Перейти до вмісту

Літера: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Підкоригував внутрішнє посилання на більш доцільне за змістом!
 
(Не показані 12 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
[[Файл:NAMA Alphabet grec.jpg|thumb|250px|Античні [[грецький алфавіт|грецькі букви]] на [[чорнофігурний вазопис|чорнофігурному]] [[кілікс]]і, [[Національний археологічний музей Афін]]]]
[[Файл:NAMA Alphabet grec.jpg|thumb|250px|Античні [[грецький алфавіт|грецькі букви]] на [[чорнофігурний вазопис|чорнофігурному]] [[кілікс]]і, [[Національний археологічний музей Афін]]]]


'''Літера''' (від {{lang-la|litera}}), '''буква'''<ref>{{СУМ-11|Буква}}</ref> ([[Староцерковнослов'янська мова|стцерк.-слов.]] ''букы'' ''<'' [[Праслов'янська мова|прасл.]] ''*buky'')&nbsp;— графічний [[знак]], який сам або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі [[звук]]ів, [[фонема|фонем]], їхніх основних варіантів та типових послідовностей. Кількість букв в [[алфавіт]]і зазвичай не перевищує 50.
'''Лíтера''' (від {{lang-la|litera}}) або '''бýква'''<ref>{{СУМ-11|Буква}}</ref> ([[Праслов'янська мова|прасл.]] ''*buky'', [[Староцерковнослов'янська мова|стцерк.-слов.]] ''букы'')&nbsp;— графічний [[знак]] ([[графема]]), який сам або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі [[Мовний звук|звуків]], [[фонема|фонем]], їхніх основних варіантів та типових послідовностей. Кількість букв у [[алфавіт]]і зазвичай не перевищує 50. В українському правописі 2015 року слова «буква» й «буквосполучення» майже ніде не використовуються<ref>[http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201109033804/http://litopys.org.ua/pravopys/pravopys2015.htm |date=9 листопада 2020 }}. litopys.org.ua («Ізборник»).</ref>, натомість у редакції 2019 року ці поняття використовуються як абсолютні [[синонім]]и, причому перевага надається слову «буква».<ref>{{Cite web |url=https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf |title=УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС (2019) |accessdate=30 квітня 2021 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf }}</ref>


Найчастіше буква відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У букви може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не змінюють її вимови і сенсу.
Найчастіше буква відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У букви може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не змінюють її вимови чи сенсу.


Із літер складають [[Склад (мовознавство)|склади]], зі складів&nbsp;— [[слова]].
Із літер складають [[Склад (мовознавство)|склади]], зі складів&nbsp;— [[слова]].
Рядок 11: Рядок 11:
== Етимологія ==
== Етимологія ==
Слово ''літера'' походить через посередництво {{lang-pl|litera}} від {{lang-la|littera, lītera}}. До [[Латинська мова|латинської мови]] це слово потрапило з [[Етруська мова|етруської]], де, у свою чергу, є похідним від [[Давньогрецька мова|давньогрецького]] ''διφθέρᾱ'', яке мало кілька значень: «[[книжка]]», «[[шкіра]]», [[Акт (документ)|«акт»]], «[[грамота]]»<ref>{{Cite web|url = http://www.classes.ru/all-greek/dictionary-greek-russian-old-term-16560.htm|title = Древнегреческо-русский словарь Дворецкого
Слово ''літера'' походить через посередництво {{lang-pl|litera}} від {{lang-la|littera, lītera}}. До [[Латинська мова|латинської мови]] це слово потрапило з [[Етруська мова|етруської]], де, у свою чергу, є похідним від [[Давньогрецька мова|давньогрецького]] ''διφθέρᾱ'', яке мало кілька значень: «[[книжка]]», «[[шкіра]]», [[Акт (документ)|«акт»]], «[[грамота]]»<ref>{{Cite web|url = http://www.classes.ru/all-greek/dictionary-greek-russian-old-term-16560.htm|title = Древнегреческо-русский словарь Дворецкого
(онлайн версия)|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref><ref>{{ЕСУМ3}}</ref><ref name=":0">{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>. Від грецького ''διφθέρᾱ'' походить і медичний термін «[[дифтерія]]», «[[дифтерит]]», а також [[дефтер|«дефте́р»]] («ханська податкова грамота») і «[[дефтердар]]».
(онлайн версия)|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 23 вересня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150923204536/http://www.classes.ru/all-greek/dictionary-greek-russian-old-term-16560.htm}}</ref><ref>{{ЕСУМ3}}</ref><ref name=":0">{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>. Від грецького ''διφθέρᾱ'' походить і медичний термін «[[дифтерія]]», «[[дифтерит]]», а також [[дефтер|«дефте́р»]] («ханська податкова грамота») і «[[дефтердар]]».


Слово ''буква'' походить від {{lang-x-slav|*buky}}. Форма [[Називний відмінок|називного відмінка]] «буква» утворилася від форм [[Знахідний відмінок|знахідного відмінка]] ''*bukъvь'' та [[Множина (мовознавство)|множини]] ''*bukъve'' (пор. «[[морква]]»&nbsp;— з ''*mъrky'', [[корогва|«хоругва»]]&nbsp;— з ''*xorǫgy''). Від давнішої форми ''*buky'' походить і назва другої букви [[Глаголиця|глаголиці]] та старослов'янської [[Кирилиця|кирилиці]]&nbsp;— «[[Б|буки]]». Окрім значення «літера», «письмена», слово ''*buky'' у мові [[Слов'яни|давніх слов'ян]] ще мало значення «[[бук]]» (пор. {{lang-sl|bȕkva}}&nbsp;— «бук»), а також «книжка» (пор. [[Полабська мова|полаб.]] ''bükvoi''&nbsp;— «книжка», {{lang-cu|боукарь}}&nbsp;— «книжник») Згідно з найпоширенішою версією, {{lang-x-slav|*buky}} («бук», «літера») має [[Германізм|германське походження]] (''*bōkō'') і пов'язується з {{lang-got|bōka}} («літера»), ''bōkōs'' («книжка», «письмо», «грамота»), [[Давньоверхньонімецька мова|дав.-в.-нім.]] ''buoh'', [[Нижньонімецька мова|дав.-н.-нім.]] ''bôk'', [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''bók'', {{lang-de|Buch}} і {{lang-en|book}} (всі означають «книжка»). Походження назви знаків та інформаційних носіїв пов'язане з матеріалом для письма&nbsp;— на [[бук]]ових дощечках або паличках у [[германці]]в накреслювалися письмена ([[руни]])<ref>{{ЕСУМ1}}</ref><ref name=":0" />.
Слово ''буква'' походить від {{lang-x-slav|*buky}}. Форма [[Називний відмінок|називного відмінка]] «буква» утворилася від форм [[Знахідний відмінок|знахідного відмінка]] ''*bukъvь'' та [[Множина (мовознавство)|множини]] ''*bukъve'' (пор. «[[морква]]»&nbsp;— з ''*mъrky'', [[корогва|«хоругва»]]&nbsp;— з ''*xorǫgy''). Від давнішої форми ''*buky'' походить і назва другої букви [[Глаголиця|глаголиці]] та старослов'янської [[Кирилиця|кирилиці]]&nbsp;— «[[Б|буки]]». Окрім значення «літера», «письмена», слово ''*buky'' у мові [[Слов'яни|давніх слов'ян]] ще мало значення «[[бук]]» (пор. {{lang-sl|bȕkva}}&nbsp;— «бук»), а також «книжка» (пор. [[Полабська мова|полаб.]] ''bükvoi''&nbsp;— «книжка», {{lang-cu|боукарь}}&nbsp;— «книжник») Згідно з найпоширенішою версією, {{lang-x-slav|*buky}} («бук», «літера») має [[Германізм|германське походження]] (''*bōkō'') і пов'язується з {{lang-got|bōka}} («літера»), ''bōkōs'' («книжка», «письмо», «грамота»), [[Давньоверхньонімецька мова|дав.-в.-нім.]] ''buoh'', [[Нижньонімецька мова|дав.-н.-нім.]] ''bôk'', [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''bók'', {{lang-de|Buch}} і {{lang-en|book}} (всі означають «книжка»). Походження назви знаків та інформаційних носіїв пов'язане з матеріалом для письма&nbsp;— на [[бук]]ових дощечках або паличках у [[германці]]в накреслювалися письмена ([[руни]])<ref>{{ЕСУМ1}}</ref><ref name=":0" />.

Поточна версія на 18:26, 5 жовтня 2023

Античні грецькі букви на чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін

Лíтера (від лат. litera) або бýква[1] (прасл. *buky, стцерк.-слов. букы) — графічний знак (графема), який сам або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та типових послідовностей. Кількість букв у алфавіті зазвичай не перевищує 50. В українському правописі 2015 року слова «буква» й «буквосполучення» майже ніде не використовуються[2], натомість у редакції 2019 року ці поняття використовуються як абсолютні синоніми, причому перевага надається слову «буква».[3]

Найчастіше буква відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У букви може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не змінюють її вимови чи сенсу.

Із літер складають склади, зі складів — слова.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слово літера походить через посередництво пол. litera від лат. littera, lītera. До латинської мови це слово потрапило з етруської, де, у свою чергу, є похідним від давньогрецького διφθέρᾱ, яке мало кілька значень: «книжка», «шкіра», «акт», «грамота»[4][5][6]. Від грецького διφθέρᾱ походить і медичний термін «дифтерія», «дифтерит», а також «дефте́р» («ханська податкова грамота») і «дефтердар».

Слово буква походить від прасл. *buky. Форма називного відмінка «буква» утворилася від форм знахідного відмінка *bukъvь та множини *bukъve (пор. «морква» — з *mъrky, «хоругва» — з *xorǫgy). Від давнішої форми *buky походить і назва другої букви глаголиці та старослов'янської кирилиці — «буки». Окрім значення «літера», «письмена», слово *buky у мові давніх слов'ян ще мало значення «бук» (пор. словен. bȕkva — «бук»), а також «книжка» (пор. полаб. bükvoi — «книжка», староцерк.-слов. боукарь — «книжник») Згідно з найпоширенішою версією, прасл. *buky («бук», «літера») має германське походження (*bōkō) і пов'язується з гот. bōka («літера»), bōkōs («книжка», «письмо», «грамота»), дав.-в.-нім. buoh, дав.-н.-нім. bôk, дав.-ісл. bók, нім. Buch і англ. book (всі означають «книжка»). Походження назви знаків та інформаційних носіїв пов'язане з матеріалом для письма — на букових дощечках або паличках у германців накреслювалися письмена (руни)[7][6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Буква // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]. litopys.org.ua («Ізборник»).
  3. УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС (2019) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 30 квітня 2021.
  4. Древнегреческо-русский словарь Дворецкого (онлайн версия). Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.