Перейти до вмісту

Бернадетта Субіру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бернадетта Субіру
фр. Bernadette Soubirous
Народилася7 січня 1844(1844-01-07)[2][4][…]
Лурд, Липнева монархія
Померла16 квітня 1879(1879-04-16)[1][2][…] (35 років)
Невер
·туберкульоз
ПохованняНьєвр
Країна Франція
Діяльністьчерниця
Знання мовфранцузька[6]
Конфесіякатолицька церква

Субірý Марі́я Бернáрда (Бернадéтт) (фр. Marie-Bernarde Soubirous (Bernadette), лат. Maria Bernarda Soubirous; 7 січня 1844 —16 квітня 1879) — католицька свята, котрій біля Лурду (Франція) з'являлася Діва Марія.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марія Бернадетт народилась у багатодітній сім'ї збіднілого мельника. Через зубожіння у родині, дівчинка мала слабке здоров'я та повсякчас хворіла. В чотирнадцятилітньому віці їй у гроті Массабіель, що коло міста Лурда, почала з'являтися Діва Марія. Такий висновок був зроблений, бо на прохання дівчини до посталої жінки назватись, відповідь тієї була: «Я — Непорочне Зачаття». Богородиця спершу запропонувала Бернадетті випити із джерельця води в печері, після чого струмочок перетворився на потужне джерело, а потім Діва Марія попрохала, щоб біля грота збудували церкву. Загалом з 11 лютого по 16 червня 1858 року, зі слів Бернадетт, вона 18 разів стрінулась із Богородицею.

Спочатку до розповідей Бернадетт, щодо її спілкування з Дівою Марією, в суспільстві поставились із пересторогою, церковники прискіпливо допитувались про подробиці явлень Богоматері, але згодом Папа Пій ІХ та католицька церква у 1862 році визнали надприродний характер цих подій.

Після офіційного визнання церквою божественного об'явлення Діви Марії у гроті Массабель, до цієї місцевості почалося масове паломництво вірян. Щоб запобігти разуразним запитам людей про зустрічі з Богородицею, у 1866 році Бернадетт пішла в монастир міста Невера, де з часом стала черницею, там вона доглядала немічних та рукоділила. 16 квітня 1879 року, на 35 році життя Бернадетт померла від сухот.

Після смерті

[ред. | ред. код]
Мощі св. Бернадетти Субіру

Тіло Бернадетти після її смерті оголосили нетлінним, штучно наклавши воскову маску на обличчя та аналогічно покривши руки шаром воску[7][8]. Натепер останки Бернадетти зберігаються у храмі в Невері, Франція.

Бернадетт була беатифікована Папою Пієм ХІ у 1925 році та канонізована 1933 року. Спомини у католицькому календарі 16 квітня (у Франції — 18 лютого). Почитається покровителькою хворих, бідних, пастухів, а також міста Лурд. На місці першого явлення Діви Марії до Бернадетт Субіру збудовано храм Лурдської Богоматері «Notre-Dame de Lourdes».

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. GCatholic.org — 1997.
  5. Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
  6. CONOR.Sl
  7. À chaque exhumation, l'épiderme est lavé à deux reprises avec des détergents. On souhaite exposer le corps, mais «la face noirâtre avec les yeux et le nez excavés auraient produit sans doute sur le public une impression pénible». Aussi charge-t-on un artiste d'exécuter un masque de cire colorée qui, depuis, recouvre le visage de Bernadette. Pour une même raison, les mains subissent un traitement analogue. // Bulletin de l'Association Médicale de N.-D. de Lourdes, mai 1928.
  8. «Cette sorte de trompe-l'œil sculptural en dit long sur la prégnance ecclésiastique et populaire du mythe» de l'incorruptibilité. / Jacques Maître[fr] Anorexies religieuses, anorexie mentale. Essai de psychanalyse sociohistorique. De Marie de l’Incarnation à Simone Weil, p. 102 // Paris, Cerf[fr], 2000 — 197 p.

Джерела

[ред. | ред. код]