Артилерійський постріл

Артилерійський постріл — комплект елементів артилерійських боєприпасів для одного пострілу: снаряд (міна) з детонатором (трубкою), пороховий заряд у гільзі або картузі (мішку), засіб займання заряду і допоміжні елементи (флегматизатори, розміднювачі, полум'ягасники, обтюратори, пижі та ін.)

Класифікація

За своїм призначенням артилерійські постріли діляться на:

бойові — для бойової стрільби; практичні — для навчання стрільби гарматних розрахунків і екіпажів танків (снаряд — інертного спорядження, детонатор — зхолощений);
навчально-тренувальні — для навчання прийомам заряджання та стрільби, а також поводження з боєприпасами (елементи пострілу — інертного спорядження або макети);
холості — для імітації бойової стрільби, а також для артилерійських салютів і сигналів (замість снаряду — спеціальний пиж або підсилена кришка, заряд спеціальний, який не викликає розпалу ствола).

За способом заряджання розрізняють артилерійські постріли:

патронного заряджання, в яких всі елементи з'єднані в одне ціле — унітарний патрон, а гармата заряджається в один прийом;
роздільного гільзового заряджання — пороховий заряд у гільзі не з'єднаний зі снарядом, а гармата заряджається в два прийоми — снаряд, бойовий заряд^[de];^[1]
роздільного картузного заряджання — елементи містяться роздільно, а заряджання гармати здійснюється в кілька прийомів.

Основні складові

Снаряд
Підривач
Пороховий заряд
Засіб запалення заряду (капсульна втулка)
Гільза. Снарядні гільзи також іноді називають «стаканами»^[2] чи «склянками»^[3]

Допоміжні

Дерев'янчук, А.Й.; Шелест, М.Б. (2010). Артилерійське озброєння і боєприпаси (PDF) (укр.). Суми: Видавництво СумДУ. Архів (PDF) оригіналу за 19 травня 2024.
Радянська військова енциклопедія / під ред. А.А. Гречко, М.В. Огаркова. — М. : Воєніздат, 1976-1980. — Т. 1. — С. 268. — (8 томів) — 105 000 прим.

Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.