To give you the best possible experience, this site uses cookies. Review our Privacy Policy and Terms of Service to learn more.
Ясно
Лучшие подкасты
Авторское право 2025
|
Карта сайта
|
Политика Конфиденциальности
|
условия обслуживания
|
|
Авторские права
Слушайте это шоу, пока исследуете
<% _(superChannels).chain().sortBy(function(c) { return } ).each(function(superchan) { %>
<% inclusion = superchan.findInclusion(subChannel.id) %>
' id='<%= superchan.id %>'>
<% }); %>
<% checkedStr = inclusion ? 'checked=checked' : '' %> />
/>
/>
Контент предоставлен Latvijas Radio and Латвийское радио 4. Весь контент подкастов, включая эпизоды, графику и описания подкастов, загружается и предоставляется непосредственно компанией Latvijas Radio and Латвийское радио 4 или ее партнером по платформе подкастов. Если вы считаете, что кто-то использует вашу работу, защищенную авторским правом, без вашего разрешения, вы можете выполнить процедуру, описанную здесь https://ru.player.fm/legal.
Player FM - приложение для подкастов
Работайте офлайн с приложением Player FM !
Работайте офлайн с приложением Player FM !
Подкасты, которые стоит послушать
РЕКЛАМА
We answer listener questions about the making of Season 5: Hark and of Threshold more broadly in this special AMA episode with host Amy Martin, managing editor Erika Janik, and producer Sam Moore. Thanks to Kraftkabel for the use of his music. You can find the whole track here . Threshold is nonprofit, listener-supported, and independently produced. You can support Threshold by donating today . To stay connected, sign up for our newsletter .…
Теория всего
Отметить все как (не)прослушанные ...
Manage series 99803
Контент предоставлен Latvijas Radio and Латвийское радио 4. Весь контент подкастов, включая эпизоды, графику и описания подкастов, загружается и предоставляется непосредственно компанией Latvijas Radio and Латвийское радио 4 или ее партнером по платформе подкастов. Если вы считаете, что кто-то использует вашу работу, защищенную авторским правом, без вашего разрешения, вы можете выполнить процедуру, описанную здесь https://ru.player.fm/legal.
Всё знать невозможно. Но и жажду знаний утолить нельзя. Не на все вопросы нашлись ответы. Но и поиск еще не закончен. Всё важное и новое из мира науки - в программе "Теория всего".
…
continue reading
2414 эпизодов
Отметить все как (не)прослушанные ...
Manage series 99803
Контент предоставлен Latvijas Radio and Латвийское радио 4. Весь контент подкастов, включая эпизоды, графику и описания подкастов, загружается и предоставляется непосредственно компанией Latvijas Radio and Латвийское радио 4 или ее партнером по платформе подкастов. Если вы считаете, что кто-то использует вашу работу, защищенную авторским правом, без вашего разрешения, вы можете выполнить процедуру, описанную здесь https://ru.player.fm/legal.
Всё знать невозможно. Но и жажду знаний утолить нельзя. Не на все вопросы нашлись ответы. Но и поиск еще не закончен. Всё важное и новое из мира науки - в программе "Теория всего".
…
continue reading
2414 эпизодов
Semua episod
×Йорен Добкевич родился и вырос в Даугавпилсе, учился в Польше, но вернулся в родной город. Ему 24 года, и уже 9 лет он руководит общественной организацией New East, которую с друзьями - такими же подростками, как и он, создал в 2016 году. Ребята начинали с проведения творческих вечеров, квартирников и медиалабов. Среди первых мероприятий, которые провели Йорен с друзьями, - воркшопы для заключённых. "Может показаться странным, что этим занимались несовершеннолетние, но мы на тот момент сотрудничали с министерством юстиции, реализовывали для него проекты, связанные с интеграцией заключенных и их семей, и это тоже была часть нашего опыта", - рассказывает Йорен, добавляя, что им не приходилось сталкиваться с эйджизмом и их поддерживали родители и учителя. "Это называется горизонтальное участие, когда жители сами проявляют инициативу и что-то делают. К сожалению, оно до сих пор в нашем обществе, скорее, исключение, чем норма. Хотя в этом нет ничего странного - если тебе что-то не нравится, и у тебя есть единомышленники, и вы что-то меняете и улучшаете - это тоже круто", - говорит Йорен. В 2024 году ребята открыли в Даугавпилсе свой офис - он находится по адресу 18 Новембра, 41а. Только за прошедший год они организовали и провели более 100 мероприятий, которые посетили более 5 тысяч человек. Как маленькая молодежная организация превратилась в институт культуры и стала не только безопасным пространством для людей, объединенных едиными ценностями, но и для тех, кто не разделяет их взгляды, но хочет узнать что-то новое, какими мероприятиями гордится Йорен и что организовала его команда к третьей годовщине с момента начала войны России в Украине, вы узнаете, прослушав это интервью.…
Зависимость от порнографии. Движение Чайлд Фри. Брак или карьера. Мировая турбулентность и депрессия. Это лишь некоторые темы сегодняшней программы АС. Мой гость - психотерапевт с более чем 30-ти летним опытом Александр Мошкин.
Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.
Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком. 1. Начнем с Трио Йосера Родригеса. Кубинец по происхождению, канадец по прописке, он начинал с игры на бас-гитаре. Теперь его трио исполняет авторскую музыку Йосера, основанную на ритмах сальсы и латинской музыки. 2. И еще одно имя и голос – Люси Роуз. Английская автор и исполнитель песен довольно активна и известна на родине. Она издала пять альбомов, последний из которых вышел в свет в прошлом году. 3. На очереди группа "Мегаполис". Их смело можно назвать ветеранами. Первое выступление "Мегаполиса" состоялось в июне 1987 года. Правда до это, еще с 1985 года это была группа «Ёлочный базар». То было время четырех рок-клубов - Москва, Ленинград, Свердловск и Рига. Позже Мегаполис нашел свой стиль, ритм, интерес к поэзии Бродского, Вознесенского и других поэтов. Мы послушаем песню «Один, одна» с альбома 2010 года «Супертанго». 4. Обратим внимание на пионера стиля эмбиент, экспериментатора и перфекциониста звука Брайана Ино. Кроме того, что маэстро Ино пригодился многим звездным исполнителям и группам – Дэвиду Боуи, Элвису Костелло, Полу Саймону, U2, Coldplay… Без него Roxy music не была бы такой…, честно говоря, одной из моих любимых групп. Всех его заслуг не перечесть. Давайте лучше погрузимся в эмбиент Брайана Ино - Emerald And Stone. 5. В том, что Брайан Ино с его музыкальными открытиями в стиле эмбиент оставил след в творчестве многих и многих, мы сейчас убедимся. Знакомьтесь с норвежской джазовой певицей Силье Нергор. Силье известна во всем мире, сотрудничала с Пэтом Метени, Мортеном Харкетом и самим Эл Джерро. 6. А теперь отправимся в Америку, а именно, в Голливуд, где снимается в кино Эмми Россум. Тут можно вспомнить фильмы и сериалы «Таинственная река», «Призрак Оперы», «Посейдон» и многие другие. Кстати, имя девочки — это женский вариант имени её прадеда, Эммануила Львовича Розумовского, эмигрировавшего в Америку из Елисаветграда, в честь которого её и назвали. 7. И вновь переносимся на родную землю. Латвийская группа "Кредо" в прошлом году отметила свой юбилей - 50 лет. Рокеры и романтики из Лиепаи давно уже стали легендой. Состав на протяжении пяти десятков лет менялся, что естественно. Сейчас мы услышим голос Гунтиса Вейтса, а гитара и сама мелодия Арманда Алксниса. 8. Обратимся к нашей рубрике «Дуэты». Однажды, довольно давно, группа Pink Martini пригласила спеть вместе один из стандартов американской эстрады “Tea For Two” легендарного Джимми Скотта. Его нет с нами уже более 10 лет, год его рождения – 1925. Прикосновение к легенде – это особая ответственность. Немного из биографии маэстро.Он был десятым ребёнком в семье. В детстве пел в церковном хоре. Своим уникальным контральтовым тембром голоса и прозвищу «Литтл Джимми» певец был «обязан» редкому генетическому заболеванию — синдрому Кальмана. Правда, с годами голос стал ниже. Певица Мадонна в 1994 г. призналась газете The New York Times, что он — единственный певец, который может заставить её плакать. 9. А не перейти ли нам к рубрике, посвященной произведениям великих композиторов в новых интерпретациях? Когда-то в 1890 году в Мариинском театре состоялась премьера оперы Александра Бородина «Князь Игорь». А 22 года назад Сара Брайтман выпустила альбом Harem, в котором прозвучала песня Stranger in Paradise. Ее мы сегодня и послушаем. Но прежде напомню, что оригинальное название песни – "Половецкие пляски" (хор поёт «Улетай на крыльях ветра») , и это балетный фрагмент 2-го действия оперы. 10. И немного гитарной музыки от виртуоза своего дела Томми Эммануэля, которого хорошо знают в Латвии и всегда ждут его гастролей и новых авторских композиций. 11. Наш гитарист, рокер и блюзист Игорь Новиков, группа Rebel. В общем, латвийский блюз – это отлично! Песня «За тобой». 12. Продолжим с известными американскими звездами музыки кантри – Линда Ронстадт и Аарон Невилль. Аарон уникален еще и тем, что является, пожалуй, первым всемирно известным кантри-исполнителем афро-американского происхождения. 13. И снова обратимся к латвийской музыке. Джазовая певица Инга Берзиня и финский пианист Туомо Ууситало. Это пластинка « Мечты женщины», где представлены авторские композиции Инги. 14. А теперь версии. Совсем неожиданные, но непременно красивые! Вспомним Дэвида Боуи, его альбом, посвященный космосу, и одну из песен, а именно, «Жизнь на Марсе». И послушаем версию бразильского музыканта Жоржи Сеу. Отмечу, что он еще и известный киноактер и кинокомпозитор, исполнил одну из центральных ролей в фильме «Город Бога», который был удостоен множества престижных наград, а затем сыграл Пеле дуз Сантоса в картине Уэса Андерсона «Водная жизнь», для которой он и написал большую часть саундтрека, исполнив на португальском языке классические хиты Дэвида Боуи. 15. А теперь мелодии маэстро Раймонда Паулса. 1965 год. Эта короткая композиция называется «Старый мотив». У рояля – он. А мотив вовсе не устарел. Впрочем, как и сам Маэстро. 16. Ну, и если уж Раймонд Паулс ускорил наш вечерний ритм, перейдем к "Нежному диско". В несколько необычной роли выступит романтик Демис Руссос. А ведь это здорово - быть разным! Удивлять и радовать. Пусть так будет и у вас. До скорой встречи. С вами была Илона Яхимович и нежная музыка на волнах ЛР4.…
Продолжение психологической новеллы Стефана Цвейга "Жгучая тайна". Мальчик на пороге взросления. Женщина на пороге увядания. И – жгучая тайна, которую они оба будут хранить всю жизнь.
В далеком уже 1993 году в Риге прошел первый кинофестиваль "Балтийская жемчужина". Идея фестиваля принадлежала актрисе Марине Липченко. Сколько замечательных фильмов увидели мы благодаря фестивалю! А встречи с Орнеллой Мутти, Катрин Денев, Аленом Делоном, Кшиштофом Занусси, Питером Гринуэем… Список можно продолжать и продолжать. Сегодня генеральный директор фестиваля Марина Липченко - гостья программы АС.…
Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе. Natālija: Labrīt, dārgie klausītāji! Inese: Labrīt! Esiet sveicināti! Natālija: Неделю назад мы говорили об удачных и неудачных словах года. Inese: gada vārdi un nevārdi. Natālija: вы знаете, я вспомнила, что ‘apritīgs’ – это ‘pārstrādājams’ – тот, который можно переработать. Inese: не совсем так. Под ‘apritīgs’ подразумевают не только то, что можно переработать, переплавить, но и использование бывших в употреблении элементов, вещей. Natālija: приведите, пожалуйста, пример. Inese: apritīga būvniecība otrreizēji izmanto vecos, esošos materiālus. Piemēram, tā tika būvēts Dailes teātra priekšlaukuma segums. Natālija: т.е. это использование старых, имеющихся в наличии материалов, как например, для тротуара перед театром Dailes. Inese: tas labi saskan ar mūsu šīsdienas tēmu – ‘Atjaunot vai atsākt?’ - Восстановить или возобновить? Natālija: да, площадка перед театром Dailes была отремонтирована, восстановлена – to atjaunoja. Inese: vai ‘Dailes teātra priekšlaukuma segums tika atjaunots.’ Natālija: по весне опять на дорогах много ям – надо и дороги обновить – vajag atjaunot ceļus. Inese: tiesa gan! Ja mums bija apņemšanās nodarboties ar sportu, vajag atjaunot / atsākt sporta nodarbības. Ja jūs gribat turpināt studēt, varat atjaunot /atsākt studijas vai mācības. Natālija: и здесь оба слова годятся. А когда подходит только одно? Inese: tad, kad kāds pats atkal kaut ko dara, ko darīja iepriekš.. Piemēram, darbinieks strādāja, tad pārtrauca darbu un pats vēlāk atsāka darbu. Natālija: когда кто-то сам возобновляет работу. Например, если работал, прекратил работу, а потом снова ее возобновил. Inese: parasti atsākt var arī sarunu vai spēli, ja tā tika pārtraukta. Natālija: можно возобновить беседу или игру, если она была прервана. Кажется я поняла, atjaunot – это про восстановление в каком-то прежнем или новом виде, а atsākt – продолжение. Inese: jā, un principā, atšķirībā no krievu valodas, latviešu valodā vārdam ‘sākt’ var būt priedēkļi. Natālija: В латышском у слова ‘начать’ могут быть приставки. Мне кажется, что к этому еще надо привыкнуть. Я использую sākt без приставок. Какие есть смысловые нюансы? Inese: mēs runājām, ka ‘atsākt’ nozīmē turpināt kaut ko darīt. Iesākt – sākt darīt, sākt lietot kaut ko pirmo reizi. No šejienes vārds ‘iesācējs’ - новичок. Natālija: mēs iesākām veidot šo raidījumu pirms gada. Мы начали эту передачу год назад. Inese: ‘uzsākt’ ir līdzīga nozīme kā iesākt. Par pirmklasniekiem saka, ka viņi uzsāk skolas gaitas. Natālija: Первоклассники начинают ходить в школу. Kāpēc gaitas, nevis ‘uzsāk iet skolā’? Gaita – это вроде поступь, походка? Inese: gaita ir ne tikai veids, kā kāds iet, bet arī ceļš, virzība. Ход, путь. Piemēram, darba gaitas - трудовая деятельность, трудовой путь; vēstures gaita – ход истории; attīstības gaita - процесс развития. Natālija: tātad ‘skolas gaitas’ – учеба в школе, mācības skolā? Inese: protams! Ir arī tāds vārdu savienojums: ‘Iet savās gaitās’ — pildīt savus pienākumus. Natālija: Заниматься своими делами, идти своим путем. Inese: ‘aizsākt’ biežāk nozīmē ieviest, izgudrot kaut ko jaunu, likt pamatus kādā jomā. Natālija: aizsākt - ввести, изобрести что-то новое, заложить основу чего-то. Inese: aizsācējs ir tas, kas ievieš ko jaunu. Piemēram, jaunlatviešu kustības un Latvijas jūrniecības aizsācējs ir Krišjānis Valdemārs. Natālija: aizsācējs – основатель, первопроходец, можно сказать. Inese: ziniet, pēc senlatviešu tradīcijām, februārī tiek svinēti Meteņi. Meteņos noslēdzas ziemas darbi un sākas / iesākas pavasara darbi. Bet mums gan pienāca laiks iet savās gaitās. Laiks beigt mūsu raidījumu un atvadīties. Natālija: Uz redzēšanos! Inese: Uz redzēšanos! Visu labu!…
Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.
Гість програми «Ми з України» латвійський альпініст і земессаргс Юріс Улманіс, який підкорив найвищі вершини всіх континентів, а 14 січня ц.р. досяг Південного полюса після 16-денної експедиції на підтримку України. Альпініст описав експедицію трьома словами: холод, вітер та сніг. До речі, у січні 2025 року суд, так званої ДНР, засудив Улманіса до 14 років позбавлення волі за участь у збройному конфлікті в якості найманця. Юріс Улманіс каже: «Це свідчить про те, що вони бояться». В програмі «Ми з України» ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні політичні, економічні та культурні події в Україні та навколо неї за минулий тиждень: інтерв’ю з уродженцем славнозвісної Петриківки, художником Андрієм Пікушем; підсумки Мюнхенської безпекової конференції; про акції на підтримку України та на засудження агресора у зв’язку з третіми роковинами повномасштабної війни в Україні. Юріс Улманіс розповідає про те, що спонукало його активно підтримувати Україну: «Головна причина — це війна, що триває вже 10 років, і я багато працював у Латвії з тими, хто жертвував кошти Україні. Дякую усім, хто підтримує мене та захисників України, але я відчув, що настав час розширити цю діяльність і звернувся за допомогою на міжнародному рівні. Тому я вирішив здійснити експедицію до Південного полюса та зміг співпрацювати з UNITED24 - платформою, створеною урядом України для збору коштів на підтримку країни під час війни. Вона дозволяє людям з усього світу легко жертвувати на різні потреби, такі як допомога військовим, відновлення інфраструктури, медична допомога та гуманітарні ініціативи. Я хотів, щоб це стало міжнародним, щоб люди по всьому світу знали та розуміли, що відбувається в Україні. Я підняв український прапор на найвищу вершину світу - Еверест, і подумав, що потрібно також принести його в найнижчу точку світу, щоб він майорів скрізь по землі. Бо прапор України символізує свободу, мир, мужність і доброту» Яка була найбільша складність, з якою ви стикнулися під час цієї благородної подорожі? Зрозуміло, що їх було дуже багато, але розкажіть, будь ласка, про деякі. Можливо, ви думаєте про фізичні труднощі. Ну, звісно, там дуже холодно, температура падає до мінус 40-50 градусів, постійно дме вітер. Я сильно обморозив пальці, і хоча зараз краще, але все ще відчуваю біль. Найбільші труднощі, можливо, були в підготовці. Коли я вирішив оплатити цю подорож, я зняв усю свою пенсію, гроші з Америки, щоб заплатити. По-друге, я хотів надсилати фотографії звідти, тому мені довелося освоїти нові технології і купити обладнання. Третє - мені потрібно було зв'язатися і співпрацювати з UNITED24. Це була довга дорога, бо вони мене зовсім не знали, і мені потрібно було їх переконати. Я навіть поїхав до Києва, щоб зустрітися з ними, показував, як я тренуюсь, тягнув шини по Майдану, демонстрував, як я це роблю. А яка зараз співпраця з UNITED24? Краще, ніж на початку? У нас гарна співпраця. У них, звісно, дуже багато проектів. Я завжди радий, коли вони мені пишуть, навіть, якщо може пройти кілька днів, поки вони відповідають. Зараз ми проводимо розіграш для тих, хто пожертвував більше ніж 25 доларів. Ми організовуємо лотерею, і ті, хто виграє, отримають мою книгу «Коли війна стає особистою», надруковану латиською, українською та англійською мовами, а також листівки з Південного полюса з моєю печаткою. Це дуже цікаво, є сенс підтримувати. Звісно, сама пожертва і підтримка - це сенс, але отримати подарунок - листівку від Юріса Улманіса з Південного полюса — це також чудово. Ви говорили про фізичні труднощі, але, мабуть, були й психологічні труднощі. Я вже звик до таких експедицій. Я перетнув на лижах Гренландію приблизно 15 років тому, і в мене виникали схожі відчуття. Фізично мені зовсім не було так важко. Наскільки мені відомо, ви багато тренувалися, щоб підготуватися до експедиції на Південний полюс. Так, я багато тренувався. Можливо, це виглядало смішно, але у мене було чотири шини різних розмірів і ваги, і я спеціально просив, щоб їх розфарбували в українському стилі. Це зробила українська художниця Марія Зенькова, яку ви мені порадили. Вона дуже гарно розмалювала ці шини, і я з великою радістю тягнув їх за собою вздовж моря. А ще з більшою гордістю - біля російського посольства, щоб вони бачили це, щоб їх це дратувало. Я знав, що вони дивляться у вікно, і відчував, що їм це не подобається. У вас були не лише шини, але й спеціальний мішок для знаряддя, який ви взяли на Південний полюс. Його розмалювали художниця Ієва Царука й її донька. Отже, ваше екіпірування було дуже гарним. Так, обладнання виглядало чудово, бо я знав, що сам фотографуватиму і фільмуватиму. Мої колеги також були з камерами. Мені було важливо, щоб усе було гарним. Що стосується сумки, у мене були сани, на поверхні яких була сумка, яку я спеціально замовив. Як ви згадали, вона була розфарбована українськими мотивами. Це дуже гарна сумка, і я думаю, що, як шини, так і ця сумка повинні бути розіграні на аукціоні. Якщо говорити про пожертвування, які йдуть через UNITED24, чому й була присвячена ваша подорож, чи люди активно жертвують, чи хотілося б, щоб вони були більш активними? Безумовно, краще, якщо б вони були активнішими. Але я думаю, що в цьому є користь. Наскільки мені відомо, жодного обличчя з Балтії на цій платформі UNITED24 не було, я перший. UNITED24 має дуже широкі можливості реклами, і вони дуже добре прорекламували мою подорож на Південний полюс. Я також через інші платформи це робив. Журналісти з України зв'язувалися зі мною, щоб я надсилав фотографії, які активно розійшлися. Це дуже добре. До речі, через кілька тижнів я поїду в Америку, відвідаю кілька латиських громад у Нью-Йорку, Чикаго, Мілвокі, Каламазу, Вашингтоні, а також матиму зустріч зі українськими громадами. Я розповідатиму про цю тему, продовжуватиму збирати пожертви для України та розповідати там про те, що насправді відбувається в Україні. Ми всі знаємо, що американці мають інший погляд на війну, ніж ми, адже ми за цим слідкуємо. Україна - це лінія фронту Латвії, а українці - на захисті Латвії. Щодо прапору України на Південному полюсі, чи була якась спеціальна церемонія або символічна дія з українським прапором безпосередньо на полюсі? Це поки що таємниця, про яку я не буду говорити. Я пишу книгу про свою подорож, і там будуть описані всі цікаві події, що сталися на Південному полюсі. Наразі прапор України майорить на Південному полюсі поруч із багатьма іншими прапорами. Як ви вже згадували, Людмило, я радий, що там був і прапор Національної гвардії України «Свобода». Ми дуже подружилися з цим підрозділом, там мої друзі, деякі з них загинули, я знаю їхні сім'ї. Перед виїздом я дізнався, що один молодий солдат був поранений і втратив ноги. Для мене ця війна особиста, і я хотів, щоб цей прапор був на Південному полюсі, щоб я міг зафіксувати цю подію на фото і відео. Хочу лише додати, що всі пожертви, які ви збираєте через платформу UNITED24, спрямовані на допомогу українській медицині, допомогу пораненим українським військовим, які під час війни втратили руки, ноги. І це дуже важливо. Так, це дуже важливо, тому що це відбувається кожного дня. Наприклад, в Америці трапився так званий «день 9.11». 11 вересня 2001 року в результаті теракту загинули люди, і весь світ про це говорить. А в Україні гине тисяча людей, їх калічать, ґвалтують, дітей викрадають. Це абсолютно стосується нас, і ми повинні зробити все можливе, щоб те, що роблять росіяни, припинилося. Ви так щиро говорите. Відчувається, що війна в Україні для вас дійсно особиста. Чому? Я відчуваю це до глибини серця, можливо, навіть хребтом, тому що латвійці теж пережили це 60 років тому. Коли росіяни увійшли до Латвії, почали руйнувати, ґвалтувати, висилати. І чому, наприклад, я не народився в Латвії, а в Америці? Тому що росіяни зробили так, що я народився в чужій країні. В кінці 80-х, на початку 90-х, коли росіяни, здавалося, були добрими і з’явився мир, ми знали, що це не так. Українці, латвійці, естонці, литовці давно знають, що росіянин залишається росіянином, і він ніколи не буде мирним, і це яскраво доведено. Вже 10 років триває війна в Україні та ще в інших країнах. Якою ви бачите роль Латвії в допомозі Україні? Ми знаємо, що Латвія багато допомагає Україні, але, можливо, є ще якісь можливості? Tак, допомагає. Ми знаходимося в ТОП країн, які надають багато допомоги, враховуючи відсоток населення. Але мені соромно за нашу країну, за наш уряд, що вони все ще дозволяють імпорт і експорт з Росією, коли є автобуси і потяги, що курсують туди-сюди в Росію та Білорусь. Є люди, які їдуть до Москви і беруть участь у конференціях. Це не єдиний випадок, таких прикладів багато. Мені соромно чути російську мову по вулицях, вона лунає скрізь. Ми, латвійці, самі винні та відповідальні за це. Що робити? Зупинити русифікацію, а кожному чоловікові слід вступити до лав Земессаргів або йти в армію чи стати резервістом. Яка у вас була мотивація стати земессаргом? Мотивація була, мабуть, такою ж, як і у багатьох у 2014 році, коли росіяни вторглися в Україну. Це було так, ніби ми всі прокинулися. Я, як чоловік і патріот своєї землі, зрозумів, що треба щось робити, і вирішив вступити до лав Земессаргів. Тут усе просто. Як ваш досвід військового, ополченця допомагає сприяти волонтерській діяльності, спрямованій на допомогу Україні? Те, що я військовий, земессарг, допомагає мені у тому сенсі, що, коли я зустрічаюся з українськими військовими, які дійсно воюють, нам легше зрозуміти один одного. Це фактор довіри, і це дуже допомагає. На початку, коли я починав співпрацю з UNITED24, була певна недовіра. Але коли військовий в Україні розуміє, що ти теж військовий, розмова зовсім інша. Але як мотивувати інших приєднатися до руху волонтерів? Як це зробити? По-перше, я нікого не хочу мотивувати. Можливо, своєю діяльністю? Лише так. Це так, як дитина дивиться, як інші роблять. Можливо, я приклад того, що може зробити одна людина. Ми добре знаємо, що одна людина може зробити багато. Я не кажу, що роблю багато, але після початку війни в Україні мій світ змінився. Я зрозумів, що ненавиджу ворога, і готовий робити все можливе, щоб цей ворог не вторгся в Латвію. Для цього слід допомагати Україні, щоб сюди не прийшли росіяни. Українці виконують за нас страшну, огидну роботу, тому нам слід робити все можливе, щоб допомогти їм. Між іншим, мені багато людей допомагають у волонтерській діяльності. Коли ти починаєш робити щось важливе і потрібне, до тебе приходять люди, які хочуть допомогти. Земессарги на початку війни також надали мені для передачі українцям багато екіпіровки. Сьогодні земессарги самі їздять в Україну, у них там налагоджені зв’язки з українськими підрозділами. І ще, ця війна, незважаючи на свою жорстокість, дозволила мені зустріти багато чудових людей як в Україні, так і в Латвії. У мене з’явилося нове коло друзів - це люди, які допомагають Україні. Ми дзвонимо один одному, спілкуємося, їздимо в Україну, веземо туди допомогу. Постійно співпрацюємо -і це чудово. Зрозуміла, що ви змінилися після всіх активностей. Чим Юріс, який був до війни, відрізняється від Юріса теперішнього? Теперішній, новий Юріс, завдяки війні, наскільки б це іронічно не звучало, став набагато чутливішим, в певному сенсі жорсткішим, але також і м'якшим. Я бачу цей біль, можливо, інтенсивніше. Як я вже згадував, хтось втрачає ноги, або хтось, кого ви знаєте, загинув, і ви бачите, як страждає його родина. Зрозуміло, нічого не можна вдіяти, але я відчуваю це набагато гостріше, ніж раніше, і став, думаю, більш чутливим. Ще я став більш вдячним. Вдячний за те, що сиджу тут, дивлюсь на вас. Я дякую за кожен ранок, за життя. Дякую Богу, що я живу, що мене не падають бомби, і що моїх близьких, мою родину це не торкається. Як це було в Києві, коли ви там були? Весь час так, і не лише в Києві. Ми скаржимося на різні дрібниці, але це насправді дрібниці. Я, наприклад, не можу ходити в кіно, театр, на вистави. Відчуваю себе винним, тому що знаю, що мої друзі сидять в окопах і воюють за нас. Не можу в цей момент бути веселим. Але це моє особисте відчуття, моя особиста позиція. Я нікого не засуджую. Але в Україні люди ходять в театри, на вистави, в кіно. Але вони мають повне право на це. Яке побажання, яку вісточку ви можете дати тим, хто розглядає можливість допомагати Україні, також тим, хто каже, що стомилися від війни в Україні? Мені соромно, коли хтось тут каже, що втомився від війни. Це приблизно так, я не знаю, як це пояснити, коли приходиш додому і весь час відчуваєш, що втомлений від усього. Уявіть, як почуваються українці. Вони дійсно втомлені. Коли я був там у грудні, можна було побачити цю втому. Але чого ми можемо навчитися в українців? У них немає страху, і вони ніколи, ніколи, ніколи не здадуться. І якщо людина не має мотивації допомогти Україні, то, вибачте, мені здається, у неї немає совісті, особливо якщо це латвієць, який не розуміє, що відбувається в цьому куточку світу. Ще одне, що я завжди кажу: усі бояться їхати до України, але якщо ви поїдете туди, ви зміните свою точку зору. Так само, як я, ви побачите, як відбуваються прильоти, як стріляють вночі, як це, коли не можна виходити на вулицю. Ви, можливо, зрозумієте, що відбувається з людьми, у яких загинули близькі. Так, це боляче, але ви тоді зрозумієте, що насправді відбувається. Я думаю, що латвійські школи повинні відправити дітей до України, щоб вони побачили, що нам загрожує. Щоб діти розуміли, яке справжнє життя, а не перебували в рожевому пузирі, в казковому Диснейленді. Чуємо: «Ми сподіваємось, що хтось врятує». Але ми бачимо, що зараз відбувається у світі. Чи відчуваємо ми себе в безпеці, сподіваючись, що нас хтось врятує? Ні. Ми самі повинні себе рятувати. Коли до нас прийдуть росіяни, українці нам допоможуть. Я впевнений. Після кожної своєї подорожі ви пишете книгу. Чи плануєте, або вже, можливо, почали нову книгу про подорож на Південний полюс? Коли можна чекати на її вихід до масового читача? Написання книги йде важко, я хотів би, щоб це відбувалося швидше. В мене вже є обкладинка для книги, але поки що немає змісту. Є багато світлин, але потрібен ще текст, який би мене надихав, я маю його впорядкувати. Я сподіваюся, що все буде готове до початку літа. Це моя мета. Чи плануєте якісь нові подорожі, якісь нові активності? Такі, як до цього, хоча я не знаю, куди ще можна подорожувати. Я поки що не знаю, куди можна відправитися, щоб був такий великий розголос. Мені про це треба подумати. Але, як я вже згадував, писатиму книгу, що також потребує часу. Поїду в Америку і там також зрозумію, що вони думають, можливо, зможу вплинути на їхню думку в Америці. Але в мене є ще один проект. Людмило, хочу вас запитати: скільки разів ви цього року були на Братському цвинтарі?Розумію, що жодного разу не були чи були один раз. Я хочу, щоб Братський цвинтар був щоденно на вулиці. Що це означає? Я провів дослідження, що до 40-го року приблизно 4000 латиських військових захороненні на Братському цвинтарі. Що я хочу зробити? Я хочу дізнатися, де вони проживали, і встановити пам’ятні таблички біля цих будинків. Тоді ми побачимо, що в Ризі повсюдно будуть такі таблички. Ось тут, наприклад, жив мій дід капітан Албертс Балодіс. На кожній табличці буде свій QR-код, і через телефон можна буде дізнатися інформацію про цього, можливо, багатьом невідомого латиського військового. По всій Латвії будуть такі пам’ятні таблички. Я думаю, що це сприятиме зростанню латиської самосвідомості, і діти будуть бачити, що в Латвії є свої герої. Кажуть, що нам бракує своїх героїв, але вони є, вони незнані. Майже в кожній латиській родині є такі, що захищали Латвію, і про них треба нагадувати. Нам про це треба говорити і популяризувати. Які побажання українцям? Я хочу висловити українському народові велику подяку, бо ви захищаєте нас усіх, не лише латишів, але й увесь західний світ. Дякую за вашу хоробрість, за те, що ви протистоїте ворогу і не піддаєтеся. Щодо мене, то я вас ніколи не зраджу, а буду підтримувати. В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»: *Продовжуємо знайомити вас із номінантами Шевченківської премії. В розділі «Декоративно-прикладне мистецтво» номінована серія робіт чотирьох художників «Петриківський розпис: на захисті ідентичності». https://knpu.gov.ua/nomination/mystetskyj-proekt-petrykivskyj-rozpys-na-zakhysti-identychnosti-seriia-khudozhnikh-robit-avtentychnoho-petrykivskoho-dekoratyvnoho-rozpysu/ Ми поговорили з лідером цього арт-квартету Андрієм Пікушем, уродженцем славнозвісної Петриківки. Він розповів про минуле та сучасність цього виду розпису. Ще в 1903 році Дмитро Яворницький вивозив його зразки на Всесвітню виставку фолк-арту до Парижу, де «петриківкою» милувалися великі митці. Зокрема захоплено відгукнувся про неї Анрі Матісс. Нині майстри петриківського розпису, зберігаючи глибинні традиції, розвивають цей жанр і таким чином – захищають українську ідентичність. Також в умовах війні проводяться майстер-класи з арт-терапією для українських воїнів на лікуванні та вимушених переселенців. Спеціально для Латвійського Радіо 4 художники-номінанти Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій і Марія Пікуш, Наталія Рибак зробили спільне фото на тлі своїх робіт. {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="392387" layoutid="0" layout="" static=""} *Мюнхенська безпекова конференція зафіксувала зміну ситуації, коли зовнішня політика США втрачає колишню злагодженість із європейськими союзниками. В таких умовах Європа має сама нести відповідальність за свою безпеку. Відповідно і російсько-українська війна стає ще більш гострим чинником безпеки європейців. На цьому тлі Дональд Трамп, у звичній своїй манері ведення переговорів із союзниками, словесно атакує Україну та українського Президента. Водночас відбувається триденний візит до нашої держави спецпредставника Трампа Кіта Келлога. Він в минулому позитивно говорив про героїчний спротив українців. Але наскільки вагомими будуть його аргументи для американського Президента нині?.. *В Лондоні на врученні британської кінопремії BAFTA кращим короткометражним фільмом буз названий «Камінь, ножиці, папір». Його режисер, 26-річний британець німецького походження Франц Бьом, 2,5 роки тому на навчаннях наших воїнів у Британії познайомився з українцем Іваном. Почута від того історія про перші дні російської агресії стала основою напруженого 20-хвилинного фільму. У головних ролях стрічки – українські актори. Якщо подивитися список нагороджених картини «Камінь, ножиці, папір», то там вказано три особи: режисер Бьом, продюсер Хузір і нарівні з ними – український військовий Іван. Він – один із головних співавторів фільму, подібно до того, як ЗСУ зараз – головні співавтори сучасної історії. *Наступного понеділка буде третя річниця повномасштабного російського вторгнення. В Ризі, як і у всьому світі проходитимуть акції на підтримку України та на засудження агресора. На Ратушній площі представлять світлозвукову інсталяцію «Любов і війна». На площі Свободи відкриється фотовиставка Костянтина та Влади Ліберових «Три роки стійкості та непереможності України». Ввечері – хода підтримки «Шлях світла для України» та благодійний концерт у Національній бібліотеці. Загалом – триває збір коштів на підтримку України на платформі Ziedot.lv. Також, згідно до рішення Верховної Ради, 24 лютого встановлений загальнодержавний Національний день молитви. Зокрема, парламентське засідання цього дня почнеться з виконання духовного гімну України «Боже великий, єдиний».…
Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”. Сегодня в выпуске: Президент Ринкевич собрал экспертов, чтобы обсудить проблемы с демографией. Рестарт правительства Силини: кто из министров потеряет свой пост? Латвийские войска в Украине - возможно ли это? Почему тарифы на отопление отличаются даже в пределах одного микрорайона? Нацобъединение предлагает запретить пассажирские перевозки в Россию и Беларусь. В Даугавпилсе пройдут мероприятия в знак солидарности с украинским народом. Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.…
Плавание - идеальный вид спорта. Чтобы доказать это, с лёгкостью можно найти 5 или 15 причин. Даже то, кто воспринимает плавание как вариант дополнительной активности или развлечение, по-своему правы. Но спортивное плавание даже у любителя вполне может стать основным видом спорта, как заезды у велосипедистов. Главное - войти в ритм. А в чём секрет великих пловцов? Почему некоторые нации в плавании стоят особняком и их результаты практически недостижимы? И по какому пути развития идёт латвийское плавание? В поиске ответов на многие вопросы встречаемся сегодня в 15:10 на "Пятой дорожке" бассейна.…
Как всегда, по пятницам подводим итоги недели. Мюнхенская конференция: что в сухом остатке? Градус дискуссий между Трампом и Зеленским повышается. Рестарт правительства Латвии - чего ждать? Рейтинги партий. 4% бюджета на оборону - потянем ли? Обсудим эти и другие темы с культурологом Денисом Хановым и журналистом, создателем YouTube канала “И грянул Грэм” Вадимом Радионовым.…
Легендарный латвийский гитарист, композитор и аранжировщик Айварc Херманис готовится к юбилею и, конечно, к праздничному концерту. Илона Яхимович поговорила с музыкантом о жизни, музыке, гитарах и программе предстоящего концерта.
Добро пожаловать в Player FM!
Player FM сканирует Интернет в поисках высококачественных подкастов, чтобы вы могли наслаждаться ими прямо сейчас. Это лучшее приложение для подкастов, которое работает на Android, iPhone и веб-странице. Зарегистрируйтесь, чтобы синхронизировать подписки на разных устройствах.