Біг на ультрамарафонські дистанції
Біг на ультрамарафонські дистанції — (також називається ультрамарафон) — будь-який забіг на дистанцію більше, ніж традиційні 42,195 км
Згідно з Геродотом, грецький воїн Фідіппід (грец. Φειδιππίδης) [1] був гінцем, напередодні битви при Марафоні в 490 році до нашої ери, безуспішно посланим за підкріпленням з Афін до Спарти і подолавшим дистанцію 230 км менш ніж за два дні.
Є два види ультрамарафонських змагань: на певну дистанцію, і на час (з переможцем, що пробігає найбільшу відстань). Основними дистанціями є 50 км, 100 км, 50 миль і 100 миль, хоча багато змагань проводяться на інших дистанціях. На 100 кілометрів ІААФ реєструє офіційний світовий рекорд.[2]
Інші змагання включають подвійний марафон, добовий біг та багатодобові пробіги, на 1000 миль або навіть більше. Формат цих змагань варіюється від одного або декількох кіл (деякі на 400-метровому колі чи коротше), зі стартом і фінішем в різних місцях, по пересіченій місцевості — рогейн. Багато ультрамарафонів, особливо трейл, мають серйозні перешкоди: негоду, перепад висот або пересічену місцевість. Багато з цих змагань проходять по бездоріжжю та гірськими стежками, деякі по шосе з твердим покриттям або бруківкою. Як правило, кожні 5-15 км є пункти обслуговування, де бігуни, крім їжі й питва, можуть також отримати медичну допомогу або взяти невелику перерву. Пробіги на час в діапазоні від 6, 12 і 24 годин до 3 і 6 діб. Як правило, проводяться на стадіоні або короткому колі, часто одна миля або менше[3]. ІАЮ (Міжнародна Асоціація ультрамарафону) організовує чемпіонати світу на різних дистанціях ультрамарафону, у тому числі 50 км, 100 км, 24 години і більше. Ці заходи санкціоновані ІААФ, світовим керівним органом у легкій атлетиці. Багато країн світу мають свої власні ультрамарафонські організації, часто при федерації легкої атлетики цієї країни, або санкціоновані такими національними організаціями. Світові рекорди (на дистанціях, на час і вікові) реєструються ІАЮ.
Ультрамарафони проводяться в усьому світі і більш ніж 70000 чоловік пробігають ультрамарафон щороку.
Ультрамарафон популярний в Європі, його походження можна простежити тут по ранніх ісландських сагах. Історія скороходів вікторіанської епохи у Великій Британії також була задокументована. ІАЮ щорічно проводить чемпіонати Європи на 50 км, 100 км і 24 години. У Європі щороку проводиться понад 300 ультрамарафонів.
З 1974 р. в Одесі на початку квітня проводиться найстаріший в СРСР/СНД і один з найстаріших у світі нині існуючий ультрамарафон «100 км по Поясу Слави»[4]
Володимир Деменев (Нитва, Пермська обл.) і Олександр Комісаренко (Тула) показали в одиночних забігах 264 і 266,529 км відповідно. В. Ткачук (Бровари) в 1985 пробіг 245 км. Це були сольні незмагальні забіги.
Перший в СРСР змагальний добовий пробіг відбувся в 1982 році в Москві. З 1984 року проводився в Одесі, в подальшому виріс до 1000 миль в 1997 році.
З 1987 року на початку вересня в Ленінграді проводився «Випробуй себе», що включав напів-, марафон, 100 км і 24 години. До 2012 року збереглися «Випробуй себе» (тільки 100 км — Кубок Росії з бігу на 100 км.[5]) і «Доба бігом» в Москві (травень).
У 1990—2001 в Одесі проводилося кілька альтернативних пробігів, в тому числі у 1996 році єдиний на той час офіційний чемпіонат України з бігу на 100 км під егідою ФЛАУ. У 1997 році дистанції досягали 1000 миль. Зараз, в 2018 році, існує 100 км в Одесі і Києві, 24/12/6 годин в Києві та 12/24/48 у Вінниці (два останні проводить марафонська команда Шрі Чинмоя). У 2011 А. Васютіна (Єсентуки) у Вінниці показала результат світового вікового рекорду (жінки 75 +).
Кожної весни в Тернополі проводять забіг на 100 км за 24 год. Забіг присвячують Святу Героїв[6]
З 2015 року в Україні проводиться щорічний гірський ультрамарафон Chornohora Sky Marathon. Забіг протяжністю 60 кілометрів проходить Чорногірським хребтом через три двотисячники України: г. Піп Іван Чорногірський, г. Говерла та г. Петрос. З 2017 року забіг Chornohora Sky Marathon став частиною першої в Україні трейлової ліги Ukrainian Trail League [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.].
Нічний Чорногірський Марафон — трейл Чорногорою, що розпочинається о 00:00 й триває у межах доби. Вперше відбувся 2013 року. Маршрут марафону: с. Кваси — Петрос — г. Говерла — г. Смотрич — с. Дземброня. Загальна дистанція залежить від обраного варіанта маршруту й може становити від 50 до 60 км. Марафон відбувається щороку влітку та/або восени.
Єдині 100 км проходило в грудні у Молодечно (Мінська область)[7]. В березні і вересні 2018 року в Ліді відбулися два перших етапи кубка з ультрамарафону: 12/24/48 годинний біг (останній етап заплановано на грудень). Також відбуваються два 12-годинні змагання: липень — Мінськ і серпень — Молодечно.
12/24 години (Кишинів)[8] (червень) почались з добової естафети в середині 1980-х.
Кілька ультрамарафонів проходять в Африці. Південна Африка — господар найстарішого і найбільшого ультрамарафону світу, The Comrades[en] (90 км). Близько 12 тисяч бігунів стартують щороку (більше ніж 24 500 в 2000 році).
Також існує 56-кілометровий Марафон двох океанів[en] в Кейптауні в розпал південної осені, привертає близько 7000 бігунів. Marathon des Sables[en] — 6-денний етапний пробіг, 250 км через пустелю Сахара в Марокко. Гонка Сахари в Єгипті, частина серії 4 Пустелі[en], щороку стартують близько 150 учасників з 30 країн світу. Існує також ультрамарафон 250 км через пустелю Наміб.
Ультрамарафон став популярним в Азії недавно. Тайвань, Японія та Корея приймали у себе чемпіонат світу ІАЮ в останні кілька років. Перший ультрамарафон в Кореї відбувся в 2000 році. Перший ультрамарафон в Індії[9] був проведений в 2007 році в Бангалорі. Гобі Марш[10] вперше проведений в 2003 році на північному заході Китаю і був першим ультрамарафоном Китаю. Сінгапур з 2008 року має нічний подвійний марафон (Сандаун марафон) [1] [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]. З того часу дистанція збільшилася до 100 км в 2011 році. Непал приймає кілька ультрамарафонів [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.], включаючи Аннапурна 100 [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.], Канченджанга ультрамарафон Трейл [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.].[11] Перший з них відбувся в 2009 році. Старт у Пунлінь Базар (Phunlin Bazaar, біля Тапледжунга[en] в Непалі і кордону Сіккім, і Еверест Ультра. Монголія — господар щорічного ультрамарафону Від сходу до заходу [Архівовано 28 серпня 2011 у Wayback Machine.] в червні.
В Австралії та Новій Зеландії проводиться близько 100 ультрамарафонів щорічно. Австралійський Вестфілд ультрамарафон, щорічний пробіг між Сіднеєм та Мельбурном, проводився в 1983—1991 роках. Грецький бігун Яніс Курос перемагав у ньому п'ять разів. Австралія також господар одного з найстаріших 6-денних пробігів[en] у світі, який проводився в Колаці по 400-метровому колу в Меморіал сквер в центрі міста і став свідком багатьох епічних битв з моменту створення в 1984 році. Вдвадцяте пробіг відбувся 20-26 листопада 2005 року. Під час цього пробігу Курос побив існуючий світовий рекорд в шестиденному бігу, показавши 1036,851 км. Ультрамарафон узбережжя - Косцюшко[en], 246 км (153 милі) — ультрамарафон від узбережжя до вершини гори Косцюшко, найвищої гори в Австралії, був заснований 2004 року.
Перший ультрамарафон, що відбувся в Новій Зеландії, був 100 км по стадіону. 60 км Кеплер Челлендж[en] по Національному парку Фьордленд, проводиться з 1988 року і є одним з найпопулярніших в країні пробігів.
Через логістику та екологічні проблеми в Антарктиді провели тільки жменьку ультрамарафонів, і транспортні витрати збільшують стартовий внесок до $ 14000[12].
Ультрамарафони в Антарктиді: Остання пустеля[en], багатоетапний пробіг, і Антарктичний льодовий марафон[en] — марафон та 100-кілометровий біг.
Кілька сотень ультрамарафонів проводиться щорічно в Північній Америці. Одним з найпопулярніших є Western States Endurance Run[en], найстаріший у світі 100-мильний трейл. Пробіг розпочався неофіційно в 1974 році, коли кінь місцевого вершника Горді Ейнслея зашкутильгав під час 100-мильних перегонів Кубка Тівіса[en]. Горді вирішив продовжувати пішки, і фінішував за 23:47.
Одним з перших задокументованих ультрамарафонів в Північній Америці відбувся в 1926 році, як частина Центральноамериканських ігор. Томас Зафіра і Леонсіо Сан-Мігель, індіанці племені тараумара, пробігли 100 км від Пачука до Мехіко за 9:37. У той час мексиканський уряд звернувся з пропозицією включити біг на 100 км до програми Літніх Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, проте з цих зусиль нічого не вийшло.
В 1928 році спортивний агент C. С. Пайл[en] організував перший з двох 3455-мильних пробігів Трансамерика[en] (спочатку вздовж шістдесят другої національної автостради з Лос-Анжелесу через Чикаго в Нью-Йорк; в 1929 в зворотному напрямку). Ані пробіг, ні супровід не мали фінансового успіху.
Починаючи з 1997 року, бігуни змагаються в бігу на 3100 миль самоперевершення, який оголошений як найдовший офіційний пробіг у світі. Вони пробігають понад 100 кіл довжиною 0,5488 милі (883 метра) щоденно навколо кварталу в Ямайка, Куїнс[en][13].
У квітні 2006 року Американською Асоціацією ультрамарафону (AUA) був створений Зал слави американського ультрамарафону. Кандидати в Зал слави вибираються з сучасних американських ультра, починаючи з 30 мильного пробігу організованого Клубом New York Road Runners[en] в 1958 році. Першими лауреатами були Тед Корбіт[en], колишній член олімпійської збірної США, переможець вищезгаданого пробігу (3:04.13) і один з засновників Road Runners Club of America[en], та Сандра Кідді, яка залишила ультра кар'єру у віці 42 років зі світовим рекордом на 50 кілометрів (3:36.56), і встановила кілька рекордів США і світу на ультрамарафонскіх дистанціях.
Ще менше ультрамарафонів у Південній Америці. Джунглі Ультра — багатоденний етапний пробіг через тропічні ліси Амазонки в Перу. Дистанція 230 км, найдовший етап — 90 км після 4-го дня. Учасники біжать на повному самозабезпеченні (воду, їжу, гамаки і аптечки першої допомоги несуть з собою). Існує також пробіг по пустелі Атакама, ще один багатоденний етапний пробіг на 260 км.
- Томое Абе[en], рекордсменка світу на 100 км (6:33.11)
- «Шупраба» Бекйорд[en], рекорд на 3100 миль
- Едіт Берцеш, екс-рекордсменка світу на 24 години по стадіону, більшість рекордів Угорщини
- Тед Корбіт[en], «батько американського ультрамарафону»; член олімпійської команди США (1952), колишній рекордсмен світу на різних дистанціях
- Брюс Фордайс[en], дев'ятиразовий переможець The Comrades; рекорд Африки на 100 км (6:25.07)
- Серж Жирар[en], рекордсмен транс-США[en] (4597 км — 1997), транс-Південної Америки (5235 км — 2001), транс-Африки (8295 км — 2003 /2004) і транс-Євразії (19097 км — 2005/2006)
- Воллі Хейворд[en], багаторазовий переможець The Comrades, Лондон-Брайтон, багатьох інших ультрамарафонів, кілька світових рекордів у минулому.
- ІАЮ (Міжнародна Асоціація ультрамарафону)
- 12-годинний біг
- Добовий біг
- Багатодобові і багатоденні (етапні) пробіги
- ↑ Геродот, "История". Книга VI. Эрато. Архів оригіналу за 13 липня 2013.
- ↑ iaaf.org — 100 Kilometres Records [Архівовано 13 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Якщо коло коротше 1 км, напрямок бігу змінюється кожні 2-4 (іноді 6 годин)
- ↑ Сайт пробігу [Архівовано 18 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ «Испытай себя». Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
- ↑ У надмарафоні «100 км за 24 години» переміг 57-річний чоловік. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ Календар 2011 Республіканської Ради клубів любителів бігу РБ "клуб любителів бігу "Вікторія. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 2 листопада 2011.
- ↑ running.org.md (Головна). Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 2 листопада 2011. [Архівовано 2011-01-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Gobi March (China) 2011 Official Website [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ змагання, багато ультрамарафонів в таких екзотичних місцях не є змаганнями
- ↑ Antarctic Ice Marathon Registration [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ About the 3100 Mile Race|Sri Chinmoy Marathon Team 3100 Mile Race [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.]. 3100.srichinmoyraces.org (2010-07-20)(англ.)
- probeg.org
- ІАЮ (Міжнародна Асоціація ультрамарафону) [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Beyond Marathon [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] — Інформація, календар і карти маршрутів ультрамарафону по всьому світу(англ.)
- TheUltraMarathon.com [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] — Міжнародні вебпосилання та Галерея мистецтв ультрамарафону Роберта Оркатта(англ.)
- RealEndurance.com [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.] — Списки результатів ультрамарафону за весь час(англ.)
- ULTRAmarathonRunning.com [Архівовано 18 вересня 2009 у Wayback Machine.] Глобальний календар подій та змагань ультрамарафону(англ.)
- The Ultramarathon Store [Архівовано 14 липня 2009 у Wayback Machine.] — Календар змагань ультрамарафону у Північній Америці(англ.)
- Multidays.com [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Новини багатоденних пробігів та ультрамарафону з усього світу|(англ.)
- Ultralegends — Історії ультрамарафону зі всього світу і впродовж століть(англ.)