Перейти до вмісту

Нікси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Гілас та Німфи» — картина Джона Уильяма Уотерхауса

Нікс (нім. Nixen) — це русалки, або водяники в середньо- і північно-європейському фольклорі.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Ці слова за своїм походженням виходять до загальнонімецьких *nikwus або *nikwis(i), які, в свою чергу, походять від слова з праіндоєвропейської мови *neigw (означає «мити»).[1] Це пов"язане з санскритським nḗnēkti («мити»), грецькими νίζω (nízō) та νίπτω (níptō), і ірландським nigther.[2]

Форма neck з'являється в англійській та шведській мовах (neck і näck відповідно).[2] Шведська форма походить від давньошведського neker, яке відповідає давньоісландському nykr, і nykk (норвезькому нюнорському).[2]У фінській це слово означає näkki. Давньоданська форма nikke розвинулася в данське і норвезьке слово nøk(ke).< ref name = "hellquist" /> Ісландське слово nykur також використовується для позначення гіпопотама.[2]

Давньоверхньонімецька форма nihhus також означала «крокодил»,[2], а давньоанглійське nicor[2] може означати як «водне чудовисько», так і «гіпопотам».[2]

Опис в різних країнах

[ред. | ред. код]
Діти з риб'ячими хвостами на Старій Ратуші в Лейпцизі

Самими ранніми свідоцтвами про русалок були сирени з епосу Гомера «Одиссея», в якій Одиссей намагався запобігти згубній дії пісні сирен.

Норвегія

[ред. | ред. код]
Nøkken- картина Теодора Кіттельсена.

У Норвегії некки (норв. Nøkken) відображаються як страшні, злі істоти, пов'язані з демонами. Вони постійно перебувають біля води і намагаються заманити в неї людей і тварин. Особливо небезпечні були вони для нехрещених немовлят і вагітних жінок. Також вони описуються як сумні люди, що живуть на самоті і скаржаться на те, що вони не можуть потрапити на небеса.

Некки могли використовувати гарний спів і музику, щоб причаровувати своїх жертв. У декількох історіях некк - майстер гри на скрипці. Є також історії, в яких він навачає людей своєму мистецтву гри на скрипці в обмін на жертву або що-небудь ще - наприклад, обіцянка спасіння і блаженства.

Швеція

[ред. | ред. код]
Скульптури некків на фонтані в місті Уппсала

Некки (швед. Näcken) часто асоціювалися з не менш страшними істотами, яких шведською мовою називаютьströmkarlen. Це підземні музиканти, жертви яких сиділи всю ніч біля водоспаду.

Німеччина

[ред. | ред. код]

Нікси в німецькому фольклорі стали русалками[3], які намагаються заманити людей у ​​воду. Вони чимось схожі на кельтську Мелюзіну і грецьких сирен. Чоловіки-нікс могли бути різних форм: крім водяних, вони були рибами, зміями і навіть людьми. Жінки-Нікс - красуні з риб'ячим хвостом. Коли вони знаходяться в людських формах, їх можуть розпізнати по мокрому подолу одягу. Нікси зображуються як шкідливі в деяких історіях, але безневинні і доброзичливі в інших.

У 19-му столітті Якоб Грімм зараховує никсів до водяних духів, які люблять музику, пісні і танці і каже: «Як сирени, Нікси приваблюють своєю піснею молодь, а потім тягнуть її на дно." [3] За Грімом, вони можуть бути людьми, однак у них є особливості зовнішності, притаманні тваринам.

Нікси з легкої подачі Ріхарда Вагнера стали також відомі як діви Рейну.

«Діви Рейну» - картина Йоганна Генріха Фюсслі

Однією з найвідоміших нікс німецького фольклору є Лорелея. Згідно з легендою, вона сиділа на одній із скель на березі Рейну (скеля тепер носить її ім'я) і приваблювала своєю піснею рибалок і човнярів на скелі.

Данія

[ред. | ред. код]

Некки (дан. Nøkken) - в данському фольклорі надприродні істоти, які живуть в струмках, річках і озерах, де вони приваблюють людей своєю грою. Некки могли бути чотириногими.

Швейцарія

[ред. | ред. код]

У Швейцарії є легенда (міф), про Ніксів, що жили на березі Цугського озера (кантон Цуг)

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Лорелей - скеля на території Німеччини, де за легендами жила одна з нікс - Лорелея.

Література

[ред. | ред. код]
  • Barbara Stamer (Hrsg.): Märchen von Nixen und Wasserfrauen, Frankfurt 1987
  • Enn Vetemaa: Die Nixen von Estland, Frankfurt 2002
  • Gwen Benwell & Arthur Waugh: Töchter des Meeres. Von Nixen, Nereiden, Sirenen und Tritonen. Marion von Schröder, Hamburg 1962
  • Grimm, Jacob (1835). Deutsche Mythologie
  • Hellström, AnneMarie. (1985). Jag ​​vill så gärna berätta ...
  • Karlsson, S. (1970). I Tiveden, Reflex, Mariestad.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Köbler, Gerhard: Indogermanisches Wörterbuch (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 січня 2012. Процитовано 17 липня 2011.
  2. а б в г д е ж Svensk etymologisk ordbok, by Elof Hellquist (1922) Lund, C. W. K. Gleerups förlag Berlingska boktryckeriet. p. 532. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2011.
  3. а б Grimm 1835:17:11.

Посилання

[ред. | ред. код]