Фрідріх III (німецький імператор)
Фрідріх III нім. Friedrich III. | |||
| |||
---|---|---|---|
9 березня 1888 — 15 червня 1888 | |||
Попередник: | Вільгельм I | ||
Наступник: | Вільгельм II | ||
| |||
9 березня 1888 — 15 червня 1888 | |||
Попередник: | Вільгельм I | ||
Наступник: | Вільгельм II | ||
Ім'я при народженні: | нім. Friedrich Wilhelm Nikolaus Karl von Preußen | ||
Народження: |
18 жовтня 1831 Потсдам, Королівство Пруссія | ||
Смерть: |
15 червня 1888 (56 років) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія | ||
Причина смерті: | рак гортаніd | ||
Поховання: | Церква миру, Потсдам | ||
Країна: |
Королівство Пруссія Німецька імперія | ||
Релігія: | Прусська унія і лютеранство | ||
Освіта: | Боннський університет | ||
Рід: | Гогенцоллерни | ||
Батько: | Вільгельм I | ||
Мати: | Августа Саксен-Веймар-Айзенахська | ||
Шлюб: | Вікторія Саксен-Кобург-Готська[1] | ||
Діти: | Вільгельм II Гогенцоллерн[1], Шарлотта (принцеса Прусська), Генріх Прусський (1862-1929), Prince Sigismund of Prussiad, Вікторія Прусська, Prince Waldemar of Prussiad, Софія Пруська і Маргарита Прусська | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Фрі́дріх III (нім. Friedrich III.; 18 жовтня 1831 — 15 червня 1888) — другий німецький імператор, восьмий прусський король (1888). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Потсдамі, Пруссія. Син німецького імператора і прусського короля Вільгельма I. Батько останнього німецького імператора Вільгельма II. Брав участь у війнах проти Данії (1864), Австрії (1866), Франції (1871). Німецький кронпринц (1871—1888). Прусський (1870) та російський генерал-фельдмаршал (1872). Був виразником інтересів німецьких лібералів та британофілів у німецькому уряді; перебував у опозиції до канцлера Отто фон Бісмарка. Правив лише 99 днів. Помер у Потсдамі від раку гортані. Похований у потсдамській Церкві миру. Прізвисько — «Наш Фріц» (нім. Unser Fritz, через популярність серед німців).
Син принца Вільгельма Прусського (майбутнього короля і імператора Вільгельма I) і Августи Веймарської, племінник Фрідріха Вільгельма IV.
У 1861, після вступу батька на престол, став кронпринцем Пруссії і командував військами в Пруссько-австрійській війні 1866 року і Франко-пруській війні. Володів полководницьким талантом, зіграв ключову роль у перемозі над австрійцями під Садовою. Користувався великою популярністю в армії і народі як «Наш Фріц» (нім. Unser Fritz). Після перемоги у Франко-пруській війні (1871) Фрідріх, що став вже спадкоємцем престолу нової Німецької імперії, отримав жезл російського генерал-фельдмаршала.
Через ліберальні погляди конфліктував з канцлером Бісмарком. Був противником посилення конфронтації в Європі, підтримував внутрішньонімецьку інтеграцію. Однак Бісмарк утримував його від будь-якого реального впливу на політику.
Коли помер Вільгельм I (9 березня 1888 року), Фрідріх, який вступив на престол, був уже смертельно хворий на рак гортані. Раніше, через помилковий діагноз, який було поставлено йому в 1887 році, скасували операцію, яка могла б зупинити ріст пухлини. Майже рік кронпринц провів на лікуванні в Англії, Тиролі і, нарешті, в Сан-Ремо, звідки повернувся в Німеччину, вже ставши імператором. За місяць до вступу на престол лікар змушений був зробити кронпринцу трахеотомію, аби він міг надалі дихати, але після цього Вільгельм втратив можливість говорити і спілкувався з оточуючими письмово. За 99 днів царювання помираючий імператор з державних справ встиг тільки відправити у відставку неефективного консерватора, міністра внутрішніх справ Роберта Віктора фон Путткамера (за шість днів до смерті, 9 червня). Так 1888 рік став у Німеччині роком трьох імператорів.
Фрідріх і його дружина вважалися подружжям з ліберальними симпатіями; спадкоємець обговорював можливі плани політичних реформ з тещею, британською королевою Вікторією. Згодом Вільгельм II волів посилатися на діда, Вільгельма I (який отримав при ньому офіційний епітет «Вільгельм Великий»), не згадуючи батька. Багато політиків й істориків говорили і тоді, й особливо після початку Першої світової війни, що якби Фрідріх III і загиблий через півроку після нього 30 січня 1889 ліберально налаштований австрійський кронпринц Рудольф прожили довго, доля Європи могла б бути іншою, і політика Німеччини з Австрією не привела б до Першої світової війні[2]. Існує також думка, що лібералізм і миролюбність Фрідріха і масштаб реформ, які він міг би зробити, перебільшені по контрасту з діяльністю Вільгельма II.
Кронпринц був ініціатором створення художнього музею в Берліні, відкритого через 16 років після його смерті (1904) в його день народження під назвою «Музей імператора Фрідріха». З 1956 року він називається Музей Боде — на честь мистецтвознавця Вільгельма фон Боде, який керував збором першої колекції для музею.
- Батько: Вільгельм I — німецький імператор.
- Дружина (з 1858): Вікторія Саксен-Кобург-Готська, донька британської королеви Вікторії.
- Діти:
- Вільгельм II (1859–1941), майбутній імператор;
- Шарлотта (1860–1919), одружена з Бернхардом III, герцогом Саксен-Мейнінгенським;
- Генріх (1862–1929), гроссадмірал німецького флоту, був одружений із Іреною Гессенською;
- Сигізмунд (1864–1866), помер у дитинстві від менінгіту;
- Вікторія (1866–1929), в першому шлюбі одружена з Адольфом Шаумбург-Ліппе, в другому з Олександром Зубковим;
- Вальдемар (1868–1879), помер від дифтерії;
- Софія (1870–1932), одружена з королем Греції Костянтином I;
- Маргарита (1872–1954), одружена з Фрідріхом Карлом Гессенським.
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (18 жовтня 1841)
- ланцюг (1849)
- Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою і мечами
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу
- Pour le Mérite, великий хрест з дубовим листям
- орден (29 червня 1866)
- дубове листя (3 серпня 1866)
- великий хрест (20 вересня 1866)
- дубове листя (2 вересня 1873)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Великий хрест Залізного хреста (22 березня 1871)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Вірності (Баден) (1850)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1850)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (1867)
- Орден Святого Губерта (1853)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (11 квітня 1877)
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (11 жовтня 1855)
- Хрест «За військові заслуги» (Гессен) (15 березня 1871)
- Орден Рутової корони (1857)
- Військовий орден Святого Генріха, великий хрест (1870)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1858)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1858)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1867)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (23 жовтня 1870)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу
- Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське)
- орден (15 грудня 1848)
- мечі (1870)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест з мечами (Ангальтське герцогство)
- орден (14 лютого 1853)
- мечі (12 вересня 1864)
- Орден Золотого лева (Гессен-Кассельське ландграфство; 16 квітня 1853)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (листопад 1854)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і мечами (Велике герцогство Ольденбурзьке)
- орден (17 квітня 1859)
- мечі (31 грудня 1870)
- Орден Золотого лева Нассау (березень 1861)
- Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство)
- Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
- Орден Андрія Первозванного (вересень 1843)
- Орден Святого Олександра Невського (вересень 1843)
- Орден Білого Орла (вересень 1843)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (вересень 1843)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (вересень 1843)
- Орден Святого Георгія
- 4-го ступеня (1869)
- 2-го ступеня (1870)
- Вищий орден Святого Благовіщення (11 червня 1850)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (11 червня 1850)
- Савойський військовий орден, великий хрест
- Золота медаль «За військову доблесть» (Італія) (3 липня 1866)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1852)
- Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (1864)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Орден Підв'язки (28 січня 1858)
- Орден Лазні, почесний великий хрест (25 січня 1883)
- Орден Карла XIII (3 травня 1858)
- Орден Серафимів (8 січня 1961)
- Орден Святого Олафа, великий хрест (5 серпня 1873)
- Орден Золотого руна (29 січня 1862)
- Орден Святого Фердинанда, великий хрест
- Орден Віллема, великий хрест (23 серпня 1878)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Заслуг (Османська імперія) з діамантами
- Орден «Османіє» 1-го ступеня
- Золота медаль «Імтияз»
- Подвійний орден
- Орден Вежі й Меча, великий хрест
- Орден Таковського хреста, великий хрест
- Орден Білого орла (Сербія), великий хрест
- Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія; 6 травня 1853)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; грудень 1856)
- Орден Слона (Данія; 19 серпня 1873)
- Орден хризантеми з великою стрічкою (Японська імперія; 20 травня 1880)
- Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразильська імперія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Гавайське королівство)
- Орден Гваделупи, великий хрест (Мексиканська імперія)
- Орден дому Хусейнидів (Туніс)
- Орден серпневого портрету з діамантами (Каджарський Іран)
- Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 1-й клас (Китай)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест з мечами
- Орден Святого Марина, командорський хрест
- Орден Святого Гробу Господнього Єрусалимського, великий хрест (Ватикан)
- Орден Білого слона, великий хрест (Сіам)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- Орден Визволителя, ланцюг (Венесуела)
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Tipton, Frank (2003). A History of Modern Germany Since 1815. London: Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0-8264-4910-8, p. 175—176. http://books.google.com/books?id=6jgCcG3fQrMC [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.]. (англ.)
(нім.)
- Michael Freund: Das Drama der 99 Tage. Krankheit und Tod Friedrichs III. Kiepenheuer u. Witsch, Köln/Berlin 1966.
- Franz Herre: Kaiser Friedrich III. Deutschlands liberale Hoffnung. Eine Biographie. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1987, ISBN 3-421-06370-2.
- Hans-Christof Kraus: Friedrich III. In: Frank-Lothar Kroll (Hrsg.): Preußens Herrscher. Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II. C.H. Beck, München 2001, ISBN 3-406-46711-3, S. 265—289.
- Heinrich Otto Meisner. Friedrich III. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 487–489 (Digitalisat).
- Frank Lorenz Müller: Der 99-Tage-Kaiser. Friedrich III. von Preußen — Prinz, Monarch, Mythos. Siedler, München 2013, ISBN 978-3-8275-0017-5.
- Hermann Müller-Bohn. Friedrich III // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1904, Band 49, S. 1–93.
- Heinz Ohff: Preußens Könige. Piper, München 1999, ISBN 3-492-04055-1.
- Werner Richter: Friedrich III. Leben und Tragik des zweiten Hohenzollern-Kaisers, 2. Aufl., Bruckmann, München 1981, ISBN 3-7654-1794-7
- Katrin Wehry: Kaiser Friedrich III. (1831—1888) als Protektor der Königlichen Museen. Skizze einer neuen Kulturpolitik. In: Jahrbuch der Berliner Museen N.F., Beiheft zu 54, 2012. Mann, Berlin 2013, ISBN 978-3-7861-2701-7.
- Hans-Joachim Wolf: Die Krankheit Friedrichs III. und ihre Wirkung auf die englische und deutsche Öffentlichkeit, Berlin 1958.
- Die Krankheit Kaiser Friedrich des Dritten dargestellt nach amtlichen Quellen und den im Königlichen Hausministerium niedergelegten Berichten der Ärzte Bardeleben, v. Bergmann, Bramann, Gerhardt, Kußmaul, Landgraf, Moritz Schmidt, Schrötter, Tobold, Waldeyer. Berlin 1888; Nachdruck in: HNO-Information 12, 1987, S. 28–131.
- Gustav von Glasenapp: Militärische Biographien des Offizier-Corps der Preussischen Armee. Berlin 1868, S. 57. [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
(англ.)
- Hannah Pakula: An Uncommon Woman — The Empress Frederick: Daughter of Queen Victoria, Wife of the Crown Prince of Prussia, Mother of Kaiser Wilhelm. Phoenix, London 1997, ISBN 1-84212-623-7.
(нім.)
- Бібліографія. Friedrich III. // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Фрідріх III // Цифрова бібліотека Німеччини
- Dorlis Blume: Friedrich III. Tabellarischer Lebenslauf im LeMO (Stiftung Deutsches Historisches Museum und Haus der Geschichte)
- Friedrich III.: Der falsche Mythos um den «99-Tage-Kaiser» (Deutsche Welle) [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Friedrich <Deutsches Reich, Kaiser>; 1831—1888 // Deutsche Zentralbibliothek für Wirtschaftswissenschaften|Deutschen Zentralbibliothek für Wirtschaftswissenschaften
- Кайзер Фріхдріх III [Архівовано 22 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Кайзер Фріхдріх III [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Народились 18 жовтня
- Народились 1831
- Померли 15 червня
- Померли 1888
- Поховані в церкві Миру (Потсдам)
- Випускники Боннського університету
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери ордена Корони 1-го класу (Пруссія)
- Кавалери Великого хреста ордена «Pour le Mérite»
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Кавалери Великого хреста Залізного хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери Великого хреста ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Гессен)
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Святого Генріха
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені хрестом «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери ордена Золотого лева Нассау
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Ліппе)
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого Хреста Савойського військового ордена
- Нагороджені золотою медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери ордена Марії Терезії
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Австрія)
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери ордена Карла XIII
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Святого Фердинанда
- Лицарі Великого хреста військового ордена Віллема
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Кавалери ордена Заслуг (Османська імперія)
- Кавалери ордена Османіє 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «Імтияз»
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Нагороджені орденом Білого орла (Сербія)
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Нагороджені орденом Подвійного дракона
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Лицарі Великого хреста Ордену Святого Гробу Господнього Єрусалимського
- Лицарі Великого хреста ордена Білого слона
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 2 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Уродженці Потсдама
- Канцлери Німеччини
- Королі Пруссії
- Гогенцоллерни
- Учасники французько-прусської війни
- Німецькі масони
- Генерал-фельдмаршали Пруссії
- Генерал-фельдмаршали (Російська імперія)
- Німецькі реформати
- Померли в Потсдамі
- Померли від раку гортані