Перейти до вмісту

Пауло Сезар Карпеджані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Пауло Сезар Карпеджані
Особисті дані
Народження 7 лютого 1949(1949-02-07) (75 років)
  Ерешин, Бразилія
Зріст 172 см
Вага 71 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-1969 Бразилія «Інтернасьйонал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1970–1977 Бразилія «Інтернасьйонал» 77 (31)
1977–1980 Бразилія «Фламенго» 55 (29)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1979 Бразилія Бразилія 17 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1981–1983 Бразилія «Фламенго»
1983–1984 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
1986 Бразилія «Наутіко Капібарібе»
1986–1987 Бразилія «Бангу»
1989 Бразилія «Наутіко Капібарібе»
1989 Бразилія «Корітіба»
1990–1991 Бразилія «Палмейрас»
1991–1992 Парагвай «Серро Портеньйо»
1993 Еквадор «Барселона» (Гуаякіль)
1994 Парагвай «Серро Портеньйо»
1995 Бразилія «Корітіба»
1996–1998 Парагвай Парагвай
1999 Бразилія «Сан-Паулу»
2000 Бразилія «Фламенго»
2001 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе»
2001 Бразилія «Крузейру»
2003–2004 Кувейт Кувейт
2007 Бразилія «Корінтіанс»
2009 Бразилія «Віторія» (Салвадор)
2010 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе»
2010–2011 Бразилія «Сан-Паулу»
2012 Бразилія «Віторія» (Салвадор)
2013 Бразилія «Понте-Прета»
2016– Бразилія «Корітіба»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пауло Сезар Карпеджані (порт. Paulo César Carpegiani, нар. 7 лютого 1949, Ерешин) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Корітіба».

Виступав за клуби «Інтернасьйонал» та «Фламенго», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1949 року в місті Ерешин. Розпочав кар'єру в клубі «Інтернасьйонал» у 1970 роцы. Він прийшов у найуспішніший в історії клубу час: команда з ним у складі 6 разів поспіль виграла чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул і двічі чемпіонат Бразилії. Найбільш успішно Карпеджані грав у зв'язці з Фалькао. У 1975 році Карпеджані отримав важку травму меніска, довго відновлювався; однак пізніше він набрав форму і зміг знову бути одним з найкращих півзахисників Бразилії.

У 1977 році Карпеджані за 5,7 млн крузейро був проданий в клуб «Фламенго», де в ті роки відмінно виступав юний Зіку. Карпеджані взяв шефство над молодим гравцем. З «Фла» Карпеджані виграв два чемпіонати штату, а в останній рік чемпіонат Бразилії. У 1980 році він знову отримав травму меніска і вирішив завершити свою кар'єру. 15 вересня 1981 року Карпеджані провів прощальний матч, у якому «Фламенго» грав проти «Бока Хуніорс», гра завершилася з рахунком 2:0 на користь «Фла», після гри було коло пошани, в якому Карпеджані супроводжували два гравця — Зіку і Дієго Марадона. Через рік, однак, Карпеджані зіграв ще один матч — з клубом «Нью-Йорк Космос». Всього ж за «Фламенго» Карпеджані провів 223 матчі і забив 12 м'ячів[1].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Завдяки своїй грі Карпеджані в 1973 році був викликаний Маріо Загалло до збірної Бразилії, а через рік поїхав в її складі на чемпіонат світу як заміна Клодоалдо. На турнірі він провів 6 матчів[2], а бразильці зайняли 4-е місце. Згодом Карпеджані взяв участь у Кубку Америки 1979 року у різних країнах, на якому команда здобула бронзові нагороди,

Всього протягом кар'єри у національній команді Пауло провів у формі головної команди країни 17 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії, чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Відразу після завершення ігрової кар'єри Карпеджані почав тренерську кар'єру, очоливши «Фламенго». Зробити це його змусили обставини: загинув головний тренер клубу Клаудіо Коутіньйо. Карпеджані дісталася сильна команда, і в перший же рік він виграв чемпіонат штату, Кубок Лібертадорес і Міжконтинентальний кубок. Після перемоги в чемпіонаті Бразилії рік потому, Карпеджані поїхав у Саудівську Аравію, де очолив клуб «Аль-Наср», з яким переміг у Кубку Саудівської Аравії.

Після повернення в Бразилію Карпеджані працював з клубами «Інтернасьйонал», «Наутіко Ресіфі», «Бангу», «Палмейрас» і «Корітіба». Потім працював у Еквадорі з «Барселоною» та Парагваї з «Серро Портеньйо», який зробив чемпіоном. У 1996 році Карпеджиани очолив збірну Парагваю, якою керував на Кубку Америки 1997 року у Болівії та довів до 1/8 фіналу чемпіонату світу 1998 у Франції.

Пізніше він працював із «Сан-Паулу», де став відомий тим, що виключив з команди Рожера за зйомки в оголеному вигляді для гей-журналу. Робота Карпеджані з «Сан-Паулу» виявилася невдалою, команда не змогла прийняти нову тактику, в результаті в 67 матчах вона здобула 40 перемог, 9 нічиїх та 18 поразок. Потім він тренував «Фламенго», але не зміг повторити свій колишній результат з цим клубом, лише дійшовши до фіналу Кубка Гуанабара.

Пізніше він тренував «Атлетіко Паранаенсе» та «Крузейро», але без успіху. Потім Карпеджані тренував збірну Кувейту, також безуспішно.

У 2007 році Карпеджані очолив «Корінтіанс», замінивши Емерсона Леао. У той рік у клубі була криза, що призвела до звільнення президента команди Алберто Дуаліба, а сам клуб виступав невдало, займаючи після 24 матчів 13-е місце.

У квітні 2009 року Карпеджані очолив «Віторію» з Салвадора, яку привів до перемоги в штаті і виходу в чвертьфінал Кубка Бразилії. Поразка від «Васко да Гами» в 1/4 фіналу турніру призвела до критики Карпеджані в пресі за те, що він використовував гравців на незвичних їм позиціях.

На початку жовтня 2010 року був призначений головним тренером клубу «Сан-Паулу» вдруге в своїй кар'єрі. В травні у нього виник конфлікт з гравцем своєї команди, зірковим Рівалду, який був незадоволений, що його не випустили на поле в одному з матчів[3]. 7 липня 2011 року після того, як «Сан-Паулу» зазнав третьої поразки в чемпіонаті поспіль, терпіння президента клубу та спортивного директора урвався і вони звільнили тренера[4][5].

16 травня 2012 року Карпеджані очолив клуб серії B «Віторія» (Сальвадор)[6][7]. 21 жовтня 2012 року Карпеджані був звільнений від займаної посади. Під його керівництвом «Віторія» провела 31 гру, при 19 перемог, 6 нічиїх і 6 поразок[8]. У наступному році він тренував клуб «Понте-Прета».

5 серпня 2016 року Пауло Сезар був призначений головним тренером клубу «Корітіба»[9].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всі матчі Карпеджані за «Фламенго» [Архівовано 27 травня 2007 у Wayback Machine.](порт.)
  2. Пауло Сезар Карпеджані на сайті ФІФА (англ.)
  3. Карпеджани: Рівалдо такий же гравець команди, як і інші. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 30 жовтня 2016.
  4. Carpegiani deixa o comando do São Paulo (порт.). Site oficial do São Paulo FC. 7.07.2011. Архів оригіналу за 04.04.2012. Процитовано 20 липня 2011.
  5. "Сан-Паулу" звільнив головного тренера. Football.ua. 8.07.2011. Архів оригіналу за 04.04.2012. Процитовано 20 липня 2011.
  6. Técnico (порт.). Site oficial do Esporte Clube Vitória. 16.05.2012. Архів оригіналу за 05.01.2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  7. Novo técnico (порт.). Site oficial do Esporte Clube Vitória. 16.05.2012. Архів оригіналу за 05.01.2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  8. Mudança de comando (порт.). Site oficial do Esporte Clube Vitória. 21.10.2012. Архів оригіналу за 05.01.2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  9. Coritiba confirma Carpegiani como técnico (порт.). Site oficial do Coritiba Foot Ball Club. 5.08.2016. Процитовано 12 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

#invoke: Navbox