Римницька битва (1789)
| Римницька битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1787—1792), Австро-турецька війна (1787—1791) | |||||||
 | |||||||
| 45°23′30″ пн. ш. 27°03′40″ сх. д. / 45.391666666667° пн. ш. 27.061111111111° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія,  Австрійська імперія
|
.svg){kind=small} Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| О. В. Суворов, Фрідріх Саксен-Кобург |
Юсуф-паша | ||||||
| Військові формування | |||||||
| 18 тисяч австрійців, 7 тисяч росіян, 103 гармати |
100 тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| 500—700 вбитих | 15-20 тисяч вбитих, 80 гармат, 100 знамен | ||||||
Римни́цька би́тва відбулася 11 (22) вересня 1789 над річкою Римник. В ній російська армія під керівництвом Олександра Суворова розбила вчетверо більшу турецьку армію.
Турецький головнокомандувач великий візир Юсуф-паша, скувавши демонстративними діями головні сили російської армії в районі Ізмаїла, направив свої основні сили (близько 100 тис. вояків, головним чином кіннота) проти союзного Росії 18-тис. австрійського корпусу принца Кобурзького, що розташовувався в районі Фокшан. Отримавши звістку про рух турків, Олександр Суворов, загін якого розташовувався в районі Бирлада, в ніч на 8 (19) вересня виступив з 7 тис. воїнами на допомогу союзникам. Пройшовши за 2,5 діб близько 100 км, російські війська прибули у Фокшани раніше турків; встановивши, що турки не чекають нападу і розташувалися в чотирьох таборах між річками Римна і Римник, Суворов, який взяв командування над російський-австрійськими військами, вирішив перейти у наступ. Зробивши 14-км нічний марш, російсько-австрійські війська раптово атакували перший турецький табір. Відбиваючи вогнем каре контратаки численної турецької кінноти, російсько-австрійські війська рішучими ударами послідовно опанували трьома турецькими таборами, після чого супротивник розпочав панічно тікати. Втрати союзників склали близько 700 людей, турки втратили, за різними даними, від 6 до 20 тис. убитими і пораненими, всю артилерію і обоз. Суворов за перемогу при Римнику отримав титул графа Римницького.
- Велика радянська енциклопедія [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Реляція Суворова про поразку при Римнику[недоступне посилання з липня 2019]
- Битва при Римнику
- Широкорад А. Б. Русско-Турецкие войны /под общ. ред Тараса А. Е. — М.: ХАРВЕСТ ТОО. — 752 с. (рос.)
- Шефов Н. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002. (рос.)
|
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |