Перейти до вмісту

Анна Маньяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анна Маньяні
італ. Anna Magnani
Народилася7 березня 1908(1908-03-07)[3][4][…]
Рим, Королівство Італія
Померла26 вересня 1973(1973-09-26)[1][2][…] (65 років)
Рим, Італія[1]
·рак підшлункової залози
Країна Італія[6]
 Королівство Італія
Діяльністьакторка, сценаристка, кіноакторка
Alma materНаціональна академія драматичного мистецтваd
Знання мовіталійська[2]
Роки активності19281972
Жанрдрама
У шлюбі зGoffredo Alessandrinid
Нагороди
Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль

Срібний ведмідь найкращій акторці (1958)

Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — драма

премія BAFTA за найкращу жіночу роль першого плану

премія «Давид ді Донателло» за найкращу головну жіночу роль

Премія «Срібна стрічка» найкращій акторці

Nastro d'Argento for Best Supporting Actressd

премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу рольd

Спільнота кінокритиків Нью-Йорка

премія Сан Жорді для кінематографа

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль

Голлівудська Алея Слави

зірка на голлівудській Алеї слави

28th Academy Awardsd (1956)

Золотий глобус

Срібний ведмідь (1958)

IMDbID 0536167
Сайтarchivioannamagnani.it

А́нна Манья́ні (італ. Anna Magnani; 7 березня 1908(19080307), Рим — 26 вересня 1973, Рим) — італійська акторка театру і кіно, виконавиця гострохарактерних та трагедійних ролей більш ніж у 50 фільмах, спектаклях та телефільмах, сценаристка. Лауреат Оскара 1956 за найкращу жіночу роль у фільмі «Татуйована троянда».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Римі. Про батьків майже нічого не відомо; з народження Анну виховувала бабуся. Дівчині більше подобалося бути на самоті, читати романи «плаща й шпаги». У 1923 році Анна побувала у Єгипті, де зустрілася з матір'ю. Повернувшись, Маньяні приймає рішення стати акторкою. Наступного року вступає до Академії драматичного мистецтва ім. Елеонори Дузе. Ще під час навчання її запрошують до провідної театральної трупи Рима, з якою Маньяні укладає першій свій контракт на півтора року. Довгий час грала другорядні ролі, і лише з 1928 року починає виконувати головні ролі в театрі (колишня прима вступила в шлюб і залишила театр). В цьому ж році гастролює з театральною труппою в Аргентині.

У 1934 році Анна Маньяні вперше знялася у кіно («Сліпа із Сорренто»), але її дебют пройшов непоміченим. Досить довго Маньяні не запрошували на головні ролі, вважаючи її обличчя некіногенічним, і давали лише невеличкі роботи та ролі в спектаклях.

Ситуація покращується у 1945 році, з роботою Маньяні у фільмі Роберто Росселліні «Рим — відкрите місто». Після цього фільму вона стає популярною і багато знімається вже у головних ролях: за 5 років — 13 кінострічок. Її героїні — це прості жінки з народу. Але з 1951 року Маньяні не запрошують для участі у фільмах. Тоді вона переїздить до Голлівуда, де має великий успіх. За найкращу жіночу роль у «Татуйованій троянді» Маньяні у 1956 році отримує «Оскар». На початку 60-х Анна Маньяні вичерпує ресурс своїх героїнь, тому повертається до Італії, де знову грає в театрі, знімається у телефільмах.

Померла в Римі 28 вересня 1973 року.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]