Перейти до вмісту

Благовіщенське

Координати: 48°19′48″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 48.33000° пн. ш. 30.23222° сх. д. / 48.33000; 30.23222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Благовіщенське
Герб Благовіщенського Прапор Благовіщенського
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область
Район Голованівський район
Тер. громада Благовіщенська громада
Засноване 1870
Перша згадка 1870[1]
Колишня назва Грушківський висілок;
Ульяновка
Статус міста від 19.07.1974 року
Населення ▼ 5 825 (01.01.2022)[2]
 - повне ▼ 5 825 (01.01.2022)[2]
Площа 7,05 км²
Поштові індекси 26400—409
Телефонний код +380-5259
Координати 48°19′48″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 48.33000° пн. ш. 30.23222° сх. д. / 48.33000; 30.23222
Висота над рівнем моря 120 м
Водойма р. Синиця (ліва притока Південного Бугу)
Назва мешканців благовіща́нин
благовіща́нка
благовіща́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Грушка
До обл./респ. центру
 - автошляхами 201 км
До Києва
 - автошляхами 261 км
Міська влада
Адреса 26400, Кіровоградська обл., Благовіщенська громада, м. Благовіщенське, Промислова, 25
Вебсторінка Благовіщенська міськрада

CMNS: Благовіщенське у Вікісховищі

Мапа
Благовіщенське. Карта розташування: Україна
Благовіщенське
Благовіщенське
Благовіщенське. Карта розташування: Кіровоградська область
Благовіщенське
Благовіщенське
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Благовіщенське (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ульяновка.

Благові́щенське (до 1921 — Гру́шківський ви́сілок, у 1921—1924 роках — Благові́щенське, у 1924—2016 роках — Улья́новка[3]) — місто в Україні, центр Благовіщенської громади Голованівського району Кіровоградської області. Відстань до обласного центру становить близько 200 км (автошляхом E584).

Географія

[ред. | ред. код]

Благовіщенське розташоване на річці Синиця — ліва притока Південного Бугу на Придніпровській височині. Поряд з містом проходить автомобільна траса Київ—Одеса (E95).

Фізична відстань до Києва — ~209,4 км.[4]

Сусідні населені пункти:[4]

Компасна роза Мечиславка Великі Трояни
Йосипівка 		Грушка Компасна роза
Пн
Зх    Благовіщенське    Сх
Пд
Шамраєве Новоселиця

Історія

[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Благовіщенського за даними перепису 2001 року

Поселення на місці сучасного Благовіщенського виникло на початку XIX століття. Його історія тісно пов'язана з Грушківським цукровим заводом. Земля, на котрій був споруджений завод, належала графині Марії Строгановій (уродженій Потоцькій). Вона розпочала будівництво цукрового заводу восени 1870 року. Оскільки завод зводився неподалік с. Грушка, його назвали Грушківським. Одночасно з заводом зводились водяний млин, винокурня, кілька допоміжних будівель, а також 20 хат і дві казарми для робітників. Поселення називали Грушківський висілок.

1921 р. під житлові будинки було виділено нові землі — на правобережжі річки Синиці. Робітниче селище було названо Благовіщенське.

1924 р. селище отримало назву Ульяновка, на честь радянського діяча В. І. Ульянова — Леніна, хоча сам Ленін (як і Кіров) ані в Ульяновці, ані на Кіровоградщині ніколи не був.

25.10.1938 село Ульяновка віднесено до категорії смт.[5]

01.02.1945 хутори Благовіщенський та Тарасівка[6] (та 24.03.1966[7][8] – 1991/92[9][10] Шамраєве) включені в смугу смт Ульяновка[11][12].

Місто внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[13]. 17 березня 2016 року проєкт відповідної постанови № 485 було внесено до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, однак не розглянуто[14], і було остаточно ухвалено Верховною Радою 19 травня 2016 року[3].

Економіка

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Динаміка населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у місті проживало 7526 осіб.[15]

Динаміка населення[15]
1923 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
695 916 4 тис. 9 254 10 630 11 443 10 648 8,4 тис. 7 526 6 901 6 236 6 199

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[16]:

Національність Відсоток
українці 96,00%
росіяни 2,74%
роми 0,28%
вірмени 0,20%
білоруси 0,14%
молдовани 0,14%
інші/не вказали 0,50%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[17]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 7 162 96,73%
Російська 184 2,49%
Ромська 21 0,28%
Вірменська 8 0,11%
Румунська 5 0,07%
Білоруська 5 0,07%
Болгарська 1 0,01%
Інші/Не вказали 18 0,24%
Разом 7 404 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історичний розвиток міста Ульяновки і району. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. [Архівовано 2013-07-18 у Wayback Machine.]
  2. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  3. ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  4. ↑ а б місто Ульяновка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  5. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88.(рос.)
  6. ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
  7. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 13 — с. 123.
  8. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 365, 372, 373.
  9. ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 1991 р. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  10. ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 1992 р. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  11. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 952, 963, 1024, 1027.
  12. ↑ Карта РККА M-36 (В), 1941
  13. ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  14. ↑ Результати розгляду питань порядку денного Верховної Ради України 17.03.2016 [Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Верховної Ради
  15. ↑ а б Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 26 вересня 2014.
  16. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  17. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Благовіщенське&oldid=44090669