Жуй-цзун (династія Тан)
Жуй-цзун | ||
| ||
---|---|---|
27 лютого 684 — 8 жовтня 690 року | ||
Попередник: | Чжун-цзун | |
Спадкоємець: | У Цзетянь | |
| ||
25 липня 710 — 8 вересня 712 року | ||
Попередник: | Лі Чунмао | |
Спадкоємець: | Сюань-цзун | |
Народження: |
22 червня 662 Чан'ань | |
Смерть: |
13 липня 716 (54 роки) Чан'ань | |
Поховання: | Fengxiand[1] | |
Країна: | Династія Тан[1] | |
Рід: | династія Лі[d] | |
Батько: | Гао-цзун[1] | |
Мати: | У Цзетянь | |
Шлюб: | Empress Liud, Consort Doud[1] і Q8251286? | |
Діти: | Сюань-цзун[1], Li Chengqid, Li Chengyid, Li Yed, Li Fand, Li Longtid, Princess Anxing Zhaohuaid, Princess Shouchangd, Princess Liangguod, Princess Daiguod, Princess Jinxiand[1], Princess Huaiyangd, Princess Yuzhend, Princess Jingshand, Princess Xueguod, Princess Xiguod і Princess Huoguod | |
Жуй-цзун (кит.: 睿宗; піньїнь: Rùizōng; 22 червня 662 — 13 липня 716) — 5-й імператор династії Тан у 684–690 та 710–712 роках.
Народився 22 червня 662 року. Отримав ім'я Лі Дань. був молодшим сином імператора Гао-цзуна та У Цзетянь. У 663 році став князем Іном. У 664 році став номінальним очільником префектури Цзі (у сучасній провінції Хебей). З часом йому надавалися різні титули: у 666 році — князя Ю, 669 — князь Цзін. При цьому змінено власне ім'я на Лун. Після смерті батька у 683 році та нетривалого правління у 684 році брата Чжун-цзуна він не виявляв політичної активності. Після повалення останнього при підтримці матері став імператором.
Весь час Жуй-цзун залишався номінальним володарем — за нього правила мати У Цзетянь. Увесь час відбувалися численні повстання, метою яких було повалення У Цзетянь. Разом з тим частіше спалахували селянські повстання. Зрештою У Цзетянь вирішила сама стати імператрицею. Тому у 690 році відсторонила Жуй-цзуна, надавши йому титул Майбутній імператор. Відтоді він знову став Лі Данєм. Під час володарювання У Цзетянь не відігравав якоїсь ролі.
Після смерті У Цзетянь у 705 році владу перебрав брат Чжун-цзун, якого було отруєно у 710 році. Спроба імператриці Вей встановити власну династію зазнала поразки. Війська та знать знову поставили Жуй-цзуна на імператорський трон. При цьому влада опинилася в руках принцеси Тайпін. Постійне протистояння при дворі та погані небесні знамення змусили імператора Жуй-цзуна зректися влади на користь сина Сюань-цзуна. Останні роки до смерті 13 липня 716 року він провів у спокої.
- Kenneth Pletcher, History of China, coll. Britannica Educational Publishing, éd. The Rosen Publishing Group, 2010, pp. 112–113