Ґіґа, Штефан Петрович

Ґіґа, Штефан Петрович;
Чинность	композитор, співак
Горожанство	СССР, Україна
Уроджѣня	16 новембра 1959; Бѣлкы (Закарпатска область)
Ошкола	Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора, Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Награды
	Заслужений артист України, Народний артист України, орден «За заслуги» III ступеня
	https://www.stepangiga.com/
	Ґіґа, Штефан Петрович на Вікіскладѣ; GKG:/g/1238sbws; ЕСУ:25612; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Ґіґа Штефан Петрович (укр. Гіга Степан Петрович; 16 новембра 1959 (1959-11-16), Білкы, Закарпатьска область, УССР, СССР) — украйиньскый естрадный спӯвак (тенор), композитор, народный артист Украйины (2002).

Біоґрафія

Штефан Ґіґа родився 16 новембра 1959 року у селі Білкы на Пудкарпатёви. Кой учився у школі, та брав урокы вокала и игры на баянови у містного учителя музыкы Мигаля Копинця. Єднак у Ужгородськоє муз. училище вӯн поступив леш из четвертої пробы: пӯсля 8, 9 и 10 класу стати студентом не удалося. Того, кӯнчивши дисятьрочку, вӯн пӯшов робити слесарём у містну сільхозтехніку, а из часо́м — шо̄вфером грузовика. Удтӯть — у армію, а ищи через два рокы, пӯсля вертаня из вӯйська, Штефан став учнём Ужгородьского муз. училища.

Ищи уд 7 класа и до самого кӯнця муз. училища Штефан Ґіґа быв учасником ансамблю «Зелены Карпаты», скоро став главов сёго колектива. Иппен у „Зеленых Карпатах“ я формовав ся ги музыкант, — утверждать Штефан Ґіґа, — туй я первый раз стрітив ся из професійныв музиков и научився бавити на вшыткых музыкалных инштрументох».

В Ужгородьскому муз. училищі Степан Гіґа учив ся леш три рокы (1980—1983) замісто чотырёх — склав екзамены екстерном, и у тому же 1983 році вступив у Кийӯвську конзерваторію на вокалный факултет, де учив ся у класі професора, завідувучого кафедров, народного артиста Украйины Константина Оґнєвого.

Учачи ся у конзерваторії, Штефан Ґіґа одержав шпеціалный мандат Міністерства културы Украйинькой ССР за слободноє пробываня учебного процеса. Исе ослобождало го уд лекцій и семінарю̄в айбо не уд екзаменӯв и залікӯв хоть и музыкант отапчас выйгравав на многых конкурсах и прикапчав ся ид популарнӯв на тот час сінтез-ґрупі «Цімборове мої». У сись час вӯн дӯстав дакӯлько предложень ид подалшӯв роботі, у тому числови и уд Волыньской філармониї, де шпеціално для нёго была вчинена ґрупа «Рандеву». Айбо вӯн удказав ся и вертає ся на рӯдноє Пудкарпатя — и у 1988 році стає солістом Закарпатскої обласної філармонії. Через рӯк Штефан Ґіґа вчинив джаз-рок ґрупу «Бескид».

У 1991 році, кой сись рокаш розформовали, Штефан Ґіґа лишився без роботы. Иппен товды вӯн первый раз пробовав занимати ся аранжованям, зачав писати пісні, а скоро сотворив свою штудию звукозапису «GIGARecords».

У 1995 році уходить первый сольный альбом спӯвака «Цімборове мої». Из часом появилося ищи два: «Улиця Наталі» и «Розы тобі».

Альбом «Улиця Наталі» (тиражованям занималася штудия звукозапису из Калуша «6 секунд») став для Штефана судьбоносным — у 2002 році тираж сягнув єдного міліона проданых копій. И ге резултат — Штефан Ґіґа первым у независнӯв Украйині одержав Золотый діск.

20 фебруара 1998 року стає заслуженым артистом Украйины, а уж через чотыри рокы, 28 децембра 2002 року, отримав звання народного артиста Украйины.

За 10 рокӯв Штефан Ґіґа упустив три сольных альбомы, дві відеокасеты из кліпами («Цімборове мої» и «Улиця Наталі»), ищи єдну відеокасету — из врученям Золотого діска. 17 новембра 2005 року у Ивано-Франкӯвськови одбыла ся презентація первого у Украйині двойного DVD спӯвака. На двох дисках (І — «Вулиця Наталі», ІІ — «Троянди для тебе») — версія «живых» концертӯв всеукрайиньского турп, якый проходив на пуддрежку нового альбома «Троянди для тебе».

У 1989 році быв сотвореный рокаш «Друзі мої» (художньый глава Павло Петренко), из якым Штефан Ґіга робить дотипирь.

Спӯвак сотворив агенцію Штефана Ґіґы, де учать сч молоді музыканты. «Я не занимаву ся продюсованям сих дітий, — говорить Штефан Ґіґа, — але намагаюсь навчити их, записати перві пісні, допомагаю їм стати на ногы. І, що дуже важливо, даю можливість виступити поруч зі мною на великій сцені.»

За заслугы сперед украйиньскым народом и за розвитя украйиньской и русиньской културы Штефан Ґіґа у 2002 році быв награжденый золотым орденом князя Константина Острозького І ступене, у новемброви 2005 — одержав срібляный орден Андрія Первозванного ІІ ступеня, а через пару місяцю̄в, у януарови 2006-го, ёму вручили золотый орден Андрея Первозванного І ступеня.

Штефан Ґіґа женатый, воспитує двох дітий. Жона Галина — бывша адміністраторка Закарпатьской філармонії, ныні — директорка штудиї звукозаписа GigaRecords

Діскоґрафія

1995 — «Цімборове мої»
1997 — «Королева», Штудия «ALEX»
2001 — «Улиця Наталі», Штудия «6 Секунд»
2004 — «Розы тобі», Штудия «6 Секунд»
2014 — «Путь у храм», Штудия «6 Секунд

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Гіга Степан Петрович на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).