Перейти до вмісту

Іван VI Антонович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про: Іван та Іван VI (значення).
Іоанн ІІІ
Іоанн ІІІ
Іоанн ІІІ
Портрет Івана Антоновича
невідомий художник, XVIII століття
Імператор та Самодержець Всеросійський
28 жовтня 1740 — 6 грудня 1741
Коронація: не коронований
Регенти: Ернст-Йоганн фон Бірон (1740),
Анна Леопольдівна
Попередник: Анна І
Наступник: Єлизавета І
 
Народження: 23 серпня 1740(1740-08-23)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть: 16 липня 1764(1764-07-16) (23 роки)
Шліссельбург, Російська імперія
Поховання: Орешек[1]
Національність: німець
Релігія: імперське православ'я
Рід: Вельфи
Батько: Антон Ульріх Брауншвейзький[2]
Мати: Анна Леопольдівна[2]
Нагороди:
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н VI (рос. Иван VI; 12 (23) серпня 1740(17400823), Санкт-Петербург, Російська імперія — 5 (16) липня 1764, Шліссельбург, Російська імперія) — російський імператор з німецької династії Вельфів (1740-1741). Син Антона-Ульріха, герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельського, та його дружини Єлизавети Мекленбург-Шверінської (у православ'ї — Анни Леопольдівни), онучки Івана V.

Успадкував трон від Анни Іванівни, що була тіткою його матері. Формально був імператором за регентства Ернста-Йоганна фон Бірона, герцога Курляндії і Семигалії, фаворита покійної імператриці (1740), та регентства своєї матері Анни (1741). Усунутий від престолу Єлизаветою Петрівною. Провів решту життя в ув'язненні в Шліссельбурзькій фортеці. Убитий у 23-річному віці.

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердінанд Альбрехт I Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердінанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Гессен-Ешвегеська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антон-Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іоанн III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Мекленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Леопольд Мекленбург-Шверинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Вільгельміна Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Леопольдівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іоанн II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Іванівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Параскевія Салтикова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В офіційних прижиттєвих джерелах згадується як Іван III, оскільки відлік вівся від першого російського царя Івана Грозного. Романови почали претендувати на землі України з 1654 року, а на землі Білорусі з 1655 року, то ж відповідно до України та Білорусі він має зватися Іоанн ІІ.

У сучасній російській історіографії, що виводила рід російських правителів від Івана I Калити, названий Іваном VI.

Після усунення Івана Антоновича від влади, карбовані від його імені обігові монети, що містять портрет (крім мідних деньги та полушки) було наказано вилучити. Виявлені по закінченні терміну обміну монети із портретом імператора оголошувались фальшивими та конфісковувались.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Лента.ru Найдены останки российского императора Ивана VI
  2. ↑ а б Мякотин В. А. Иоанн VI Антонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 694–695.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван VI Антонович

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_VI_Антонович&oldid=43962301