Джованні Баттіста Тьєполо
Джованні Баттіста Тьєпо́ло (італ. Giovanni Battista Tiepolo), варіанти написання імені: Gianbattista або Giambattista — Джанбаттіста або Джамбаттіста; 5 березня 1696, Венеція — 27 березня 1770, Мадрид) — італійський художник, один з найпримітніших майстрів італійського рококо, майстер фресок та гравюр, останній великий представник венеційської школи живопису.
Народився 5 березня 1696 у Венеції, в родині багатодітного шкіпера Доменіко Тьєполо, людини простого походження. Невдовзі батько помер, і мати, Орсетта, виховувала шістьох дітей в умовах бідності.
В юності Тьєполо навчався живопису у венеційського художника Грегоріо Ладзаріні, але мистецтвознавці зазначають, що найсильніший вплив на нього мали Себастьяно Річчі, Паоло Веронезе та Джованні Баттіста Пьяцетта. У віці 19 років Тьєполо виконав своє перше художнє замовлення — картину «Принесення в жертву Ісаака».
У 1717 молодий художник покинув майстерню Ладзаріні і вступив до гільдії живописців Фралья. 1719 року він одружився з Марією Чечилії Гварді, сестрою відомих художників Гварді — Франческо та Джованні Антоніо. Від шлюбу з Марією у Тьєполо народилося дев'ятеро дітей.
У 1726-1728 працював за замовленням Діонісіо Дельфіно, аристократа з Удіне, розписуючи фресками каплицю й палац. Це принесло йому популярність і нові замовлення — Тьєполо став модним живописцем. У наступні роки він багато писав у Венеції, а також в Мілані, Бергамо. У 1740 Тьєполо отримав замовлення на розпис стелі на другому поверсі Скуоль Карміна.
У 1750 до венеційського живописця прийшла загальноєвропейська популярність, а в 1750–1753 роках він створив свою центральну роботу — фрескові оздоблення вюрцбурзької резиденції (в місті Вюрцбург, Німеччина). Повернувшись до Італії, Тьєполо був обраний президентом Падуанської академії.
У 1761 іспанський король Карл III запросив Тьєполо в Мадрид, де художник залишався до кінця свого життя. Тьєполо помер в іспанській столиці 27 березня 1770 року.
Фрески — дуже складний вид образотворчого мистецтва. Великі масштаби вимагають підготовчих робіт та точного геометричного розрахунку. Дуже важко врахувати також, як буде бачити фреску глядач з різних точок зору. Свобода і легкість, з якою будував свої фрескові композиції Тьєполо, дотепер вражають глядачів і самих художників. Це свобода у виборі композиції, у виборі кольорів та напрямків динаміки розгортання композиції, свобода у відчутті енергійного, експресивного руху пензля, в акцентуванні деталей.
- «Викрадення Європи», 1720—1721. Галерея Академії, Венеція
- «Мадонна гори Кармель з душами у чистилищі», 1721—1727. Пінакотека Брера, Брера
- «Свята Олена знаходить Істинний Хрест», бл. 1745. Галерея Академії, Венеція
- Поклоніння волхвів (Пінакотека, Мюнхен)
- Аполлон і Дафна (Лувр, Париж)
- Апофеоз сім'ї Барбаро (Метрополітен-музей, Нью-Йорк)
- Апофеоз адмірала Пізані (Палаццо Пізані, Венеція)
- «Перенесення Святого будинку в Лорето», бл. 1743, Галерея Академії, Венеція
- П'ять картин на теми давньоримської історії з палацу Дольфін в Венеції, Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія
- «Смерть консула Брута», 1728—1730, Музей історії мистецтв, Відень.
- «Меценат представляє імператору Августу красні мистецтва», Ермітаж, Санкт-Петербург.
- «Філософ Діоген та Александр Македонський», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Мадонна з немовлям, Св. Антонієм Падуанським, Домініком, Франциском Асізьким», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- Фрески на стелі Вюрцбурзької резиденції, Вюрцбург, Німеччина
- Святий Яков Старший, (Музей образотворчих мистецтв (Будапешт))
- Битва Верселле (Метрополітен-музей, Нью-Йорк)
- Хід колісниці сонця (Палаццо Клерічі, Мілан)
- Тріумф Авреліана (Королівська галерея, Турин)
- Тріумф Маріуса (Метрополітен-музей, Нью-Йорк)
- Промова цариці Зенобії перед солдатами свого війська (Національна галерея мистецтва, Вашингтон)
- Апостоли Фома та Іоанн (Церква дель Оспедалетті, Венеція)
- Елеазер і Ребекка (Національна галерея, Афіни)
- Зустріч Антонія і Клеопатри і Бенкет Клеопатри (садиба Архангельське)
- Chantal Eschenfelder: Tiepolo. Giovanni Battista Tiepolo, 1696 — 1770. Könemann, 2001. ISBN 3-8290-0698-5
- Beverly Louise Brown, Terisio Pignatti, Oreste Ferrari, Teresa Longyear: Giambattista Tiepolo: Master of the Oil Sketch. Abbeville Press, 1994. ISBN 1-55859-284-9
- Keith Christiansen: Giambattista Tiepolo: 1696–1770. Harry N. Abrams, 1997. ISBN 0-8109-6505-4
- Svetlana Alpers, Michael Baxandall: Tiepolo and the Pictorial Intelligence. Yale University Press, 1994. ISBN 0-300-05978-7
- George Knox: Tiepolo: A Bicentenary Exhibition 1770–1970 Exhibition Catalogues from the Fog Art Museum: A Bicentenary Exhibition, 1770–1970. Garland Publishing, New York 1978. ISBN 0-8240-1954-7
- Maria Elisa Avagnina: Tiepolo. Die vicentinischen Villen. Electa, Milano, 1990. ISBN 88-435-3104-2
- T. Hetzer, Die Fresken Tiepolos in der Würzburger Residenz, Frankfurt, 1943.
- A. Morassi, Tiepolo e la Villa Valmarana, Milano, 1945.
- A. Morassi, Giovan Battista Tiepolo, Londra, 1955.
- A. Morassi, A complete catalogue of the paintings of G. B. Tiepolo, L., [1962];
- A. Pallucchini, L'opera completa di Giambattista Tiepolo, Milano 1968.
- Rizzi A,, The etchings of the Tiepolo: complete edition, L., 1971;
- Atti del congresso internazionale di studi sul Tiepolo, [Mil., 1972].
- A. Porcella, La giovinezza di Gianbattista Tiepolo, Roma 1973.
- William L. Barcham (1992). Giambattista Tiepolo, Thames and Hudson. ISBN 0-500-08054-2.
- M. Gemin, F. Pedrocco, Giambattista Tiepolo. I dipinti. Opera completa, Venezia 1993
- Щербачёва М. И., Картины Тьеполо из дворца Дольфино в Эрмитаже, Л., 1941;
- Ольшанская Н. И., Тьеполо, М., 1957;
- Салмина Л. Н. Джованни Баттиста Тьеполо. М. — Л., 1963
- 43775 Тьєполо — астероїд, названий на честь художника[16].
- Бароко
- Живопис бароко
- Венеційська школа
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Giovanni Battista Tiepolo
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Тьеполо Джованни Баттиста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=Giovanni+Battista+Tiepolo&role=&nation=&prev_page=1&subjectid=500018523
- ↑ а б в г д е ж и к л м RKDartists
- ↑ Pallucchini R. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б National Gallery of Art - Collection
- ↑ http://www.wga.hu/frames-e.html?/bio/t/tiepolo/gianbatt/biograph.html
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ https://collections.frick.org/people/167/giambattista-tiepolo/objects
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/tiepolo-giovanni-battista-1
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/406557
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0074_III
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Джованні Баттіста Тьєполо (англ.) .
- Тьєполо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Творчість Тьєполо (англ.) [Архівовано 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Роботи в Удіне (англ.) [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Коротка біографія (англ.) [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Ілюстрована біографія й відомі роботи (англ.) [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Джованні Баттіста Тьєполо. Картини [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] та біографія [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.]