Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 409 339 сторінок.

Календар

21 жовтня

1056 — диякон Григорій вивів першу літеру рукопису «Остромирове Євангеліє»
1556 — помер П'єтро Аретіно, італійський письменник-гуманіст
1672 — народився Пилип Орлик, гетьман України у вигнанні в 1710–1742
1845 — помер Ніколоз Бараташвілі, грузинський поет
1856 — помер Гендрік Толленс, нідерландський поет
1863 — народився Григорій Величко, український географ, природознавець
1873 — помер Юган Себастьян Вельгавн, норвезький поет, історик літератури
1903 — народився Михайло Мельник, архиєрей Українського екзархату Російської православної церкви
1904 — померла Євгенія Ярошинська, українська письменниця
1915 — помер Олександр Русов, український статистик, етнограф, фольклорист, громадський діяч
1919 — помер Федір Матушевський, український публіцист, літературознавець, критик
1945 — помер Іван Филипчак, український галицький педагог, письменник, громадський діяч, краєзнавець

Вибрана проза

Маркіза О…. (Львів, 1903) Генріх фон Клейст
… В М…, значному містї горішньої Італїї, оголосила маркіза О… дама бездоганної слави і мати кількох гарно вихованих дїтий, у ґазетах таке: що без свойого відома вона зайшла в тяж; батько дитини, яку вона має народити, нехай зголосить ся, бо вона з родинних оглядів постановила вийти за нього замуж. Дама, що під натиском непереможних обставин так безпечно вчинила такий дивоглядний поступок, наражуючи ся на кпини цїлого сьвіта, була дочка пана Ґ…, коменданта м–ської цитаделї. Несповна три роки тому вона втратила свойого мужа, маркіза О…, якого любила всїм серцем; він умер в часї подорожи до Парижа, куди подав ся був задля родинних справ. На бажанє панї Ґ…, своєї достойної матери, вона по його смерти покинула село, де жила доси, недалеко В…, і вернула зі своїми обома дїтьми до комендантського дому до свойого батька. Тут прожила найблизші лїта, заповнені штукою, лєктурою, виховуванєм дїтий та послугами своїм родичам, коли війна з р.... нараз наповнила всю околицю військами майже всїх держав, у тім часї й росийськими. Полковник Ґ… маючи наказ боронити міста, візвав свою жінку й дочку, щоб забрали ся на село чи то доччине, чи синове, що лежало коло В. Та заким іще способом жіночого обмірковуваня розважено докладно, що гірше — чи невигоди, яких можна було ждати в кріпости, чи страховища, на які можна було наразити ся на селї, на цитаделю вдарило росийське військо і візвало її, аби піддала ся. Полковник заявив своїй ріднї, що буде поступати так, як колиб їх зовсїм не було, і відповів кулями й ґранатами. Неприятель і собіж почав бомбардувати цитаделю. Він запалив маґазини, здобув одну редуту, а коли комендант, ще раз візваний піддати ся, отягав ся, заряджено нічний напад і здобуто кріпость штурмом.

читати далі…

Вибрана поезія

Ада Негрі

Літературно-науковий вісник. Том XXXVI. Книга XI. (Львів, 1906)

Сад зачарований
Пахне гарнесенько,
Спить обцїлований
Ніччю тихесенько.

Спить — прокидаєть ся
В снї полохливому;
Щось не дрімаєть ся
Вітру журливому.

Може дізнали ся
Квіти засмучені,
Як ми зблукали ся
Кривдою змучені. —

Скільки скрізь лиха є?
Може… Росицею
Сьвіжою дихає
Листя з травицею.

Понад оселями
Горя невтїшними
Та невеселими
Думами грішними,

Понад могилами
Ніч розливаєть ся,
Слїзьми безсилими
Плаче, вбиваєть ся.