Свячення

церемоніяльне виділення когось або чогось для літургійної служби чи богослужіння

Свячення — релігійна процедура сакралізації матеріальних предметів; церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь святості.

Приклади:

У слов'янській традиції

ред.

У народному християнстві освячення, поряд з хресним знаменням — універсальний спосіб сакралізації об'єктів і простору, наділення їх очисними, охоронними, лікувальними властивостями. Освячення широко застосовується в народній культурі, яка пристосувала ритуал церковного освячення до своїх господарських і побутових потреб. На відміну від церковного освячення в народній практиці освячення могло здійснюватися не тільки священиком, але і знахарем, господарем будинку, пастухом і іншими особами. Освячення здійснюється способом окроплення святою водою (особливо хрещенською або Стрітенською у східних слов'ян).

Посилання

ред.