Забайкальський край
Забайка́льський край (рос. Забайка́льский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.
Забайкальський край | |||
---|---|---|---|
рос. Забайкальский край | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Далекосхідний | ||
Адмін. центр | Чита | ||
Глава | Осипов Олександр Михайлович | ||
Дата утворення | 1 березня 2008 | ||
Оф. вебсайт | 75.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 54° пн. ш. 118° сх. д. / 54° пн. ш. 118° сх. д. | ||
Площа | 431 500 км² (12-й) | ||
• внутр. вод | 0,2 % | ||
Часовий пояс | MSK+6 (UTC+9) | ||
Населення | |||
Чисельність | 1 155 300 (47-й) (2005) | ||
Густота | 2,6 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська | ||
Економіка | |||
Економ. район | Східно-Сибірський | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-ZAB | ||
ЗКАТО | 76 | ||
Суб'єкта РФ | 75, 80 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
Забайкальський край у Вікісховищі |
Адміністративний центр — Чита.
Межує з Амурською і Іркутською областями, республіками Бурятія і Якутія, має зовнішній кордон з Китаєм і Монголією.
Утворений 1 березня 2008 р. в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу.
Географія
ред.Географічне положення
ред.Край займає південний схід Східного Сибіру, який частіше іменують Забайкаллям.
Площа Забайкальського краю становить 431,5 тис. км², що трохи менше площі таких держав (окремо), як Швеція, Марокко, Узбекистан, але більш ніж Японія, Італія або ФРН.
Гідрографія
ред.Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хілок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).
Природа
ред.Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.
Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.
Біосферні заповідники
ред.Забайкальський край, завдячуючи особливій біосферній значущістю його природних комплексів, має два державні біосферні заповідники — Сохондінський і Даурський. Території відносяться до IX міжнародної категорії. Тут зберігаються особливі умови проживання або зростання рідкісних або унікальних видів рослин і тварин.
На півночі краю передбачається створити Кодарський національний парк, в периферійній частині басейну озера Байкал — Чикойський національний парк. У травні 1999 р. створений національний парк Алханай в Агінському Бурятському автономному окрузі. Вивчаються можливості створення Саханайського і Адун-Челонського національних парків. По міжнародній класифікації національні парки відносяться до ХІ категорії і є для більшості країн, що володіють можливостями для виділення і збереження таких територій, іноді основним засобом економічного розвитку.
Корисні копалини
ред.Промислові запаси заліза, вугілля, молібдену, вольфраму, золота, свинцю, цинку, флюориту, будівельних матеріалів. Крупні родовища — Удоканське мідне, Бугдаїнське молібденове, Ново-Широкінське золотополіметалічне, розвідані 16 поліметалічних родовищ (Спаське, Октябрське, Сєверо-Акатуєвське, Савінське 5, Трьохсвятительське і ін).
У кінці 1950-х — середині 1960-х років на території краю були розвідані Удоканське родовище міді, Бугдаїнське і Жірекенське родовища молібдену, Спокойнінське, Орловське і Етикинське рідкометальне, унікальне Стрельцовське родовище урану. Останнє стало сировинною базою для будівництва крупного Приаргунського гірничо-хімічного комбінату і міста Краснокаменська. У 1950-х роках завершена розвідка унікальної за якістю сировини Усуглинського, а також найбільшого в Забайкаллі Гарсонуйського родовищ флюориту.
Уранові родовища
ред.- У вересені 2006 — ВАТ «ТВЕЛ» отримало право на розробку уранових родовищ Аргунське і Жерлове
- 8 лютого 2007 — ВАТ «Техснабекспорт» виграло конкурс на розробку уранових родовищ Березове і Горне.
Запаси на Березовому родовищі по категорії С2 становлять 3,05 млн т руди і 3481 т урану при середньому вмісті урану в руді 0,114 %. При цьому прогнозні ресурси урану по категорії Р1 становлять 500 т. Запаси Горного родовища по категорії С1 становлять 394 тис. т руди і 1087 т урану, по С2 — 1,77 млн т руди і 4226 т урану. Прогнозні ресурси родовища категорії Р1 становлять 4800 т урану. Запаси Оловського родовища по категорії В+С1 становлять 14,61 млн т руди і 11 898 т урану.
Населення
ред.Частина інформації в цій статті застаріла.(серпень 2020) |
Населення краю — 1 155 300 осіб (2005). Щільність населення — 2,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 63,4 % (2005).
Національний склад населення:
Народ | Чисельність. (%) (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]) |
---|---|
Росіяни | 1 037 502 осіб (89,80 %) |
Буряти | 70 457 осіб (6,1 %) |
Українці | 11 843 осіб (1,03 %) |
Адміністративно-територіальний поділ
ред.Станом на 2021 рік Забайкальський край поділяється на 4 міських округи, 2 муніципальні округи та 31 муніципальний район:
№ п/п |
Район, округ, міський округ | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2021) |
Адміністративний центр | Поселення | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Агінський район | 6071,04 | 17694 | 18687 | 16322 | Агінське | 13 | 27 |
2 | Акшинський район | 7434,83 | 12080 | 10682 | 8740 | Акша | 12 | 15 |
3 | Александрово-Заводський район | 7132,29 | 10844 | 8726 | 6909 | Александровський Завод | 13 | 27 |
4 | Балейський район | 4910,91 | 24517 | 20500 | 16964 | Балей | 10 | 32 |
5 | Борзинський район | 8848,42 | 56683 | 51647 | 46731 | Борзя | 17 | 26 |
6 | Газімуро-Заводський район | 14423,18 | 9578 | 9407 | 8356 | Газімурський Завод | 9 | 30 |
7 | Дульдургинський район | 7185,72 | 15316 | 15350 | 14152 | Дульдурга | 10 | 25 |
8 | Забайкальський район | 5253,65 | 20343 | 20485 | 20962 | Забайкальськ | 8 | 11 |
9 | Калганський район | 3232,60 | 10246 | 8771 | 7170 | Калга | 11 | 16 |
10 | Каримський район | 8005,35 | 37920 | 37161 | 34260 | Каримське | 13 | 28 |
11 | Киринський район | 16048,29 | 16016 | 13650 | 11712 | Кира | 14 | 21 |
12 | Краснокаменський район | 5327,57 | 65907 | 64597 | 57428 | Краснокаменськ | 10 | 14 |
13 | Красночикойський район | 28295,48 | 21576 | 19453 | 17376 | Красний Чикой | 15 | 48 |
14 | Могойтуйський район | 6269,46 | 27386 | 27463 | 25089 | Могойтуй | 15 | 39 |
15 | Могочинський район | 25322,86 | 27225 | 25508 | 23611 | Могоча | 7 | 32 |
16 | Нерчинський район | 5435,26 | 30694 | 28455 | 26665 | Нерчинськ | 15 | 36 |
17 | Нерчинсько-Заводський район | 9032,03 | 12556 | 10782 | 8798 | Нерчинський Завод | 14 | 24 |
18 | Олов'яннинський район | 6086,78 | 49426 | 43494 | 34256 | Олов'янна | 19 | 40 |
19 | Ононський район | 5994,18 | 13614 | 11199 | 9119 | Нижній Цасучей | 11 | 23 |
20 | Петровськ-Забайкальський район | 8958,05 | 21110 | 19351 | 16565 | Петровськ-Забайкальський | 13 | 28 |
21 | Стрітенський район | 15739,45 | 27524 | 23311 | 20875 | Стрітенськ | 14 | 44 |
22 | Тунгіро-Ольокминський район | 42859,40 | 1643 | 1432 | 1328 | Тупик | 2 | 5 |
23 | Тунгокоченський район | 51448,43 | 14207 | 12685 | 11057 | Верх-Усуглі | 7 | 17 |
24 | Ульотівський район | 16166,66 | 21337 | 18946 | 17920 | Ульоти | 10 | 25 |
25 | Хілоцький район | 14831,65 | 33434 | 31760 | 27260 | Хілок | 12 | 32 |
26 | Чернишевський район | 12940,72 | 38146 | 35019 | 31763 | Чернишевськ | 18 | 41 |
27 | Читинський район | 15708,00 | 62221 | 64642 | 65987 | Чита | 23 | 60 |
28 | Шелопугінський район | 4364,55 | 9773 | 8369 | 6443 | Шелопугіно | 8 | 25 |
29 | Шилкинський район | 6074,09 | 47453 | 43194 | 38291 | Шилка | 14 | 43 |
1 | Каларський округ | 56691,80 | 9785 | 9051 | 7587 | Нова Чара | - | 9 |
2 | Приаргунський округ | 5185,60 | 26959 | 21831 | 18921 | Приаргунськ | - | 31 |
1 | Агінський міський округ | 65,00 | 11817 | 15667 | 18392 | Агінське | - | 2 |
2 | Горненський міський округ | 6,20 | 9761 | 12341 | 9979 | Горний | - | 1 |
3 | Петровськ-Забайкальський міський округ | 300,00 | 21164 | 18549 | 15626 | Петровськ-Забайкальський | - | 1 |
4 | Читинський міський округ | 534,00 | 316643 | 324444 | 350861 | Чита | - | 1 |
Найбільші населені пункти
ред.Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|
1 | Чита | 316643 | 324444 | 350861 |
2 | Краснокаменськ | 55920 | 55666 | 51451 |
3 | Борзя | 31460 | 31379 | 29387 |
4 | Агінське | 11717 | 15596 | 18335 |
5 | Петровськ-Забайкальський | 21164 | 18549 | 15626 |
6 | Нерчинськ | 15748 | 14959 | 14648 |
7 | Забайкальськ | 10210 | 11769 | 13293 |
8 | Могоча | 13282 | 13258 | 12992 |
9 | Чернишевськ | 13031 | 13359 | 12834 |
10 | Каримське | 12440 | 13037 | 12771 |
11 | Шилка | 14748 | 13947 | 12339 |
12 | Шерлова Гора | 14623 | 12489 | 11592 |
13 | Первомайський | 13098 | 12154 | 11343 |
14 | Могойтуй | 8586 | 10231 | 10738 |
15 | Балей | 14797 | 12533 | 10630 |
16 | Хілок | 11152 | 11539 | 10320 |
17 | Атамановка | 9463 | 10381 | 10148 |
18 | Новокручинінський | 9817 | 10166 | 10075 |
Утворення Забайкальського краю
ред.Попередня робота по об'єднанню Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу була почата на рівні влади регіонів в квітні 2006 року. Губернатор Читинської області Равіль Геніатулін, голова адміністрації АБАО Баїр Жамсуєв, глави регіональних парламентів Анатолій Романов і Даши Дугаров поводилися з листом до Президента Росії Володимира Путіна, і 17 листопада 2006 року він підтримав цю ініціативу[1].
Референдум про об'єднання відбувся 11 березня 2007 року. У Читинській області відповіли «Так» на питання:
«Чи згодні ви, щоб Читинська область і Агінський Бурятський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Забайкальський край, у складі якого Агінський Бурятський автономний округ буде адміністративно-територіальною одиницею з особливим статусом, визначуваним статутом краю відповідно до законодавства Російської Федерації?»
90,29 % (535 045 виборців), проти висловилося 8,89 % (52 698). У референдумі взяло участь 72,82 % виборців Читинської області[2]. У Агінському Бурятському автономному окрузі за об'єднання висловилося 94 % (38 814 виборців), проти — 5,16 % (2 129 виборців), у референдумі взяло участь 82,95 % виборців округу[3].
23 липня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний конституційний закон «О утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта Російської Федерації в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу», прийнятий Державною Думою 5 липня 2007 р. і схвалений Радою Федерації 11 липня 2007 р.
12 жовтня 2008 р. будуть проведені вибори депутатів Законодавчих зборів Забайкальського краю першого скликання[4].
5 лютого 2008 року, депутатами Читинської обласної думи і Агінської окружної Думи був вибраний перший губернатор Забайкальського краю — Равіль Геніатулін.
Оренда землі Китаєм
ред.За повідомленнями преси, китайська компанія «Хуае Сінбан», яка знаходиться в провінції Чжецзян, підписала з урядом Забайкальського краю договір про передачу в оренду 115 тис. га землі на 49 років. Китайці будуть вирощувати там ріпак та інші сільськогосподарські культури.
Обсяг китайських інвестицій повинен скласти близько 24 мільярдів рублів. Серед умов договору — не тільки передача в оренду цих земель, але потім, у разі успішної роботи протягом трьох років, ще 200 000 гектарів. При цьому журналісти посилаються на китайську газету «Женьмінь жибао», яка і оприлюднила новину. «Пустище знаходиться в Забайкаллі, протяжність його спільного кордону з півднем і південним сходом Китаю і Монголією становить 1500 км. За оголошеними розрахунками, оренда перелогових земель і пасовищ складе 250 рублів за гектар на рік, загальна сума за 49 років складе 176 млн юанів (близько 28 млн доларів)»[5] Забайкальські електронні ЗМІ опублікували статтю з заголовком «Нас подарують Китаю?»[6]
Джерела
ред.- ↑ https://archive.today/20120731173326/www.gazeta.ru/news/lenta/2006/11/17/n_1005441.shtml Газета.ру
- ↑ [Виборча комісія Читинської області, Результати референдуму (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 19 травня 2008. Виборча комісія Читинської області, Результати референдуму (рос.)]
- ↑ [Виборча комісія Агінського Бурятського автономного округу, Результати референдуму (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 19 травня 2008. Виборча комісія Агінського Бурятського автономного округу, Результати референдуму (рос.)]
- ↑ «РБК», «Підписаний закон про утворення Забайкальського краю», 23 липня 2007 (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2008. Процитовано 19 травня 2008.
- ↑ Китай берет Сибирь в аренду. Только начало?. www.mk.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ Нас подарят Китаю? | Архив публикаций СМИ Забайкальского края. www.chita.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 11 січня 2016.
Література
ред.- (рос.) Энциклопедия Забайкалья: Читинская область [в 2-х томах] / Гл. ред. Р. Ф. Гениатулин. — Новосибирск : Наука, 2000. — 302 с.
Посилання
ред.- Читинська обласна адміністрація. Офіційний сайт [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Читинська обласна Дума. Офіційний сайт (рос.)
- Офіційний сайт Агінського Бурятського автономного округу [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Іркутська область | Республіка Саха | |
Бурятія | Амурська область | |
Монголія | КНР |