Прейдз на змист

Йоган Ґутенберґ

Материял зоз Википедиї
Йоган Ґутенберґ

Йоган Ґутенберґ

Цале мено Йоханес Ґенсфлайш

цур Ладен зум Ґутенберґ

Датум народзеня 1400
Мєсто народзеня Майнц,

Святе римске царство

Датум шмерци 3. фебруар 1468. (67/68 рок.)
Место шмерци Майнц, Святе римске царство
Родичи Friele Gensfleisch

zur Laden Else Wirich

Йоган Ґутенберґ (Йоганес Ґенсфлайш цур Ладен зум Ґутенберґ, праве презвиско: Ґенсфлайш; нєм. Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg,(1) коло 1400, Маинц —3. фебруар 1468), бул нємецки металски роботнїк и пренаходзач(2) хтори познати по своїм доприношеню технолоґиї друкованя.

О його живоце и роботи постоя лєм фраґменти и з часци нєсиґурни податки. Коло 1430. одходзи з Маинцу до Стразбурґу, дзе остава, випатра, аж по 1448. Занїмаюци ше зоз брушеньом драгоциного каменю и продукцию жвераткох. Уж 1436. ма якешик друкарске пошоренє и з нїм окончує експерименти. Од 1448. знова є у Маинцу, дзе снує друкарску роботню. Року 1455. докончує свою першу типоґрафску роботу. Латинску Библию(3) на 1282 фолио бокох у двох слупчкох по 42 шорики(4) друкує у 100-200 прикладнїкох, з часци на перґаменту, з часци на паперу („Библия зоз 42 шорикох”). Имитируюци у лятих буквох тедишнї ґотични рукопис з його лиґатурами, похасновал за свойо виданє 290 розлични знаки.

О його дальшей друкарскей роботи нє зна ше нїч зоз сиґурносцу, алє ше му приписує друкованє виданя „Missale special”,„Mainzer Catholicon” и „Библиї зоз 36 шорикох” виданей у Бамберґу. Остатнї три роки живота препровадзел на двору княза виберача, надбискупа Адолфа Насауского у Маинцу.

Ґутенберґ заслужни за пренаходок европского друкарства з рухомима буквами, хаснованє ручней направи за вилїванє буквох и умножованє нєогранїченого числа прикладнїкох. Вон вихасновал виляти букви, алє ище важнєйше тото же конструовал друкарску пресу з хтору ше могло друковац виєдначено и з обидвох бокох табаку паперу лєбо перґаменту. Тиж перши применєл и друкарске преламованє. Його уводзенє механїчного рухомого типу друкованя до Европи започало револуцию друкарства и трима ше го за преобраценє другого милениюма, зоз чим започал модерни период людскей историї. То одбавело ключну улогу у розвою ренесанси, реформациї, просвитительства и науковей револуциї и положело материялну основу за модерну економию базовану на знаню и ширенє ученосци до масох.

Референци

[ушориц | ушор жридло]

1 https://www.ahdictionary.com/word/search.htmlq=Gutenberg%2C+Johann&submit.x=0&submit.y=0   "Johann(es) Gutenberg" in the American Heritage Dictionary.

2  https://www.britannica.com/biography/Johannes-Gutenberg    www.britannica.com (язик: анґлийски).

3   https://www.britannica.com/topic/Gutenberg-Bible    www.britannica.com (язик: анґлийски).

4 https://www.historyofinformation.com/detail.php?id=292         "Gutenberg Prints the 42-Line Bible : History of Information"    www.historyofinformation.com.  

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Klooster, John W. (2009). Icons of invention: the makers of the modern world from Gutenberg to Gates. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. б. 8. ISBN 978-0-313-34745-0

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]