсонської області[48]. | ||
8701 | Гончаренко Сергій Павлович | 9 листопада 1981. Мешканець м. Шполи Звенигородського району Черкаської області. Сержант, водій мінометної батареї (підрозділ — не уточнено). Залишилась дружина та дві доньки. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу м. Оріхів Запорізької області. Похований на батьківщині[49]. | ||
8702 | Зайцев В'ячеслав Олексійович |
6 вересня 1980, с. Іванівка Василівський район Запорізька область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО в складі 79 ОДШБр (2014). Кіборг. В 2008 році закінчив історичний факультет ЗНУ, науковець, депутат Запорізької міської ради від «Європейської солідарності». Герой фільму Радіо Свобода «Січ». Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.12.2014)[50]. Залишилась дружина і маленька донька. | 5 жовтня 2022 | Загинув, відстоюючи цілісність нашої держави на Донецькому напрямку[51]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[52]. | ||
8703 | Яценко Богдан Валерійович | 28 років, Вінницька область. Розвідник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Перекладач. 24 лютого 2022 року, як доброволець пішов захищати Україну. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час танкового обстрілу поблизу м. Миколаєва[53]. | ||
8704 | Сохань Артем Юрійович («Медик») |
19 жовтня 1984, м. Київ. Капітан, командир 1-ї роти 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. Випускник фармакологічного факультету НМУ ім. Богомольця. Учасник Революції гідності. 2014 року пішов добровольцем до військкомату і влітку був призваний за мобілізацією. Проходив військову службу медиком у 2-й роті 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» у Луганській області. 31 серпня 2014 року неподалік м. Щастя потрапив під обстріл БМ-30 «Смерч» і отримав поранення ніг. Після двох місяців лікування у шпиталі повернувся до служби. Охороняв артилеристів 26-ї бригади в районі м. Бахмуту на Донеччині. Був демобілізований в 2015 році. Працював завідувачем аптечним складом. З 2019 року був командиром 3-ї роти 130-го батальйону ТрО. Воював в Ірпені та на Харківщині. | 5 жовтня 2022 | Загинув на світанку від розриву ворожої міни при виконанні завдань на Харківщині[54]. | ||
8705 | Кравценюк Ігор («Крава») |
м. Київ. Військовослужбовець 1-ї роти 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. | 5 жовтня 2022 | Загинув на світанку при виконанні завдань на Харківщині[55]. | ||
8706 | Штанько Дмитро | 23 травня 1980, м. Харків. Військовослужбовець 4 роти 2 батальйону 93 ОМБр. Випускник Харківського національного університету внутрішніх справ (2001). Кандидат юридичних наук. Власник декількох компаній у галузі надання фінансових послуг та в аграрній галузі. Був відомий також тим, що записав розмови з братом голови Офісу президента Андрія Єрмака, публікація яких спричинила скандал. У вересні 2022 року прибув до складу 93 ОМБр. За місяць боїв отримав дві контузії, але не залишив позиції, а тримався разом з товаришами у строю. Залишилось троє дітей. | 5 жовтня 2022 | Загинув в результаті щільного мінометно-артилерійського обстрілу під час контратаки на захоплену українську позицію поблизу м. Бахмуту на Донеччині[56]. | ||
8707 | Малишев Станіслав |
36 років, м. Харків. Військовослужбовець розвідувального батальйону 93 ОМБр. Працював будівельником. Учасник Революції гідності, був у 2-й сотні самооборони Майдану. Під час кривавих подій допомагав виносити поранених та вбитих. Після Майдану — був зенітником у складі добровольчого батальйону «Донбас». Отримав відзнаку Президента — медаль «За військову службу Україні». 2017 року одружився, а після народження сина, у 2019 році, разом з родиною переїхав до Дніпра. 24 лютого 2022 року пішов добровольцем до ЗС України. | 5 жовтня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Соледара Донецької області[57]. | ||
8708 | Білаш Григорій Андрійович | 8 вересня 1968, с. Броварки Полтавська область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу механізованого батальйону 66 ОМБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 17 квітня 2022 року. | 5 жовтня 2022 | Отримав смертельне поранення в результаті підриву ворожої міни поблизу с. Греківки Луганської області[58]. | ||
8709 | Проценко Віктор | 17 липня 1991, м. Жовті Води Дніпропетровська область. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. До ЗС України був призваний за мобілізацією 1 березня 2022 року. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Бахмуту Донецької області[59]. | ||
8710 | Ющенко Олександр | с. Дружня Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Донецькій області[60]. | ||
8711 | Колонтаєвський Геннадій Анатолійович |
23 листопада 1971, смт Краснокутськ Харківська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 92 ОМБр. Закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». | 5 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Орлянки Харківської області[61]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[44]. | ||
8712 | Скрипак Віктор Петрович |
45 років, мешкав у Роганській громаді Харківська область. Солдат, снайпер-стрілець, військовослужбовець 92 ОМБр. | 5 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами у Куп'янському районі Харківської області[62]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[44]. | ||
8713 | Шарудило Артур Олександрович |
26 років, м. Мирноград Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 92 ОМБр. Закінчив Дніпропетровський університет внутрішніх справ. У 2020 році був призваний на військову службу до ЗС України. | 5 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Степової Новоселівки Харківської області[63]. Під час виконання службових обов'язків отримав не сумісну з життям вибухову травму. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[44]. | ||
8714 | Кісіль Василь Степанович («Тигр») |
36 років, с. Раделичі Львівська область. Старший солдат, військовослужбовець 80 ОДШБр. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка та Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки[64]. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села П'ятихатки Херсонської області. У бронеавтомобіль «Козак», в якому перебував захисник з побратимами, влучив ворожий артилерійський снаряд[65]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[66]. | ||
8715 | Кордюк Василь Васильович («Кобра») |
33 роки, м. Миколаїв Львівської області. Військовослужбовець 80 ОДШБр, гранатометник. Здобув середню технічну освіту. Працював автомеханіком. З початком повномасштабної війни, не сказавши рідним про свої наміри, пішов до військкомату. Згодом у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади вирушив захищати Україну від окупантів. 5 жовтня разом із побратимами Кобра виїхав на бойове завдання. У їх бронеавтомобіль «Козак» влучив ворожий снаряд. Троє бійців загинули одразу. Василь витягнув поранених. Разом вони пересіли в інший «Козак», в який майже одразу влучив другий снаряд. Військові встигли вистрибнути, але ще один приліт обірвав життя Василя. Тіло чоловіка знайшли лише через місяць після загибелі у день звільнення Херсона. Впізнали його вже по речах[67][64]. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села П'ятихатки Херсонської області. У бронеавтомобіль «Козак», в якому перебував захисник з побратимами, влучив ворожий артилерійський снаряд[68]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[69]. | ||
8716 | Бачинський Володимир Зіновійович |
1992, м. Бібрка Львівської області. Там навчався у школі. Згодом здобув професію зварювальника у професійно-технічному училищі. З 2015 році брав участь в АТО на Донбасі. На третій день повномасштабної війни, 26 лютого 2022 року, чоловік став до лав Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Виконував бойові задачі на різних гарячих напрямах, поки врешті не опинився на Херсонщині, де прийняв останній бій[70][71]. | 5 жовтня 2022 | Загинув поблизу села П'ятихатки на Херсонщині. Виконуючи бойове завдання, їхав з трьома побратимами броньованою машиною попереду колони. Їхній транспорт першим прийняв удар ворога на себе. Під час обстрілу Володимир намагався рятувати у спільній співпраці екіпаж, заряджаючи бойову установку боєприпасами, та отримав несумісні з життям травми. Разом із ним загинули троє товаришів. Похований у рідному місті біля мами. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[72]. | ||
8717 | Пол Лі Кім («Кіло») |
7 жовтня 1987, Х'юстон Сполучені Штати Америки. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. 2006 року закінчив середню школу Аледо. Навчався в Університеті Оклахоми, а військовий фах опанував у школі рейнджерів та у військовій школі парашутистів у Форт Беннінгу, штат Джорджія. Дванадцять років свого життя присвятив армії США. 2005 року він був зарахований до армійського резерву, а 2011 року отримав звання офіцера піхоти. З червня 2007 по травень 2008 року служив в контингенті військ в Іраку. З лютого 2013 по липень 2015 року проходив службу у складі 82-ї повітряно-десантної дивізії. 2017 року залишив військову службу. Звільнився в запас у званні «капітана». В подальшому викладав військову науку студентам Корпусу підготовки офіцерів запасу Техаського університету в Арлінгтоні. Був відданим католиком і активістом у своїй церковній громаді. У серпні 2022 року приєднався до Інтернаціонального легіону. Пам'ять про американського бійця увічнили почесним найменуванням його підрозділу — «Команда Кіло». Залишилися батьки та брат. | 5 жовтня 2022 | Загинув під час жорстокого бою з російськими окупантами в районі селища Тернові Поди Снігурівського району Миколаївської області. Українським воїнам вдалося взяти в полон дванадцять росіян, але під час масованого обстрілу з артилерії та бронетехніки, у тому числі танків Т-90М Кім загинув разом з українським побратимом[73]. | ||
8718 | Черниш Максим Вікторович
(«Псих») |
26 лютого 1982, м. Гребінка, навчався в Гребінківській школі №4. Згодом здобув спеціальність механізатора у Березоворудківському аграрному технікумі. З 2002 по 2003 рік проходив строкову військову службу в ЗСУ на посаді командира відділення. 19 квітня 2022 року призваний по мобілізації. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника штурмового відділення в/ч А4010. Без батька залишилися двоє малолітніх дітей. | 5 жовтня 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу Майорська Донецької області [47] | ||
8719 | Канцеба Юрій Васильович | 12 квітня 1970, м. Київ. Старшина, головний сержант зенітного кулеметного відділення ДШКМ, зенітного ракетно-артилерійського взводу, роти вогневої підтримки В/ч А7276.
1987 році закінчив будівельний технікум, працював на будівництві плиточником/сантехніком. Згодом в 2015 році закінчив курси висотно-верхолазних робіт, працював на будівництві фасадником. Із початком повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем до лав ЗСУ. У лютому його зарахували до 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова В/ч А0139 в цей період з лютого по квітень стояв на обороні м. Києва та Київської області. Від 5-го вересня 2022 року був переведений до В/ч А7276 в 111 ОБрТрО, 110 окремий батальйон ТрО Луганської обл., рота вогневої підтримки, зенітно-кулеметний взвод і був назначений на посаду командира зенітного кулеметного відділення ДШКМ, зенітного ракетного-артилерійського взводу, роти вогневої підтримки. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Донецької обл. поблизу Лимана та села Торське. Без чоловіка та батька залишились дружина та діти. |
5 жовтня 2022 | 5 жовтня старшина Канцеба Юрій під час виконання бойового завдання потрапив під мінометний обстріл у районі села Торське Донецької області, отримав поранення несумісне з життям та героїчно загинув. Похований 13 жовтня 2022 року на Берковецькому кладовищі у м. Києві 42 ділянка, 10 ряд. | ||
8720 … 8725 |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 жовтня 2022 | (для доповнення за 5 жовтня 2022 року) | |||
8726 | Пенкаль Сергій Борисович | 4 квітня 1975. Молодший сержант, стрілець 1 відділення 1 патрульного взводу 3 патрульної роти патрульного батальйону (підрозділ — не уточнено). | 6 жовтня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу з боку противника під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі с. Терни Донецької області[74]. | ||
8727 | Лепеха Вадим Васильович | 27 травня 1996. Мешкав у Іркліївській громаді Золотоніський район Черкаська область. Капітан, командир десантно-штурмової роти окремого батальйону морської піхоти 18 окремого батальйону, 35-ї бригади морської піхоти ім. Адмірала Остроградського[75]. | 6 жовтня 2022 | Загинув в ході запеклого бою з російськими окупантами під Давидовим Бродом на Херсонщині. Похований у рідному селі[76]. | ||
8728 | Руснак Віктор | 14 жовтня 1986, мешканець м. Корсунь-Шевченківський Черкаська область. Солдат, номер обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу 111 ОБрТрО. Залишилася дружина та двоє дітей. | 6 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойових завдань на Донеччині[76]. | ||
8728 | Байрамов Руслан Гусейнгулу-огли | 9 травня 1993, с. Талавері Болніський муніципалітет Грузія. Мешкав у Новоайдарському районі Луганської області. Оператор відділення взводу радіорозвідки 59 ОМПБр. Азербайджанець за національністю, що отримав українське громадянств. Служив за контрактом у 59 ОМПБр. | 6 жовтня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Тернові Поди, що на Миколаївщині, внаслідок бойового зіткнення з противником[77]. | ||
8729 | Горний Олег | 40 років, с. Оринин Хмельницька область. Мешканець м. Київ. Військовослужбовець 128 ОГШБр. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем відправився на фронт. | 6 жовтня 2022 | Загинув під час деокупації Херсонщини, отримав смертельні поранення від артилерійського снаряду[78]. | ||
8730 | Попсуй Олександр Андрійович («Петрович») | 26 років (листопад 1995), м. Дніпро. Підлітком підробляв на радіоринку. Закінчив Дніпровський національний гірничий університет, здобув фах автомеханіка. Під час повномасштабного російського вторгнення потайки від родини став на захист рідної країни. Служив у 15-му окремому полку Національної гвардії України, старший лейтенант. Був командиром патрульного взводу. Разом із підрозділом виконував бойові завдання на передовій. Одружився 25 вересня 2021. | 6 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Терни на Донеччині. Офіцер був за кермом автомобіля, коли потрапив у ворожу засідку. Окупанти розстріляти авто впритул. Похований в Дніпрі. Посмертно офіцеру присвоєно звання капітан та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (24 січня 2023)[79][80]. | ||
8731 | Тесля Олександр Борисович | 28 листопада 1988 року, жив у Полтаві, закінчив тут технікум. Пішов на війну добровольцем. Солдат, стрілець-санітар 2-го мотопіхотного відділення в/ч А1302. | 6 жовтня 2022 | Загинув в районі міста Бахмут Донецької області [47] | ||
8732 | Свідерко Дмитро Михайлович («Рама») | 42 роки, м. Усть-Кут Іркутської області РФ. З юних років жив із родиною в селі Василівка Миколаївської області. Закінчив Снігурівське СПТУ №34 та здобув професію машиніста екскаватора. Багато років працював за фахом в «Управлінні каналів річки Інгулець». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік евакуював сім’ю на Черкащину. Упевнившись, що рідні в безпеці, сам повернувся додому та пішов до військкомату. Певний час служив при ТЦК стрільцем-санітаром роти охорони. Коли та частина Миколаївщини опинилася під окупацією, продовжив службу під командуванням Баштанського РТЦК та СП Миколаївської області. А вже згодом був направлений у 57-му окрему мотопіхотну бригаду ЗСУ. Обійняв посаду головного сержанта механізованої роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону та поїхав на передову. | 6 жовтня 2022 | Похований в місті Баштанка на Миколаївщині. Залишилися мама, дружина і син [81]. | ||
8733 … 8735 |
Військовослужбовці ЗС України. | 6 жовтня 2022 | (для доповнення за 6 жовтня 2022 року) | |||
8736 | Бондарчук Владислав Федорович | 26 вересня 1993, с. Залізнячка Звенигородський район Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, стрілець-санітар відділення окремого стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). Закінчив Тальянківський аграрний технікум. Строкову службу проходив в м. Одесі в підрозділі ВМС ЗС України. З початку російського вторгнення став на захист України. | 7 жовтня 2022 | Загинув під час запеклого бою з російськими окупантами на Донеччині. Похований у рідному селі[76][82]. | ||
8737 | Гошилик Олександр Вікторович («109») |
10 вересня 1995, м. Долина Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Учасник Революції гідності. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (25.03.2015). | 7 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами за м. Бахмут Донецької області[83]. | ||
8738 | Ніколаєць Юрій («Док») |
43 роки, м. Краматорськ Донецька область. Старший сержант, бойовий медик 106-го окремого батальйону територіальної оборони 109 ОБрТрО. Займався бізнесом. 25 лютого 2022 року добровільно пішов до територіального центру комплектування. Залишилась дружина та син. | 7 жовтня 2022 | Загинув під час ворожого обстрілу поблизу селища Новоєгорівки Луганської області[84]. | ||
8739 | Комір Сергій («Сивий») |
с. Ярова Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. | 7 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Луганщині[85]. | ||
8740 | Бойко Сергій | Мешканець Долинської міської громади Кіровоградської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 7 жовтня 2022 | Згідно повідомлення Долинської міської громади, загинув в боях з російськими окупантами, виконуючи бойове завдання (місце — не уточнено)[86]. | ||
8741 | Ожоганич Василь Васильович | 6 жовтня 1994, с. Солідарне Каховського району Херсонської області. Невдовзі родина переїхала до Веселого Подолу на Семенівщині, де він і закінчив місцеву школу. Потім навчався у Первомайському ліцеї Харківської області, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника. У 2015 році був мобілізований до лав ЗСУ, проходив службу у 92-й окремій механізованій бригаді Луганської області. Згодом уклав контракт та кілька років служив у 30-й окремій механізованій бригаді. 5 років тому Василь одружився, народилась донька. 24 лютого 2022-го він був на заробітках у Чехії, а його родина — у Луганській області, під окупацією. У вересні Василь повернувся додому і став до лав ЗСУ. Старший солдат, стрілець. | 7 жовтня 2022 | Загинув у бою біля села Павлівка Волноваського району Донецької області [47] | ||
8742 | Невмержицький Олександр Костянтинович | 2 квітня 1987, с. Сенча. Згодом родина переїхала у місто Лохвиця, де Олександр навчався у школі №1. У 2007 році закінчив Лохвицький технологічний технікум Полтавської державної аграрної академії, отримавши спеціальність техніка-механіка. Працював водієм на підприємствах Лохвиччини. В перші дні великої війни був мобілізований до лав ЗСУ. Солдат, водій взводу радіозв’язку. | 7 жовтня 2022 | Загинув біля села Рідкодуб Куп‘янського району Харківської області [47] | ||
8743 | Захарчук Станіслав Євстафійович | 27 травня 1988 року, жив у селі Мачухи Полтавського району. Солдат, командир відділення 6-ї стрілецької роти в/ч А2167. | 7 жовтня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу поблизу села Павлівка Донецької області [47] | ||
8744 | Гранчар Дмитро Борисович | 21 травня 1982 року, м. Поті Грузинська РСР. Після народження сім'я переїхала на батьківщину батька - у с. Теплиця Одеської області. Мобілізований 25 травня 2015 року, в подальшому уклав контракт, який продовжив у 2021 році. З початком повномасштабного вторгнення служив в танковому батальйоні 128 гірсько-штурмової бригади. | 7 жовтня 2022 | Загинув поблизу селища Нововоронцовка Бериславського району Херсонської області внаслідок ураження танка ракетою з ворожого птрк. Похований 22 листопада 2022 року в с. Теплиця Болградського району Одеської області[87]. 29 вересня 2023 року присвоєно звання «Герой України»[88]. | ||
8745 | Харченко Валентин Миколайович | 18.09.1973, Красноградський район, Харківська область. Сержант, навідник піхотного взводу піхотної роти 98 піхотного батальйону військової частини А1962 | 7 жовтня 2022 | [89] | ||
8746 … 8750 |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 жовтня 2022 | (для доповнення за 7 жовтня 2022 року) | |||
8751 | Козловський Євгеній | 2001. Мешканець Балаклеївської громади Черкаський район Черкаська область. Молодший сержант, старший технік відділення зв'язку підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | 8 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено). Похований на батьківщині[49][90]. | ||
8752 | Головинський Пилип | 29 років, м. Запоріжжя. Військовослужбовець 55 ОАБр. Закінчив Національний університет «Запорізька політехніка». | 8 жовтня 2022 | Загинув на території військової частини під час ракетного удару по м. Запоріжжю[91]. | ||
8753 | Свинцов Василь Олегович | Мешканець с. Кримки Кіровоградська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 8 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[92]. | ||
8754 | Головчак Євген
(«Женік»/«Бармак») |
36 років, с. Сизівка, АР Крим. дитинстві з родиною переїхав у село Криничне на Волині. Працював на різних роботах в Україні та Польщі. Найбільше любив мати справу з деревиною: був вальником лісу, багато років трудився на пилорамі. Під час повномасштабної війни служив в артилерійському взводі 2-го самохідного дивізіону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Батько шести дітей. | 8 жовтня 2022 | Загинув в районі села Петропавлівка Куп'янського району Харківської області. Після повернення із бойового завдання він, зі ще двома побратимами, підірвався на протитанковій міні. Отримав осколкове поранення в голову несумісне з життям. Похований в селі Криничне на Волині[93] | ||
8755 | Кордонський Володимир Михайлович | 47 років, с. Студена. Навчався в Студенянській ЗОШ І-ІІІ ступенів та у Вінницькому національному технічному університеті. Проживав з сім'єю у місті Вінниця. | 8 жовтня 2022 | Похорон відбувся 14 жовтня в місті Вінниця[94]. | ||
8756 | Мартинюк Олександр Ксенофонтович |
07 січня 1985, м. Луцьк. Був мобілізований на військову службу 25.02.2022 року. Старший лейтенант 14 ОМБР. | 8 жовтня 2022 | Помер від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України. Похований 11 жовтня 2022 на Алеї почесних поховань міського кладовища у с. Гаразджа. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно) [95][96][97]. | ||
8757 | Єлісєєв Олександр Олександрович |
16 лютого 2000, м. Київ. Згодом родина переїхала в Миргород. Навчався у Миргородській загальноосвітній школі №9. Найбільшим захопленням хлопця було Кіокушин-карате. Після закінчення 9 класів вступив у Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом у національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Влітку 2021 року пішов служити за контрактом у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого. Командир взводу батареї реактивної артилерії. У серпні бригаду перевели в Харківську область для участі у контрнаступальних операціях. Разом із окремим розвідувально-диверсійним підрозділом «Kraken» його Князівська бригада звільняла українські міста і села від російської окупації. За понад 7 місяців війни Олександр став справжнім Князівським драконом, як в 14-й бригаді називають артилеристів. Старший лейтенант. | 8 жовтня 2022 | Загинув поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно) [47][95][98] | ||
8758 | Логвиненко Андрій Валерійович | Молодший сержант, командир відділення. Жив у Кременчуці. Був призваний на військову службу під час часткової мобілізації 12 березня 2022-го. | 8 жовтня 2022 | Помер в Кременчуцькому обласному клінічному шпиталі [47] | ||
8759 | Риж'є Микола
(«Француз») |
33 роки, с. Михайлівка Миколаївської області. Закінчив Михайлівську середню школу. Працював монтером колії Одеса-Сортувальна. З початку повномасштабного вторгнення чоловік стояв на обороні рідного краю в складі ТРО. Влітку поповнив лави ЗСУ. Служив у 17-му батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнко. Разом із побратимами боронив Херсонщину. | 8 жовтня 2022 | Загинув прикриваючи поранених побратимів від ворожого наступу, неподалік села Давидів Брід на Херсонщині [99] | ||
8760 … 8760 |
Військовослужбовці ЗС України. | 8 жовтня 2022 | (для доповнення за 8 жовтня 2022 року) | |||
8761 | Захарчук Дмитро | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Майстер спорту України міжнародного класу, переможець континентальної першості, призер чемпіонату світу з плавання у ластах. | 9 жовтня 2022 | Загинув (прим. — до 9 жовтня, дата підлягає уточненню) під час виконання бойового завдання на Херсонщині[100]. | ||
8762 | Мазуренко Сергій Федосійович | 1964. Мешканець м. Корсунь-Шевченківського Черкаської області. Старший солдат, навідника протитанкового відділення протитанкового взводу ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 жовтня 2022 | Загинув під час обстрілу противником на Донеччині. Похований у м. Корсуні-Шевченківському на Черкащині[101]. | ||
8763 | Мартьоха Олександр Вікторович | 1980, с. Сагайдак Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Вдруге вирушив на фронт з початком повномасштабного вторгнення. | 9 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[102]. | ||
8764 | Шулік Віктор Григорович | 5 серпня 1964, м. Попасна Луганська область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Викладач історії, директор попаснянського ліцею № 1, медіатор Національної медіаторської мережі. У березні 2022 року разом зі своїм сином добровольцями приєдналися до Сил ТрО ЗС України. Захищав Україну в Донецькій області. | 9 жовтня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами в районі м.Бахмуту на Донеччині[103]. | ||
8765 | Городовенко Анатолій Анатолійович | 8 червня 1973, м. Гадяч. Молодший сержант, командир 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти в/ч А4467. | 9 жовтня 2022 | Загинув у Бахмутському районі Донецькій області [47] | ||
8766 … 8770 |
Військовослужбовці ЗС України. | 9 жовтня 2022 | (для доповнення за 9 жовтня 2022 року) | |||
8771 | Зайдліч Максим Віталійович | 1980, смт Гранітне Коростенський район Житомирська область. Водій автомобільного відділення стрілецького батальйону 92 ОМБр. Залишилось четверо дітей. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойових завдань поблизу м. Куп'янська Харківської області[104][105][106][107]. | ||
8772 | Белозеров Олександр Олександрович («Медик», «Псих») |
12 червня 1988, с. Коломацьке Полтавська область. Мешканець м. Полтави. Матрос, бойовий медик підрозділу 36 ОБрМП. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України. | 10 жовтня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу поблизу міста Бахмуту Донецької області[102][108]. | ||
8773 | Мироненко Сергій Миколайович | Лейтенант, спеціаліст Управління Держспецзв'язку в Луганській області. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час ракетного удару російських військ (місце — не уточнено)[109]. | ||
8774 | Кучма Володимир Іванович | Виконувач обов'язки директора Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час ракетного удару російських військ (місце — не уточнено)[109]. | ||
8775 | Луньов Олександр Миколайович | Начальник дільниці автотранспорту Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час ракетного удару російських військ (місце — не уточнено)[109]. | ||
8776 | Козер Петро Андрійович | Слюсар з ремонту автомобілів Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв'язку Державного підприємства спеціального зв'язку. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час ракетного удару російських військ (місце — не уточнено)[109]. | ||
8777 | Заскока Юрій | 41 рік. Полковник поліції, начальник відділу захисту критичної інфраструктури Кіберполіції. Роботі у поліції присвятив майже 24 роки. Без батька залишилися двоє дітей. | 10 жовтня 2022 | Загинув у власному автомобілі, коли їхав на роботу, внаслідок ракетного удару російських військ по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві[110]. | ||
8778 | Шупік Олег Васильович | 14 лютого 1966, м. Чернігів. Полковник, штурман служб 39 БрТА. 1987 року закінчив ЧВВАУЛ, після чого продовжив військову службу у підрозділах Повітряних сил ЗС України. За роки служби перебував на різних посадах, остання з них — заступник головного штурмана та старший інспектор штурманської служби управління авіації Повітряного командування «Центр». 2006 року звільнився зі ЗС України, після чого працював у Міністерстві транспорту України, Державіаслужбі та ІКАО з контролю повітряного простору. У день повномасштабного вторгнення росії знову долучився до ЗС України. | 10 жовтня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Шишаки на Полтавщині[111]. | ||
8779 | Артиш Роман | 1990, с. Кунисівці Чернелицької громади. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 жовтня 2022 | Вважався зниклим безвісти до 15.11.2022. Встановлено, що загинув під час артилерійського та мінометного обстрілів поблизу села Давидів Брід, що на Херсонщині[112]. | ||
8780 | Черкаський Костянтин Олександрович | 12 грудня 1995 , м. Кременчук. Молодший сержант, інспектор прикордонної служби 2-ї категорії, водій відділення повітряної розвідки відділу прикордонної служби «Мукачево» в/ч 2142. Закінчив школу №30, навчався у Вищому профучилищі №7. Захищав Україну з квітня 2022 року. У військового залишився батько та дві сестри, які живуть за кордоном. | 10 жовтня 2022 | Помер від гострої ішемічної хвороби серця на Житомирщині [47] | ||
8781 | Мазняк Сергій Миколайович | 1975, селище Оржиця. З 2011 року був членом виконавчого комітету селищної ради, фахівцем у галузі містобудування, успішним підприємцем. 28 лютого 2022 року був призваний за мобілізацією | 10 жовтня 2022 | Загинув у Донецькій області [47] | ||
8782 | Сакович Володимир
(«Казанова») |
34 роки, м. Первомайськ Миколаївської області. Під час повномасштабної війни захищав Україну у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду сапера. | 10 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Ворожий мінометний обстріл обірвав життя 34-річного воїна. Похований в селі Степківка Миколаївської області [113]. | ||
8783 | Кудла Андрій Іванович | 28 липня 1976, с. Тустань Івано-Франківського району. Навчався в ліцеї №19 міста Івано-Франківськ. Служив командиром мінометного відділення 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". | 10 жовтня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Васюківка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений посмертно орденом "За мужність" III ступеня [114]. | ||
8784 … 8789 |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 жовтня 2022 | (для доповнення за 10 жовтня 2022 року) | |||
8790 | Горяйнов Максим («Міллер») |
25 років, с. Руська Лозова Харківська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. Учасник Революції гідності. Учасник АТО. У березні 2022 року приєднався до спецпідрозділу «Кракен». | 11 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами біля села Табаївка Харківської області[115]. | ||
8791 | Дейн Партридж («Bird») |
1988 (34 роки), Німеччина. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Народився в родині працівника Червоного Хреста і військовослужбовця Повітряних сил США. Коли йому було 3 роки, сім'я переїхала на базу ПС Алтус в Оклахомі. Пізніше сім'я переїхала до Рексбурга, штат Айдахо, де він вирішив піти в армію невдовзі після закінчення середньої школи. Після закінчення школи Партрідж служив навідником башти і водієм бронетехніки в Багдаді під час війни в Іраку. В Іраку служив 15 місяців — з 2007 по 2009 рік. 2012 року звільнився з війська в званні рядового першого класу. 27 квітня 2022 року перетнув польсько-український кордон і приєднався до Інтернаціонального легіону. Вирішив продовжити воювати з російським військами навіть після того як літом отримав поранення осколком від розтяжки. Залишилися дружина та п'ятеро дітей — віком від 2 до 15 років. | 11 жовтня 2022 | 3 жовтня отримав важкі поранення шиї та стовбура мозку, внаслідок атаки російського танка на його підрозділ у м. Сіверськодонецьку, що на Луганщині. Перебував на лікуванні у київському військовому клінічному госпіталі, підключений до апаратів життєзабезпечення, але 11 жовтня помер від отриманих поранень[116]. | ||
8792 | Шавельський Михайло («Юнгер») |
22 січня 2001, м. Гродно Білорусь. Парамедик батальйону «Терор» ЗС України. Був членом гродненської парафії. До приїзду до Польщі вивчав психологію в Гродненському державному університеті імені Янки Купали. Через політичні погляди його викреслили зі списку студентів і мали призвати до білоруської армії, тому парафія в Гродно попросила Євангелічно-Аугсбурзьку Церкву в Польщі дозволити Михайлу навчатися. Він отримав стипендію від Євангелічно-Лютеранської Церкви Фінляндії та Союзу Мартіна Лютера і в січні 2021 року розпочав теологічні студії в Польщі, у Християнській богословській академії у Варшаві. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну перервав навчання і долучився до білоруських добровольців. | 11 жовтня 2022 | Загинув від влучання осколка, намагаючись врятувати життя пораненого. Похований на Алеї слави у Вінниці[117]. | ||
8793 | Галкін Станіслав
(«Каха») |
33 роки, м. Бердянськ Запорізької області. Займався боксом, був інструктором з бойової підготовки та стрільби. Воював в АТО, у 2015-му брав участь у Широкинській операції під Маріуполем. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до спеціального підрозділу «Кракен», що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України. Брав участь у звільнені Харківщини від окупантів. | 11 жовтня 2022 | Загинув в бою за Харківщину[118] | ||
8794 | Ісаков Олександр | 28.05.1972. Навчався у СЗШ №43 міста Львова. У 1993 році закінчив колишнє Львівське вище військове-політичне училище, згодом вступив на військову службу. Із 1996 року обіймав посаду старшого референта-перекладача відділу аналізу та обробки інформації, опісля працював старшим викладачем кафедри тактики Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Згодом займався підприємництвом у сфері готельно-ресторанного бізнесу. У 2022 році повернувся на військову службу на посаді заступника начальника Центру підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 11 жовтня 2022 | Залишилися дружина Наталія та син Олексій [119] | ||
8795 … 8800 |
Військовослужбовці ЗС України. | 11 жовтня 2022 | (для доповнення за 11 жовтня 2022 року) | |||
8801 | Кива Дмитро Петрович | 19 грудня 1985, м. Полтава. Солдат, оператор 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2-го мотопіхотного батальйону 93 ОМБр. 22 березня 2022 року став на захист Батьківщини. | 12 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу міста Бахмуту Донецької області[102]. | ||
8802 | Євтушенко Сергій Олександрович | 16 грудня 1989, м. Прилуки Чернігівська область. Солдат, стрілець-санітар військової частини А4569. | 12 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Одрадівка Донецької області[120]. | ||
8803 | Скалун Ернест Русланович («Ерні») |
12 жовтня 1998, м. Маріуполь. Здобув дві вищі освіти за спеціальністю «Міжнародні відносини» в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Маріупольському гуманітарному університеті. У складі Зведеного загону ГУНП брав участь в обороні рідного Маріуполя. Виконував бойові завдання, надавав невідкладну медичну допомогу та евакуйовував цивільних. У кінці березня 2022 року виїхав з Маріуполя. З 21 квітня 2022 року службу продовжив у лавах 8 ОГШБ 10 ОГШБр «Едельвейс» ЗСУ. | 12 жовтня 2022 | Загинув потрапивши під артилерійський обстріл. Похований на Південному кладовищі Києва [121]. | ||
8804 | Лєбєдєв Олег («Крилатий») |
36 років, м. Дрогобич Львівська область. Старший солдат, старший кулеметник 1-го батальйону оперативного призначення НГУ. Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом. На третій день повномасштабної війни повернувся з-за кордону та вступив до лав Національної гвардії України. | 12 жовтня 2022 | Загинув в районі села Іванград під Бахмутом Донецької області[122]. | ||
8805 | Кузьмич Юрій («Росомаха») | с. Марківка Миколаївської області. У дитинстві переїхав з родиною до сусіднього села Малахове. Там закінчив школу. Згодом вивчився на водія та почав працювати в рідному селі у фермерському господарстві. Одружився та переїхав до села Дмитрівка рідної області. Працював будівельником, клав тротуарну плитку. Вільний час присвячував сім’ї. Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до Збройних Сил України та вирушив на фронт. Служив у 67-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4582). Обіймав посаду кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. | 12 жовтня 2022 | Загинув поблизу села Щербаки Запорізької області. Під час бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупантів. Похований в селі Марківка на Миколаївщині [123] | ||
8806 | Гладкий Олександр Вікторович | 20.08.1989. Солдат військової частини А3029. З 10 травня 2022 року долучився до оборони країни. | 12 жовтня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши осколкове поранення несумісне з життям в районі Берестове Бахмутського району Донецької області. | ||
8807 … 8810 |
Військовослужбовці ЗС України. | 12 жовтня 2022 | (для доповнення за 12 жовтня 2022 року) | |||
8811 | Фурсік Володимир Миколайович | 1988. Мешканець Степанецької громади Черкаська область. Солдат мінометного взводу мінометної батареї (підрозділ — не уточнено). | 13 жовтня 2022 | Загинув, захищаючи рідну землю (місце — не уточнено). Похований у селі Таганча (Черкаський район, Черкаська область)[101]. | ||
8812 | Григорчук Андрій Юрійович | 27 років, Одеська область. Військовий медик (підрозділ — не уточнено). Лікар-інтерн з хірургії загальнолікарняного персоналу Одеської обласної лікарні. | 13 жовтня 2022 | Згідно повідомлення Департаменту охорони здоров'я Одеської ОВА, загинув в с. Мирному на Херсонщині[124]. | ||
8813 | Клименко Володимир Васильович | 51 рік, мешканець м. Кам'янки Черкаської області. Старший солдат, інструктор навчального взводу (підрозділ — не уточнено). | 13 жовтня 2022 | Загинув в результаті ворожого мінометного обстрілу на Донеччині. Похований у м. Кам'янці на Черкащині[125]. | ||
8814 | Нерода Володимир Валентинович («Токар») |
1 січня 1997, с. Мощаниця (Луцький район) Волинська область. Боєць добровольчого батальйону «ОУН-Immitis». Мешканець м. Луцьку. З 2016 по 2019 рр. проходив військову службу в 14 ОМБр. Учасник ООС. Отримав важкі поранення. Лікувався в київському військовому госпіталі та Німеччині. 2020 року в контексті спортивної реабілітації почав займатися стрільбою з луку. На базі клубу «Луцькі соколи» готувався до Ігор Нескорених та Ігор Воїнів. Мав важкі поранення і стрільба йому давалась не легко, однак він не здавався. 2020 року зайняв перше місце в категорії «Початківці» в онлайн-змаганнях «Ігри Нескорених 2.0». Брав участь в зйомках проєкту «Крутий Заміс 2» про «Луцьких соколів». Був учасником першого Кубку серед ветеранів АТО у Львові. | 13 жовтня 2022 | Загинув поблизу міста Соледар Донецької області під час витягання пораненого побратима[126]. | ||
8815 | Синиця Микола Сергійович | 28 квітня 1995, с. Китченківка Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 13 жовтня 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Орлянка Харківської області[127]. | ||
8816 | Мачарашвілі Ернест | м. Ровеньки Луганська область. Народився в багатодітній родині де було 12 дітей: шість братів і шість сестер. Військовослужбовець ССО ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після російського вторгнення у 2014 році оселився в м. Очакові. Пізніше був вихователем у підліткових таборах у м. Миколаєві. 24 лютого 2022 року, разом з братом Темуром перебували за кордоном. Повернулися для того, щоб вступити в ССО. Брат Тимур загинув у квітні 2022 року під час боїв за Запорізьку область. | 13 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Херсонській області. Похований на Берковецькому кладовищі у Києві [128]. | ||
8817 | Коломієць Олег Володимирович («Рекс») |
Старший лейтенант, командир розвідувальної роти 140 ОРБ ВМС ЗС України. Весною 2022 року при близькому вогневому контакті з рашистами отримав поранення в плече та ногу. Після одужання повернувся на фронт. Залишилися дружина, брат та сестра. | 13 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на напрямку Лиман-Ямпіль у Донецькій області[129]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[130]. | ||
8818 | Мартинюк Владислав Володимирович («Ахіллес») |
Старший лейтенант, заступник командира розвідувальної роти 140 ОРБ ВМС ЗС України. У березні 2022 року вийшов пораненим із с. Зачатівки Донецької області, з кулею в щоці. | 13 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на напрямку Лиман-Ямпіль у Донецькій області[130][131]. | ||
8819 | Шимков Іван | 34 роки, с. Гірне, останні роки жив у Стрию. Військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО. На війні був стрільцем стрілецького відділення. | 13 жовтня 2022 | Загинув при виконанні службового обов'язку на Луганщині[132]. | ||
8820 | Трояновський Андрій Миколайович | 1990, Гоща Рівненської області. Навчався у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука та у національній академії Сухопутних військ. З початком повномасштабного вторгнення воював у лавах 95 ОДШБр. | 13 жовтня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Оскіл Харківської області. Залишились батьки, дружина та двоє дітей. [133][134]. | ||
8821 … 8830 |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 жовтня 2022 | (для доповнення за 13 жовтня 2022 року) | |||
8831 | Кузьменко Ярослав Володимирович | 12 лютого 1980, смт Варва Чернігівська область. Мешканець м. Фастів Київська область. Лейтенант, командир взводу 208-го окремого батальйону територіальної оборони 114 ОБрТрО. На третій день повномасштабного вторгнення приєднався до територіальної оборони. | 14 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Торське Донецької області[135][136]. | ||
8832 | Перчинський Микола Володимирович | 14 травня 1978, с. Скіпче Хмельницька область. Мешканець м. Фастів Київська область. Стрілець 208-го окремого батальйону територіальної оборони 114 ОБрТрО. | 14 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Торське Донецької області[137][138]. | ||
8833 | Корольов Руслан | м. Дніпро. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник ООС. У січні 2019 року отримав важке поранення руки. Переніс 30 операцій в Україні і закордоном. Після початку повномасштабного вторгнення знову пішов захищати Україну. | 14 жовтня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами на Херсонщині[139]. | ||
8834 | Биба Сергій | 43 роки, смт Білики Полтавська область. Кулеметник 62 ОМБр. Закінчив Харківський національний університет радіоелектроніки. Працював у галузі будівництва. З перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ. | 14 жовтня 2022 | Загинув під час боїв біля селища Курдюмівка Донецької області[140]. | ||
8935 | Голодрига Іван Віталійович | 20 років, Валя Кузьмина Чернівецької області. Навчався у школі в рідному селі. Закінчив Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу. Працював у підрозділі охорони швидкого реагування «Тигр» у Чернівцях. З 2021 року служив у лавах Збройних сил України. З початком повномасштабного вторгнення Іван у складі 87-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ обороняв Україну від окупантів[141]. | 14 жовтня 2022 | Помер у київському шпиталі через важкі поранення, які він отримав під містом Ізюм Харківської області. Похований в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[142]. | ||
8836 … 8840 |
Військовослужбовці ЗС України. | 14 жовтня 2022 | (для доповнення за 14 жовтня 2022 року) | |||
8841 | Самофал Денис Вікторович («Таліб») |
21 рік, м. Українськ Донецька область. Лейтенант, командир взводу 128 ОГШБр. Учасник ООС. Закінчив Львівську національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (20.04.2022)[143] та медаллю «Захиснику Вітчизни» (11.05.2022)[144]. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Нова Кам'янка Херсонської області. Три години тримав бій для заходу основних сил, але ворожий обстріл обірвав його життя[145]. | ||
8842 | Пухач Олександр Олександрович | 26 червня 1977, м. Львів. Сержант, військовослужбовець 128 ОГШБр. У ЗС України з 2021 року. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (11.04.2022). | 15 жовтня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[146]. | ||
8843 | Ріпич Василь Васильович | 13.08.1977, Закарпатська область. Старший солдат, старший механік-водій гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу 3-ї гірсько-штурмової роти 15 ОГШБ 128 ОГШБр. З 2016 по 2019 рік проходив службу за контрактом у ЗС України. Учасник АТО/ООС. Був призваний до ЗС України за мобілізацією 28 лютого 2022 року. У травні 2022 року отримав поранення під час боїв і приїхав проходити курс лікування у госпіталі на Закарпатті. Однак, не закінчивши лікування, воїн знову повернувся на фронт. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (22.05.2022). | 15 жовтня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій у н. п. Нова Кам'янка Херсонської області[147]. | ||
8844 | Стельмах Олексій Володимирович | 27 років. Мешканець м. Золотоноша Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, командир розвідувального відділення 72 ОМБр. | 15 жовтня 2022 | Помер у госпіталі від отриманих раніше поранень. Похований на батьківщині[49]. | ||
8845 | Матичак Віталій Володимирович |
9 жовтня 2003, м. Тернопіль. Солдат 10 ОГШБр. Закінчив Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну за спеціальністю «виробник художніх виробів з дерева». Долучився до лав ЗС України 27 листопада 2021 року. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно). | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[148]. | ||
8846 | Шийко Ростислав
(«Дрогобич») |
23 липня 1989, м. Львів. Військовослужбовець ЗС України 103-ї бригади ТРО. Ультрас ФК «Карпати». Був одним з лідерів та засновників колективу «Banderstadt Ultras». Випускник Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки. Учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності. У 2015 році приєднався до полку «Азов», щоб боронити Україну під час АТО. Був мінометником. Любив їздити на футбольні матчі. Автор блогу «Військова історія». Син члена правління львівської філії партії «Сила і Честь». | 15 жовтня 2022 | Загинув під виконання бойового завдання на Луганщині в районі міста Попасна від вибуху протитанкової міни разом з побратимом — також фанатом «Карпат»[149][150]. | ||
8847 | Кадол Віталій Віталійович
(«Хом'як») |
26 вересня 1990, м. Івано-Франківськ. З 1997 по 2007 навчався у школі № 13.Після закінчення школи, у 2007 р. вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. З 2009 по 2011 р. пройшов навчання на військовій кафедрі ІФНТУНГ, де отримав звання молодшого лейтенанта. В юності захоплювався футболом, був активістом молодіжної скаутської організації «ПЛАСТ», та був учасником музичного гурту. В червні 2022 вступив до лав ЗСУ, у складі 10 ОГШБр., а в кінці вересня був призначений командиром взводу 108 батальйону. Молодший лейтенант, командир гірсько-штурмового взводу 10 ОГШБр. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Спірне, Бахмутського району. Похований на Алеї Слави міського кладовища Івано-Франківська, у селі Чукалівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області[151]. | ||
8848 | Осадчук Юрій
(«Тай») |
30 травня 1989, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Проживав у Львові. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». Самотужки опанував іспанську мову, під час війни розпочав вивчення китайської. Грав на віолончелі. Активно займався муай тай, був володарем «синього поясу» із джиу-джитсу, а також фанатом львівських «Карпат». Обіймав посади у IT-компаніях «EPAM» та «N-iX». Із першого дня повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від окупантів. Проходив військову службу в лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання[152]. | ||
8849 | Чистяков Сергій | 12 червня 1973, м. Гомель, Республіка Білорусь. Проживав в Гомелі до 10-ти років, потім переїхав з родиною до Львова. Навчався у середній загальноосвітній школі № 9. Закінчив Морехідний фаховий коледж імені Олександра Івановича Маринеска Національного університету «Одеська морська академія». Проходив службу в армії. Упродовж останніх років працював у Товаристві з додатковою відповідальністю «ГАЛ-Кат». Захоплювався риболовлею та їздою на мотоциклі. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Захищав Батьківщину у складі 103-ї бригади територіальної оборони Збройних Сил України. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання[152]. | ||
8850 | Каналош Василь | Селище Чинадійово. Служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором гірсько-штурмової роти 128-ї дивізії. | 15 жовтня 2022 | Похорон відбувся 27 червня 2023 року [153]. | ||
Гатараняк Олег | м. Дрогобич. У вересні 2022 року був призваний на службу. З 1 жовтня перебував на нульових позиціях Херсонського напрямку. Захищав Україну у складі 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання 15 жовтня 2022 року. Тіло воїна довго не могли опізнати, потім були тривалі ДНК-експертизи. 20 вересня 2023 тіло привезли у Дрогобич. Похований на Алеї Слави [154]. | |||
Байда Михайло Олександрович
(«Нарру») |
39 років, м. Харків. Закінчив НТУ «Харківський політехнічний інститут», отримав вищу освіту за спеціальністю «Інженерна механіка». Останні роки працював менеджером зі збуту у ТОВ «БЕЛЛА-ТРЕЙД». Весь вільний час проводив з дружиною, донькою, батьками та друзями. Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року, чоловік поповнив лави Збройних Сил України, щоб захистити рідних і свою країну. Ніс службу у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Обіймав посаду командира танкового взводу, лейтенант. | 15 жовтня 2022 | Загинув під час штурмових дій на Херсонщині, прийняв свій останній бій в районі села П'ятихатки. Похований в Харкові [155] | |||
Тимошенко Андрій | Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. У 2015 році пішов добровольцем у АТО. Спершу служив у бригаді морської піхоти. Пройшов Широкине, Маріуполь. Потім продовжив службу у 14-ій Володимир-Волинській бригаді, яка захищала від ворога Луганський напрямок. А в кінці 2021 року став частиною 128-ої гірсько-штурмової бригади, яка відвойовувала в окупанта Херсонщину. | 15 жовтня 2022 | Загинув 15 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Трифонівка Херсонської області[156] | |||
Семенюк Михайло Володимирович | 1999, с. Кривче Чортківського району. Виконував обов’язки оператора-топогеодезиста відділення артилерійської розвідки артилерійського дивізіону 128-ї ОГШБр, оператор БпЛА. | 15 жовтня 2022 | Загинув 15 жовтня 2022 року у районі с. Трифонівка Херсонської області під час боїв за звільнення Херсонщини. Похорон відбувся 20 жовтня в селі Кривче [157] | |||
Кухарчук Микола Миколайович («Паска») | с. Тутовичі Рівненської області. Стрілець-помічник гранатометника. | 15 жовтня 2022 | Загинув в районі села Єгорівка Донецької області від артилерійського обстрілу [158]. | |||
Середюк Артур | 15 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Єгорівка на Донеччині.[159] | ||||
Крісте Віктор Петрович | 12 червня 1982, м. Світловодськ Кіровоградської області. Навчався в Олександрійській школі-інтернат, сирота. Був прислужником у Святогірському чоловічому монастирі Положення ризи Діви Марії на Золочівщині. Долучився до ЗСУ 2 червня 2022. Був гранатометником гірсько-штурмового відділення 15 ОГШБ 128 ОГШБр. | 15 жовтня 2022 | Загинув 15 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання у Новій Кам'янці Херсонської області. Похований 30 липня 2024 в селі Черемошня недалеко від монастира де він мешкав [160][161]. | |||
Сахненко Юрій Миколайович | 16.07.1983 с. Стирти Черняхівського району. Після закінчення школи вступив до Житомирського автодорожного коледжу. Потім студент Національного транспортного університету в столиці. Після захисту диплому став на захист України, підписавши контракт про службу у лавах ЗСУ. З початком повномасштабної агресії повернувся до війська. У складі ЗСУ брав участь у визволенні Київщини. Далі — захищав східні та південні рубежі України. | 15 жовтня 2022 | Загинув визволяючи Херсонщину [162] | |||
8851 | Якобчук Анатолій Миколайович | 7 квітня 1972, м. Богуслав Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Опитне Покровського району, що на Донеччині[163]. | ||
8852 | Богуславський Данило Ярославович | 7 квітня 1990, м. Ужгород Закарпатська область. Стрілець–помічник гранатометника підрозділу 128 ОГШБр. закінчив загальноосвітню школі № 3 в Ужгороді. Випускник двох факультетів Львівської комерційної академії. До цього працював у ІТ-компанії, був гравцем клубу "Ужгородські лісоруби", а також триразовим чемпіоном України з американського футболу. У перший день повномасштабної війни добровільно приєднався до ЗС України. | 16 жовтня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу села Нова Кам'янка Херсонської області. Похорон відбувся 23 жовтня 2022. В Ужгороді на його честь названа вулиця [164][165][166]. | ||
8853 | Попович Михайло Володимирович | 35 років, с. Дусино Закарпатська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 жовтня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[167]. | ||
8954 | Костик Юрій Михайлович | 44 роки, Львів. Капітан 80-ї ОДШБр Збройних сил України. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка у 2000 році[168]. Працював у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Згодом — на посаді наукового співробітника у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Також викладав історію України англійською мовою для іноземних студентів. Від початку Російської агресії захищав Україну на Донецькому та Луганському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. У 2016 році підписав контракт із Збройними силами України[169]. | 16 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[72]. | ||
8955 | Пастух Василь Васильович |
2 червня 1982, смт Підбуж Дрогобицького району Львівської області. Служив у 80 десантно-штурмовій бригаді. Залишилась дружина та двоє синів[170][171]. | 16 жовтня 2022 | Загинув при виконанні службового обов'язку у населеному пункті Миролюбівка на Херсонщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[172]. | ||
8956 | Марченко Ігор Борисович |
5 вересня 1972, м. Львів. Закінчив ліцей «Львівський» Львівської міської ради. У 1989 році вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У період з 1994 до 1996 років проходив військову службу у лавах Збройних Сил України в Одесі. У мирний період впродовж кількох років працював учителем історії в одній з львівських шкіл. Згодом займався підприємницькою діяльністю. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну. Протистояв російським окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Залишилися дружина, дві доньки, мама та сестра[173][174][175]. | 16 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 21 жовтня на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[172]. | ||
8957 | Шаргородський Ігор Володимирович | 23 лютого 1982, м. Київ. Солдат, стрілець. 131 окремий батальйон,112 окрема бригада ТРО м. Києва. Навчався в м. Києві. Закінчив професійно-технічне училище № 29 м. Києва і здобув кваліфікацію столяра будівельного паркетника. Працював майстром по виготовленню меблів на замовлення (обожнював свою справу). Під час повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем в ТРО м. Києва. Вдома на Ігоря чекали дружина і мама. | 16 жовтня 2022 | 16 жовтня 2022 виконував бойове завдання у зоні ведення бойових дій поблизу н.п. Діброва, отримав поранення несумісне з життям. Похований 24 жовтня на Берковецькому кладовищі у м. Києві 42 ділянка,10 ряд. | ||
8958 | Фузік Володимир Анатолійович («Мєльніца») | 26.05.1981. Старший сержант, 3-тя окрема танкова Залізна Бригада. Командир відділення керованого мінування інженерно-саперної роти. | 16 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176]. Похований на Берковецькому кладовищі. | ||
8959 | Пешко Юрій Сергійович |
9 квітня 1971, смт Макошине Менський район Чернігівська область. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Конотопського будівельного технікуму транспортного будівництва 1990 року (нині – Класичний фаховий коледж СумДУ). Мешкав в м. Харкові, потім в м. Києві. Працював у різних організаціях, що займалися будівництвом, був зварювальником. | 16 жовтня 2022 | Загинув в с. Покровському Бахмутського району на Донеччині в результаті уламкового поранення голови. Похований в м. Києві. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[177][178]. | ||
8860 | Військовослужбовці ЗС України. | 16 жовтня 2022 | (для доповнення за 16 жовтня 2022 року) | |||
8861 | Король Володимир Петрович | 1 квітня 1979, м. Волочиськ Хмельницька область. Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 128 ОГШБр. Закінчив Волочиський НВК, Волочиське професійно-технічне училище. Проходив строкову службу в ЗС України. Останні роки перебував за кордоном, проте, після початку повномасштабного вторгнення рф повернувся в Україну та пішов добровольцем у підрозділ охорони ЗС України, а потім на фронт. | 17 жовтня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Нова Кам'янка Херсонської області[179]. | ||
8862 | Мірошниченко Артем Русланович | 1 квітня 2002, с. Козелець Чернігівська область. Старший солдат, військовослужбовець 72 ОМБр. У березні 2022 року долучився до ЗС України. Брав участь в обороні м. Чернігова. | 17 жовтня 2022 | Загинув внаслідок гранатометного обстрілу поблизу міста Вугледар Донецької області[120]. | ||
8863 | Сафаров Алі Гасан огли | 1974, м. Геранбой Азербайджан. Мешкав у м. Полтава. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Добровольцем долучився до ЗС України. | 17 жовтня 2022 | Загинув внаслідок атаки іранських дронів-камікадзе в Київській області[180]. | ||
8864 | Дідура Петро Юрійович | 6 червня 1987, с. Краснопілка Уманський район, Черкаська область. Солдат, старший навідник обслуги мінометного взводу 1 ОБрСпП. З 1-го по 9-й клас вчився в краснопільській школі. 10-й та 11-й клас навчався в берестівецькій ЗОШ. Після закінчення школи проходив строкову службу в армії у місті Умань. Після повернення з армії працював у товаристві «Аграрій СВ ПП», згодом працював на фірмі «Інжпроект-2» муляром. З 2017 року і до мобілізації працював у сільському кафе. 11 липня 2022 року був призваний на військову службу. Спочатку воював в Донецькій області, а потім в Луганській. | 17 жовтня 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Луганщині. Похований на батьківщині[181]. | ||
8865 | Мельник Олексій Іванович | 25 травня 1972, с. Сошанське Козятинський район Вінницька область. Мешкав у м. Тальне Черкаська область. Закінчив Тальнівський будівельно-економічний коледж. Багато років працював на будівництві. З початком повномасштабного вторгнення, з 8 березня 2022 року, став на захист Батьківщини. Молодший сержант, стрілець-санітар механізованого відділення окремої танкової бригади ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 жовтня 2022 | Загинув, виконуючи бойові завдання в районі населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Похований у м. Тальне на Черкащині. Залишилась дружина та троє дітей[182][183]. | ||
8866 | Омельченко Павло Миколайович («Кайдаш») |
15 грудня 1979, м. Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, стрілець–санітар механізованої бригади (підрозділ — не уточнено). Тривалий час працював у місті. В 2015 році, як бойовий медик і зв'язківець, брав участь в АТО. 24 лютого 2022 року добровільно прибув до військкомату і був направлений до однієї з механізованих бригад. Залишилась дружина, троє дітей та мати. | 17 жовтня 2022 | Отримав поранення поблизу смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Переніс дві операції, але не дочекався третьої і помер у військовому госпіталі[184]. | ||
8867 | Бойко Ярослав Ярославович |
20 січня 1976, с. Староміщина, Підволочиського району Тернопільської області. Проживав із родиною в смт Підволочиськ, часто працював за кордоном. На початок 2022 року працював будівельником у Польщі. З початком повномасштабного вторгнення повернувся додому. Служив на посаді молодшого сержанта в складі 44-ї окремої артилерійської бригади[185][186]. | 17 жовтня 2022, дата не точна (повідомлення про загибель) | Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 22 жовтня 2022 року в Підволочиську[187]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[188]. | ||
8868 | Силкін Сергій («Ірокез») | 17 липня 1994, м. Івано-Франківськ. 5 років працював звукорежисером обласного радіо “Карпати” та був його "голосом", створив цикл передач на військову тематику. У 2015 пішов на строкову службу та повернувся у квітні 2017 року. В армії отримав перший позивний Носоріг через свою впертість. Після служби продовжив працювати на Суспільному до вересня 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і вирушив на фронт. У серпні 2022 року воїн вже був на позиціях. Старший солдат, служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді. | 17 жовтня 2022 | Загинув неподалік села Берестове Донецької області. 22 жовтня похований на Алеї Слави в Чукалівці [189]. | ||
8868 … 8869 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 жовтня 2022 | (для доповнення за 17 жовтня 2022 року) | |||
8870 | Самусь Богдан Володимирович («Філософ») («Безстрашний») |
22 січня 1983, с. Вороновиця Вінницька область. Сержант, виконував обов'язки командира взводу 35 ОБрМП. Учасник Революції Гідності. Учасник АТО. | 18 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[190]. | ||
8871 | Забудський Владислав Олександрович («Француз») |
24 серпня 1993, м. Ватутіне Черкаська область. Командир танку 12-ї роти 4-го батальйону 4 ОТБр. | 18 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Бериславському районі Херсонської області[191]. | ||
8872 | Духовенко Олександр («Пума») |
36 років, м. Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир зенітного відділення зенітно-ракетного взводу 17 ОТБр. Закінчив Західнодонбаський професійний ліцей та здобув фах зварювальника. Займався будівництвом. Пізніше пішов працювати на шахту, де опанував професію гірника очисного забою. | 18 жовтня 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Херсонщині[192]. | ||
8873 | Азізов Вахід | 56 років, м. Закатали, республіка Азербайджан. До Кривого Рогу переїхав у 20-річному віці. Служив в армії, зайнявся будівельним бізнесом та створив родину, народилися син та донька. У 2019 році Вахід служив у зоні ООС. З початком повномасштабного вторгнення встав до лав територіальної оборони Кривого Рогу і незабаром вирушив на передову. Рідний брат військовослужбовця продовжує боронити державу на Бахмутському напрямку. | 18 жовтня 2022 | Потрапив під мінометний обстріл поблизу Бахмута[193]. | ||
8874 | Костенко Іван («Джон») |
29 років, м. Черкаси. Бойовий медик 93 ОМБр. Закінчив Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова. З перших днів повномасштабної війни приєднався до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та вирушив на передову. | 18 жовтня 2022 | Загинув під час бою з окупантами за Бахмут Донецької області. Під час ворожого обстрілу надавав медичну допомогу побратиму[194]. | ||
8874 | Грядюшко Андрій Дмитрович | 26 лютого 2000, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Навчався у Кропивницькій льотній академії НАУ на факультеті авіаційного менеджменту. На фронт пішов добровольцем. Попри свій молодий вік, молодший лейтенант очолив механізований взвод і хоробро боронив нашу Батьківщину в найгарячіших точках 7 місяців війни. | 18 жовтня 2022 | Загинув під Бахмутом Донецької області[195]. | ||
8875 | Військовослужбовці ЗС України. | 18 жовтня 2022 | (для доповнення за 18 жовтня 2022 року) | |||
8876 | Добробабенко Богдан Григорович («Ялта») |
14 грудня 1975, с. Седнівка Кіровоградська область. Капітан, командир роти 60 ОПБр, 96-й батальйон. Закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ. З 2014 кинув кар`єру слідчого і став добровольцем в АТО. У 2016 році переїхав до Львова. Брав участь у звільненні Іванівки, Миколаївки, Новопетрівки, Високопілля, Архангельського, Трифонівки та Ольгиного на Херсонщині. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (08.07.2022). | 19 жовтня 2022 | Загинув під час наступальних дій поблизу населеного пункту П'ятихатки Херсонської області внаслідок невдалого штурму лісопосадки. До останнього відстрілювався кулеметом. Похований 19 листопада на Личаківському кладовищі [146][196][197]. | ||
8877 | Азізов Вахід Азім оглу | 1966, м. Загатала Азербайджан. Навідник-оператор БМП підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено). З березня 2022 року брав участь у відбитті російської агресії. Син та дочка мешкають у м. Кривому Розі. Молодший брат також воює у складі ЗС України у напрямку м. Бахмуту. | 19 жовтня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу на Луганщині[198]. | ||
8878 | Дацько Олександр Володимирович | 30 липня 1995, м. Зугрес Донецька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабної війни його родина переїхала до села Кустолові Кущі, звідкіля Олександр пішов захищати свій край. | 19 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу міста Соледару Донецької області[58]. | ||
8879 | Мальований Ігор Миколайович | 16 грудня 1975, м. Марганець Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами у м. Бахмуті Донецької області[199]. | ||
8880 | Єманов Олексій | 21 серпня 1995, с. Красний Мак, АР Крим. Закінчив Державний бюджетний навчальний заклад професійного навчання «Севастопольський архітектурно-будівельний коледж» за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель та споруд». У 2019 році розпочав кар'єру у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. Обіймав посаду пожежного-рятувальника, згодом — моториста-сапера відділення підводного розмінування. Під час проходження служби здобув звання «молодший сержант служби цивільного захисту». Моторист-сапер Головного управління ДСНС України у Луганській області. | 19 жовтня 2022 | Загинув внаслідок вибуху протитанкової міни, що здетонувала під колесами автівки, в якій він їхав з колегами. Сапери розміновували дорогу, допомагаючи енергетикам у проходженні ліній електропередач біля одного з населених пунктів у Балаклійській громаді, що на Харківщині[200][201]. | ||
8881 | Троценко Сергій | 28 років. Сапер Головного управління ДСНС України у Луганській області. | 19 жовтня 2022 | Загинув внаслідок вибуху протитанкової міни, що здетонувала під колесами автівки, в якій він їхав з колегами. Сапери розміновували дорогу, допомагаючи енергетикам у проходженні ліній електропередач біля одного з населених пунктів у Балаклійській громаді, що на Харківщині[200][201]. | ||
8882 | Легенчук Михайло Михайлович | Мешканець Монастирищенської громади Черкаська область. Солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 жовтня 2022 | Загинув під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу у Харківській області. Похований на батьківщині[202]. | ||
8883 | Лозінов Роман | Полтавська область. Командир танку (підрозділ — не уточнено). | 19 жовтня 2022 | Помер в м. Києві під час лікування контузії, яку отримав під час бойових дій поблизу м. Костянтинівки Краматорського району Донецької області[203]. | ||
8884 | Жупник Андрій Васильович («Шедевр») |
25 грудня 1984, м. Одеса. Військовослужбовець 28 ОМБр. Брав участь у боях за визволення України ще 2014 року у складі 2-го батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас». | 19 жовтня 2022 | Загинув під час атаки на позиції ворога у боях за населений пункт П'ятихатки Херсонської області[204]. | ||
8885 | Мечик Михайло Олександрович | 14 листопада 1998, с. Катеринівка, Тернопільщина. Солдат, вогнеметник вогнеметного взводу роти РХБЗ, в.ч. А7013 | 19 жовтня 2022 | Похорон відбувся 27 жовтня в рідному селі[205]. | ||
8886 | Скворцов Олександр | м. Інгулець (Кривий Ріг). Закінчив гімназію № 114. Служив у 96-му батальйоні, 60-й бригаді, 1-й роті. | 19 жовтня 2022 | Загинув виконуюючи бойове завдання[206]. | ||
8887 | Марко Володимир Васильович | 4 квітня 1988, м. Стебник. Навчався у Стебницькій ЗОШ № 7. У час проведення АТО, захищав східні терени України у складі добровольчого батальйону ОУН. Після повномасштабного вторгнення росії на українські землі, Володимир з перших днів березня відправився на війну. Служив сапером у 80-ій Окремій Десантно-штурмовій бригаді[207][208]. | 19 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойових завдань на Криворізькому напрямку. Похований 24 жовтня на Полі Скорботи у Дрогобичі[209]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[72]. | ||
8888 | Росенко Олександр Сергійович | 29 квітня 1993, м. Кривий Ріг. Навчався в Індустріальному коледжі. В мирний час загиблий працював агломератником на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті. Служив в 96-го піхотному батальйону 60-й окремій Інгулецькій піхотної бригади. Відбивав ворога з півдня України. | 19 жовтня 2022 | Загинув під час наступальних дій поблизу населеного пункту П'ятихатки Херсонської області внаслідок невдалого штурму лісопосадки [210]. | ||
8889 | Кушик Ярослав Остапович | 19 серпня 1994, с. Вовчухи Городоцького району, Львівська область. Навчався у Бориславській загальноосвітній спецшколі-інтернаті. 2015 року став членом національно-визвольного руху «Правий сектор», а за рік проходить службу у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Впродовж двох років Ярослав брав активну участь у бойових діях у зоні проведення АТО/ОСС. А 2018 року він став курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2022 року. Молодого офіцера скерували до 17-тої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка на посаду командира танкового взводу. | 19 жовтня 2022 | Лейтенант Ярослав Кушик загинув під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту П’ятихатки, що у Бериславському районі на Херсонщині [211]. | ||
8890 | Степанов Денис Валерійович | 18 квітня 1987, с. Орів Трускавецької громади. Навчався і мешкав в рідному селі. Був солдатом-гранатометником механізованого батальйону. | 19 жовтня 2022 | Загинув під час ворожого обстрілу на північно-західних околицях села П’ятихатки Бериславського району Херсонської області здійснюючи штурм. Похований 26 лютого 2023 в селі Орів [212] | ||
Мисак Ярослав Михайлович | 1979, с. Равщина, Сокальська громада, Львівщина. Призваний на військову службу 10 квітня 2022 року, служив гранатометником піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти у військовій частині А0221. | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області. Похований 2 жовтня 2023 [213][214] | |||
Швець Володимир Михайлович
(«Браво») |
15 червня 1990. Повернувся з-за кордону після початку повномасштабного вторгнення. Був мобілізований 27 квітня 2022 року. Обороняв Ірпінь, Бучу, Гостомель та інші села Київщини. Був батьком одинаком і сам виховував доньку Вікторію. З 30 квітня 2022 до смерті знаходився на передовій. Збив 5 дронів ворога. Отримав поранення і повернувся на передову. Старший сержант механізованого взводу механізованої роти військової частини А0221 Збройних сил України, 96 піхотного батальйону, 60 взводу, 60 бригади, 1 роти. | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області [215] | |||
Ткаченко Олександр | Працевлаштувався в «АрселорМіттал Кривий Ріг» газорізальником до цеху з ремонту енергетичного устаткування ремонтного виробництва вже під час війни, але за декілька місяців його мобілізували до лав ЗСУ. | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області [216][217] | |||
Черкасов Ярослав | м. Кривий Ріг. На захист країни став у перші дні війни, 26 лютого. Він був стрільцем-помічником гранатометника піхотного батальйону. До війни Ярослав Черкасов працював різальником гарячого металу стану ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області [218] | |||
Гриценко Василь | 48 років, Служив у лавах 60-ої окремої піхотної Інгулецької бригади. Пішов до ТЦК на добровільній основі. До повномасштабного вторгнення мав досвід захисту країни у прикордонних військах. У мирному житті працював на різних торговельних підприємствах Кривого Рогу. Дістав два поранення за час боротьби з ворогом. І все одно його тягнуло на фронт. Пройшов з братами по зброї Іванівку, Архангельське, Ольгіне, Трифоновку, П’ятихатки. | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області. Вважався зниклим безвісти. Похований 9 вересня 2023 [219]. | |||
Рудий Назарій Ігорович | 23.02.2001, с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області. Закінчив Лозівську ЗОШ, навчався на кухаря. Відслужив строкову службу й фактично одразу пішов на фронт. Служив у 60 окремій Інгулецькій піхотній бригаді. | 19 жовтня 2022 | Загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу населеного пункту П’ятихатки Бериславського району Херсонської області. Похорон відбувся 22 листопада 2022 року в рідному селі [220]. | |||
Кісеолар Сергій Захарович | 17 серпня 1991, м. Арциз Одеської області. Старший сержант 28 ОМБр. | 19 жовтня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Нова Кам'янка Бериславського району Херсонської області. Похований 23 листопада 2022 року в м. Арциз[221]. | |||
Карагез Костянтин Юрійович | 21 травня 1993, с. Залізничне Болградського району Одеської області. В 2020 році призваний до лав ЗСУ на службу за контрактом у підрозділ морської піхоти. | 19 жовтня 2022 | Загинув у Херсонській області під час артилерійського обстрілу. Похований 26 жовтня в рідному селі[222]. | |||
Водолазький Руслан Сергійович | 24 травня 1984. | 19 жовтня 2022 | [223] | |||
Першко Сергій Миколайович | 2.11.1977, м. Житомир. Навчався у ЗОШ №34, далі — в ПТУ №17. Після служби в армії продовжив навчання в технікумі механічної обробки деревини. У перший день повномасштабної агресії рф добровільно став на захист України. Головний сержант, старший стрілець. | 19 жовтня 2022 | Загинув визволяючи Херсонщину [162] | |||
8891 | Григоренко Олександр Федорович
(«Кіт») |
4 червня 1987, смт Смоліне Кіровоградська область. Військовослужбовець 121 ОБрТрО. Отримав освіту за спеціальністю правознавство, опанувавши професію юриста. Але своє трудове життя пов'язав із шахтарською працею. З 2013 року працював контролером на контрольно-пропускному пункті Смолінської шахти, потім охоронцем. 2016 року, пройшовши навчання безпосередньо на шахті, став працювати гірником очисного забою підземної дільниці. Через чотири роки перейшов на Новокостянтинівську шахту ДП «СхідГЗК», де і працював до мобілізації гірником очисного забою 7-го розряду дільниці буровибухових робіт. Під час повномасштабного російського вторгнення приєднався до Сил територіальної оборони ЗСУ. Служив водієм відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини А7344. | 20 жовтня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами в районі села Новогригорівка на Херсонщині. Похований у селищі Смоліно на Кіровоградщині.[224]. | ||
8892 | Капланішвілі Міхаїл («Міша Каплан») |
22 роки, Грузія. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Громадянський активіст, член грузинського «Антиокупаційного руху». Вирушив в Україну невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення і з березня воював на боці ЗС України, як доброволець. Брав участь у звільненні Куп'янська. | 20 жовтня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару в Луганській області[225]. | ||
8893 | Мартіашвілі Алєксандр | 24 роки, Грузія. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[226]. | ||
8894 | Кисельов Сергій | Капітан, командир 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону 93 ОМБр. | 20 жовтня 2022 | Загинув 20 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області під час обстрілу[227]. | ||
8895 | Кулинич Максим Володимирович | 23 вересня 2001, с. Бехтерщина Полтавська область. Солдат, розвідник-помічник гранатометника 93 ОМБр. | 20 жовтня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу міста Соледар Донецької області[228]. | ||
8896 | Оруджев Рашад Алігулу-огли | 13 серпня 1989, Хмельницька область. Військовослужбовець ССО ЗС України (підрозділ — не уточнено). Батько азербайджанець, а мати — українка. Професійний військовий. В 2011 році уклав контракт зі ЗС України. Учасник АТО/ООС. Пройшов бої за Іловайськ. | 20 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Херсонській області (за іншими даними — в Донецькій області)[229]. | ||
8897 | Ольховський Ігор Андрійович | 19 січня 1991, Савинці Харківська область. Молодший сержант, командир відділення — командир машини підрозділу 92 ОМБр. Учасник АТО (2015—2016). Навчався на 4 курсі Харківського національного автомобільно–дорожнього університету. 26 лютого 2022 року був призваний на військову службу. | 20 жовтня 2022 | Помер у військовому шпиталі від важкого поранення, отриманого біля населеного пункту Новоселівське Луганської області[230]. | ||
8898 | Качараба Володимир | 24 вересня 1974, м. Львів. Військовослужбовець 68 ОЄБр. Навчався у Ліцеї № 51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Автомобільно-дорожній фаховий коледж» Національного університету «Львівська політехніка». Входив до складу миротворчого персоналу, що виконував завдання на території колишньої Республіки Югославія. Працював у ТЗоВ «Компанія Еней». | 20 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено). ← Відсутнє посилання на джерело — запис буде видалено! | ||
8899 | Коберник Олександр | 51 рік, с. Старий Почаїв Тернопільська область. Старший бойовий медик 125 ОБрТрО. Закінчив відділення духових інструментів Кримського училища культури та магістерську програму Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету. У 2017 році закінчив Уманський державний педагогічний університет. З першого дня повномасштабного вторгнення пішов до військкомату. | 20 жовтня 2022 | Загинув в бою біля села Торське Донецької області[231]. | ||
8900 … 8910 |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 жовтня 2022 | (для доповнення за 20 жовтня 2022 року) | |||
8911 | Півень Микола Анатолійович | Харківська область. Старший лейтенант, командир 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 92 ОМБр. | 21 жовтня 2022 | Загинув під час бойових дій в Сватівському районі Луганської області[232]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[233]. | ||
8912 | Дідух Сергій («Хабар») |
м. Лисичанськ Луганська область. Мешкав у м. Харків. Молодший сержант 92 ОМБр. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет. | 21 жовтня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами на Харківщині[234][235]. | ||
8913 | Лемак Олександр Олександрович | 15.11.1984. Сержант полку особливого призначення «Київ». Служив у штурмовому взводі, який був частиною 2 роти швидкого реагування | 21 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими загарбниками в Донецькій області[236]. | ||
8914 | Пона Тарас | Уродженець Черкаської області. Майор ЗС України (підрозділ — не уточнено). З січня 2016 — співробітник Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро. Із перших днів повномасштабного вторгнення доєднався до ЗС України. | 21 жовтня 2022 | Загинув під час бойових дій в районі м. Бахмуту на Донеччині. За лишилося троє дітей і дружина[237][238]. | ||
8915 | Байдак Геннадій Вадимович («Хитрий») | 29 років, с. Грушівка Харківська область. Здобув фах муляра у Харківському будівельному училищі. З 2015 року чоловік служив у ЗСУ. Молодший сержант, 54 ОМБр, 9-та рота. | 21 жовтня 2022 | Загинув у с. Білогорівка під Бахмутом на Донеччині. Отримав вибухову травму та кульове поранення. Ще 6 днів не могли вивести його тіло з поля бою[239]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[240]. | ||
8916 | Подібка Тарас Степанович |
6 червня 1982, Львів. Навчався у СЗШ № 54, закінчив Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва. Вищу освіту здобув в Українській академії друкарства за спеціальністю «Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва». Після завершення навчання проходив військову службу у лавах Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. У мирний час працював електромонтажником у Споживчому товаристві «Міські інформаційні системи». Із 2009 року обіймав посаду провідного інженера електрозв'язку сектора зв'язку ЛКП «Міський центр інформаційних технологій». Учасник Антитерористичної операції у 2014—2015 роках. Боровся проти агресора у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. За особисту мужність був нагороджений нагрудними знаками «Учасник АТО» та «Ветеран війни». Із початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся до лав «вісімдесятки»[241]. | 21 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 26 жовтня на Личаківському кладовищі у Львові[242]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[243]. | ||
8917 | Бажан Роман Михайович |
44 роки, м. Сколе. Був нагороджений пам’ятною медаллю "За оборону міста-героя Харкова". | 21 жовтня 2022 | Загинув 21 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання. У серпні 2023 року Сколівська міська рада присвоїла Роману Бажану звання "Почесний громадянин Сколівщини" (посмертно) [244]. | ||
8918 | Смерека Сергій Валентинович | м. Шепетівка. Служив в 214-му окремому спеціальному батальйоні OPFOR в/ч А-4575 з підпорядкуванням в/ч А-4150 (Міжнародний центр миротворчості та безпеки). | 21 жовтня 2022 | Був смертельно пораненинй на Донецькому напрямку [245] | ||
8919 … 8920 |
Військовослужбовці ЗС України. | 21 жовтня 2022 | (для доповнення за 21 жовтня 2022 року) | |||
8921 | Семенов Олександр Миколайович | 11 жовтня 1970, Полтавська область. Солдат-стрілець стрілецького відділення, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 22 жовтня 2022 | Отримав смертельне поранення під час стрілецького бою на Донеччині[58]. | ||
8922 | Привидений Сергій Васильович | 9 липня 1974, с. Білухівка Полтавська область. Військовослужбовець ОШБ «Айдар» 53 ОМБр. До ЗС України був призваний 24 лютого 2022 року. Отримав поранення у селі Олександрівка, після лікування повернувся на передову. | 22 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[58]. | ||
8923 | Сліпко Артем | Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[203]. | ||
8924 | Кучинський Дмитро Миколайович | 10 квітня 1972, м. Житомир. Навчався у загальноосвітній школі I—III ступенів № 7 імені Валерія Бражевського. Закінчив колишнє Сумське вище артилерійське командне училище. Під час навчання здобув звання «лейтенант». Із 1994 року проходив військову службу у лавах сучасної 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України у Львівській області. Унаслідок передислокації військової частини у 2003 році разом із сім'єю перебрався до Львова. За час військової служби отримав звання «підполковник» та став командиром самохідно-артилерійського дивізіону, яким керував із початком Антитерористичної операції на сході України. У 2019 році вийшов на пенсію, однак у перший день повномасштабного вторгнення повернувся до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ[246]. | 22 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 25 жовтня на Личаківському цвинтарі. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[247]. | ||
8925 | Вербицький Юрій Володимирович | 10 серпень 1998, с. Вербівка Балаклійського району. | 22 жовтня 2022 | Загинув в населеному пункті Федорівка Донецької області[248]. | ||
8926 | Ковальчук Сергій Володимирович | 3 серпня 1977 р., с. Богатирка. Старший солдат 130 ТРО батальйону м. Києва. Навчався у школі-інтернат № 2 м. Києва. Згодом пройшов військову службу, був водієм командира. Потім працював на взуттєвій фабриці. В перший день повномасштабного вторгнення РФ Сергій добровільно пішов захищати свою Батьківщину. Виконував бойові завдання у найгарячіших напрямках поблизу м. Харків. Без батька залишилось дві доньки. | 22 жовтня 2022 | 22 жовтня 2022 р. ворожа ракета обірвала життя Сергія. | ||
8927 | Шкуліпа Артем Миколайович | 24 травня 1984, м. Суми. Проживав у Роменській громаді. Навчався в Сумській академії банківської справи. Лейтенант. 16 квітня 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Начальник розвідки відділення артилерії 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[249][250]. | 22 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Підлиман Харківської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[72]. | ||
8928 | Бургеля Ігор Валентинович |
12 лютого 1983, с. Сабарівка Вінницької області. Ветеран АТО, учасник оборони Донецького аеропорту. В 2015 році нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню.
В серпні 2022 мобілізувався до ЗСУ |
22 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[251]. | ||
2929 | Лукач Любомир «Лисий» | Старший сержант. | 22 жовтня 2022 | Загинув у бою біля села Єгорівка на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу.[252] | ||
8930 … 8930 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 жовтня 2022 | (для доповнення за 22 жовтня 2022 року) | |||
8931 | Токарев Максим («Насім») |
м. 18 вересня 1996 р.н.,м.Київ. Молодший сержант, командир відділення 503 ОБМП. 21 лютого 2020 року уклав контракт зі ЗС України і поповнив підрозділ морської піхоти. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — поблизу селища Опитне Покровського району Донецької області)[253]. | ||
8932 | Мельничук Сергій Валерійович | 11 листопада 1977, м. Кременчук Полтавська область. Сержант, командир 2-го відділення розвідувального взводу в/ч А4467. Був призваний до ЗС України за мобілізацією 24 лютого 2022 року. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу смт Курдюмівка Донецької області[228]. | ||
8933 | Курілов Владислав | 24 липня 1996, м. Єнакієве Донецька область. Капітан служби цивільного захисту, начальник піротехнічної групи ДСНС України. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час розмінування Святогірська Донецької області[254][255]. | ||
8934 | Мороз Іван | 20 років, м. Дніпро. Солдат, навідник 110 ОМБр. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання під Авдіївкою на Донеччині[256]. | ||
8935 | Марчук Сергій | 25 років, с. Старий Косів Івано-Франківська область. Старший солдат, командир відділення 10 ОГШБр. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час штурму на Бахмутському напрямку Донецької області. Отримав смертельне осколкове поранення біля села Спірне[257]. | ||
8936 | Кравець Владислав Васильович
(«Сом») |
27 років, с. Тростянець Хмельницької області, жив у Києві. Навчався на психолога. Працював у стрілецькому тирі: був призером змагань з практичної стрільби. Спочатку брав участь в обороні Києва у складі групи «КЕДР» Головного управління розвідки МО України. Брав участь у бойових розвідувальних, диверсійних операціях в районі населених пунктів Макарівського району. З травня й упродовж всього літа служив на Харківщині. Брав участь у багатьох результативних бойових операціях в Дергачівському районі. У складі групи відзначився участю в операції 12 липня в районі с. Дементіївка, коли розвідники у взаємодії з НГУ і ТРО знищили три десятки ворожих морських піхотинців та взяли у полон командира групи противника. | 23 жовтня 2022 | Загинув під час звільнення від окупантів села Невське Луганської області. У ході тієї операції українські захисники розбили переважаючі сили ворога, ліквідували 34 окупантів та три кулеметні розрахунки. Похований в рідному селі на Хмельниччині [258] | ||
8937 | Кондратюк Олександр Володимирович | Командир зенітного артилерійського взводу. | 23 жовтня 2022 | Загинув захисник 23 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області [259][260]. | ||
8938 … 8940 |
Військовослужбовці ЗС України. | 23 жовтня 2022 | (для доповнення за 23 жовтня 2022 року) | |||
8941 | Лістратов Євгеній Юрійович | 22 лютого 1986, м. Кам'янське Дніпропетровська область. У 2004 році Євгеній закінчив Кам'янське вище професійне училище № 22, став газоелектрозварювальником. У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу. Тривалий час працював в підрядних організаціях на Дніпровському металургійному комбінаті. Останнім часом заробляв гроші на приватному підприємстві, працюючи електрозварювальником. Солдат, служив у 9-й роті 25 ОПДБр. Брав участь у звільненні багатьох сіл Харківської області, міста Ізюм, міста Лиман. | 24 жовтня 2022 | Загинув від отриманих поранень під час участі у бойових діях неподалік населеного пункту Новосадове Краматорського району в Донецькій області. Відбувся обстріл позицій [261][262][263]. | ||
8942 | Левченко Микола Анатолійович | 9 травня 1990, с. Грушине Полтавська область. Стрілець-помічник гранатометника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. | 24 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами біля м. Бахмуту Донецької області[58]. | ||
8943 | Свиридов Анатолій Анатолійович | 23 лютого 1977, м. Чернівці. Закінчив Миргородську школу № 7. Здобув спеціальність машиніста-тракториста у миргородському ПТУ № 44. Учасник АТО. 2016 року отримав поранення. Після реабілітації підписав контракт. Під час повномасштабного вторгнення отримав ще одне поранення. Після декількох перенесених операцій продовжив захищати нашу країну. | 24 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[58]. | ||
8944 | Науман Андрій Олександрович | 49 років, мешканець с. Оксанина Уманський район Черкаська область. Старший сержант ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 24 жовтня 2022 | Загинув під час бою з російськими загарбниками на Донеччині[264]. | ||
8945 | Харченко Олександр Сергійович | 23 роки, Богодухівська громада Харківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 24 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами біля с. Новосадове Донецької області[265]. | ||
8946 | Тримбицький Олег Миколайович | 1996, 26 років, с. Новоукраїнка Харківська область. Стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону 54 ОМБр. | 24 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу селища Спірного Донецької області[266]. | ||
8947 | Ходаківський Володимир Васильович | Мешканець Білогородської громади Київської області. Народився с. Білошиці (Щорсівка) Коростенський район Житомирська область. Ветеран АТО-ООС на сході України, став на захист рідної землі в перший день повномасштабного вторгнення, служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Його шлях великою війною — Васильків, Ірпінь, Буча, Слов'янськ, Ізюм. Після поранення прямо з госпіталю повернувся до побратимів. | 24 жовтня 2022 | Загинув на Луганщині під час виконання бойового завдання. | ||
8948 | Пишний Олег | 12 жовтня 1981, м. Світловодськ. Служив розвідником-кулеметником розвідувального взводу механізованого батальйону в/ч А0342. Відомий спортсмен, тренер із боксу Світловодської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 1, президент Світловодської міської федерації боксу. | 24 жовтня 2022 | Похований на пагорбі слави в Ужгороді[267]. | ||
8949 | Дем'янчук Едуард Валерійович | 24 травня 1989, мешканець с. Мала Глумча Звягельський район Житомирська область. Командир бойової машини ЗС України (підрозділ — не уточнено)[268]. | 24 жовтня 2022 | Загинув під час бою з російськими загарбниками біля села Невське на Луганщині. Похований на кладовищі в рідному селі 5 листопада 2022 року. | ||
8950 | Військовослужбовці ЗС України. | 24 жовтня 2022 | (для доповнення за 24 жовтня 2022 року) | |||
8951 | Купріков Геннадій | 34 роки, м. Кагарлик Київська область. Старший солдат, військовослужбовець 53 ОМБр. Учасник АТО/ООС. Був призваний до ЗС України за мобілізацією 24 лютого 2022 року. | 25 жовтня 2022 | Отримав тяжкі осколкові поранення під час бою в Донецькій області. 25 жовтня помер у військово-медичному госпіталі у м. Краматорську[269]. | ||
8952 | Лунь Юрій Ярославович |
30 червня 1981, м. Львів. Військовослужбовець 80 ОДШБр. Депутат VI-го скликання Львівської міської ради від ВО «Свобода». Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. У 2014 році приєднався до добровольчого батальйону «Січ», до 2020 року виконував бойові завдання у містах Слов'янськ, Дебальцеве, Мар'їнка, Авдіївка, Краматорськ та селищі Піски Донецької області. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу. | 25 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[270]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[243]. | ||
8953 | Довгополий Руслан Петрович («Дикий») | 35 років, с. Микільське Луганська область. Снайпер 80 ОДШБр. Закінчив Луганський будівельний технікум транспортного будівництва. Працював водієм. | 25 жовтня 2022 | Загинув під час розвідувального виходу біля села Невське Луганської області[271]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[243]. | ||
8953 | Орлик Юрій | 9 січня 1973, м. Львів. Військовослужбовець 24 ОМБр. | 25 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[270]. | ||
8954 | Хожій Іван Миколайович | 21 жовтня 1977, с. Широке, Полтавська область. Мешкав та працював у м. Харкові. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 25 жовтня 2022 | Загинув поблизу м. Сватового Луганської області, врятувавши ціною власного життя екіпаж свого танка[58]. | ||
8955 | Гайтеров Дмитро | 32 роки, с. Великі Сорочинці Миргородський район Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 25 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу с. Невського Луганської області[58][272] | ||
8956 | Яуров Олександр Володимирович | 26 березня 1980, м. Кременчук Полтавська область. Старший сержант гранатометного відділення одного з бойових підрозділів «Азову». З початку повномасштабного вторгнення Росії добровільно став на захист України. | 25 жовтня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Майорська Донецької області[228]. | ||
8957 | Власов Володимир («Влас») |
22 червня 1977, с. Комарів (Кельменецький район) Чернівецька область. Військовослужбовець 62-го окремого батальйону територіальної оборони 103 ОБрТрО. Навчався у середній загальноосвітній школі I—III ступенів рідного села. Опісля здобув професійно-технічну освіту у відокремленому структурному підрозділі "Хотинський фаховий коледж закладу вищої освіти «Подільський державний університет». 2008 року переїхав до Львова. Займався ремонтними роботами. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Залишилися дружина, двоє синів, мати та старший брат. | 25 жовтня 2022 | Загинув від влучання осколка танкового снаряду у боях з російськими окупантами на Донбасі[273]. | ||
8958 | Коклєв Василь Михайлович | 47 років, мешканець Южноукраїнської міської громади Вознесенський район Миколаївська область. Водій транспортного відділення зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (підрозділ — не уточнено). | 25 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі м. Мар'їнки Донецької області[274]. | ||
8959 | Онопрієнко Євгеній Віталійович | 23 лютого 1995. Закінчив автотехнікум й працював різноробочим, опановуючи нові професії й здобуваючи досвід. З початком повномасштабного вторгнення рф чоловік брав участь у зведенні захисних споруд міста. Щоб потрапити до лав захисників Євген доклав немало зусиль адже раніше не мав військового досвіду і навіть на відмови друзів-військових отказував: "Я спробую, навіть якщо це коштуватиме мені життя. Боронив державу наш воїн під час широкомасштабних військових дій у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був навідником БМП, воював на Луганщині[275]. | 25 жовтня 2022 | Загинув на Луганщині. Похований 2 листопада 2022 року на Центральному кладовищі в Кривому Розі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[72]. | ||
8960 … 8965 |
Військовослужбовці ЗС України. | 25 жовтня 2022 | (для доповнення за 25 жовтня 2022 року) | |||
8966 | Сметанка Ігор Михайлович («Сметана») |
25 жовтня 1969, мешканець м. Самбору Львівської області. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. | 26 жовтня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[276]. | ||
8967 | Митник Михайло Петрович | 5 січня 1988, с. Долобів Львівська область. Здобув вищу освіту у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди на факультеті «Фізична культура, спорт та здоров'я». Під час повномасштабної війни чоловік захищав Україну у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був старшим навідником, кулеметником[277]. | 26 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну[270] біля села Невське Луганської області[277]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[243]. | ||
8968 | Єремеєв Олексій | 48 років, м. Люботин Харківська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був призваний до ЗС України за мобілізацією 17 червня 2022 року. | 26 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойових завдань біля населеного пункту М'ясожарівка Луганської області[278]. | ||
8969 | Чуйко Віталій Олександрович | 2 листопада 1977, м. Запоріжжя. Після школи закінчив місцеве училище та здобув фах столяра. Працював слюсарем-ремонтником на заводі. Був старшим механіком взводу матеріально-технічного забезпечення 108-го батальйону 111-ї окремої бригади територіальної оборони. | 26 жовтня 2022[279] | Загинув під час ракетного обстрілу біля села Ямполівка Донецької області. Поховали військовослужбовця на кладовищі села Дніпрельстан Запорізької області. | ||
8970 | Козюра Олександр | 42 роки, м. Дніпропетровськ. Полковник поліції, начальник вибухотехнічного відділу Головного управління національної поліції в Херсонській області. Залишилися дружина та двоє синів віком 5 і 10 років. | 26 жовтня 2022 | Згідно повідомлення Національної поліції України Херсонської області, офіцер поліції загинув близько 13:00 під час проведення розмінування лісосмуги поблизу населеного пункту Білоусове в Херсонській області[280]. | ||
8971 | Калайда Дмитро Станіславович | 28 листопад 1991, м. Балаклія | 26 жовтня 2022 | Загинув в селі Зайцеве Донецької області. Нагороджений посмертно орденом "За мужність " ІІІ ступеня[248]. | ||
8972 | Янута Богдан Олександрович | 7 квітня 1994, м. Переяслав. Навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Був мобілізований 25 червня 2022 року. Служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді командиром 2-го десантно-штурмового взводу 1-ої десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону, мав звання лейтенанта[281]. | 26 жовтня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Невське Сватівського району на Луганщині. Похований на Борисівському кладовищі. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[72]. | ||
8973 | Фурсяк Юрій | Солдат, 68ОЄБр | 26 жовтня 2022 | Загинув у Донецькій області [282] | ||
8974 … 8975 |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 жовтня 2022 | (для доповнення за 26 жовтня 2022 року) | |||
8976 | Денис Роман | 18 травня 1986, м. Львів. Військовослужбовець 46 ОШБ «Донбас» 54 ОМБр. Учасник АТО (2015—2017). З початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся із-за кордону та повторно приєднався до складу 46-го батальйону. | 27 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[270]. | ||
8977 | Богомазов Олександр | м. Харків. Військовослужбовець 54 ОМБр. Закінчив Харківське будівельне училище № 2. Відслужив строкову службу у десантно-штурмових військах. Працював будівельником. | 27 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Спірне під Бахмутом на Донеччині[283]. | ||
8978 | Гуров Володимир («Гурік») |
27 вересня 1997, м. Лисичанськ Луганська область. Солдат, водій 93 ОМБр. З 2019 року служив у Лисичанському військкоматі за контрактом. Під час повномасштабного вторгнення Володимир приєднався до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». | 27 жовтня 2022 | Загинув під час евакуації поранених біля села Бахмутське Донецької області[284]. | ||
8979 | Слюсар Віталій | 27 років, Михайлівська громада Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 27 жовтня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу смт Білогорівка Луганської області[228]. | ||
8980 | Гінчук Володимир | 34 роки, мешканець с. Прип'ять Ковельський район Волинська область. Військовослужбовець ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | 27 жовтня 2022 | Помер у лікувальному закладі на Київщині. У Волинській обласній раді підтвердили, що смерть військовослужбовця ДПСУ є бойовою втратою[285]. | ||
8981 | Дроботько Віталій Юрійович | 29 січня 1976, с. Слобожанське Балаклійського району. | 27 жовтня 2022 | Загинув в селі Нескучне, Волноваського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня [248]. | ||
8982 | Гелюта Петро Петрович | 12 липня 1977, м. Київ. Старший солдат, водій протитанкового взводу 128ОГШБр. Отримав середню освіту і спеціальність водій-механік, а потім машиніст-екскаваторщик. Працював по спеціальності на різних підприємствах м. Києва і області. У 2015 році був мобілізований і брав участь в АТО. У 2022 році, з початком повномасштабної війни був в перших лавах ЗСУ. Виконував завдання під Гостомелем, потім Чернігівська область, а восени Херсонський напрямок. | 27 жовтня 2022 | 27 жовтня 2022 року помер після виконання бойового завдання. Похований на Берковецькому кладовищі | ||
8983 | Радіонов Олександр Олегович | 8 вересня 1997, м. Івано-Франківськ. | 27 жовтня 2022 | 19 вересня похований на Алеї Героїв кладовища с. Чукалівка біля Івано-Франківська [286] | ||
8984 … 8985 |
Військовослужбовці ЗС України. | 27 жовтня 2022 | (для доповнення за 27 жовтня 2022 року) | |||
Калин Ігор Васильович («Веремій») | 8 квітня 1988, м. Коломия. У 2014 спершу із кумом Василем хотіли приєднатися до лав полку "Азов". З 2014 до 2018 року в лавах добровольчого поліцейського батальйону "Івано-Франківськ" виконував завдання в Маріуполі та ближніх селах. Знову на фронт пішов у перші дні великої війни. Служив розвідником у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Захищав Київщину, Донеччину. З 22 травня 2022 року воював на Донеччині. Під час одного зі штурмів він з побратимами взяли у полон дванадцятьох "вагнерівців". Старший солдат. | 28 жовтня 2022 | Загинув 28 жовтня 2022 року від уламкового поранення. Уламок російської протитанкової керованої ракети залетів під бронежилет і влучив у серце. Кавалер ордену "За мужність" І, ІІ та ІІІ ступенів [287]. | |||
Міхель Геннадій Аркадійович | 26 червня 1973, м. Черкаси. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Незважаючи на наявні документи на виїзд, як випускник спеціального військового училища, він погодився на пропозицію від військомату. Відклав переїзд до Ізраїлю та пішов воювати за Україну. | 28 жовтня 2022 | Автомобіль, за кермом якого був Геннадій, підірвався у фронтовій смузі поблизу Куп'янська в Харківській області[288]. Нагороджений орденом Данила Галицького (посмертно)[289]. | |||
8986 | Пальоний Анатолій Валерійович | 26 січня 1976, м. Полтава. Майор, командир технічної батареї бригади протиповітряної оборони. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. З 2014 року служив у Херсонській бригаді ППО. Учасник АТО. В період з 24 лютого по 27 жовтня підрозділ, яким керував Анатолій Пальоний, взяв участь у знешкоджені 5 літаків, 8 гелікоптерів, 28 крилатих ракет, 31 БпЛА різних типів та 2 ворожих наземних цілей. | 28 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[228]. | ||
8987 | Федоренко Артем Олексійович | 29 серпня 1993, м. Гребінка Полтавська область. Солдат гранатометного відділення 7-ї штурмової роти 3-го штурмового батальйону в/ч А4010. Був призваний до ЗС України за мобілізацією у квітні 2022 року. | 28 жовтня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Майорськ Донецької області[228]. | ||
8988 | Баран Руслан Григорович («Маестро») |
2 липня 1978, с. Дмитрівка, Херсонська область. Мешканець м. Київ. Командир машини механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ОПБр. Був призваний до ЗС України за мобілізацією на початку повномасштабного вторгнення. | 28 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[228]. | ||
8989 | Цаприка Олександр | 28 років, м. Кропивницький. Старший солдат, військовослужбовець 57 ОМПБр. Учасник АТО. З початку повномасштабного вторгнення варив протитанкові їжаки. Був призваний до ЗС України за мобілізацією у травні 2022 року. | 28 жовтня 2022 | Помер у криворізькому шпиталі від отриманих напередодні поранень. 26 жовтня потрапив під артилерійський обстріл під Дудчанами на Херсонщині[290]. | ||
8990 | Кривий Костянтин | 1971, мешканець м. Олександрії Кіровоградської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 28 жовтня 2022 | Згідно повідомлення Олександрійської міської ради, загинув на війні з російськими окупантами (місце — не уточнено)[86]. | ||
8991 | Метельський Юрій Володимирович | 1978, мешканець с. Цвіжин Вінницька область. Військовослужбовець 2-ї роти 69-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А4612). | 28 жовтня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в бою з російськими окупантами біля м. Бахмуту, що на Донеччині[291]. | ||
8992 | Микитюк Олександр | 42 роки, м. Рівне. Розвідник, військовослужбовець 115 ОМБр. Спеціалізувався на скиданні боєприпасів та мінуванні за допомогою квадрокоптерів. За час служби був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, медаллю за службу у розвідці. | 28 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Опитне Донецької області[292]. | ||
8993 | Осадчук Андрій Андрійович | 58 років, м. Київ, народився с. Каташин Вінницької області. Солдат, військовослужбовець 25 окремого стрілецького батальйону, окремого кулеметного взводу(в/ч 4017). | 28 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в с. Спірне Донецької області | ||
8994 | Гембаровський Геннадій Анатолійович |
У 1999 закінчив Київську середню школу № 262. Після закінчення школи вступив до Національного Університету Харчових Технологій на спеціальність обладнання переробних и харчових виробництв, на четвертому курсі був зарахований на спеціальність менеджмент організацій для отримання другої вищої освіти, паралельно із закінченням другої освіти був призваний на військову строкову службу у військовій частині А1225. З 2006 року почав працювати в ПАТ «Київ Хліб». З 2021 року в компанії «ЕЛІТ – Україна». 3 березня 2022 року пішов добровольцем на службу Збройних Сил України. Проходив службу в військовій частині А4017. | 28 жовтня 2022 | З 3 вересня по 5 жовтня перебував на бойовому завданні неподалік міста Сіверська, де отримав поранення, після чого був доставлений до лікувально – медичного закладу. Помер 28 жовтня 2022. Похований Геннадій Гембаровський в м. Києві на Берковецькому кладовищі. Указом Президент України № 91/2023 від 23 лютого 2023 року Геннадій був нагороджений медаллю “За військову службу Україні” ( посмертно) | ||
9001 | Богданов Богдан Володимирович | 26 листопада 1991, смт Білики Полтавська область. Солдат, військовослужбовець 72 ОМБр. З 1997 року по 2006 рік навчався у Кунівській середній школі, а згодом — в Полтавському аграрному технікумі. Проходив військову строкову службу з травня 2010 року по січень 2011 року. ДО ЗС України був призваний за мобілізацією 7 вересня 2022 року. | 29 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Водяного Донецької області[228][293]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
9002 | Сікорин Михайло Михайлович | 8 лютого 1994, мешканець Новодмитрівської сільської громади Черкаська область. Солдат, військовослужбовець 72 ОМБр. | 29 жовтня 2022 | Загинув в запеклому бої з російськими окупантами на Донеччині[294]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
9003 | Жмудь Вадим Віталійович | 10 вересня 1997, смт Білики Полтавська область. Солдат, військовослужбовець 72 ОМБр. | 29 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу с. Водяного Донецької області[203][228]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | ||
9004 | Ломакін Сергій Олександрович | м. Лисичанськ Луганська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. Працював вчителем трудового навчання у Лисичанському ліцеї № 14. Після початку великої війни переїхав в Микуличин Івано-Франківської області до матері. На Прикарпатті мобілізувався в Збройні сили України. | 29 жовтня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Курахове Донецької області. Похований в селі Микуличин Івано-Франківської області[295][296]. | ||
9005 | Скайлер Джеймс Ґреґґ | 23 роки, Оркас Вашингтон (штат) Сполучені Штати Америки. Кулеметник Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. До поїздки в Україну Скайлер мешкав з батьком. Раніше він навчався в Польщі та мав друзів в Україні. Його батько був проти його від'їзду, однак мати підтримала рішення сина підтримати Україну. Скайлер мав досвід поводження зі зброєю, але не мав військового досвіду. Після приєднання до Міжнародного легіону і двох тижнів тренувань в середині квітня його відправили до Харкова. Два тижні разом з побратимами він провів на базі, відпрацьовуючи штурм будинків. Після перебування на базі його перемістили на передові позиції, щоб не дозволити росіянам перейти річку. Він постійно спостерігав за російськими позиціями в прилад нічного бачення. 1 червня російський безпілотник скинув вибухівку на його пост у Харківській області. Скайлер отримав поранення правої руки, а ще близько 14 осколків пробили інші частини тіла, зокрема праву стопу та плече. Після лікування в Полтаві він повернувся на фронт. | 29 жовтня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу на північному сході України[297]. | ||
9006 | Абдула | Чеченська Республіка Ічкерія. Боєць добровольчого підрозділу «Санти». Учасник російсько-чеченської війни. Деякий час мешкав в Росії та Білорусі. До 24 лютого 2022 року мешкав та працював в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення росії воював у складі добровольчого батальйону «Братство». Згодом приїхав у селище Піски та приєднався до добровольчого підрозділу «Санти». | 29 жовтня 2022 | У складі розрахунку 120-мм міномету випустив 2 снаряди у бік ворога, після чого позицію добровольців у Первомайському, що на Донеччині, накрили вогнем ворожі БМ-21 «Град». Загинув внаслідок розриву ворожого снаряду в 5 метрах від себе[298]. | ||
9007 | Андріящук Іван
(«Кадет») |
1995, с. Красноставці Коломийського району. Старший сержант, був командиром гармати одного з підрозділів Сил оборони. | 29 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Запоріжжі[299]. | ||
9008 | Відоцький Андрій Михайлович | 24 лютого 1976, с. Кліщівна, Рогатинщина. Навчався в липівській гімназії імені Стефана Качали. Здобув фахову освіту у Перемишлянському професійно-технічному училищі. Був прекрасним майстром з ремонтних робіт. 11 березня 2022 року був мобілізований на військову службу, де виконував обов'язки стрільця-санітара гірсько-штурмової роти. Головний сержант. | 29 жовтня 2022 | Загинув під час танкового обстрілу поблизу населеного пункту Яковлівка. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[300][301][302]. | ||
9009 | Яйкун Ігор Миколайович | Мешканець с. Рубаного Мосту Новоукраїнського району Кіровоградської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 29 жовтня 2022 | Згідно повідомлення Новомиргородської міської ради, загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[303]. | ||
9010 | Душенківський Ігор | 23 роки, мешканець с. Сніжки Білоцерківського району Київської області. Старший солдат, стрілець 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). | 29 жовтня 2022 | Загинув в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу на Донеччині[304]. | ||
9011 | Тебякін Анатолій | 39 років, мешканець м. Кропивницького. Військовослужбовець зенітного артилерійського взводу (підрозділ — не уточнено). | 29 жовтня 2022 | Загинув, захищаючи країну від російського вторгнення, в районі с. Новомихайлівки на Донеччині. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в м. Кропивницькому[305]. | ||
9012 | Братчук Олександр Петрович |
14 грудня 1967, м. Жашків Черкаська область. Військовослужбовець 72 ОМБр, номер обслуги 2 мінометної батареї 1 механізованого батальйону. У Збройних Силах України з 25 лютого 2022 року. | 29 жовтня 2022 | 29 жовтня 2022 року під час штурмових дій противника на позиції підрозділу зник безвісти. І лише 10 грудня 2022 року надійшло лікарське свідоцтво про смерть, що засвідчує факт смерті солдата, який вважався зниклим безвісти.[306]. | ||
9013 | Томчишин Володимир
(«Том») |
44 роки, селище Жвирка Львівської області. Навчався у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Працював у правоохоронних органах, дослужив до звання капітана. У вільний час захоплювався мисливством. Брав участь в АТО на Донбасі. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до лав територіальної оборони. Згодом став бійцем 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був гранатометником. | 29 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Берестове на Харківщині внаслідок артилерійського обстрілу. Похований в рідному селищі [307] | ||
9014 | Купець Богдан Сергійович | 11 жовтня 1991, селище Оратів Вінницької області. | 29 жовтня 2022 | Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня 18 липня 2023 [308][309] | ||
9015 | Топалов Сергій Сергійович («Топаз») | 6 травня 1992, м. Теплодар Одеської області. У 2010-2022 роках служив у десантних військах. Брав участь в АТО/ООС: Боях за Донецький аеропорт, Боях за Дебальцеве. Кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (4.12.2014) | 29 жовтня 2022 | Головний сержант - командир відділення гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону загинув 29 жовтня 2022 року[310]. | ||
9016 | Пилипчук Андрій («Пилип») | 24 роки, с. Розкішна Білоцерківського району Київської області. Після закінчення загальноосвітньої школи пішов працювати. До 72 ОМБр долучився у 18 років, підписавши контракт. Повномасштабну війну зустрів на посаді головного сержанта взводу стрілецької роти. | 29 жовтня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артобстрілу поблизу села Павлівка Донецької області. Залишилась лише молодша сестра Аліна [311][312]. | ||
9017 … 9020 |
Військовослужбовці ЗС України. | 29 жовтня 2022 | (для доповнення за 29 жовтня 2022 року) | |||
9021 | Зінченко Максим Васильович | 2 квітня 1989, с. Довгалівка Харківська область. Мешканець с. Березової Луки Миргородського району Полтавської області. Старший сержант, командир 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 92 ОМБр. Проходив військову службу за контрактом в ЗС України з лютого 2016 року. | 30 жовтня 2022 | Загинув поблизу села Андріївки Луганської області[228][313]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[233]. | ||
9022 | Гагнідзе Гурген («Гуга») |
40 років, Грузія. Командир взводу, військовослужбовець 25 ОПДБр. | 30 жовтня 2022 | Загинув під час контактного бою, коли його група потрапила у засідку «вагнерівців» поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[314]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | ||
9023 | Волошин Ілля | м. Запоріжжя. Військовослужбовець 110 ОБрТрО. З початку війни у 2014 році служив у батальйоні «Січ», потім — у «Карпатській Січі». Власник «ветеранського» бізнесу. Після повномасштабного вторгнення приєднався до складу 110-ї бригади територіальної оборони. | 30 жовтня 2022 | Помер від важкого поранення, отриманого у бою з російськими окупантами[315]. | ||
9024 | Остапенко Богдан Юрійович |
13 лютого 1996, м. Черкаси. Військовослужбовець Держаної прикордонної служби України. Випускник ННІ економіки і права 2018 року, син докторки педагогічних наук, професорки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталії Остапенко. Працював у магазині спортивного та туристичного спорядження. Воював на півночі та півдні України. | 30 жовтня 2022 | Загинув через артилерійський обстріл вогневих позицій біля с. Солодке у Донецькій області[316]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | ||
9025 | Жданов Олег | 53 роки, м. Нікополь Дніпропетровська область. Молодший сержант, начальник радіостанції польового вузла зв'язку в/ч А4502. Був професійним металургом, 30 років працював на Нікопольському заводі феросплавів. | 30 жовтня 2022 | Загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання в районі смт Дворічна Харківської області[317]. | ||
9026 | Нещадіменко Андрій | 47 років, мешканець м. Кропивницького. Старший оператор протитанкового взводу (підрозділ — не уточнено). | 30 жовтня 2022 | Загинув, захищаючи країну від російського вторгнення в районі с. Новомихайлівки на Донеччині. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в м. Кропивницькому[318]. | ||
9027 | Рослий Микола Леонідович | 26 січня 1992. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Похований на Берковецькому цвинтарі в Києві[319]. | ||
9028 | Веремчук Олександр Володимирович | 3 липня 1984, м. Кривий Ріг. Працював шахтарем, а пізніше сталеваром у Кривому Розі. Останніми роками жив у селі Степовому на Криворіжжі. Пішов на захист Батьківщини у 2014 році. Пройшов бої у Кримському, Станиці Луганській, Щасті, Золотому, Гірському та Світлодарській дузі. Під час початку повномасштабного вторгнення був за кордоном, але не вагаючись повернувся додому. Старший сержант, командир стрілецького відділення. | 30 жовтня 2022 | Загинув біля Бахмуту[320] | ||
9029 | Урсулович Петро Володимирович («Хмурий») |
43 роки, м. Калуш. Старший солдат, командир 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 80 ОДШБр. Учасник Революції Гідності, ветеран АТО/ООС. 2018 року визнаний «Волонтером року» у рамках міського конкурсу-рейтингу популярності та здобутків «Досягнення року». У перший день широкомасштабної війни став на захист України[321]. | 30 жовтня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами неподалік села Невське Сватівського району Луганської області[322]. 4 листопада похований на Алеї слави міського кладовища м. Калуш[323]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)[324]. | ||
9030 | Плахов Руслан Миколайович («Кашмар») |
17 серпня 1976, м. Шепетівка, Хмельницька область. Навчався в Шепетівській загальноосвітній школі № 6. Після проходження строкової служби працював контролером у КП «Ринок».
З початком російської агресії у 2014 році став на захист України. Штаб-сержант 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в боях за Луганський аеропорт, Щастя, Гостомельський аеропорт, Ірпінь, Ізюм. Повний кавалер ордена «За мужність» (2022). |
30 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання під Сватове на Луганщині разом з командиром. Похований 4 листопада 2022 року в родинному місті. Нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно)[324]. | ||
9031 | Коваленко Василь | 12 лютого 1978, м. Світловодськ. Навчався у школі № 5 та ПТУ № 5 (шеф-кухар). Захоплювався малюванням, садівництвом, квітами, читанням, історією України. | 30 жовтня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Павлівка, Донецької області. 7 листопада, на центральній площі у Світловодську відбулася церемонія прощання[325]. | ||
9032 | Підкевич Андрій Петрович | 16 жовтня 1995, м. Дніпро. Після школи хлопець вступив до Новомосковського металургійного коледжу, а потім вчився у Дніпровській металургійній академії. Був металургом, як і всі в його родині. Деякий час працював зі старшим братом Михайлом на Дніпросталі. Через рік, у 2018 році, пішов на строкову службу в армію, був прикордонником. Після повернення працював на "АВ метал груп" в Дніпрі. 24 лютого 2022-го Петро та Андрій Підкевичі пішли у військкомат добровольцями. З 26 лютого вже були в частині. Разом з батьком служив як сапер в 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді. | 30 жовтня 2022 | 18 жовтня, через два дні після того, як йому виповнилось 27 років, підірвався на міні. Помер 30 жовтня в реанімації. Після похорону Андрія, який відбувся 3 листопада, батько Петро пробув вдома 9 днів, а потім вирішив знову йти на фронт. Взяв власний автомобіль і поїхав на передову. Першого січня снаряд влучив у машину Петра. Вилізти Петро не встиг [326]. | ||
9033 | Телька Володимир Володимирович | 15 червня 1990. Повернувся із-за закордону на початку повномасштабної війни. | 30 жовтня 2022 | Загинув біля населеного пункту Водяне Донецької області. Похований 9 листопада 2022 року на Алеї Слави міського кладовища в селищі Чукалівка Івано-Франківської області [327]. | ||
9034 … 9030 |
Військовослужбовці ЗС України. | 30 жовтня 2022 | (для доповнення за 30 жовтня 2022 року) | |||
9031 | Супрун Феодосій | 42 роки, м. Носівка Чернігівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 25 ОПДБр. Коли почалася повномасштабна війна, вирішив покинути роботу та був призваний до ЗС України за мобілізацією до ЗС України. | 31 жовтня 2022 | Загинув біля с. Терни Донецької області[328]. | ||
9032 | Зубенко Віктор Вікторович | 1 травня 1985, м. Пирятин Полтавська область. Мешканець м. Києва. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). На другий день повномасштабного вторгнення з'явився до військкомату та попросив відправити його на фронт. | 31 жовтня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[203][228]. | ||
9033 | Запорізький Віктор Васильович | 6 жовтня 1978, с. Харсіки Лубенський район Полтавська область. Мешканець м. Пирятина Полтавської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З перших днів повномасштабної війни мужньо став на захист рідної землі. | 31 жовтня 2022 | Загинув поблизу смт Курдюмівка Донецької області[228]. | ||
9034 | Гончарук Владислав Іванович |
31 жовтня 1995, с. Ліщинівка Черкаська область. Капітан, командир зенітно-ракетної батареї 53 ОМБр. У 2013 році був призваний на строкову військову службу. В 2019 році закінчив ХНУПС імені Івана Кожедуба. Учасник ООС. Був двічі поранений. Після першого поранення біля Волновахи отримав звання «капітана». Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (29.03.2022). | 31 жовтня 2022 | Був поранений 16 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу м. Бахмуту на Донеччині. Помер 31 жовтня 2022 року[329]. | ||
9035 | Куценко Олег | 43 роки, м. Сєвєродонецьк Луганська область. З 2015 року брав участь у російсько-українській війні, воював у складі добровольчого батальйону «Айдар». У 2016 році отримав контузію. Після 24 лютого приєднався до свого підрозділу, який став 24-м окремим штурмовим батальйоном «Айдар» у складі 53-ї механізованої бригади. | 31 жовтня 2022 | Загинув захищаючи від окупантів рідну Луганщину. Похований в м. Здолбунові Рівненської області[330]. | ||
9036 | Гаврисюк Вадим Васильович («Шаман») |
17 вересня 1998, с. Новий Загорів на Волині. Проживав у селищі Локачі Володимирського району. Закінчив Одеську військову академію. Активно займався спортом. Любив подорожувати, цікавився автомобілями й технікою. Після випуску служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України. Під час повномасштабної війни командував ротою. Брав участь у боях за Київську область: Ірпінь, Буча, Гостомель, Ворзель. Навесні і влітку був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІІ і ІІ ступенів[331]. | 31 жовтня 2022 | Загинув у бою з окупантами під Сватовим на Луганщині. Похований на Волині[332]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | ||
9037 | Кіосак Юрій Станіславович | 10 листопада 1987, с. Білолісся Татарбунарського району на Одещині. Мав 3-річний досвід контрактної служби в СЗУ. Після звільнення працював в Одесі у сфері будівництва. | 31 жовтня 2022 | Загинув поблизу Мар’їнки Покровського району Донецької області. Похований 13 листопада в рідному селі[333]. | ||
9038 | Муха Віталій Олегович | 29 березня 2000, Сумська область; проживав на Тернопільщині | 31 жовтня 2022 | 31 жовтня 2022, м. Мар'їнка, Донецька область[334] | ||
9039 … 9040 |
Військовослужбовці ЗС України. | 31 жовтня 2022 | (для доповнення за 31 жовтня 2022 року) | |||
Баланецький Олег Васильович |
15.10.1998, с. Подвірне Мамалигівської громади. Пішов служити 25 лютого 2022. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | Не пізніше 4 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335][336]. | |||
Безь Андрій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Боротко Ярослав Іванович |
Королівська громада, Закарпаття. Старший солдат. | Не пізніше 2 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [335][337]. | |||
Густа Іван Іванович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Литвин Костянтин Анатолійович |
Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Мікірін Василь Миколайович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Петров Давид Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Сердюк Андрій Миколайович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Скрипник Денис Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Ферлієвич Юрій Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | |||
Алєксєєв Сергій Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Арістов Олег Альбертович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Гарбуз Юрій Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Гоголь Максим Миколайович |
Прапорщик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Левківський Руслан Степанович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Попович Олександр Анатолійович |
Прапорщик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Ріпінський Олексій Олександрович («Ріп») |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 квітня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну у Київській області, Броварський район, село Велика Димерка. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Сірош Максим Юрійович |
Старший прапорщик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Тарасов Вадим Олексійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Феоклістов Дмитро Володимирович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Хілько Сергій Григорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Ходаковський Володимир Вікторович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Яценко Віталій Іванович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[335]. | |||
Желтов Микола Олександрович |
м. Київ. Ветеран АТО. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За врятоване життя» (посмертно)[335]. | |||
Божек Андрій Вікторович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Горбан Микола Григорович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Єпринцев Олександр Юрійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Кравець Максим Іванович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Кривешко Олексій Іванович |
Сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Кудик Роман Романович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Столяренко Анатолій Віталійович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Тарасенко Дмитро Олександрович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Церковний Вадим Олегович |
22 травня 1975, 47 років, м. Біла Церква. Працював у воєнізованому відділенні охорони Управління поліції охорони у Вінницькій області, зокрема, охороняв Вінницький обласний краєзнавчий музей. Був учасником АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення без вагань зі зброєю в руках став на захист рідної землі. Головний сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 16 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338][339]. | |||
Чудний Костянтин Леонідович |
1972, м. Верхньодніпровськ. Контролер(кулеметник) 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини 3021 Національної гвардії України, молодший сержант. | 15 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338][340]. | |||
Шевченко Андрій Вікторович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[338]. | |||
Яжук Михайло Вікторович |
17.11.1994, с. Новоолексіївка Сокирянської громади. Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 10 липня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу в оборонному бою на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований на кладовищі рідного села Новоолексіївка [341][338]. | |||
Гридасов Ярослав Вікторович | Працівник управління безпеки і охорони в університеті Каразіна. Лейтенант, командир роти, 247 батальйон ТРО. | 26 липня 2022 | Загинув в селі Лісне під Харковом. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Берест Владислав Вікторович |
м. Кременчук. Зарахований в списки особового складу військової частини 18 березня 2022 року. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][343]. | |||
Брайловський Юрій Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Бурик Дмитро Богданович |
8 листопада 1976, м. Золочів Львівська область. Солдат, 80 ОДШБр. | 7 вересня 2022 | Загинув в боях на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][344]. | |||
Гнатик Юрій Богданович |
6 червня 1996. Закінчив ВПУ №35 м. Стрия. Проживав з рідними у селі Добряни Стрийської ТГ. Солдат, сапер 2 інженерно-саперного відділення 1 десантно-штурмового батальйону військової частини. | 7 вересня 2022 | Загинув під час визволення Харківщини. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][345]. | |||
Гришин Володимир Сергійович («Док») |
1993, селище Слобожанське. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 липня 2022 | 26.07.2022 року позиції ВОП «Синиця» в н.п. Питомник, Харківська область, безперервно піддавались обстрілам з різних видів озброєння з боку військ РФ з напрямку н.п. Проходи. Під час обстрілу позиції ВОП «Синиця» в н.п. Питомник зі сторони н.п. Проходи загинув від отриманих травм. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Гузєв Віталій Сергійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Гузь Назар Ярославович |
3 жовтня 1992, с. Піски Львівська область. Брав участь в АТО. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 11 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][346]. | |||
Залозний Денис Сергійович |
19 січня 1995, м. Шостка. Навчався в шосткинській школі № 5, після її закінчення вступив до вищого професійного училища №19 та здобув спеціальність автослюсара. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони м.Харкова, а згодом приєднався до ЗСУ. Головний сержант. | 31 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Залишилася дружина і донечка. Похорон відбувся 5 серпня 2022 [347][342]. | |||
Злочевський Олександр Вікторович |
Випускник Донецького національного університету ім. Василя Стуса, що у Вінниці. Солдат, служив сапером | 7 вересня 2022 | Загинув в Харківській області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][348]. | |||
Ковтунович Володимир Сергійович |
29 січня 1994, с. Тимошівка Полтавська область. З 1 липня 2022 року добровольцем долучився до 80ОДШБр. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 7 вересня 2022 | Загинув в районі селище Максимівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][349]. | |||
Куценко Дмитро Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Луцишин Антон Юрійович |
24 роки, с. Липкуватівка. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 28 липня 2022 | Загинув поблизу селища Питомник Харківського району від артобстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][350]. | |||
Мірошник Вячеслав Віталійович |
7 липня 1977, м. Мерефа. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][351]. | |||
Пенцов Владислав Вікторович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Плотник Володимир Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Рогозенко Станіслав Миколайович |
11 вересня 1971, селище Нова Водолага. Солдат, військовослужбовець 229-го окремого батальйону територіальної оборони | 31 липня 2022 | Загинув в села Руські Тишки Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Тєтєрін Володимир Валентинович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 31 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342]. | |||
Тимошевський Олексій Олександрович |
31 рік, селище Одноробівка. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в битві за Харківщину. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][352]. | |||
Тіщенко Тарас Валерійович |
39 років, м. Харків. Здобув вищу економічну освіту в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Працював у приватній харківській компанії, яка займалася безпровідним інтернетом. Коли компанія розпалася, працював на різних роботах. Зокрема, був співробітником ТОВ «Нова пошта». Останнім часом вирощував лохину. Солдат, служив у 127-ій окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Був стрільцем. | 1 серпня 2022 | Загинув біля села Руська Лозова, що на Харківщині. Підрозділ відбив наступ окупантів та перевіряв ліс, де був до того ворог. На одному із виходів боєць підірвався на міні. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Залишилася дружина [342][353]. | |||
Франчук Вадим Іванович |
8 квітня 1977, с. Мушкутинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Протягом 1984 – 1992 рр. здобував неповну середню освіту у Мушкутинецькій школі , а потім професію електромонтажника - у профтехучилищі №7 м. Хмельницького. 26 лютого 2022 мобілізований, а 10 травня 2022 переведений в 80ОДШБр. | 13 липня 2022 | Загинув рятуючи життя своїх побратимів, під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][354]. | |||
Чапай Олександр Русланович («Чапа») |
21 рік, м. Харків. Навчався в школі №126. Потім перейшов до електромеханічного ліцею. Закінчив Харківський автотранспортний фаховий коледж, але так і не встиг забрати диплом. Працював у фінансовій сфері. Солдат, службу ніс у 225-му батальйоні 127-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Обороняв Харківщину та рідне місто. | 30 липня 2022 | Загинув від удару С-300 в Харкові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[342][355]. | |||
Бяложевський Володимир Романович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[342]. | |||
Дудко Вадим Вікторович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[342]. | |||
Михайлов Денис Юрійович |
Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[342]. | |||
П'ятибратов Андрій Федорович |
Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[342]. | |||
Сєріков Максим Ілліч |
13 вересня 1980, м. Суми. Навчався у Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 23, яку закінчив з відзнакою. У 1997 році вступив до Сумського інституту ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького при Сумському державному університеті, який закінчив у 2001 році з відзнакою. Проходив службу в місті Мукачево Закарпатської області. Надалі проходив службу в органах УМВС України у Сумській області. У 2014 році добровольцем брав участь у проведенні АТО у складі 11-го батальйону територіальної оборони Київщини «Київська Русь». У 2016 році закінчив навчання в Українській академії банківської справи і підписав контракт з ЗСУ. Проходив службу на посадах помічника командира 3-го механізованого батальйону з артилерії, згодом – командира мінометної батареї механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 12 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу н.п. Володимирівка Волноваського району Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно). 17 вересня похований на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища[356][357]. | |||
Адамович Олександр Леонідович |
5 січня 1973, с. Новосілки Макарівського району Київської області. Закінчив Київську школу № 132, а потім ПТУ. Служив у армії, де пройшов фахову підготовку і став навідником-оператором БМП-1, БМП-2. Мешкав в місті Боярка. 1 травня 2022 року мобілізований. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 червня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару поблизу м. Торецьк Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356][358]. | |||
Бондарєв Антон Олексійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | |||
Ворошик Євген Сергійович («Багряний») |
23 лютого 1993. Перебував на війні з 2014-го року. Старший сержант, командував відділенням взводу артилерійської розвідки 14 ОМБр. | 4 жовтня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у Харківський області, поблизу населеного пункту Першотравневе. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | |||
Карпенко Володимир Володимирович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | |||
Костиренко Олег Володимирович |
8 січня 1971, м. Глобине. Навчався в Глобинській середній школі №5, яку закінчив у 1988 році. Навчався в Кременчуцькому професійно-технічному училищі №7 і отримав спеціальність – токар. У 1989-1991 роках проходив строкову військову службу в частині спецпризначення повітряно-десантних військ. Спочатку служив у м. Мінськ, а згодом був направлений до м. Баку. 17 серпня 2014 року розпочав службу в лавах ЗСУ, яку ніс у Донецькій та Луганській областях. Повернувся додому в жовтні 2015 року. З вересня 2016 року до січня 2021 року проходив службу в Глобинському районному військовому комісаріаті, після чого був переведений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167), де служив старшим стрільцем. Старший солдат | 1 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в місті Глобине [359][356]. | |||
Куцій Василь Володимирович |
8.04.1984, с. Дубівці. Мешкав в Івано-Франківську. У 2007 році був переможцем фестивалю "Червона Рута" у номінації "Танцювальна музика". Також брав участь у багатьох пісенних конкурсах. Служив молодшим сержантом 30-ї окремої механізованої бригади. | 9 вересня 2022 | Загинув біля Краматорська в Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | |||
Тимошенко Олег Миколайович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | |||
Шведун Іван Михайлович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 24 липня 2022 | Загинув поблизу села Кодема Бахмутського району Донеччини 24 липня під час артобстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356][360]. | |||
Побідаш Андрій Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[356]. | |||
Близнюк Олексій Миколайович |
10 листопада 1977, с. Студениця, Житомирська область. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 23 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361][362]. | |||
Гавриленко Олександр Віталійович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 6 вересня 2022 | Загинув в Херсонській області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Захарченко Олександр Миколайович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Мусієнко В'ячеслав Петрович |
30.04.1979. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 8 вересня 2022 | Загинув в селі Сухий Ставок Херсонської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Савицький Володимир Дем'янович |
24 вересня 1967, м. Житомир. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 6 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Шаповал Дмитро Вікторович |
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Яценко Михайло Іванович |
15 вересня 1991, с. Топори. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 13 серпня 2022 | Загинув в Білогірка, Великоолександрівська селищна громада, Бериславський район, Херсонська область, Україна. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Андрусенко Денис Володимирович |
10 січня 1989, Київ. Випускник факультету фізичної культури, спорту і здоров'я Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (31.07.2015)[363]. | 22 серпня 2022 | Загинув в в населеному пункті Павлівка, Волноваського району, Донецької області [364]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[361]. | |||
Акуленко Валерій Георгійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Аліференко Ігор Геннадійович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Антоненко Віктор Валентинович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Борздог Павло Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Брагінець Владислав Олегович |
28 березня 1995, м. Кам'янське. У 2013 році закінчив ПТУ №10. Брав участь в АТО/ООС. У червні 2022 мобілізований. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 вересня 2022 | Загинув біля Бахмута Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361][365]. | |||
Бубряк Олег Миколайович |
Солдат, військовослужбовець 93ОМБр. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в районі Ізюму Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Вальнюков Олексій Володимирович |
1992. Ріс у Першотравенську, навчався у загальноосвітній школі №5. Потім закінчив Першотравенський гірничій ліцей і увесь час працював машиністом гірничих виїмкових машин на ДПР-2 шахти «Дніпровська». Солдат, 93ОМБр. | 26 серпня 2022 | Загинув під Бахмутом Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361][366]. | |||
Гаврик Сергій Михайлович |
45 років, м. Хорол. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Губський Андрій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Дяденко Тарас Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Єременко Павло Олексійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Железняк Павло Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Івахненко Іван Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Капітула Ярослав Віталійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Коваль Олександр Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Колосок Олександр Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Кононець Володимир Юрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Корененко Вячеслав Ігорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Короп Віктор Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Косівцов Ігор Миколайович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Кошель Олександр Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Мірошниченко Юрій Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Ніколайчук Андрій Анатолійович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Олізько Євгеній Олексійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Олійник Іван Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Олійник Сергій Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Палочкін Олексій Олексійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Паньків Руслан Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Писаний Віктор Анатолійович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Праута Анатолій Миколайович |
Старшина, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Руденко Ростислав Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Тарануха Дмитро Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Тарасенко Анатолій Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Ткачук Олексій Георгійович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Шимоняк Василь Борисович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[361]. | |||
Брусов Сергій Леонідович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
Ширченко Ігор Олегович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
Базров Денис Андрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Басистий Олег Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Башук Олександр Юрійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Бондарець Віктор Вікторович |
Прапорщик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Бусько Олександр Юрійович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Виходцев Ігор Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Водоп'янов Артур Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Волошенюк Дмитро Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Воронін Василь Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Гандзюк Володимир Ярославович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Гармаш Володимир Олексійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Гольцев Віталій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Гулевський Андрій Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Гумен Віктор Васильович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Єрмолович Максим Віталійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Запорожець Ігор Григорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Івко Віталій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Івченко Ігор Павлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Карпенко Владислав Вячеславович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Кисляков Сергій Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Клименко Євген Леонідович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Ковтун Сергій Вікторович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Компанієць Сергій Миколайович |
Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Корольов Анатолій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Корсун Віталій Вікторович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Кудін Григорій Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Кузнєцов Сергій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Куслій Анатолій Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Лазаренко Олег Васильович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Лазарєв Андрій Євгенович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Лепський Олександр Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Манжура Роман Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Мар'янченко Віталій Петрович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Медосенко Роман Ігорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Могилко Сергій Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Нагорна Лілія Вікторівна |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Невечеря Олександр Іванович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Нєжинець Федор Федорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Олійник Олександр Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Петренко Богдан Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Петров Віталій Олександрович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Пилипенко Сергій Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Поліщук Петро Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Поляков Юрій Вікторович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Радзіковський Андрій Михайлович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Руденко Віктор Володимирович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Семенюк Анатолій Павлович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Солгалов Олег Віталійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Солодкий Олександр Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Спащенко Тарас Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Суворов Олексій Володимирович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Тагаєв Євген Валерійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Топорков Михайло Юрійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Усов Вадим Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Фокін Геннадій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Фоменко Павло Русланович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Фомілярський Артем Валентинович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Фомін Богдан Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Ханаєв Валерій Анатолійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Хейлик Олександр Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Хохлюк Сергій Сергійович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Цейзер Станіслав Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Чернов Олександр Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Чешихін Олександр Віталійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Щербина Микола Леонідович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Щербина Олексій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Щур Анатолій Анатолійович |
Прапорщик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Юдін Артем Юрійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Юхимець Дмитро Олегович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Якубович Сергій Романович |
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Яскула Євген Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[368]. | |||
Білай Андрій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Гартман Владислав Станіславович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Голубок Віталій Іванович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Деркач Олександр Федорович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Касьян Юрій Сергійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Клімюк Іван Андрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Козаков Сергій Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Музика Василь Петрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Недоступ Костянтин Костянтинович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Пономарьов Олег Петрович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Рубчевський Роман Геннадійович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Скосар Віталій Юрійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Томенко Максим Ігорович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Фоменко Дмитро Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Цветінський Микола Леонідович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Чайковський Сергій Анатолійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[368]. | |||
Железняк Максим Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[368]. | |||
Некрасов Максим Юрійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[368]. | |||
Піхотін Костянтин Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[368]. | |||
Гончаренко Михайло Олександрович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За врятоване життя» (посмертно)[368]. | |||
Соколовська Інга Станіславівна |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджена медаллю «За врятоване життя» (посмертно)[368]. | |||
Гусєв Олександр Олегович |
23 роки, с. Зарічне, Одеська область. Головний корабельний старшина, військовослужбовець підрозділу ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 вересня 2022 | Загинув на Херсонщині. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[369][370]. | |||
Гаєвський Максим Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[369]. | |||
Денисов Олександр Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[369]. | |||
Нененко Микола Ігорович |
2000, селище Іволжанське Сумського району Сумської області. Солдат, в/ч A4092, 29 ОСБ | 28 червня 2022 | Загинув біля с. Славгород Сумського району Сумської області. Похований 1 липня 2022 [371]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[369]. | |||
Сівер Роман Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 29 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[369]. | |||
Фінік Олександр Вікторович |
8 грудня 1980, Одеська область. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 11 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[369]. |
- 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових[372].
- 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців[373].
- 14 липня 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати ДСНС під час виконання службових обов'язків склали: загиблі — 41 рятувальник, травмовані (зазнали поранень) — 131 рятувальник, полонені — 6 рятувальників[374].
- 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців[375][376].
- 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент[377][378].
- «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
- Див. розділ «Обговорення».
- Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Капітан Руслан Бестільний загинув 1 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Старший лейтенант Василь Піпчак загинув 1 жовтня 2022 року під час бою з окупантами на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ На Закарпатті прощатимуться із Олександром Мулесою, який загинув на Херсонщині.
- ↑ 31-річний лейтенант Роман Огороднік, позивний Ромео, загинув 1 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Одрадівка на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ У Катеринополі попрощалися із загиблим на війні розвідником. ПроВсе. 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ У Кам’янці попрощалися із загиблим на війні захисником. ПроВсе. 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- ↑ Любив усіх, та найбільше любив Україну. У Тернополі сумують за загиблим на фронті бійцем Віталієм Стадником - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ М. Плотніцька. 12 захисникам посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (імена) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 14 листопада.
- ↑ Рішення Тернопільська міська ради від 14 листопада 2022 року № 8/п19/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
- ↑ Прощание с Гончаренко Юрием Героем Украины состоится (рос.)
Гончаренко Юрий Владимирович (Батя)
Помогите найти брата (рос.) - ↑ Львів прощається з чотирма Героями (НАЖИВО, ФОТО). Варта 1 (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Новини Львова: Сьогодні Львів прощається ще з чотирма Героями України. Гал-інфо. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Указ президента України №806/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
- ↑ Бойовий медик Сергій Болгарчук загинув під час виконання бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ На війні загинув закарпатський військовий Віталій Бенчак. Він був учасником Революціії Гідності та АТО.
- ↑ Віталій Бенчак.
- ↑ На війні загинув закарпатець Дмитро Зейкан.
- ↑ Ібрагім Оздоєв.
- ↑ На війні загинув закарпатець Дем'ян Дмитрук.
- ↑ Знову страшна звістка – Івано-Франківська громада у жалобі.
- ↑ Биковська, Лілія (20 листопада 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Стоян Олексій. Махала (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Киричук Володимир Олександрович (05.04.1999-1.10.2022).
- ↑ Загинув герой Олександр Петрович Костюченко » Газета Кур'єр - ТРК Глухів.
- ↑ Цифровий проєкт з увічнення пам’яті про Героїв потребує підтримки влади та громад. www.golos.com.ua (укр.). 22 березня 2024. Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Юрій Ковальчук загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 3 жовтня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ а б в г д е УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №45/2023.
- ↑ а б У громаді попрощалися із двома воїнами, які загинули під час війни з росією :: Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. myrgorod.pl.ua. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Надійний тил для армії — наша солідарність і взаємодопомога
Волонтери показали неїстівну тушонку, якою годують військових
Люди твого Києва: хто такі «Муніципальна варта»
Сергій Мартинчук звернувся до ветеранів з нагоди Дня пам'яті і примирення та 73-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Сторінка у Фейсбуці
Медаль Богдана Хмельницького - ↑ Під час оборони України від російських військ загинув Павло Кириленко з Полтавщини. 04.10.2022, 19:06
- ↑ Хмельницький вчитель загинув на війні. Попрощалися з військовим Павлом Жуком.
- ↑ Ковальова, Ганна (7 жовтня 2022). ТАРУТИНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ВОЇНА, ЯКИЙ ПОКЛАВ ЖИТТЯ ЗА БАТЬКІВЩИНУ. Махала (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ В Хмельницькому провели в останню путь Героя Андрія Слотюка. 06.10.2022, 16:38
«Обрав долю захищати країну». Попрощалися з Андрієм Слотюком, який загинув на війні. 06.10.2022 - ↑ У боротьбі з Росією загинув воїн Олег Кавецький з Львівщини. 06.10.2022, 09:00
- ↑ Під час звільнення села у Харківській області загинув боєць тероборони. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ В останню путь провели 38-річного Олександра Ковальського, який загинув під Куп'янськом
Чернігівщина провела в останню путь захисника, що загинув, звільняючи Харківщину - ↑ 22-річний солдат Андрій Журавель загинув 3 жовтня 2022 року під час наступу українських військових в районі сіл Хрещенівка і Шевченківка на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Полк Каліноўскага панёс страты
«Кожны раз чалавецтва бліжэй да шчасця на вышыню нашых магіл» - ↑ На Одещині простилися з сержантом, який загинув на Донецькому напрямку.
- ↑ Белякова, І. У червні народився внук, якого так і не встиг побачити… Прощаються з Олексієм Карпюком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 8 жовтня.
- ↑ Біля Куп’янська загинув 22-річний Денис Ніколіца. В Героя нещодавно народилась донечка - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ а б в г Указ Президента України № 798/2022 від 23 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України».
- ↑ У Дніпрі попрощались із захисником України, який загинув у бою на Херсонщині
У боях за Херсон загинув Азербайджанець офіцер Нахід Ібішов з Дніпропетровської області
Молодший лейтенант ЗСУ Нахід Ібішов
Солдат-азербайджанец подорвал себя, чтобы спасти украинских товарищей — ВИДЕО (рос.)
В Украине погиб еще один азербайджанец (рос.) - ↑ У боях за визволення Луганської області від російських окупантів загинув наш співвітчизник
- ↑ а б в г д е ж и к л м ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 18-Х ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
- ↑ ПАСТЕРКЕВИЧ БОГДАН ОМЕЛЯНОВИЧ
- ↑ а б в На Черкащині попрощалися з трьома військовими, які загинули на війні. ПроВсе. 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На фронті загинув «запорізький кіборг», герой фільму Радіо Свобода «Січ» В'ячеслав Зайцев
СІЧ. Звідки росте спротив «русскому миру». 22.08.2018
На фронті загинув запорізький історик та «кіборг» Вячеслав Зайцев. 05.10.2022, 17:27
У боях за Україну загинув відомий запорізький «кіборг», історик та депутат міської ради Вячеслав Зайцев. 05.10.2022, 17:38 - ↑ Указ Президента України № 805/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Богдан Яценко — дуже кремезний
- ↑ Загинув наш колега
Мій взводний з 2019 року.
Цивільні у засідці. Як київська тероборона готується зустрічати ворога
Сторінка у ФБ
Указ Президента України № 328/2022 - ↑ Не стало ще двох дуже хороших людей через проклятих росіян.
Игорь Кравценюк, Крава - ↑ В бою загинув наш товариш Dmytro Shtanko
СБУ затримала на хабарі харківського бізнесмена, який знімав компромат на брата Єрмака
5 жовтня в бою під Бахмутом загинув піхотинець 93-ї бригади Дмитро Штанько - ↑ Без батька залишились двоє маленьких дітей: загинув 36-річний Герой з Дніпра Станіслав Малишев
- ↑ а б в г д е ж и За останній тиждень стало відомо про загибель десятьох захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Погиб боец из Днепропетровской области Виктор Проценко. Информатор UA (рос.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ У війні за Україну, захищаючи Батьківщину в Донецькій області
Дорогі земляки, сумна звістка прийшла до нашої громади
Війна приносить горе, сльози і нестерпний біль, біль втрати, гинуть наші захисники - ↑ На війні загинув офіцер родом із Харківської області. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ На війні загинув військовий із Харківської області. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ ІА «Вчасно» (3 грудня 2022). 26 років назавжди: молодший сержант Артур Шарудило з Мирнограда загинув на фронті — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (укр.). Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б Герої російсько-української війни. Миколаївська міська рада (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ 36-річний старший солдат Василь Кісіль, позивний Тигр, загинув 5 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села П'ятихатки Херсонської області. У бронеавтомобіль «Козак», в якому перебував захисник з побратимами, влучив ворожий артилерійський снаряд. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 886/2022.
- ↑ 33-річний солдат Василь Кордюк, позивний Кобра, загинув 5 жовтня 2022 року під час звільнення від окупантів Херсонщини. Біля села П'ятихатки, рятуючи побратимів, боєць сам зазнав смертельних поранень. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Збирають підписи за присвоєння звання Героя двом полеглим військовим 80 ОДШБр. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Указ президента України №141/2023 Про відзначення державними нагородами України. 8 березня 2023.
- ↑ Старший солдат Володимир Бачинський загинув разом із трьома товаришами. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ 🖤Сумна звістка з війни! Бібрська... - Бібрська міська рада. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2023.
- ↑ а б в г д е Указ президента України №886/2022 Про відзначення державними нагородами України. 23 грудня 2022.
- ↑ Американець, який став героєм російсько-української війни: Пол Кім за позивним «Кіло»
Former 82nd Airborne Paratrooper Killed Fighting in Ukraine Will Be Buried Friday in Texas (англ.)
Cpt Paul Lee Kim (англ.) - ↑ На Донеччині загинув старший сержант із Луцька — Волинь Online
- ↑ Присвоєння заслуженого та почесного звання Героя України (посмертно), капітану десантно-штурмової роти, 18 окремого батальйону, 35 бригади морської піхоти ім. Адмірала Остроградського Лепеха Вадиму Васильовичу
- ↑ а б в Ще три військовослужбовці із Черкаської області віддали життя за Україну (ФОТО). Вичерпно. 12 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ У Гайсині провели у засвіти захисника України Руслана Байрамова [Архівовано 2022-12-03 у Wayback Machine.]
В Украине погиб еще один азербайджанец (рос.) - ↑ 40-річний військовослужбовець Олег Горний загинув 6 жовтня 2022 року під час деокупації Херсонщини. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №29/2023.
- ↑ Олександр Попсуй.
- ↑ Дмитро Свідерко.
- ↑ На Катеринопільщині віддали шану 29-річному Герою. Вісті Черкащини. 12 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Сержант і поет Олександр Гошилик загинув на Донбасі. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Загинув бойовий медик із Краматорська Юрій Ніколаєць
Юрій Ніколаєць «Док» Юрий Николаец загинув на Луганщині 07 жовтня 2022 року - ↑ Сергій Комір «Сивий» загинув на Луганщині 07 жовтня 2022 року
- ↑ а б У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. 29.10.2022, 20:00
- ↑ Болградський район прощається із загиблим героєм Дмитром Гранчаром. БессарабiЯ.UA (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Указ Президента України. Президент України. 29 вересня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Ця Книга – знак поваги та безмежної вдячності жителям міста та громади, які загинули за свободу і незалежність України….
- ↑ Євгеній Козловський віддав життя за Україну
- ↑ 29-річний Пилип Головинський загинув на території військової частини 8 жовтня 2022 року під час ракетного удару по Запоріжжю. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. 04.11.2022, 20:00
- ↑ Євген Головчак.
- ↑ У боях за Україну загинув захисник з Вінниччини Володимир Кордонський.
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №363/2023.
- ↑ «Він для всіх нас зробив дуже багато»: у Луцьку попрощались з воїном Олександром Мартинюком.
- ↑ Лучани провели в останню дорогу Героя Олександра Мартинюка.
- ↑ Загинув випускник Кременчуцького військового ліцею Олександр Єлісєєв.
- ↑ Солдат Микола Риж'є поліг, прикриваючи поранених побратимів від ворожого наступу.
- ↑ У боях під Херсоном загинув чемпіон Європи Дмитро Захарчук, — СКУ
- ↑ а б На Черкащині попрощалися із чотирма захисниками України. ПроВсе. 23 жовтня 2022. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ а б в За останній тиждень стало відомо про загибель 15-х захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ У боях за Бахмут загинув директор Попаснянського ліцею № 1 Віктор Шулік
Під Бахмутом загинув директор Попаснянського ліцею Віктор Шулік: він пішов захищати Україну разом із сином
Пішов воювати разом із сином: на фронті загинув директор Попаснянського ліцею
Відважні попасняни боронять Україну
Під Бахмутом загинув директор Попаснянського ліцею, який пішов на фронт разом з сином
‘They have come to destroy us’: Ukrainians on the frontline in Donbas (англ.) - ↑ В боях під Куп'янськом загинув Захисник з Житомирської області. ruporzt.com.ua (укр.). Процитовано 2022-11-1.
- ↑ На Малинщині — траур: на війні загинув 42-річний мешканець громади // malyn.media. — 2022. — 17 жовтня. — Дата звернення: 01.11.2022.
- ↑ Сиротами залишилися четверо дітей: Малин прощається із загиблим земляком. malyn.media. MalynMedia. 17.10.2022. Процитовано 01 листопада 2022.
- ↑ В боях під Куп'янськом загинув Захисник з Житомирської області // ruporzt.com.ua. — 2022. — 16 жовтня. — Дата звернення: 31.03.2023.
- ↑ 34-річний бойовий медик Олександр Белозеров загинув 10 жовтня 2022 року у боях з російськими окупантами біля міста Бахмут на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ а б в г Із великим сумом повідомляємо, що внаслідок ракетних обстрілів
- ↑ Внаслідок ракетного удару по Києву у своєму авто загинув полковник Кіберполіції Юрій Заскока
- ↑ У Чернігові провели в останню путь штурмана авіації полковника Олега Шупіка
- ↑ На Херсонщині загинув Роман Артиш з Городенківщини
- ↑ Володимир Сакович.
- ↑ В Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю "десятки" Андрію Кудлі.
- ↑ Боєць спецпідрозділу Максим Горяйнов, позивний Міллєр, загинув 11 жовтня 2022 року у бою з російськими окупантами біля села Табаївка Харківської області. Захиснику було 25 років. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ American veteran and father of five dies fighting in Ukraine (англ.)
Idaho Army veteran who ‘felt the need to go’ fight for Ukraine killed while battling Russian forces (англ.)
На Донбасі загинув американець - ↑ На війні в Україні загинув лютеранський студент теології з Білорусі
Беларускі полк «Пагоня» выказвае спачуванні родным і сябрам загінулага парамедыка батальёну «Тэрор».
На вайне ва Украіне загінуў чарговы беларус — парамедык батальёну «Тэрор», яму быў 21 год - ↑ Галкін Станіслав.
- ↑ Львів попрощався з викладачем Академії сухопутних військ | Львівський портал.
- ↑ а б На Чернігівщині попрощалися із трьома Героями. Головний сайт Ніжина, де ви знайдете всю інформацію про новини, події та історію міста (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Ернест СКАЛУН.
- ↑ Олег Лєбєдєв загинув у бою з російськими окупантами в районі села Іванград під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Юрій Кузьмич.
- ↑ На жаль, маємо сумну звістку…
На Херсонщині загинув хірург з Одеси (фото). 16.10.2022, 20:35 - ↑ У Кам’янці попрощалися із загиблим на Донеччині військовим інструктором. ПроВсе. 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Віддав своє життя, рятуючи поранених: на Донеччині загинув Герой з Волині Володимир Нерода
Загинув Герой із Олицької громади
На війні загинув лучанин Володимир Нерода
Рятуючи пораненого бійця загинув Захисник з Волині Володимир Нерода
Мріяв про час, коли зможе жити мирним життям: на Донеччині загинув лучанин Володимир Нерода
Останні дні для нашого батальйону видались дуже важкі - ↑ І знову трагічна новина…. Краснокутська селищна рада (укр.). 17 жовтня 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ ІА «Вчасно» (9 листопада 2022). У боях за Україну загинув боєць ССО з Луганщини Ернест Мачарашвілі — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Рекс…
- ↑ а б Указ Президента України № 806/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Донеччині загинув офіцер розвідбату морської піхоти Владислав Мартинюк «Ахіллес». 21.10.2022, 23:45
- ↑ Захищаючи Україну, загинув тероборонівець з Львівщини Іван Шимков.
- ↑ Старший лейтенант Андрій Трояновський загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Гощанська громада знову в жалобі - загинув військовий Андрій Трояновський. Горинь інфо (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Відважний Захисник Ярослав Кузьменко оберігатиме фастівчан та всю країну з небес. ФастівNews.City (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ 42-річний лейтенант Ярослав Кузьменко, позивний Ярий, загинув 14 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Торське на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ До лав Небесного війська став Микола Перчинський з Фастова. Троє дітей залишилися без тата. ФастівNews.City (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Стрілець Микола Перчинський, позивний Перчик, загинув 14 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Торське Донецької області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Руслан Корольов, Рус Викторович загинув 14 жовтня на Херсонщині.
Рус Викторович ти був найкращий воїн
Сторінка у ФБ - ↑ Сергій Биба загинув під час боїв біля селища Курдюмівка Донецької області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ 20-річний десантник Іван Голодрига помер 14 жовтня 2022 року у київському шпиталі через важкі поранення, які він отримав під містом Ізюм Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Указ президента України №718/2022 Про відзначення державними нагородами України. 14 жовтня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 265/2022.
- ↑ Указ Президента України № 329/2022.
- ↑ 21-річний лейтенант Денис Самофал, позивний Таліб, загинув 15 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Нова Кам'янка Херсонської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ а б Завтра Львів попрощається з трьома Героями — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ У боях за Україну на Херсонщині загинув закарпатець Василь Ріпич (ФОТО)
У бою за звільнення Херсонщини загинув закарпатець Василь Ріпич - ↑ Мріяв про військову службу. У Тернополі прощаються із загиблим на фронті Віталієм Матичаком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Війна забрала життя двох ультрас львівських «Карпат»
- ↑ «Горів футболом, «Карпатами» та Україною». Фанат львів'ян загинув, захищаючи Луганську область.
- ↑ Віталій Кадол.
- ↑ а б Олексій Єманов, Ростислав Шийко, Юрій Осадчук і Сергій Чистяков загинули, захищаючи Україну. Завтра віддадуть останні почесті.
- ↑ На Закарпатті 27 червня прощатимуться із полеглим на війні Василем Каналошем.
- ↑ У Львові та області сьогодні, 20 вересня, прощаються із Олегом Гатарняком та Артуром Головіним. Чоловіки загинули на війні з Росією.
- ↑ Михайло Байда.
- ↑ Сторінка пам'яті загиблих Героїв. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Спочивайте з Богом, Воїни Світла. На Борщівщині попрощались із Михайлом Семенюком та Сергієм Кочубеєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ Микола Кухарчук.
- ↑ https://www.victims.memorial/people/artur-serediuk
- ↑ 30 липня на Львівщині поховають сімох військових ДОПОВНЕНО.
- ↑ На фронті загинув Віктор Крісте з Кіровоградщини.
- ↑ а б У Житомирі попрощалися з двома воїнами, які загинули, визволяючи Херсонщину.
- ↑ Богуславщина прощатиметься з полеглим на фронті Героєм
Богуславщина вчергове зустрічає свого героя. На жаль, на щиті…
У Богуславі провели в останню дорогу воїна Анатолія Якобчука - ↑ В Ужгороді перейменували дві вулиці на честь загиблих воїнів — Богуславського та Ференці.
- ↑ На фронті загинув Operational Administrative Coordinator у JustAnswer Данило Богуславський. Йому було 32 роки. dev.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ 32-річний військовослужбовець Данило Боглуславський загинув 16 жовтня 2022 року під час артилерійського обстрілу села Нова Кам’янка на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ На війні загинув 35-річний Герой із Закарпаття
- ↑ Юля, Гриценко (19 жовтня 2022). Захищаючи Україну, загинув випускник історичного факультету Юрій Костик. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ У Львові попрощаються із захисником України Юрієм Костиком - LvivNEWS (укр.). 19 жовтня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ У боях на Херсонщині загинув воїн львівської 80-тки Василь Пастух. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Василь Пастух з Підбужа загинув на війні, захищаючи територіальну цілісність України. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ а б Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ У Львові 21 жовтня попрощаються з ізраїльтянином, десантником і бійцями 125-ї ОМБр, які захищали Україну. Варта 1 (укр.). 8 березня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Львів прощається з чотирма Героями: воїни 125-ї і 80-ї бригад та "Правого сектора":. НТА (укр.). 21 жовтня 2022. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ На фронті загинув багаторічний дописувач сайту, фанат "Карпат" та творець команди "Затяті" (Львів) - Ігор Марченко (Марче). 19 жовтня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 870/2022 від 21 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Пешко Юрій Сергійович.
- ↑ Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Захищаючи Україну загинув Володимир Король з Хмельниччини
Повернувся з-за кордону, щоб захистити Україну: на війні загинув Володимир Король - ↑ Азербайджанець Сафаров Алі Гасан огли
İran dronları ilə hücumda azərbaycanlı həlak oldu (азерб.) - ↑ В Уманському районі поховали вбитого на війні навідника. ПроВсе. 27 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
ПЕТРО ДІДУРА...ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... - ↑ На війні загинув стрілець-санітар із Черкащини. ПроВсе. 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ На Черкащині попрощалися із захисником. Прочерк. 23 жовтня 2022. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15-х захисників з Полтавщини
На війні загинув стрілець-санітар Павло Омельченко з Полтавщини - ↑ БОЙКО Ярослав Ярославович. pidvolochyska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Приїхав з Польщі, аби захищати і залишився назавжди… На Тернопільщині попрощалися з Героєм Ярославом Бойком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Під синьо-жовтим стягом в останній шлях… Загинув Герой із Підволочиської громади. ГАЛАС (укр.). 23 жовтня 2022. Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Указ президента України №152/2024 Про відзначення державними нагородами України. 12 березня 2024.
- ↑ В Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку бійцю, колишньому працівнику Суспільного Сергію Силкіну. ПроВсе. 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
- ↑ Загинув історик з Вінниці - командир взводу “Безстрашний”. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Прошу вас про допомогу знайти Владислав Забудский
Будь ласка Допоможіть знайти!!!!!
‼️‼️СТОП ПОШУК ‼️‼️‼️
ДОПОМОЖІТЬ В РОЗШУКУ!!!!!! - ↑ Молодший сержант Олександр Духовенко, позивний Пума, загинув 18 жовтня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Херсонщину. Ворожий мінометний обстріл обірвав життя 36-річного воїна. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ У боях за Україну загинув мешканець Кривого Рогу Вахід Азізов.
- ↑ Бойовий медик Іван Костенко загинув у бою за Бахмут. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ У війні з РФ загинули бійці з громад Кіровоградщини.
- ↑ Сьогодні попрощаються з загиблим у бою на Херсонщині криворіжцем Богданом Добробабенком, - ФОТО, ВІДЕО. 0564.ua - Сайт міста Кривого Рогу (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ У Львові прощаються із трьома захисниками України.
- ↑ Ще один співвітчизник прийняв мученицьку смерть
Уроженец Закатальского района Азербайджана (рос.)
Еще один азербайджанец погиб, защищая Украину (рос.)
На луганському фронті загинув азербайджанський-боєць ЗСУ [Архівовано 2023-05-30 у Wayback Machine.]
АЗЕРБАЙДЖАНЦІ…
rusiya-Ukrayna müharibəsinin 239-cu günü - ↑ Марганецька міська рада | І знову серце стискає сум. www.facebook.com (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б Сапери з Луганщини підірвались на міні: двоє загинули, четверо тяжко поранені
- ↑ а б Авто рятувальників підірвалося на Харківщині, двоє загиблих
- ↑ На Монастирищині попрощалися із загиблим захисником. ПроВсе. 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б в г На Донеччині загинув доброволець з Полтавщини Віктор Зубенко. 01.11.2022, 19:21
- ↑ ОДЕСА ПОПРОЩАЛАСЯ З ШЕДЕВРОМ
Сторінка Андрія Жупника у Фейсбуці - ↑ Віддав життя за незалежність: у громаді встановили пам’ятну дошку бійцю Дмитру Тимошенку.
- ↑ У російсько-українській війні загинув інгульчанин Олександр Скворцов: коли попрощаються з героєм.
- ↑ На криворізькому напрямку загинув 34-річний стебничанин Володимир Марко. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ https://vartonews.com.ua/author/admin (21 жовтня 2022). На війні загинув Володимир Марко зі Стебника. ВАРТО - Галицькі Новини (укр.). Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ У Стебнику провели в останню путь загиблого Героя Володимира Марка. Дрогобицька Міська Рада (укр.). 24 жовтня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ У Кривому Розі поховали Олександра Росенка, котрий віддав життя за свободу української держави.
- ↑ Прошу присвоїти героя України (посмертно) моєму братові Кушик Ярославу Остаповичу 19.08.1994р.н.
- ↑ Пам`ятаємо наших Героїв: Денис Степанов.
- ↑ Загинув поблизу П’ятихаток рік тому: на Сокальщину повернувся гранатометник Ярослав Мисак.
- ↑ На Херсонщині загинув мешканець Сокальської громади з Равщини Ярослав Мисак.
- ↑ Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому сержанту Швецю Володимиру Миколайовичу.
- ↑ В боях за Україну загинув Олександр Ткаченко.
- ↑ Криворіжець, якого вважали зниклим безвісти, загинув на Херсонщині.
- ↑ Загинув захисник України, працівник підприємства Ярослав Черкасов.
- ↑ Попри поранення його знову тягнуло на фронт: у Кривому Розі рідні та побратими востаннє були поруч зі штаб-сержантом Василем Гриценко, який довгий час вважався безвісті зниклим.
- ↑ РУДИЙ НАЗАРІЙ ІГОРОВИЧ.
- ↑ Памʼяті тих, кого вбила Росія: Кісеолар Сергій. Махала. 18 вересня 2023.
- ↑ НА БОЛГРАДЩИНІ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ГЕРОЯ КОСТЯНТИНА КАРАГЕЗ – Болградська районна державна адміністрація (укр.). 26 жовтня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ У громаді на Тернопільщині відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам.
- ↑ Мій янгол з небес, навіки…
121 бригада тероборони Кіровоградщини
На війні загинув працівник Новоконстянтинівської шахти Олександр Григоренко
У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини
У війні з РФ загинули бійці з громад Кіровоградщини - ↑ В Украине погиб еще один грузинский боец — Михаил Капланишвили (рос.)
В Украине погиб еще один грузинский боец — Михаил Капланишвили (рос.)
Еще один грузинский легионер погиб на территории Украины (рос.) - ↑ Второй за день житель Грузии погиб на Украине (рос.)
В Украине погибли еще два грузинских добровольца (рос.) - ↑ Під Бахмутом на Донеччині загинув захисник із Вільнянська. У день прощання із бійцем у місті оголосили День жалоби
- ↑ а б в г д е ж и к л м н За останній тиждень стало відомо про загибель шістнадцятьох захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Погиб еще один военнослужащий ВСУ азербайджанского происхождения (рос.)
У Хмельницькому попрощалися із воїном Рашадом Оруджевим
«Помер за рідну нашу Україну». У Хмельницькому попрощалися з загиблим військовим Рашадом Оруджевим - ↑ Молодший сержант з Харківщини віддав життя за Україну. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Олександр Коберник загинув у бою з російськими окупантами біля села Торське на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Командир взводу 92-ї бригади загинув на Луганщині. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №25/2023.
- ↑ Цензор.НЕТ. В бою з російськими окупантами загинув воїн Сергій Дідух. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Молодший сержант Сергій Дідух, позивний Хабар, загинув 21 жовтня 2022 року під час боїв з російськими окупантами на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Був відважним воїном: у боях на Донеччині загинув київський поліцейський (фото)
- ↑ У бою під Бахмутом загинув офіцер НАБУ Тарас Пона. Новинарня. 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ На війні загинув майор НАБУ родом із Черкащини. ПроВсе. 25 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ 28-річний молодший сержант Геннадій Байдак, позивний Хитрий, загинув 21 жовтня 2022 року у Білогоровці під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Указ президента України №328/2023 Про відзначення державними нагородами України. 13 червня 2023.
- ↑ На війні загинув боєць львівської «вісімдесятки» Тарас Подібка. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Львів проводжає в небо ще одного десантника 80-ї бригади. НТА (укр.). 26 жовтня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ а б в г Президент України відзначив державними нагородами 491 Захисника України. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Воїна з Львівщини посмертно нагородили медаллю "За службу та звитягу ІІІ ступеня".
- ↑ Війна забрала життя ще одного захисника із Шепетівки (Оновлено) | День за днем.
- ↑ Завтра Львів проведе в останню путь підполковника 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Дмитра Кучинського. DailyLviv.com (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Указ президента України №345/2023. 21 червня 2023.
- ↑ а б в Вічна пам’ять загиблим воїнам.
- ↑ На війні загинув роменець Артем Шкуліпа. debaty.sumy.ua (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ Присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Шкуліпа Артем Миколайович Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ Нагорода в пам’ять про сина. orativska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 14 січня 2024.
- ↑ https://www.victims.memorial/people/liubomyr-lukach
- ↑ «Сьогодні нас уже нічим не залякати» − морпіх «Насім»
Завжди з посмішкою, завжди веселий.
Сторінка Максима Токарева у Фейсбук - ↑ Рятував життя людей до останнього: вшануймо хвилиною мовчання сапера Владислава Курілова. Вільне радіо. 24 жовтня 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Сапер із Донеччини загинув від російського боєприпаса. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ 20-річний солдат Іван Мороз загинув 23 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання під Авдіївкою на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Старший солдат Сергій Марчук загинув 23 жовтня 2022 року під час штурму на Бахмутському напрямку Донецької області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Владислав Кравець.
- ↑ П’ятьох загиблих воїнів з Яворівщини нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня.
- ↑ П’ятьох захисників із Львівщини посмертно нагородили орденами "За мужність".
- ↑ Захищаючи незалежність України загинув солдат Лістратов Євгеній Юрійович | Офіційний сайт Кам'янської міської ради. kam.gov.ua. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ Звання "Герой України" просять надати військовому, який звільняв Харківську область. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ "Якщо не піду я, не піде ще хтось": історії життя загиблих військовослужбовців з Дніпропетровщини.
- ↑ На війні загинули два старші сержанти із Черкащини. ПроВсе. 26 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ На Донеччині загинув 23-річний військовий із Харківської області. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ На Донеччині загинув 26-річний військовий із Харківської області. 14.11.2022, 15:07
Олег Тримбицький - ↑ Ужгород попрощався зі загиблим захисником України – молодшим сержантом Олегом Пишним (ФОТО).
- ↑ На Луганщині, боронячи Україну від російських окупантів, загинув наш земляк Едуард Дем'янчук. Новоград.City (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Б'ючи ворога, віддав життя за Україну житель Кагарлика Геннадій Купріков. Кагарлик.City (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ а б в г У Львові попрощаються ще з чотирма загиблими захисниками. Ким вони були. tvoemisto.tv. Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Боєць Руслан Довгополий загинув під час розвідувального виходу біля села Невське на Луганщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ У бою на Луганщині загинув Дмитро Гайтеров з Миргородщини. 01.11.2022, 19:05
- ↑ Вічна память тобі, брате з 62 бату 103 ТРО!!!
Сьогодні 25 жовтня загинув наш побратим"Влас"
На цьому фото — троє моїх побратимів «КАТЕЛИК», «Бетер» і «Влас».
Завтра Львів прощатиметься з трьома Героями, які захищали Україну - ↑ Героїчно загинув на Донеччині: Южноукраїнська громада провела в останню путь Василя Коклєва. 04.11.2022, 14:29
- ↑ У Кривому Розі провели у вічність двох мужніх військових Євгена Онопрієнка та Василя Єрьоміна, котрі віддали свої життя за мир і свободу України. Перший міський (ua) . Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ У війні з окупантом загинув військовий зі Львівщини (ФОТО)[недоступне посилання]
І знову біль, і знову втрата…
Ігорю Михайловичу, з Вами мені ніколи не було страшно, куди б нас не посилали - ↑ а б Старший солдат Михайло Митник загинув у бою 26 жовтня 2022 року біля села Невське Луганської області. Йому було 34 роки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ На Харківщині провели в останню путь загиблого захисника. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 6 листопада 2022.
- ↑ Віддав життя за Україну!
- ↑ Під час розмінування деокупованих територій Херсонщини загинув полковник поліції. 26.10.2022, 23:31
На Херсонщині під час розмінування загинув полковник поліції: у нього залишилися двоє дітей. Фото. 27.10.2022, 12:38 - ↑ Адмін (25 жовтня 2023). У переяславському ліцеї відкрили меморіальні дошки загиблим на війні випускникам Вадиму Кутовому, Максиму Гаєвському та Богдану Януті. Переяславська міська рада (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Юрій ФУРСЯК. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Олександр Богомазов загинув під час виконання бойового завдання в районі села Спірне під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Солдат Володимир Гуров, позивний Гурік, загинув 27 жовтня 2022 року під час евакуації поранених та загиблих побратимів біля села Бахмутське на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ На Київщині помер прикордонник з Волині. 28.10.2022, 22:45
- ↑ В Івано-Франківській громаді попрощаються з 26-річним військовослужбовцем Олександром Радіоновим.
- ↑ "Я знала, що він буде великою людиною". Спогади про розвідника Ігоря Калина з Коломиї на позивний Веремій.
- ↑ ПРОЧЕРК. Капітан української армії Геннадій Міхель похований в Ізраїлі — ПРОЧЕРК.інфо. ПРОЧЕРК (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №55/2023.
- ↑ 28-річний старший стрілець Олександр Цаприка, позивний Синок, помер у криворізькому шпиталі 28 жовтня 2022 року від отриманих напередодні поранень. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Лука-Мелешківська громада в скорботі! На війні загинув житель села Цвіжин Метельський Юрій Володимирович
Лука-Мелешківська громада в скорботі!
Стоп пошук! Нажаль загинув!!! - ↑ Розвідник Олександр Микитюк загинув під час виконання бойового завдання біля села Опитне Донецької області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ На Полтавщині прощатимуться з воїном Богданом Богдановим, який загинув на Донеччині. 01.11.2022, 17:45
- ↑ Поліг у запеклому бою: на Донеччині загинув черкащанин. 04.11.2022
- ↑ Сергій Ломакін.
- ↑ Військовослужбовець Сергій Ломакін загинув 29 жовтня 2022 року у бою з російськими окупантами біля міста Курахове на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ American Who Snuck Out of Dad's House to Fight Putin Is Dead (англ.)
This American Snuck Out of His Dad's House—and Got Bombed by Putin (англ.)
В боях за Україну загинув шостий американський доброволець, що воював у складі Інтернаціонального легіону тероборони - ↑ https://www.youtube.com/watch?v=GzoQ-x_I_EU «ЗСУ зайдуть в Донецьк за 5 хвилин»: чеченець, який загинув за Україну | Невигадані історії
«Хто відходить від військових канонів, стає успішним на війні»- доброволець Володимир Регеша «Санта» - ↑ На війні загинув прикарпатець Іван Андріящук
- ↑ На війні загинув прикарпатець Андрій Відоцький
- ↑ Президент України нагородив посмертно 149 українських захисників.
- ↑ У Липівці відкрили пам'ятні дошки полеглим воїнам Андрію Відоцькому та Любомиру Олійнику — Cуспільне Івано-Франківськ.
- ↑ Ще одна втрата Новомиргородщини…
У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. 29.10.2022, 20:00 - ↑ 23-річний воїн зі Ставищенщини загинув під час оборони рідної країни. 03.12.2022, 13:00
- ↑ Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощались з бійцями Анатолієм Тебякіним і Андрієм Нещадіменком. 05.11.2022, 16:47
- ↑ Поховали у день 55-річчя: у Жашкові провели в останню путь Героя-земляка О. П. Братчука. 14.12.2022, 20:45
- ↑ Володимир Томчишин.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №433/2023.
- ↑ Син вже не повернеться додому: мережу зворушило фото батька захисника біля стели на честь Героя. Фото.
- ↑ Офіційний сайт міста Южноукраїнськ | Топалов Сергій Сергійович. yu.mk.ua. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Старший солдат Андрій Пилипчук загинув внаслідок ворожого артобстрілу.
- ↑ Київщина пам’ятає: Андрій Пилипчук загинув на Донеччині.
- ↑ На війні загинув житель Петрівсько-Роменської громади Максим Зінченко. 01.11.2022, 19:50
- ↑ На війні в Україні загинули вже 23 грузинські бійці
- ↑ Захищаючи Україну, загинув мешканець Запоріжжя. Фото
Загинув Ілля Волошин
Справжня втрата. Для Держави, для Запоріжжя - ↑ У Черкасах попрощалися з двома військовими, які загинули на Донеччині
На війні загинув випускник ЧНУ
Богдан Остапенко віддав своє життя за Нашу майбутню Перемогу, за Україну … - ↑ Молодший сержант Олег Жданов, позивний Будда, загинув внаслідок мінно-вибухової травми 30 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі смт Дворічна Харківської області. Йому було 53 роки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. 04.11.2022, 20:00
Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощались з бійцями Анатолієм Тебякіним і Андрієм Нещадіменком. 05.11.2022, 16:47 - ↑ Брак рефрижераторів, осідання могил на Берківцях і кладовище на Лисій горі. Що не так з похованням військових в Україні
- ↑ Президент посмертно нагородив криворіжця Олександра Веремчука, який загинув під Бахмутом.
- ↑ На Луганщині загинув калушанин Петро Урсулович | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ На війні загинув військовий з Прикарпаття Петро Урсулович. Голос-Інфо (укр.). 1 листопада 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Калуш попрощався з "майданівцем" і десантником Петром Урсуловичем | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ а б Указ Президента України № 886/2022 «Про відзначення державними нагородами України». 23 грудня 2022.
- ↑ Воїни з Кіровоградщини віддали своє життя за Україну.
- ↑ Металурги з Дніпропетровщини, які загинули, боронячи нашу країну.
- ↑ На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю Володимиру Тельці.
- ↑ Солдат Феодосій Супрун загинув 31 жовтня 2022 року під час оборони Донеччини. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ 27-річний капітан Владислав Гончарук, позивний Демон, був поранений 16 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Два тижні він боровся за життя, але 31 жовтня помер. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Олег Куценко 31 жовтня 2022 р.
- ↑ Батькам загиблого Героя з Локач Вадима Гаврисюка вручили нагороду сина | БУГ — bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (укр.). 31 березня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Вадим Гаврисюк загинув 31 жовтня 2022 року у бою з окупантами під Сватовим на Луганщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Інна Дерменжи. Не дожив десять днів до свого 35-річчя: захищаючи Україну, на Донеччині загинув уродженець Білгород-Дністровського району. Юг.Today.
- ↑ І. Белякова. Тернопільщина, яка стала другим рідним домом, прощається з 22-річним Віталієм Мухою // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 7 листопада.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Указ Президента України № 689/2022 від 6 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Герої Буковини: не стало 22-річного захисника Олега Баланецького.
- ↑ У війні з російськими окупантами загинув ще один закарпатець (ФОТО).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Указ Президента України № 695/2022 від 13 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Сьогодні на Вінниччині прощаються з ще одним загиблим захисником України – Вадимом Церковним.
- ↑ Прощання та панахида за загиблим воїном ЧУДНИМ Костянтином Леонідовичем.
- ↑ Яжук Михайло Вікторович.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Указ Президента України № 696/2022 від 13 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В бою з окупантами загинув Владислав Берест.
- ↑ На фронті загинув боєць із Золочева Дмитро Бурик.
- ↑ Юрій Богданович Гнатик.
- ↑ У російсько-українській війні загинув захисник зі Львівщини.
- ↑ На фронті загинув Денис Залозний з Шостки.
- ↑ На Харківщині загинув випускник ДонНУ Олександр Злочевський.
- ↑ Ковтунович Володимир Сергійович.
- ↑ На Харківщині загинув 24-річний військовий з Липкуватівки.
- ↑ Вічна пам’ять Герою!.
- ↑ В боях за Харківщину загинув військовий з Золочівської громади.
- ↑ Тарас Тіщенко.
- ↑ ФРАНЧУК ВАДИМ ІВАНОВИЧ.
- ↑ Олександр Чапай.
- ↑ а б в г д е ж и к л Указ Президента України № 729/2022 від 20 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Сєріков Максим Ілліч.
- ↑ Адамович Олександр Леонідович.
- ↑ Костиренко Олег Володимирович (08.01.1971-01.08.2022).
- ↑ На Донеччині загинув захисник із Опішнянської громади Іван Шведун.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Указ Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Житомир провів в останню путь ще одного захисника - Олексія Близнюка.
- ↑ Указ Президента України № 461/2022 від 31 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Гірка вістка з фронту — у серпні загинув випускник ФФКСЗ, воїн Денис Андрусенко. 24.09.2022, 10:00
- ↑ В бою на Донеччині загинув кам'янчанин Владислав Брагінець | Sobitie.
- ↑ Новини Дніпра: Загинув Вальнюков Олексій.
- ↑ а б Указ Президента України № 744/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц Указ Президента України № 745/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е Указ Президента України № 746/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Херсонщині загинув одеський футболіст Олександр Гусєв - Одеса Vgorode.ua.
- ↑ Нененко Микола Ігорович.
- ↑ Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022
Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф, — Зеленський. 16.04.2022, 09:20 [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40 [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Стало відомо, скільки українських рятувальників загинули через війну з рф
- ↑ Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
- ↑ У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових — Залужний. 22.08.2022
- ↑ Guerre en Ukraine: revivez notre entretien exclusif avec Volodymyr Zelensky. 23.09.2022, 13h12
- ↑ Щодня Україна втрачає близько 50 воїнів, — Зеленський. 23.09.2022, 15:55
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
- Нагороджені нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі»
- Почесні громадяни Тернополя
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Нагороджені пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України»
- Нагороджені медаллю «За врятоване життя»
- Втрати в російсько-українській війні за хронологією
- Померли 2022
- Військовослужбовці, загиблі під час російського вторгнення в Україну (з 2022)