Перейти до вмісту

Мігель Анхель Гонсалес Суарес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Мігель Анхель
Особисті дані
Народження 24 грудня 1947(1947-12-24)
  Оренсе, Іспанія
Смерть 6 лютого 2024(2024-02-06) (76 років)
  Мадрид, Іспанія
Зріст 174 см
Громадянство  Іспанія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966–1967 Іспанія «Оренсе»  ? (-?)
1967–1986 Іспанія «Реал Мадрид» 247 (-262)
1967–1968 →  Іспанія «Кастельйон» 26 (-26)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1982 Іспанія Іспанія 18 (-8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мігель Анхель Гонсалес Суарес (ісп. Miguel Ángel González Suárez; 24 грудня 1947, Оренсе — 6 лютого 2024) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Є видатним воротарем іспанського клубу «Реал Мадрид», ворота якого захищав протягом майже двох десятиліть і став дворазовим володарем Кубка УЄФА, восьмиразовим чемпіоном Іспанії та п'ятиразовим володарем Кубка Іспанії. Також грав за національну збірну Іспанії, з якою був учасником двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Його першими кроками у світі спорту були у ролі гандбольного воротаря, і лише в юності він почав грати у футбол. У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Оренсе», що виступала у Терсері, тодішньому третьому дивізіоні країни.

Влітку 1967 року він підписав контракт з «Реалом Мадрид», де тоді виступав такий легендарний воротар як Антоніо Бетанкорт. З цієї причини талановитий воротар спочатку виступав на правах оренди у Сегунді за «Кастельйон», а потім був запасним воротарем, рідко виходячи на поле. 1971 року Бетанкорт покинув команду, але новим першим номером команди несподівано став молодий вихованець Маріано Гарсія Ремон. Лише коли у лютому 1974 року багаторічного головного тренера Мігеля Муньйоса звільнили через жахливі результати, Мігель Анхель отримав статус основного воротаря команди, що дозволило йому вже того року зіграти у фіналі Кубка Іспанії, який «Реал» виграв у «Барселони» (4:0).

До 1979 року, поки командою керували Луїс Моловни та Милян Милянич, Мігель Анхель був беззаперечним основним воротарем «вершкових», вигравши у сезоні 1975/76 «Трофей Самори», а команда була лідером країни, майже щорічно виграючи національну першість. По ходу сезону 1978/79 Мігель Анхель отримав травму і з 1979 по 1983 рік знову був запасним воротарем, спочатку знову у Гарсії Ремона, а з 1981 року — Агустіна Родрігеса, залишаючись на лаві запасних таким чином у програних фіналах Кубка європейських чемпіонів 1981 року та Кубка володарів кубків 1983 року. З наступного сезону Мігель Анхель ненадовго собі повернув основний статус, зігравши у своєму першому єврокубковому фіналі, фіналі Кубка УЄФА 1985 року, допомігши своїй команді команді перемогти угорський «Відеотон» (3:0, 0:1) і вперше в історії виграти цей трофей. Наступного року «Реал» знову виграв Кубок УЄФА, але Мігель Анхель вже втратив місце в основі і по завершенні сезону закінчив ігрову кар'єру[1].

Після 18 сезонів у «Реал Мадриді» Мігель Анхель вийшов у відставку в 1986 році у віці 38 років, серед його досягнень вісім чемпіонських титулів, п'ять кубків, один Кубок ліги і два Кубка УЄФА; в цілому він зіграв 246 матчів в вищому дивізіоні Іспанії[2].

З моменту свого відходу зі спорту він продовжував працювати з «Реал Мадридом», займаючи різні посади. Спочатку як представник команди[3], потім як тренер воротарів і, нарешті, як директор тренувальної бази клубу.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

12 жовтня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в кваліфікації на Євро-1976 проти Данії (2:0).

Після того як 1976 року Хосе Анхель Ірібар завершив кар'єру у збірній, Мігель Анхель став основним воротарем «червоної фурії» і у цьому статусі вивів її на чемпіонат світу 1978 року в Аргентині. Там Мігель провів усі три гри — проти Австрії (1:2), Бразилії (0:0) та Швеції (1:0), але його команда не вийшла з групи. Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 18 матчів і пропустив 8 голів.

1979 року втратив місце в основі і більше не зіграв за команду жодного матчу, поступившись Луїсу Арконаді, тим не менш продовжував викликатись до команди і поїхав з нею на чемпіонат світу 1982 року в Іспанії.

Статистика

[ред. | ред. код]
Виступи Чемпіонат Кубок Єврокубки Інше Всього
Клуб Ліга Сезон Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Іспанія «Кастельйон» Сегунда 1967/68 26 -26 3 -? — — 29 ?
Всього 26 -26 3 -0 0 -0 0 -0 29 -26
Іспанія «Реал Мадрид» Ла-Ліга 1968/69 0 -0 0 -0 0 -0 — 0 0
1969/70 3 -5 0 -0 0 -0 — 3 -5
1970/71 7 -6 0 -0 3 -? — 10 ?
1971/72 6 -3 0 -0 0 -0 — 6 -3
1972/73 8 -9 0 -0 2 -? — 10 ?
1973/74 5 -6 7 -? 0 -0 — 12 ?
1974/75 31 -32 6 -? 6 -? — 43 ?
1975/76 32 -23 3 -? 8 -? — 43 ?
1976/77 33 -52 2 -? 4 -? — 39 ?
1977/78 27 -34 0 -0 0 -0 — 27 -34
1978/79 16 -18 0 -0 3 -? — 19 ?
1979/80 1 -1 0 -0 1 -? — 2 ?
1980/81 2 -0 0 -0 1 -? — 3 ?
1981/82 18 -17 0 -0 5 -? — 23 ?
1982/83 0 -0 0 -0 0 -0 4 -? 4 ?
1983/84 28 -24 0 -0 12 -? 2 -? 42 ?
1984/85 30 -32 0 -0 0 -0 3 -? 33 ?
Всього 247 -262 18 -? 45 -? 9 -? 319 ?
Всього за кар'єру 273 -288 21 -? 45 -? 9 -? 348 ?

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Реал Мадрид»: 1968/69, 1971/72, 1974/75, 1975/76, 1977/78, 1978/79, 1979/80, 1985/86
«Реал Мадрид»: 1969/70, 1973/74, 1974/75, 1979/80, 1981/82
«Реал Мадрид»: 1985
«Реал Мадрид»: 1984/85, 1985/86

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Biografía de Miguel Ángel en la web oficial del Real Madrid. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  2. ↑ Real Madrid biography [Архівовано 2008-07-07 у Wayback Machine.] (ісп.)
  3. ↑ Zoco nuevo delegado del equipo (Zoco new club delegate); El País, 13 January 1994 (ісп.)
  4. ↑ Llista de guanyadors. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 26 жовтня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мігель_Анхель_Гонсалес_Суарес&oldid=41701943