Александр Белич
Александр Беліч | |
---|---|
серб. Александр Белић | |
Народився | 15 серпня 1876 Белград, Князівство Сербія |
Помер | 26 лютого 1960 (83 роки) Белград, Югославія |
Поховання | Новий цвинтар |
Країна | Югославія |
Національність | серб |
Діяльність | філолог, викладач університету |
Alma mater | МДУ ОНУ ім. І. І. Мечникова Лейпцизький університет Белградський університет First Belgrade Gymnasiumd |
Галузь | лінгвістика, письменник |
Заклад | Белградський університет |
Посада | rector of the University of Belgraded |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Науковий керівник | Фортунатов Пилип Федорович |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв (3 (16) лютого 1906) Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Сербська академія наук і мистецтв (26 лютого 1960) Словенська академія наук та мистецтв Польська академія наук |
Брати, сестри | Olga Stanojevićd |
Александр Белич у Вікісховищі |
Александр Беліч (серб. Александр Белић, вимовляється як [aleksǎːndar běːlitɕ]; 15 серпня 1876 — 26 лютого 1960) — сербський науковець і мовознавець[2] та лінгвіст[3].
Беліч народився в Белграді. Після вивчення слов'янських мов у Белграді, Одесі та Москві він отримав ступінь доктора філософії в Лейпцизькому університеті у 1900 році. Під час своєї академічної кар'єри він працював у Белградському університеті та Белградській вищій школі[4]. Він був членом і довголітнім президентом Сербської академії наук[5]. Його членство тривало між 1937 і 1960 роками з перервою в 1941—1944 роках під час окупації Сербії країнами Осі, коли його діяльність в академії була вимушено призупинена.
Беліча загалом вважають провідним сербським лінгвістом першої половини двадцятого століття. Його дослідження стосувалися порівняльної славістики, загального мовознавства, сербохорватської діалектології та синтаксису[6]. Він написав Pravopis srpskohrvatskog književnog jezika (Стандартний сербсько-хорватський нормативний посібник, 1923), який базувався на строго фонологічному принципі правопису. Він багато писав про чакавське наріччя та кайкавський діалект і зробив значний внесок у слов'янську акцентологію, відкривши слов'янський неакцентований наголос у чакавській мові. Беліч запровадив тристоронній поділ кайкавської мови на основі рефлексів праслов'янських *tj і *dj, який вперше був опублікований у «Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka» Станоєвича (Сербсько-хорватсько-словенська національна енциклопедія, 1927), хоча пізніше це було спростовано дослідженнями діалектів. Він сприяв прийняттю так званого белградського стилю стандартної сербської мови. Протягом усього життя був послідовним прихильником єдиної сербсько-хорватської мови[5]. Він помер у Белграді 26 лютого 1960 року.
Зібрання творів Беліча вийшло в 14 томах у 1999 році.
- Dijalekti istočne i južne Srbije
- Dijalektološka karta srpskog jezika
- Akcentske studije
- O dvojini u slovenskim jezicima
- Galički dijalekt
- O jezičkoj prirodi i jezičkom razvitku (1941)
- Pravopis srpsko-hrvatskog književnog jezika (1923)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118959522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ "Belić, Aleksandar", Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999–2009, retrieved February 28, 2014
- ↑ Tanasić, Dr Sreto. "Lingvista sa najdužim stažom na čelu SANU". Politika Online. Retrieved 2019-08-02.
- ↑ Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34.
- ↑ а б «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014
- ↑ Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34
- Народились 15 серпня
- Народились 1876
- Померли 26 лютого
- Померли 1960
- Поховані на Новому цвинтарі в Белграді
- Випускники Московського університету
- Випускники Одеського університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Випускники Белградського університету
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Члени АН СРСР
- Сербські науковці
- Мовознавці XX століття
- Померли в Белграді