Верхньоторецьке
| селище Верхньоторецьке | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Покровський район | ||
| Тер. громада | Очеретинська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14160190020024377 | ||
| Облікова картка | Верхньоторецьке | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1772 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 5.843 км² | ||
| Населення | ▼ 2 819 (01.01.2022)[1] | ||
| Густота | 491,3 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 86040 | ||
| Телефонний код | +380 6236 | ||
| Географічні координати | 48°13′ пн. ш. 37°52′ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 132 м | ||
| Водойма | р. Кривий Торець, Очеретовата
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Скотувата | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 12,8 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 24,2 км | ||
| - автошляхами: | 29,7 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 86020, Донецька обл., Ясинуватський район, селище міського типу Очеретине, ВУЛИЦЯ ПЕРВОМАЙСЬКА, будинок 12 | ||
| Голова селищної ради | Странадко Павло Юрійович | ||
| Карта | |||
  Верхньоторецьке | |||
 Верхньоторецьке | |||
| |||
|
| |||
Верхньоторе́цьке — селище Очеретинської селищної громади Покровського району (Ясинуватського району до моменту його ліквідації) Донецької області, в Україні.
Селище Верхньоторецьке розташоване за 24 км від райцентру Ясинувата автошляхами, відстань напряму складає 10 км, та за 27 км на північ від Донецька на річці Кривий Торець, у яку за півкілометра північніше селища впадає її притока Очеретовата.
Землі селища межують із територією с. Михайлівка Горлівського району Донецької області.
У Верхньоторецькому знаходиться залізнична станція Скотувата лінії Костянтинівка — Ясинувата. На північній околиці селища розташована станція Новобахмутівка лінії Очеретине — Горлівка.
З 2014 року село потрапило в зону бойових дій.
5 лютого 2015 року вчителька початкових класів і бібліотекар Верхньоторецького НВК Кирилко Ганна Сергіївна померла в лікарні через осколкові поранення, яких зазнала внаслідок обстрілу терористами[2].
21 лютого 2015 року внаслідок розриву невідомого вибухового пристрою померли два брати, 1953 р. н.[3] 7 вересня 2016 року внаслідок обстрілу терористами поранено 2 місцевих жителів[4]. 1 лютого 2017 року окупанти обстріляли Верхньоторецьке, руйнувань зазнали вісім будинків[5]. У грудні 2019 року відновлено залізничне сполучення зі станцією Скотувата.
23 березня 2022 року Верхньоторецьке захоплене російськими військами[6].
З початку повномасштабного вторгення загинули мирні жителі селища: Дуров Марк, Ялова Марина, Павлик Ольга Петрівна, Колодєзєва Анастасія.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 1907 | 60.37% |
| українська | 1226 | 38.81% |
| білоруська | 9 | 0.28% |
| циганська | 6 | 0.19% |
| вірменська | 4 | 0.13% |
| румунська | 2 | 0.06% |
| болгарська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 4 | 0.13% |
| Усього | 3159 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення смт становило 3159 осіб, із них 38,81 % зазначили рідною мову українську, 60,37 % — російську, 0,28 % — білоруську, 0,19 % — циганську, 0,13 % — вірменську, 0,06 % — молдовську, 0,03 % — болгарську та гагаузьку мови[8].
У Верхньоторецькому народився Богданов Олександр Миколайович — герой України.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Снаряди бойовиків влучили в Авдіївський коксохім і колонію в Єнакієвому. Є загиблі
- ↑ На Донеччині за добу від обстрілів терористів загинули шестеро мирних мешканців, — МВС
- ↑ На Донеччині під час обстрілу поранено 2 мирних мешканців
- ↑ Окупанти обстріляли Верхньоторецьке
- ↑ https://www.mk.ru/politics/2022/03/23/sily-dnr-osvobodili-verkhnetoreckoe.html
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2021.
- О. В. Єрмолюк. Верхньоторецьке (1963–78 — Скотувата) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
