Перейти до вмісту

Перамівір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перамівір
Систематична назва (IUPAC)
(1S,2S,3R,4R)-3-[(1S)-1-(Acetylamino)-2-ethylbutyl]-4-(carbamimidoylamino)-2-hydroxycyclopentanecarboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 330600-85-6
Код ATC J05AH03
PubChem 151164
DrugBank DB06614
Хімічні дані
Формула C15H28N4O4 
Мол. маса 328,413 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 100%
Метаболізм НД
Період напіврозпаду 7,7-20,8 год.
Виділення нирки
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B3(AU) ?(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) ℞-only (US)

Шляхи введення в/в

Перамівір (англ. Peramivir) — синтетичний противірусний препарат, який виробляє компанія «BioCryst Pharmaceuticals» для лікування грипу. Перамівір відноситься до групи інгібіторів нейрамінідази, й механізм його дії полягає в інгібуванні ферменту вірусу грипу нейрамінідази шляхом конкурентного зв'язування з рецепторами клітин, що сприяє гальмуванню проникнення нових вірусних часток до інфікованої клітини. Препарат застосовується внутрішньовенно.[1]

У жовтні 2009 року FDA видало екстрене схвалення застосування перамівіру на основі даних про безпеку I та II фази клінічних досліджень, та обмежених даних III фази досліджень.[2][3] Термін дії дозволу на екстрене використання перамівіру закінчився в червні 2010 року. 19 грудня 2014 року FDA схвалила перамівір для лікування грипу в дорослих.[1]

Історія розробки

[ред. | ред. код]

ІІ фаза клінічного дослідження внутрішньом'язового введення перамівіру для лікування сезонного грипу в 2008—2009 роках не виявило ефекту для досягнення первинної кінцевої точки покращення середнього часу до полегшення симптомів у суб'єктів із підтвердженою гострою неускладненою інфекцією грипу порівняно з плацебо.

У жовтні 2009 року повідомлялося, що експериментальний противірусний препарат перамівір виявився «рятівним і ефективним» при внутрішньовенному застосуванні у 8 серйозних випадках свинячого грипу.[4] 23 жовтня 2009 року FDA видало дозвіл на екстрене застосування перамівіру при внутрішньовенному введенні госпіталізованим хворим лише у випадках, коли інші доступні методи лікування неефективні або недоступні[5]; зокрема, якщо розвивається стійкість до озельтамівіру, і хворий не може застосовувати занамівір інгаляційно. Уряд США (міністерство охорони здоров'я та соціальних служб) виділив компанії «BioCryst Pharmaceuticals» понад 77 мільйонів доларів на завершення ІІІ фази клінічних досліджень перамівіру. У 2009 році міністерство охорони здоров'я та соціального забезпечення виділило близько 180 мільйонів доларів на програму.[6] Компанія-виробник також пожертвувала 1200 курсів лікування міністерству охорони здоров'я та соціальних служб США.[7] Термін дії дозволу на екстрене використання закінчився 23 червня 2010 року. У 2011 році III фаза клінічного дослідження показала, що середня тривалість симптомів грипу була однаковою при одній внутрішньовенній ін'єкції перамівіру проти 5 днів перорального прийому озельтамівіру в хворих на сезонний грип.[8]

У 2012 році компанія «BioCryst Pharmaceuticals» повідомила, що має намір припинити участь у своєму дослідженні щодо внутрішньовенного введення перамівіру особам, які мають потенційну загрозу життю внаслідок хвороби, після того, як проміжний аналіз привів дослідників до висновку, що продовження досліджень зайшло в глухий кут, і його слід припинити. Різниця між перамівіром і контрольною групою (пероральний озельтамівір) щодо первинної кінцевої точки, клінічної чи вірусологічної, була невеликою.[9] У 2013 році Управління перспективних біомедичних досліджень і розробок США надало нове фінансування за поточним контрактом на суму 234,8 мільйона доларів США, щоб завершити подачу нових заявок на перамівір для внутрішньовенного застосування.[10]

Відповідно до звіту про дослідження, опублікованого в червні 2011 року, в Азії з'явився новий варіант свинячого грипу з генетичною адаптацією (мутація нейрамінідази S247N), яка давала певну стійкість до озельтамівіру та занамівіру, але не суттєво знижувала чутливість до перамівіру.[11][12] Але мутація вірусу H274Y показала резистентність до озельтамівіру та перамівіру, але не до занамівіру, і лише до N1 нейрамінідаз.[13] Зрештою 3,2 % (19 з 599) зразків вірусу A(H1N1)pdm09, зібраних між 2009 і 2012 роками, мали значно знижене інгібування при застосуванні перамівіру внаслідок мутації H275Y NA.[14]

У грудні 2013 року компанія «BioCryst Pharmaceuticals» подала нову заявку на лікарський засіб до FDA для схвалення перамівіру для внутрішньовенного застосування.[15] У грудні 2014 року перамівір під торговою назвою «Рапіваб» був схвалений для внутрішньовенного застосування.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Drug Approval Package: Rapivab (peramivir) Injection NDA #206426. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 16 січня 2015. Процитовано 11 лютого 2020.
  2. ↑ Thorlund K, Awad T, Boivin G, Thabane L (травень 2011). Systematic review of influenza resistance to the neuraminidase inhibitors. BMC Infectious Diseases. 11 (1): 134. doi:10.1186/1471-2334-11-134. PMC 3123567. PMID 21592407.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  3. ↑ Peramivir authorized for Emergency use. LifeHugger. 4 грудня 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 4 грудня 2009. (англ.)
  4. ↑ Life-Saving H1N1 Drug Unavailable to Most. CBS Evening News. Atlanta, GA, USA: CBS Interactive. 19 жовтня 2009. Процитовано 20 жовтня 2009. (англ.)
  5. ↑ Emergency Use Authorization Granted For BioCryst's Peramivir. Reuters. 24 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. (англ.)
  6. ↑ Feds hand BioCryst $77M for anti-viral trial. Fierce biotech. 21 вересня 2009. (англ.)
  7. ↑ FDA Authorizes Emergency Use of Intravenous Antiviral Peramivir for 2009 H1N1 Influenza for Certain Patients, Settings. Reuters. 24 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. (англ.)
  8. ↑ Kohno S, Yen MY, Cheong HJ, Hirotsu N, Ishida T, Kadota J, Mizuguchi M, Kida H, Shimada J (листопад 2011). Phase III randomized, double-blind study comparing single-dose intravenous peramivir with oral oseltamivir in patients with seasonal influenza virus infection. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 55 (11): 5267—76. doi:10.1128/AAC.00360-11. PMC 3195028. PMID 21825298. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  9. ↑ BioCryst scraps $235M late-stage flu drug program backed by feds. Fierce Biotech. 8 листопада 2012. (англ.)
  10. ↑ BioCryst to File Peramivir NDA Supported by BARDA/HHS Funding. Fierce Biotech. 11 липня 2013. (англ.)
  11. ↑ Hurt, A.C. (9 червня 2011). Increased detection in Australia and Singapore of a novel influenza A(H1N1)2009 variant with reduced oseltamivir and zanamivir sensitivity due to a S247N neuraminidase mutation. Eurosurveillance. (англ.)
  12. ↑ Hirschler, Ben (10 червня 2011). Swine flu starting to show resistance to drugs. Reuters. (англ.)
  13. ↑ McKimm-Breschkin JL (січня 2013). Influenza neuraminidase inhibitors: antiviral action and mechanisms of resistance. Influenza and Other Respiratory Viruses. 7 Suppl 1: 25—36. doi:10.1111/irv.12047. PMC 4942987. PMID 23279894. (англ.)
  14. ↑ Leang SK, Kwok S, Sullivan SG, Maurer-Stroh S, Kelso A, Barr IG, Hurt AC (березня 2014). Peramivir and laninamivir susceptibility of circulating influenza A and B viruses. Influenza and Other Respiratory Viruses. 8 (2): 135—9. doi:10.1111/irv.12187. PMC 4186459. PMID 24734292. (англ.)
  15. ↑ BioCryst Files Peramivir NDA for the Treatment of Influenza (Пресреліз). BioCryst Pharmaceuticals. 20 грудня 2013. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перамівір&oldid=39281026