Наукова теорія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м оформлення |
Alessot (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 10 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Науко́ва тео́рія''' |
'''Науко́ва тео́рія''' — це система узагальненого [[знання]], пояснення різнобічності подій, ситуацій, що відбуваються у [[природа|природі]] чи [[суспільство|суспільстві]]. |
||
Поняття «''наукова теорія''» має різні значення: для протиставлення [[практика|практиці]] або [[гіпотеза|гіпотезі]] як неперевіреному знанню у формі припущення; узагальнення передової практики відображенням її у мисленні і відтворенням реальної дійсності. Теорія безперервно |
Поняття «''наукова теорія''» має різні значення: для протиставлення [[практика|практиці]] або [[гіпотеза|гіпотезі]] як неперевіреному знанню у формі припущення; узагальнення передової практики відображенням її у мисленні і відтворенням реальної дійсності. Теорія безперервно пов'язана з практикою, яка ставить перед пізнанням завдання і вимагає їх вирішення. Тому практика входить органічним елементом до теорії. Кожна теорія має складну структуру. Так, у економічній теорії можна виділити дві частини: формальні обчислення (економіко-математичні моделі, логічні рівняння та ін.) і «змістовну» інтерпретацію (категорії, закони, принципи). Остання пов'язана з філософськими поглядами, світоглядом ученого, з певними методологічними принципами підходу до дійсності. |
||
Наукова теорія як форма організації знань забезпечує розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження, тому вона відрізняється від простої реєстрації спостережень і характеризується наявністю таких елементів: |
Наукова теорія як форма організації знань забезпечує розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження, тому вона відрізняється від простої реєстрації спостережень і характеризується наявністю таких елементів: |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
* сфери передбачення невідомих явищ; |
* сфери передбачення невідомих явищ; |
||
* логіко-математичного апарату виведення наслідку із законів; |
* логіко-математичного апарату виведення наслідку із законів; |
||
* визначення концептуальної схеми, без якої неможливе пізнання |
* визначення концептуальної схеми, без якої неможливе пізнання об'єктів цієї теорії. |
||
Економічні теорії зумовлені історичними умовами, в яких вони виникають, рівнем виробництва, соціальними умовами, домінуючими у той або інший період, які сприяють або гальмують їх пізнання. Оскільки теорія виникає як узагальнення пізнавальної діяльності і результатів практики, то вона сприяє перетворенню природи і суспільного життя. |
Економічні теорії зумовлені історичними умовами, в яких вони виникають, рівнем виробництва, соціальними умовами, домінуючими у той або інший період, які сприяють або гальмують їх пізнання. Оскільки теорія виникає як узагальнення пізнавальної діяльності і результатів практики, то вона сприяє перетворенню природи і суспільного життя. |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
* [[Експеримент]] |
* [[Експеримент]] |
||
== |
== Джерела == |
||
* ''Білуха М. Т.'' Методологія наукових досліджень: Підручник. |
* ''Білуха М. Т.'' Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002 . — 480 с. |
||
{{sci-stub}} |
|||
⚫ | |||
{{Філософія науки}} |
|||
⚫ | |||
[[ar:النظرية العلمية]] |
|||
[[Категорія:Наукові теорії| ]] |
|||
[[ckb:بیردۆزی زانستی]] |
|||
[[Категорія:Епістемологія науки]] |
|||
[[en:Scientific theory]] |
|||
[[es:Teoría científica]] |
|||
[[fr:Théorie#Sciences]] |
|||
[[mk:Научна теорија]] |
|||
[[pt:Teoria#Teoria Científica]] |
|||
[[simple:Scientific theory]] |
|||
[[sv:Vetenskaplig teori]] |
|||
[[ta:அறிவியல் கோட்பாடு]] |
|||
[[tl:Teoriyang makaagham]] |
Поточна версія на 17:06, 24 грудня 2021
Науко́ва тео́рія — це система узагальненого знання, пояснення різнобічності подій, ситуацій, що відбуваються у природі чи суспільстві.
Поняття «наукова теорія» має різні значення: для протиставлення практиці або гіпотезі як неперевіреному знанню у формі припущення; узагальнення передової практики відображенням її у мисленні і відтворенням реальної дійсності. Теорія безперервно пов'язана з практикою, яка ставить перед пізнанням завдання і вимагає їх вирішення. Тому практика входить органічним елементом до теорії. Кожна теорія має складну структуру. Так, у економічній теорії можна виділити дві частини: формальні обчислення (економіко-математичні моделі, логічні рівняння та ін.) і «змістовну» інтерпретацію (категорії, закони, принципи). Остання пов'язана з філософськими поглядами, світоглядом ученого, з певними методологічними принципами підходу до дійсності.
Наукова теорія як форма організації знань забезпечує розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження, тому вона відрізняється від простої реєстрації спостережень і характеризується наявністю таких елементів:
- загальних законів і сфери їх застосування, де вона пояснює явища, які відбуваються;
- сфери передбачення невідомих явищ;
- логіко-математичного апарату виведення наслідку із законів;
- визначення концептуальної схеми, без якої неможливе пізнання об'єктів цієї теорії.
Економічні теорії зумовлені історичними умовами, в яких вони виникають, рівнем виробництва, соціальними умовами, домінуючими у той або інший період, які сприяють або гальмують їх пізнання. Оскільки теорія виникає як узагальнення пізнавальної діяльності і результатів практики, то вона сприяє перетворенню природи і суспільного життя.
Критерієм істинності теорії є практика господарської діяльності людей, зміни у природі, суспільстві. Уникнути хибних течій у науці допомагає також вивчення історії розвитку науки як еволюційним, так і революційним шляхом.
- Теорія
- Гіпотеза
- Наука
- Закон
- Метод
- Методологія
- Аксіома
- Теорема
- Принцип
- Факт
- Емпіричні дослідження
- Експеримент
- Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002 . — 480 с.
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |