Перейти до вмісту

Імід літію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імід літію
Систематична назва Імід літію
Ідентифікатори
Номер CAS 12135-01-2
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула Li2NH
Молярна маса 28,897 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали
Густина 1,48 г/см³
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Імі́д лі́тію — неорганічна сполука складу Li2NH, може розглядатися як похідна аміаку. Безбарвні кристали, що реагують з водою.

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Імід літію утворює безбарвні кристали. При взаємодії із сонячним світлом Li2NH розкладається з утворенням цегляно-червоної суміші нітриду та аміду літію.

Імід літію не розчиняється у бензені, толуені та етері, але реагує з етиловим і аміловим спиртами, піридином, аніліном, хіноліном та розкладає хлороформ.

Імід літію кристалізується в кубічній сингонії з решіткою типу CaF2, параметри елементарної комірки а = 0,504 нм, d = 1,48 г/см³. Є згадка про наявність ще однієї фази з тетрагональною ґраткою (а = 0,987 нм, b = 0,970 нм, с = 0,983 нм, Z = 16; d = 1,20 г/см³).

Отримання

[ред. | ред. код]

Імід літію з добрим виходом одержують термічним розкладанням аміду літію:

Також його можна одержати одразу взаємодією літію і аміаку:

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Імід літію при нагріванні перетворюється в нітрид літію:

Речовина є нестійкою, розкладається водою і кислотами:

Воднем імід можна відновити до аміду:

Під дією сонячного світла Li2NH розкладається з утворенням цегляно-чевоної суміші нітриду та аміду літію:

Застосування

[ред. | ред. код]

Імід літію потенційно може використовуватися в органічному синтезі, але практичного розповсюдження не отримав.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Химическая энциклопедия / Редкол.: И. Л.Кнунянц и др. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — Т. 2. — 671 с. — ISBN 5-82270-035-5. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)